Розпочав науково-практичну конференцію Богдан Громовик, завідувач кафедри ОЕФ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Він представив 2 монографії, що включають бібліографічні дані та творчі праці видатних учених Р. Піняжка та О. Грома. Крім цього, учасникам конференції було запропоновано переглянути фільм, у якому рідні, друзі, колеги та учні цих видатних особистостей висловлювали свої спогади про їх життя і творчість.
Відкрила пленарне засідання виконавчий директор Галицької фармацевтичної асоціації Неля Бик. Вона представила спільну з головою правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» Олегом Клімовим доповідь «Роль фармацевтичного працівника в сучасній системі охорони здоров’я». Н. Бик відзначила проблеми фармацевтичної галузі, які існують на сьогодні. Насамперед вони стосуються ситуації, що склалася зі статусом і роллю фармацевта в системі охорони здоров’я за останнє десятиліття.
«На жаль, за 27 років існування незалежної України ми повністю втратили функції управління фармацією. У результаті цього наша галузь стала некерованою ніким», — зазначає Н. Бик.
Спікер зробила акцент на тому, що згідно з чинним законодавством аптеки є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я і незалежно від форми власності повинні функціонувати в одному правовому полі. Насправді в Україні складається зовсім інша картина. Аптеки як заклади охорони здоров’я невпинно зникають.
«Щорічно на Львівщині в середньому відкривається 50 аптек, але чи можна їх назвати аптеками? Це лише аптечні точки, бо, як кажуть самі фармацевти: «Аптека має пахнути аптекою», що можливо лише за умови виготовлення в ній лікарських засобів. На сьогодні у Львівській обл. ще збережено 41 комунальну аптеку», — відмічає доповідач.
Н. Бик висловлює сподівання, що українська влада нарешті зверне увагу на фармацевтичний сектор, і прийме законопроект № 8591 про обмеження аптечних монополій фармацевтичного ринку, який розроблений згідно з європейськими стандартами. Законопроект включає наступні пункти: запровадження мінімальної відстані між аптеками у 500 м, обмеження кількості аптечних закладів у мережі залежно від форми власності та асортименту лікарських засобів, запровадження обов’язкової наявності фармацевтичної освіти для власника аптеки. Слід зазначити, що законопроект не передбачає скасування чи обмеження діючих ліцензій на роздрібну торгівлю ліками. Це означає, що нові вимоги будуть поширюватися лише на відкриття нових аптек, а для вже існуючих мереж буде виділено час на приведення своєї діяльності у відповідність з новим законом.
Ще одне питання, на якому зупинилася спікер, стосується ризику зникнення історичних аптек, яким 100 і більше років. Ще 10 років тому у Львові нараховувалося 19 таких видатних аптек, але на сьогодні їх залишилося лише 8.
«На честь дня фармацевтичного працівника Галицька фармацевтична асоціація організувала святкування в Аптеці-музеї, яка є історичною пам’яткою Львова. Цей захід був проведений з наміром привернути увагу влади до того, яку перлину ми можемо втратити. Фраза «в єдності наша сила» підтверджується тим фактом, що спільними зусиллями ми домоглися зменшення орендної плати для цього музею, завдяки чому він продовжує існувати та процвітати», — відзначила Н. Бик.
Наступний спікер, голова правління польської оптової фармацевтичної компанії HURTAP SA, магістр фармації Віктор Напюра (Wiktor Napióra), який є випускником фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 1978 р., у своїй доповіді розкрив питання функціонування оптового та роздрібного фармацевтичного ринку в Польщі.
В. Напюра навів аналіз роботи дистриб’юторів у Польщі та ряд критеріїв, які до них висуваються: асортимент, безперервність поставок, якість обслуговування (логістика) та приваблива цінова політика. Щодо тенденцій в аптечному сегменті доповідач звернув увагу на наступні пункти: пошук альтернативних методів збуту для лікарських засобів (інтернет, пошта), реорганізація аптечної системи (створення торгових груп, віртуальних мереж та франшиз), консолідація фармацевтичного ринку, зміни в системі оподаткування лікарських засобів, динамічний розвиток електронної комерції, розширення сфери фармацевтичних послуг та внесення законодавчих змін (лібералізація ринку та регулювання).
