Аптечні мережі готові відмовитися від маркетингових договорів з 1 січня 2019 р.

У липні 2018 р. група народних депутатів подала до Верховної Ради України (далі — ВРУ) проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами (реєстр. № 8591), який викликав жваві дискусії в професійних колах. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що даний проект розроблено на виконання завдань з адаптації законодавства України до законодавства ЄС та положень Угоди про асоціацію України з ЄС. У той же час громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» (далі — АПАУ) та окремі представники аптечних мереж висловили власне бачення цієї законодавчої ініціативи, вважаючи її такою, що порушує Конституцію України.

Виступаючи проти прийняття законопроекту, 5 листопада 2018 р. у приміщенні Українського національного агентства «Укрінформ» АПАУ провела прес-конференцію, на якій за участю власників аптечних закладів було озвучено ряд проблем, пов’язаних з його можливим прийняттям.

Директор АПАУ Володимир Руденко зауважив, що 6 листопада 2018 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я відбудеться розгляд законопроекту, назва та логіка якого не відповідають змісту та який передбачає кардинальні зміни у веденні господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. АПАУ вважає, що даний законопроект негативно вплине на доступність та вартість лікарських засобів і жодним чином не вплине на їх якість. За словами В. Руденка, цей проект спрямований виключно на перерозподіл роздрібного фармацевтичного ринку, його руйнацію та закриття.

Для обґрунтування недоцільності прийняття вказаного нормативно-правового акта АПАУ вже направила до Парламенту науково-правове дослідження Національної академії правових наук України, науково-правовий висновок Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, листи Антимонопольного комітету України і Державної регуляторної служби України з висновками щодо даного законопроекту, а також висновок Інституту законодавства Верховної Ради України та аналітичні записки щодо ризиків його впровадження. Вказаний пакет документів був направлений також до всіх ініціаторів законопроекту, Голови Парламенту, Уряду, Адміністрації Президента України та інших зацікавлених інституцій.

В. Руденко нагадав про те, що норми законопроекту передбачають встановлення відстані між аптеками не менше ніж 500 м (окрім аптек та аптечних пунктів, розташованих у лікувально-профілактичних закладах), обмеження для юридичних осіб щодо кількості аптек у власності – не більше 4 або 8 (залежно від видів господарської діяльності) та обмеження щодо зайняття іншими видами господарської діяльності окрім виробництва лікарських засобів в умовах аптеки або діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Крім того, законопроектом встановлюються нові вимоги й обмеження для юридичних осіб — наявність не менше 3 засновників, які повинні мати виключно фармацевтичну освіту та заборона брати участь в об’єднаннях, учасниками яких є суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність з роздрібної або оптової торгівлі лікарськими засобами. Також передбачається заборона для учасників і членів виконавчого комітету і пов’язаних з ними осіб виступати в ролі комерційних агентів, представників чи управителів іншої юридичної особи або бути фізичною особою — підприємцем.

Що стосується назв аптек, законопроектом передбачено заборону використання для найменування тих назв, які повторюють вже існуючі, крім аптек, що контролюються однією юридичною особою, а також назв та інших об’єктів інтелектуальної власності, що використовуються іншими суб’єктами господарювання, у тому числі зарубіжними. Усі аптечні заклади повинні бути приведені у відповідність із вищезазначеними вимогами протягом 1 року, а з вимогами щодо індивідуалізації — протягом 3 міс.

«Які можливі наслідки впровадження норм цього законопроекту для пацієнтів, працівників аптек та держави України в цілому? Перше — це скорочення та закриття значної кількості аптек, погіршення доступу населення до лікарських засобів. Відстань між аптеками в деяких районах буде сягати більше 1000 м, особливо це буде відчутно в сільській місцевості. У зв’язку з неможливістю виконання деяких вимог, наприклад, отримання фармацевтичної освіти за 1 рік, у більшості селищ аптеки взагалі можуть закритися», — зауважив директор АПАУ.