Наступне питання, яке розглядалося на конференції, було присвячено проблемі сучасної української фармацевтичної освіти. Так, Богдан Громовик представив доповідь «Вебометричний аналіз фахового рівня викладачів випускних кафедр закладів вищої освіти (ЗВО) фармацевтичного спрямування».
Спікер почав свій виступ з того, що навів результати бліц-опитування аудиторії щодо рівня підготовки та кваліфікації фармацевтичних фахівців, яке було проведено О. Клімовим на 7-му міжнародному фармацевтичному форумі «Аптеки світу–2018». На питання «Чи задовольняє роботодавця якість підготовки фармацевтичних кадрів вищими навчальними закладами України?» 85% опитаних відповіли, що не задовольняє. Крім цього, 79% респондентів вважають, що неможливо надавати в повному обсязі фармацевтичну допомогу за такої якості підготовки фармацевтичних фахівців. При цьому на питання «Чи підтримуєте ви заочну форму підготовки фармацевтичних фахівців з вищою освітою?» 48% учасників відповіли, що підтримують її.
Доповідач відмітив, що за своєю суттю заочна форма навчання не сприяє отриманню належного обсягу знань і навичок, необхідних для практичної роботи фармацевтичного працівника.
Б. Громовик представив дані, згідно з якими в Україні магістрів фармації готують у 24 ЗВО. За даними ДП «Інфоресурс», станом на 03.09.2018 р., у наведених ЗВО здобувають магістерську освіту за спеціальністю «Фармація. Промислова фармація» 13 151 студент. З них майже дві треті (63,7%) — на заочній формі навчання.
Доповідач зазначив, що ключову роль у формуванні професійної компетенції фармацевтичних працівників відіграють випускні кафедри ЗВО фармацевтичного спрямування. Саме вони мають бути найбільш зацікавлені у кінцевому результаті навчання студентів-провізорів та, у силу своєї специфіки, безпосередньо визначати стратегію, тактику, структуру, зміст і якість підготовки фармацевтичних працівників. Діяльність кафедр має поєднувати впровадження сучасних освітньо-методичних комплексів, наукову інтеграцію та співпрацю з роботодавцями. Безсумнівно, якість втілення наведених пунктів залежить від кваліфікації викладачів, які працюють на випускних кафедрах.
Б. Громовик навів результати свого дослідження, яке було проведено шляхом моніторингу веб-сайтів 16 ЗВО фармацевтичного спрямування, де у 2018 р. студенти складали ліцензійний інтегрований іспит «Крок 2. Фармація».
Предметом дослідження стала повнота оприлюднення на даних офіційних ресурсах інформації щодо кадрового складу кафедр, на яких викладаються випускні фармацевтичні дисципліни — ОЕФ, менеджмент та маркетинг у фармації, аптечна технологія лікарських засобів, промислова технологія лікарських засобів, фармацевтична хімія та фармакогнозія.
«Ми можемо набрати студентів як на денну, так і на заочну форми навчання, але якість освіти буде залежати від викладачів, які працюють на профільних кафедрах. Адже якщо ми поважаємо себе як науковців, то фармацевтів повинні навчати фармацевти», — зазначив Б. Громовик.
Виявилося, що станом на 01.07.2018 р. випускні дисципліни викладаються на кафедрах з розмаїтими (31) назвами, за деякими з яких не можна зрозуміти, про які саме профільні дисципліни йде мова. Встановлено, що майже у четвертої частини викладачів випускних кафедр відсутній науковий ступінь, а двадцята частина має науковий ступінь не фармацевтичного спрямування, а саме: доктори й кандидати медичних, біологічних, сільськогосподарських і хімічних наук, доктори ветеринарних наук і наук державного управління, кандидати економічних, технічних, педагогічних, історичних і юридичних наук та кандидати наук із соціальних комунікацій. Крім цього, третина завідувачів профільних кафедр не мають наукового фармацевтичного ступеня.
Спікер відмітив, що зазначене не сприяє ні розвитку фармацевтичної науки, ні належному рівню підготовки студентів-провізорів з випускних дисциплін.
Б. Громовик запропонував ініціювати скасування заочної форми навчання та перехід на підготовку лише магістрів фармації, а вже практикуючим фармацевтам (молодшим бакалаврам і бакалаврам) надати час (5–10 років) для отримання освітньої кваліфікації «магістр фармації» за індивідуальними навчальними планами. Крім цього, доповідач зазначив, що необхідно опрацювати наступні пропозиції: обов’язкова наявність у професорсько-викладацького складу випускних кафедр освіти, відповідного профілю; аналіз доцільності наявної кількості фармацевтичних факультетів в Україні; уніфікація сфери діяльності та назв кафедр, які викладають випускні дисципліни.
У якості висновку до своєї доповіді Б. Громовик навів цитату з публікації Р. Піняжка «Сучасні проблеми вищої фармацевтичної освіти», 1977 р.:
«З кожним роком кількість фармацевтичних вузів у нашій країні дедалі збільшується і на сьогодні їх налічується 26. Проте слід зауважити, що не всі вони вкомплектовані висококваліфікованим професорсько-викладацьким складом».
Далі слово надали керівнику служби навчання і розвитку персоналу ПАТ «Галичфарм» Корпорації «Артеріум» Мар’яні Івашиній. Основні тези, які навела доповідач, стосувалися співпраці ЗВО із фармацевтичними підприємствами.
«Я представляю ПАТ «Галичфарм», яке входить до складу Корпорації «Артеріум» з 2005 р. Саме підприємство вже налічує 107 років історії. Наша продукція реалізується у 18 країнах світу, а кількість працівників Корпорації «Артеріум» вже перевищує 3 тис. співробітників. Одним з напрямків нашої співпраці з вузами фармацевтичного спрямування є працевлаштування їх випускників. На сьогодні в ПАТ «Галичфарм» працює 35 випускників Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, з яких двоє займають вищі керівні посади», — зазначила М. Івашина.
Наступний вектор співпраці, який розглянула спікер, це проведення практики та екскурсій для студентів на базі ПАТ «Галичфарм». Для того щоб максимально підтримати цю ініціативу, компанія створила 3D-відеотур, який демонструє основні аспекти роботи підприємства.
Третій напрямок співпраці, на якому було зроблено акцент, це програма «З досвідом у майбутнє», яка працює вже 4-й рік.
«За час існування програми викладачі корпоративного університету ПАТ «Галичфарм» провели приблизно 40 навчальних заходів у 4 львівських вузах. Своїм досвідом діляться фахівці абсолютно різних напрямків, починаючи від комунікації та управління ефективністю в часі до нюансів фармацевтичного виробництва», — розповіла М. Івашина.
Ще один напрямок діяльності Корпорації «Артеріум» — це програма стажування, яка триває вже 5 років. У минулому році у Львові зі 160 претендентів було відібрано 37 стажерів.
«Зміст програми полягає в наступному: відповідно до запитів підрозділів підприємства ми офіційно приймаємо на роботу стажерів на посаду молодших фахівців. Як правило, ми запрошуємо випускників та старшокурсників. За рік перебування на підприємстві вони набувають як практичного, так і теоретичного досвіду. Спеціально для цієї програми було розроблено 28 навчальних тем, які обов’язково проходять стажери», — пояснила доповідач.
Наступний спікер, завідувач кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Тарас Грошовий представив доповідь на тему «Дизайн експерименту та інформаційні технології при проведенні наукових досліджень у фармації».