В. Руденко також звернув увагу на те, що сьогодні на території країни функціонує значна кількість аптечних закладів, що конкурують між собою, у тому числі шляхом встановлення кращої цінової пропозиції для пацієнтів. При цьому середня роздрібна націнка на ліки по Україні становить 19% і постійно знижується. Але за відсутності конкуренції в найближчому радіусі аптечний заклад зможе маніпулювати ціною, що призведе до зростання цін на лікарські засоби в рази та їх важкодоступності для маломобільних груп населення, пацієнтів із хронічними хворобами та тих, хто отримує ліки на пільгових умовах.

Спікер відзначив також, що згідно з висновком АМКУ, який був направлений до профільного парламентського комітету, при визначенні відстані між двома аптеками слід виходити з норм пішохідної доступності. При цьому потрібне відповідне соціальне й економічне обґрунтування з урахуванням транспортних витрат громадян, можливості пошуку взаємозамінних лікарських засобів, обмежених можливостей пересування хворих за станом здоров’я та необхідності якнайшвидше придбати необхідний препарат. Крім того, враховуючи запропоновані суттєві економічні бар’єри виходу на ринок, за відсутності нових потенційних учасників в окремих адміністративно-територіальних одиницях може скластися ситуація, за якої велика частина регіональних ринків опиниться в стані монополії або залишиться без аптечних закладів взагалі.

Одним з ризиків прийняття законопроекту, на думку директора АПАУ, є можливість значного зменшення асортименту ліків у аптеках, що, як наслідок, призведе до зникнення життєво необхідних лікарських засобів для населення. «Буде припинено дію державної програми «Доступні ліки», яка діє наразі, пілотного проекту із забезпечення препаратами інсуліну, регіональних програм із забезпечення пацієнтів лікарськими засобами на пільгових умовах», — підсумував В. Руденко.

Серед інших наслідків прийняття законопроекту були відзначені наступні:

  • поява значної кількості безробітних спеціалістів із фармацевтичною освітою та їх менша затребуваність;
  • зниження рівня заробітної плати фахівців галузі;
  • падіння престижу освіти даного напрямку;
  • зменшення можливостей для працевлаштування молодих спеціалістів;
  • відтік фахових кадрів за кордон або зміна ними спеціальності;
  • зменшення податкових відрахувань до бюджету;
  • ускладнення процедури закупівлі ліків за державні кошти;
  • зникнення з продажу медичних виробів, дієтичних добавок та інших дозволених до реалізації через аптеки товарів.

Щодо зникнення з аптек медичних виробів спікер наголосив, що законопроектом передбачено заборону для аптек займатися будь-якою іншою діяльністю, окрім продажу лікарських засобів. Таким чином, аптеки не зможуть реалізовувати такі необхідні товари, як шприци, крапельниці, вату, марлю, пластир, стерильні рукавички та іншу медичну продукцію. «Проект закону № 8591 — це приклад руйнування бізнесу рейдерськими методами шляхом їх узаконення через прийняття відповідного законодавчого акта, — резюмував В. Руденко. — Отже, через рік більша частина аптек повинна буде зникнути».

Голова правління АПАУ та голова «ТОВ Фармастор» Ігор Червоненко зазначив, що для реалізації медичної реформи слід проводити робочі зустрічі та напрацьовувати такий закон, який буде регулювати увесь ланцюжок — від виробника до кінцевого споживача. Проте, за його словами, ініціатори законопроекту не дослухаються до пропозицій представників фармацевтичного бізнесу та проштовхують закон, який спрямований на руйнування галузі та може спричинити незрозумілі наслідки. «Кому це вигідно?», — поставив риторичне запитання спікер.

Голова правління АПАУ також повідомив, що присутні представники фармацевтичного бізнесу готові на цілий ряд пропозицій щодо покращання обслуговування населення в аптечних закладах. Розуміючи власну відповідальність, аптечні мережі готові відкривати дотаційні аптеки в сільській місцевості та сприяти збільшенню кількості аптек, які реалізують лікарські засоби, що містять підконтрольні речовини. Що стосується можливого негативного впливу на ціни препаратів через роботу власників аптек за маркетинговими договорами, І. Червоненко заявив, що вони готові відмовитися від маркетингових договорів взагалі, якщо це потрібно державі для зниження вартості препаратів. При цьому він зазначив, що такі договори ініційовані виробниками, які сьогодні формують вартість кінцевого продукту, та розкритикував обіцянки авторів законопроекту щодо зниження цін на лікарські засоби у разі його прийняття.