Т. Грошовий поділився своїми спогадами стосовно творчого шляху професорів Р. Піняжка й О. Грома та відзначив їх наукові здобутки. Доповідач зазначив, що важливою рисою науки є її активний пошуковий характер. Вона повинна постійно змінюватися і розвиватися, знаходити нові рішення та результати. Таким чином, наукове дослідження є основною формою здійснення і розвитку науки та є складним і багатогранним процесом, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові та психологічні аспекти.
На сьогодні найбільших успіхів у методології наукових досліджень згідно з алгоритмами дизайну досягли фахівці дослідних центрів фармацевтичних підприємств. Відтворення генеричних препаратів зумовлює необхідність займатися фармацевтичною розробкою, валідацією, масштабуванням у промислових умовах тощо.
Спікер навів приклади класичної та сучасної літератури з проведення наукових досліджень та різних методів проведення експерименту і статистичної обробки даних.
Крім цього, Т. Грошовий відмітив тенденцію зростання інтересу до використання нейронних мереж для вирішення складних завдань і застосування їх у різних сферах людського життя. Такий разючий успіх зумовлений великими можливостями нейронних мереж, бо це виключно потужний метод моделювання, що дозволяє відтворювати надзвичайно складні залежності. У галузі медицини нейронні мережі використовуються переважно в діагностиці захворювань.
Надалі слово отримав завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Роман Лесик, який представив доповідь «Кафедра фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Вчора, сьогодні, завтра».
Р. Лесик звернувся до присутніх з наступними словами: «Дякую за можливість представити нашу кафедру на конференції, присвяченій пам’яті таких неординарних та знакових осіб для фармацевтичної науки, як професори Р. Піняжко та О. Гром. Насправді ми дуже горді, що власне наша кафедра надала організації та економіці фармації таких видатних постатей і тому, у контексті цієї конференції, хотілося б представити здобутки нашої кафедри».
Доповідач розповів, що кафедра фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії має значні традиції, пов’язані з фармацевтичною освітою в м. Львів, яка зародилася ще в 1784 р. із заснуванням Львівського університету. Крім цього, на кафедрі працювали видатні вчені, які творили тодішній візерунок науки на європейському просторі. Так, першим завідувачем кафедри став Франц Плесс, який вивчав властивості озону та різних органічних субстанцій та відкрив пеларгонову кислоту. Його наступником став Едуард Леопольд Ліннеман. Цей видатний вчений вивчав аліфатичні спирти, перетворення спиртів, амінів, похідних галогенонітрилів, карбонових кислот та одним з перших звернув увагу на перегрупування вуглецевого ланцюга під час реакцій. Цікавим є факт, що до кінця свого життя науковець вважав, що відкрив новий хімічний елемент Австріум, але після його смерті виявилося, що це вже відомий Галій. Хоч це і була помилка, але сама можливість таких відкриттів доводить високий рівень львівської науки того часу.
За довгі роки існування кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії на ній працювало ще багато відомих вчених: Леопольд Пебаль (вивчав склад Бориславської нафти і вперше відкрив ароматичні вуглеводні), Авґуст Фройнд (відкрив синтез циклопропану, речовини, яку використовують для загальної анестезії, та автор першого підручника з хімії польською мовою), Броніслав Радзішевський (автор 2 іменних реакцій з органічної хімії), Богуслав Бобранський (автор базового підручника з органічної хімії та методу визначення азоту, впровадив у медичну практику лікарський засіб Іпронал), Яків Парнас (відкриття явища фосфоролізу), Павел Остерн (вивчення метаболізму пуринових сполук, фармакологічні дослідження сполук аденозинової групи; опрацювання нових аналітичних і препаративних методів), Микола Туркевич (впровадив в медичну практику 4 нові лікарські препарати: Пентабісмол, Димексид, Трихлоретилен для наркозу та Діаміфен). Крім цього, важливий внесок у розвиток науки зробили такі вчені, як: О. Владзімірська, Й. Комариця, В. Музиченко та Б. Зіменковський. Свій внесок у розвиток фармацевтичної хімії зробили і Р. Піняжко та О. Гром.
«Зараз кафедра, маючи такий історичний досвід, активно впроваджує співпрацю з іноземними науково-дослідницькими установами та університетами», — зазначив Р. Лесик.
Спікер відмітив, що на сьогодні наукова співпраця налагоджена з наступними міжнародними партнерами: Познанським медичним університетом імені Кароля Марцінковського (Познань, Польща), Ягеллонським університетом (Краків, Польща), Національним музеєм історії природи (Париж, Франція), Маастрихтським університетом (Маастрихт, Голандія) та ін.
Плоди такої співпраці відображаються в багатьох спільних проектах. Так, спільно з відділом регуляції, розвитку та молекулярної різноманітності (професор Філіп Грельє) з Національного музею історії природи (Париж, Франція) взяли участь у проекті «Дніпро»: «Похідні тіазолідинону та споріднених гетероциклічних систем як прототипи потенційних антитрипаносомних лікарських засобів» (2015–2016). У співпраці з науковою групою професора Роберта Краловіча з Наукового центру молекулярної медицини Академії наук Австрії (Відень, Австрія) беруть участь у білатеральному проекті «Пошук нових інноваційних протиракових агентів серед 4-тіазолідинонів та тіопірано[2,3-d]тіазолів» (2017–2018).
Крім цього, у 2016 р. було отримано грант Президента України для обдарованої молоді, завдяки чому доцент Н. Зеліско виконала проект «Пошук нових потенційних протипухлинних засобів серед гетероциклічних похідних, що вміщують тіазолідиноновий фрагмент у молекулах».
«Ще один напрямок, у якому ми розвиваємося — це академічна активність. У рамках наукової програми «Львів науковий» запрошуємо відомих вчених для проведення публічних лекцій. Маю можливість нагадати, що згідно з програмою «Львів науковий» зараз проходить конкурс серед молодих науковців. Спеціальна комісія відбере 10 кращих учасників, які отримають премію у розмірі 25 тис. грн.», — відзначив Р. Лесик.
Щодо напрямків розвитку хімічної науки на кафедрі доповідач зазначив, що школа академіка Бориса Зіменковського ґрунтується на сучасних підходах раціонального дизайну потенційних лікарських засобів, що включають спрямований синтез, високоефективний фармакологічний скринінг та різноманітні методи розрахунків in silico (віртуальний скринінг, молекулярний докінг, QSAR аналіз, математичне моделювання тощо).
«Ми одержали різнопланові колекції гетероциклічних сполук, які виявляють протипухлинні властивості, що є основним напрямком наших досліджень, а також протимікробну, антипаразитарну, антизапальну, противірусну та протитуберкульозну активність», — сказав Р. Лесик.
Наступний доповідач, керівник відділу маркетингу представництва в Україні фірми «Мукос Фарма ЦЗ С.Р.О.» Ігор Головацький відзначив: «Я представляю німецьку фірму «Мукос Фарма ЦЗ С.Р.О.», яка вже 50 років є виробником препаратів системної ензимотерапії. Дозвольте у дусі цієї конференції зробити історичну довідку щодо винахідників ензимотерапії».
Доповідач зауважив, що в середині минулого століття відомий німецький лікар Макс Вольф емігрував з Німеччини до США, де і почав вивчати гідролітичні ензими. Під час експериментів стало зрозуміло, що суміші ензимів виявляють більшу ефективність, ніж моноензимні препарати. За його участю було розроблено препарат Вобензим, який згодом став основним лікарським засобом в ензимотерапії. Він має протизапальну та вторинну знеболювальну дію, впливає як на місцевий, так і на гуморальний імунітет.
«Коли Вобензим після пройдених клінічних досліджень потрапив на ринок, ним почали користуватися майже всі зірки Голівуду. Цікаво, що для того, щоб гідролітичні ензими мали терапевтичний ефект, їх необхідно приймати в досить великій кількості — по 5 таблеток 3 рази на добу. Оскільки виробництво цього препарату було досить дорогим, Вобензим був дуже цінним подарунком. Я сподіваюся, що препарати системної ензимотерапії стануть безпечним й ефективним інструментом для працівників фармацевтичної галузі», — відзначив спікер.
Останнім доповідачем на пленарному засіданні конференції став представник групи науковців з Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського Томаш Запрутко (Tomash Zaprutko) з доповіддю «Дефектура медикаментів — проблема доступності лікарських засобів у Польщі».
Спікер зазначив, що відсутність необхідних лікарських засобів є глобальною проблемою громадської охорони здоров’я, через яку неможливо втілити реальну і ефективну фармацевтичну допомогу. Саме тому Т. Запрутко разом із своєю науковою групою провів дослідження з метою проаналізувати цю проблему в Польщі та дізнатися думку фармацевтів щодо паралельного імпорту та «зворотного трафіку» медикаментів. Таким чином, упродовж 1 року дослідники проводили анкетування фармацевтів у двох регіонах: Велика Польща (історична область у центрально-західній частині Польщі, в басейні річки Варта, де проживає майже 3,5 млн осіб) та Любуське воєводство (межує з Німеччиною на заході та з Великою Польщею на сході; населення — 1 млн мешканців). Усього в дослідження було включено 450 заповнених анкет фармацевтичних працівників.
Аналізуючи анкетні дані, вчені зробили висновок, що 99% учасників дослідження мали справу з дефіцитом лікарських засобів, переважно антикоагулянтів та препаратів для лікування цукрового діабету. Через це пацієнти зобов’язані шукати ліки в кількох аптеках, які знаходяться на значній відстані від місця їх повсякденного проживання (особливо гостро це стосується людей, які живуть у селі, та літніх пацієнтів). Однією з головних причин дефіциту є різниця між цінами на ліки серед країн Європейського Союзу (ЄС). Також науковці встановили, що фармацевтичні компанії нормують виробництво лікарських засобів на певну країну, що теж призводить до їх дефіциту. Виходячи з цього, вчені вважають, що необхідно зобов’язати виробників створювати запаси медикаментів для можливості постійного доступу до них.
Т. Запрутко зробив акцент на тому, що чинне законодавство недостатньо ефективно контролює реалізацію ліків і має бути переглянуте, а штрафні санкції повинні перешкоджати нелегальним формам паралельної торгівлі, таким як «зворотний трафік». Доповідач відмітив, що дефіцит ліків притаманний не лише Польщі. Ця проблема стосується й кількох країн ЄС і держав, що мають певні торговельні угоди. Для того щоб зменшити дефіцит ліків у ряді зазначених країн, необхідно, щоб це питання стало пріоритетним для прийняття рішень органами охорони здоров’я та усіх зацікавлених сторін. Конференцію продовжило секційне засідання, на якому було виголошено майже 20 доповідей науковців з Харкова, Запоріжжя, Івано-Франківська та Львова.
Треба зазначити, що дана конференція стала комунікаційним, інформаційним та освітнім майданчиком для управлінців фармацевтичної галузі. Це була чудова нагода для обміну досвідом і думками з нагальних питань сучасності: проблем фармацевтичної освіти й науки, управління та правового регулювання фармації та особливостей фармацевтичної допомоги при окремих нозологіях. Це справді унікальна можливість для критичного аналізу нинішньої ситуації й пошуку оптимального шляху розвитку української фармації.
Офіційними партнерами конференції виступили: «HURTAP SA», оптова фармацевтична компанія, Республіка Польща; ТОВ «Тетрамед», м. Рівне, Україна; ТОВ «Іва-фарм», м. Івано- Франківськ, Україна; ПП ФК «Здорова родина», м. Івано-Франківськ, Україна; ПАТ «Галичфарм» Корпорації «Артеріум», Україна; Представництво в Україні фірми «Мукос Фарма ЦЗ С.Р.О.», Чеська Республіка; «Щотижневик АПТЕКА», Україна; журнал «Фармацевт Практик», Україна.