Згадуючи досвід застосування обмежень щодо кількості аптек у структурі однієї юридичної особи, спікер підтвердив, що у Німеччині дійсно існує обмеження щодо максимальної кількості 5 аптек у одного власника. Проте місцевий фармацевтичний ринок сформувався таким чином історично, фармацевти відкривали до 5 аптек та згодом об’єднувалися у кооперативи. На відміну від них, в Україні, за словами В. Руденка, підприємці починали з 1–2 аптек і утворювали мережі, завдяки яким галузь має висококонкурентний аптечний ринок, реформу якого не здійснити рейдерськими методами.

У продовження теми Андрій Ахтирський, співвласник компанії «АНЦ», нагадав присутнім про особливості утворення фармацевтичних ринків інших країн. Наприклад, ринок США, за його словами, історично склався з мережевих закладів, так само як і ринок Великобританії, а на ринках Європи нині відбуваються процеси утворення аптечних мереж у зв’язку з тим, що цього вимагає конкуренція.

Для прикладу можливих негативних наслідків прийняття законопроекту спікер провів аналогії з регулюванням інших українських ринків: «Давайте почнемо завтра так регулювати ринок АЗС, супермаркетів, ательє. Ми ж пам’ятаємо, як все це виглядало в Радянському Союзі… До речі, хочу сказати, що в СРСР аптек було більше, ніж вказано в даному законопроекті». У підсумку він додав, що вважає законопроект неконституційним і таким, що порушує принципи демократії.

Співвласник компанії «Сіріус» Ігор Пустовіт заявив, що прийняття цього закону в тому вигляді, в якому він був поданий до Парламенту, — це злочин та профанація. «Вдумайтеся, у назві закону використані наступні слова – «щодо забезпечення економічної конкуренції», але Антимонопольний комітет зробив висновок, що саме цей закон конкуренцію знищує. Ну це ж логічно, якщо одна аптека залишиться на село або одна аптека на район, то чому ж повинні знижуватися ціни?», — відзначив він. Зокрема, була проведена аналогія з молочним бізнесом, де для зниження ціни на молоко могли б тоді запропонувати знищити дві третини корів, та бізнесом з роздрібного продажу палива (АЗС), де з метою зниження ціни на бензин можна залишити 3 АЗС на все місто Київ. Він також згадав про близько 40–50 тис. фахівців української фармацевтичної галузі, які залишаться без роботи і альтернативою для яких стане робота в сусідніх країнах. На його думку, все це спричинить соціальну напругу, оскільки не просто підвищаться ціни на ліки, але вони можуть зникнути з аптечних полиць, відповідно, знизиться й якість обслуговування. Саме тому спікер закликав підходити до реформування галузі дуже зважено і з розумом.

Сергій Данієлян, співвласник ПФ «Гамма-55», назвав абсурдними пропозиції вказаного законопроекту і попередив, що перелічені попередніми спікерами негативні сценарії дійсно стануть реальністю у разі його прийняття. Він закликав передусім залишатися в рамках українського правового поля, тоді як вказаний проект, на його думку, повністю суперечить Конституції України, Господарському кодексу України, Основам законодавства України про охорону здоров’я та іншим нормативно-правовим актам. Крім того, він просив звернути увагу на відсутність діалогу з боку розробників законопроекту та неприйняття ними пропозицій і зауважень.

«Ми не хочемо, щоб настав колапс із забезпеченням населення лікарськими засобами. На сьогодні даний законопроект – пряма загроза національній безпеці, це пряма загроза забезпеченню населення ліками», — пояснив С. Данієлян. Він додав, що поки це лише проект, проте саме його існування є прецедентом, який вже зараз негативно позначається на галузі і викликає негативні наслідки. Наприклад, посилаючись на перспективу прийняття законопроекту, за його словами, банки вже відмовляються кредитувати власників аптек, а постачальники товарів хочуть зменшити строки відстрочки платежу, що призводить до зменшення обігу грошових коштів і, відповідно, до скорочення асортименту ліків у аптеках. Саме тому він закликав до спілкування у форматі круглого столу, де сторони могли б почути одна одну та спільно знайти вихід з тупикової ситуації.

Завершуючи конференцію, В. Руденко зачитав офіційну декларацію аптечних мереж України, у якій учасники заявили про відмову від маркетингових договорів та отримання будь-яких доходів від виробників лікарських засобів за надання маркетингових послуг. Він також закликав інших учасників аптечного бізнесу до її підписання.

ДЕКЛАРАЦІЯ АПТЕЧНИХ МЕРЕЖ УКРАЇНИ

В зв’язку з реєстрацією у Верховній Раді України проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами» № 8591 від 12 липня 2018 р. (надалі — проект Закону № 8591), який викликав багаточисельні обговорення та ажіотаж як у професійної спільноти, так і серед населення України.

Оскільки усі норми даного проекту Закону № 8591 направлені на утиск аптечного ринку, в тому числі і через заборону аптечному закладу надавати оплачувані маркетингові послуги, які розглядаються авторами проекту Закону як удавана причина здорожчання вартості лікарських засобів для населення та розмір доходів від яких значно перебільшується так званими експертами ринку, в тому числі через ЗМІ.

При цьому наголошуємо, що ініціатива з укладання маркетингових договорів виходить саме від виробників лікарських засобів та використовується ними ж у власній конкурентній боротьбі.

З метою недопущення колапсу на фармацевтичному ринку України через масове закриття аптек та ще більшого здорожчання вартості лікарських засобів для населення, усвідомлюючи соціальну значущість та соціальну відповідальність нашого бізнесу перед громадянами в умовах нелегкої соціально-економічної ситуації в країні, заявляємо про відмову аптечних мереж, що підписалися нижче, з 01.01.2019 року від укладення маркетингових договорів та отримання будь-яких доходів від виробників лікарських засобів за надання маркетингових послуг.

.