РЕЗОЛЮЦІЯ
науково-практичної конференції з міжнародною участю
«ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УПРАВЛІННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЮ СИСТЕМОЮ»,
присвяченої 90-літтю з дня народження професора Р.М. Піняжка
і 75-літтю з дня народження професора О.Л. Грома
(Львів, 28–29 вересня 2018 р.)
1. Схвалити основні положення наукових доповідей учасників конференції, відзначити їх актуальність, ґрунтовність, наукове та практичне значення, а також високу якість, наукову новизну та глибину досліджень, що проводяться в межах наукових управлінсько-економічних фармацевтичних шкіл.
2. Сприяти доопрацюванню та лобіюванню прийняття Верховною Радою України законопроектів «Про фармацевтичне самоврядування», «Про фармацевтичну діяльність» та «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами».
3. Розгорнути серед фармацевтичної спільноти всіх регіонів всебічну і широку дискусію щодо принципів і шляхів поєднання державного управління фармацевтичним сектором галузі охорони здоров’я та фармацевтичного самоврядування. Сприяти розвитку і впровадженню надійних механізмів саморегуляції фармацевтичної професії.
4. Здійснювати і надалі теоретичну та науково-методологічну підтримку щодо удосконалення управління системою фармацевтичної допомоги населенню, зокрема щодо реалізації урядової програми «Доступні ліки».
5. Ініціювати зміни:
- до Закону України «Про вищу освіту» про обов’язковість наявності у професорсько-викладацького складу випускних кафедр освіти, яка має відповідати профілю випускних дисциплін;
- до Переліку галузей знань та спеціальностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2017 р. № 53 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 р. № 266» й у новій редакції Переліку галузей знань та спеціальностей передбачити розділення спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» на дві окремі спеціальності.
6. Опрацювати пропозиції щодо доцільності наявного числа фармацевтичних факультетів в Україні та уніфікації у сфері діяльності й назв кафедр, за якими закріпляються випускні фармацевтичні дисципліни.
7. Ґрунтуючись на належній практиці фармацевтичної освіти (GPEP) та освітньому досвіді передових країн світу, ініціювати скасування заочної форми навчання і перехід на підготовку лише магістрів фармації та надання п’яти–десятирічного періоду для забезпечення можливості практикуючим фармацевтам (молодшим бакалаврам і бакалаврам) отримати освітню кваліфікацію «магістр фармації» за індивідуальними навчальними планами.
8. Фармацевтичним роботодавцям активніше долучатися до практичної підготовки магістрів фармації шляхом соціального діалогу із закладами вищої фармацевтичної освіти та використання комплексу форм соціального партнерства: занурення студентів у професійне середовище шляхом проведення виробничих практик, виконання випускних кваліфікаційних робіт за даними або на базі конкретної фармацевтичної організації, матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу на безоплатних засадах, проведення практичних занять для студентів в умовах майбутнього місця праці, безпосередня участь фармацевтичних роботодавців в освітньому середовищі та залучення їх до розробки й експертизи освітніх програм і навчально-методичної документації, стажування викладачів на реальних робочих місцях.
9. Для підвищення рівня мотивації студентів-провізорів в отриманні необхідних вмінь і конкурентоспроможності на ринку праці широко впроваджувати в навчальний процес інформаційні та інноваційні технології (зокрема, дуальне навчання і навчання через дослідження), а також формувати у майбутніх фармацевтичних фахівців здатність до самоосвіти й професійної самореалізації упродовж практичної діяльності.
10. Опрацювати заходи щодо впровадження прогресивних науково обґрунтованих технологій поводження з фармацевтичними відходами та покращання системи інформаційного забезпечення у сфері управління ними.
11. Продовжувати роботу з опрацювання історичного досвіду вітчизняної фармацевтичної науки і практики.
12. Активно використовувати можливості засобів масової інформації для об’єктивного інформування громадськості про сучасні підходи до організації фармацевтичної допомоги в Україні.
13. Довести рішення конференції до відома органів влади, громадськості, наукової спільноти, провідних фахівців фармацевтичних організацій.
Коментарі