Ліна Лисенко,
фото Сергія Бека

Комментарии

Якарізниця 06.11.2018 11:55
Какая безработица, в аптеках за первым столом сегодня работают все кому не лень, но только не фармацевты/провизоры!!!! А то что аптечные сети вытворяют "безпредел" и с ценами и с качеством!!! это заседавших господ не интересует? Маркетинговые услуги - 30% "отката" стоимости одной единицы лекарственного средства!!! Ни одного аргумента, который в действительности выступает за благо народа и здоровье нации!!!
Евгений 06.11.2018 2:53
Насчет " работают все кому не лень, но только не фармацевты/провизоры" - это Вы погорячились. Если где-то и есть единичные случаи работы НЕспециалиста за первым столом, так с этим вполне можно бороться и в рамках существующего законодательства. Лиц условия почитайте. А обсуждаемый законопроект - это просто полный чёс. Не знаю кому это выгодно и для чего это делается, но он реально направлен на уничтожение аптечного бизнеса. Насчет маркетинга - неужели кто-то думает, что такое явление просто возьмет и исчезнет ? Его просто загоняют в тень, и будет как раньше - оплата налом, а чтобы оплачивать налом нужно ещё обналичить, а за это процент, так что ожидать можно только повышения цен на лекарства (чтобы покрыть процент на обналичку)
Руслана 06.11.2018 3:08
Топ 5 аптечных сетей занимают сегодня порядка 40 % розничного фармацевтического рынка Украины, конечно для них запахло жареным. В одной аптечной сети 400-500 аптек на одно -двух, трех собственников с общим оборотом по сети в месяц в миллиардах гривен. О каком потребителе и сотруднике аптеки они волнуются ? Их волнуют деньги, которые они могут потерять. Согласна с предыдущим комментарием, ни одного конкретного аргумента, все доводы построены на предположениях.
Іван Петрович 06.11.2018 3:27
Є тільки 1 спосіб знизити ціни і не нашкодити кінцевому споживачу - знищити монополію. В оптовому сегменті і роздрібному. Все решта- переливання з пустого в порожнє.
Евгений 06.11.2018 4:08
Совдепия в самых её ярких проявлениях. "Они зарабатывают миллиарды !!!" "Взять всё и поделить !!!!" Так в чем проблема, - возьмите и вы заработайте миллиарды, если все так просто. У нас слава Богу на сегодняшний день нет запретов на открытие аптек (пока не приняли этот Закон), - вкладывайте деньги, открывайте аптеки, конкурируйте ценами и зарабатывайте миллиарды. Из-за того, что есть "мега" сети, у которых действительно по 400 аптек, тут решили уничтожить даже тех у которых по 10-15 аптек.
Евгений 06.11.2018 4:36
Теперь для тех, кто не видит аргументов, а только одни предположения. Предположим у меня сеть из 20 аптек, появились они у меня не сразу, долго пришлось к этому идти и много всяких неприятных вещей на этом пути повстречать (но это ведь вас не интересует, вы же видите только то, что я сейчас больше вашего зарабатываю, правда ?) Так вот у меня 20 аптек (оформлено на юр лицо), принимают они этот закон, по которому у меня не может быть больше 4 аптек. Что мне делать с остальными 16-ю ? Вариант 1 - Закрыть, потерять сотни тысяч грн на оставшемся торговом оборудовании, скинуть оргтехнику за бесценок, уволить по сокращению персонал 16 аптек, выплатив им при этом соответствующее пособие. Вариант 2 – попытаться раздробить фирму, создать дополнительных 4 фирмы и развесить на них по 4 аптеки (при этом надо найти учредителей с фарм образованием) Но вот мне улыбнулось счастье, - удалось найти 4-х провизоров и оформить на них 4 юр лица, - начинаю перебрасывать на них аптеки. Но это ведь новые фирмы, и им нужно получать новые лицензии, - обращаюсь я в Держлікслужбу с соответствующими документами, а мне отказы, потому что возле каждой из моих переоформляемых аптек неподалёку находятся ещё чьи-то аптеки (норма пешеходной доступности не соблюдена) Итак при первом варианте, я просто понес огромные убытки, при втором варианте я попытался как-то вырулить и все равно понес убытки. Так с чего вдруг Вы решили, что после этого, я возьму и снижу цены для потребителей в своих оставшихся аптеках ?
Денис 06.11.2018 5:32
Почему не зарабатывать на сложившейся ситуации. Хочешь открыться "дверь в дверь" с аптекой конкурентом - 500000грн в бюджет, на расстоянии менее 100м - 200000грн в бюджет, и.т.д. Вещь очевидная - сейчас аптеки открываются не для обеспечения населения медикаментами, а для того, чтобы "задушить бизнес" мелких аптечных сетей. "Подорожник" так и говорит - "отдавайтесь нам скорей хоть за сколько-то "копеек", потом и за даром вы не будете нужны"
Вениамин 07.11.2018 6:56
В бой с ветряными мельницами! А монополию Оптимы и БАДМа никто не видит? Слабо разрушить их договорняк?
Аноним 08.11.2018 8:24
В стоимости некоторых препаратов на сегодняшний день заложен откат, при чем если препарат стоит около ста гривен откат составляет от 20 до 45 грн, а все это оплачивает потребитель.Вон нифуроксазид отечественный стоил 45 грн, последний год цена выросла до 90 грн, сырьё качественнее стали брать!? Аж нисколько откат увеличили, вот и цена вверх подскочила и это только один пример.Отечка по ценам выровнялась с импортом, тоже не за счёт того что в качестве добавила. Как же производители сами предлагают! Если им не откатишь они просто блокируют твою продукцию и не берут, порой это касается даже самых востребованных позиций. Шантаж производителей устроили, а теперь рассказывают что это общемировая практика.
Сергій 08.11.2018 5:14
Ахинея! И аргументы на конференции, только для людей не знающих фарм.бизнес. Зашевелились сетевики не зря. На больное ихнее место надавили, вот и извиваються, как могут. Угрожают "теневым налом". То что эти договора маркетинга, не что иное, как спекулятивные действия направленные на вытеснение нормально действующей системы. Вот Вам и сговор производителей и сетевиков, на лицо. К чему такие агрессивные действия с боку аптечных сетей? Просто их желание и дальше поглощать рынок!!!

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи