Реформа охорони здоров’я — у три кроки за три роки

Наше видання уважно стежить за процесом реформування медичної галузі України. Ми намагаємося скористатися кожною нагодою для того, щоб почути думки регуляторів та лікарів з приводу сучасних трансформацій у системі охорони здоров’я. На сьогодні обговорення цієї теми відбувається на різних майданчиках, але особливо цікавими у цьому контексті є великі професійні форуми, які об’єднують одразу всі напрямки медицини. Прикладом такого форуму може слугувати міжнародна виставка «Охорона здоров’я», яка традиційно проходить у жовтні у столичному Міжнародному виставковому центрі. Цього року в рамках виставки відбувся семінар, присвячений першим результатам медичної реформи та планам на майбутнє. У заході взяли участь Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я, та Олександр Жигінас, проектний менеджер реформи охорони здоров’я офісу реформ КМУ.

Павло Ковтонюк представив перші результати змін, які МОЗ Украї­ни розпочало у первинній ланці. Заступник міністра відзначив, що 2 роки тому професійна спільнота негативно сприймала реформаторські ініціативи Міністерства, але поступово ставлення змінювалося, й уже минулого року фахівці охорони здоров’я були налаштовані лояльніше. «Сьогодні я розраховую на конструктивну дискусію щодо того, як ми будемо рухатися вперед. Поговоримо про результати, зміни, які плануються на наступний рік, й до чого треба приготуватися перед прийняттям місцевих бюджетів», — зазначив спікер.

Суть медичної реформи

П. Ковтонюк нагадав, що у 2017 р. Парламент ухвалив Закон України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». «Глобально він передбачає одну важливу річ — зруйнувати стару систему фінансування й організації медицини, яку ми успадкували від СРСР, й перейти на сучасну. Основна ідея — кошти платників податків, які акумулюються в державному бюджеті, повинні виплачуватися за результат роботи медичного закладу, тобто за медичну послугу. Друге — оскільки держава починає оплачувати медичну послугу, відповідно, з’являються ринок медичних послуг та конкуренція. Треба, щоб у пацієнта був вибір. Це третій елемент реформи. Вибір повинен бути максимальним на всіх рівнях, починаючи від вибору сімейного лікаря, далі — медичного закладу, у якому обслуговується людина на амбулаторному рівні або в стаціонарі, а у майбутньому — вибір страхової компанії», — повідомив заступник міністра.

Реформа медицини дуже складна, й це стосується не лише України. Але для нашої країни ситуацію обтяжує те, що протягом тривалого часу жодні реформаторські зміни не торкалися системи охорони здоров’я. Крім того, не секрет, що в Україні склалася несприятлива економічна ситуація та триває війна. Тому швидко втілити реформу неможливо. З огляду на це вирішено робити це поетапно — у 3 кроки за 3 роки.

«Перший ми почали з фундаменту — сімейної медицини, тобто первинної ланки. Далі рухаємося до більш складних послуг — спеціалізована амбулаторна ланка. Тобто йдеться про послуги спеціалістів, які на амбулаторному рівні здійснюють обстеження, лабораторні дослідження. І третій етап — зміна моделі надання послуг у стаціонарі. Коли для цих трьох видів послуг зміниться модель фінансування, ми запровадимо механізм медичного страхування, тому що страхування не працюватиме, допоки у країні немає оплати послуг. Відтак маємо перейти на оплату послуг на всіх рівнях надання медичної допомоги. Держава придбаватиме їх у рамках програми медичних гарантій. А надалі запровадимо для людей можливість купувати страхові поліси», — пояснив П. Ковтонюк.

Він наголосив, що на кінець 2020 р. в Украї­ні буде створена нова модель системи охорони здоров’я. Усі етапи реформи прописані у Законі України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». МОЗ України рухається відповідно до строків, які визначені у цьому законі.

Що зроблено за перший рік

У перший рік реформи, 2018 р., почалися зміни на рівні первинної ланки. «Це базис медицини, й багато хто її недооцінює, особливо лікарі-спеціалісти. Вони вважають, що сімейний лікар — це напівлікар. Хоча, з точки зору значення для здоров’я людини та системи охорони здоров’я, це найголовніша ланка, тому що вона стримує потік пацієнтів до дорогих рівнів допомоги. Інакше ми її називаємо мембраною, яка захищає систему від надмірних видатків. Сімейний лікар на ранніх етапах фіксує проблеми зі здоров’ям, й більшість з них від здатен вирішити сам. Щодо решти, то він здатен управляти їх вирішенням», — повідомив заступник міністра.

Власне, з огляду на важливість розвитку сімейної медицини та з економічних мотивів Міністерство розпочало реформу медичної галузі з первинної ланки. За словами П. Ковтонюка, система охорони здоров’я в Україні працювала викривлено — пацієнти занадто часто зверталися за медичними послугами до стаціонарів. А це дуже дорогі послуги, тому що до їх надання залучаються дорогий спеціаліст, дороговартісне обладнання, вони потребують багато витратних матеріалів і т.д.

«Мало того що у нас немає грошей, ми ще й перевикористовуємо те, що у нас є. Тому ми вирішили почати з реформування базису, завдяки чому людина розумітиме, що у неї є свій лікар. Не просто якийсь дільничний, а особистий лікар. Ми хотіли надати пацієнтові можливість вільного вибору лікаря незалежно від адреси, за якою він зареєстрований, та форми власності медичного закладу. І хотіли мотивувати лікаря дбати про людину. Тому змінилася система фінансування — ми запровадили принцип «кошти йдуть за пацієнтом». Людина лікаря обрала, і за нею пішли кошти», — наголосив доповідач.

Перші результати

Озвучений заступником міністра принцип «кошти йдуть за пацієнтом» запрацював з середи­ни 2018 р., й вже є перші результати. Як підкреслив П. Ковтонюк, ідея з вільним вибором лікаря виявилася вдалою й навіть перевершила очікування очільників галузі. «Ми не здогадувалися, що люди настільки цього очікували та сподівалися, що принаймні 3 млн осіб оберуть свого лікаря. Виявилося, що за 6 міс, починаючи з квітня, 18,7 млн осіб обрали собі сімейного лікаря, педіат­ра або терапевта, тобто лікаря первинної ланки. Їх кількість постійно зростає. В день приблизно 100 тис. людей обирають лікаря», — повідомив заступник міністра.

Перехід закладів первинної ланки на нову модель фінансування відбувався поетапно, хвилями. Спочатку було створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ). Це державний платник, який у МОЗ ще називають державним страховиком, що укладає договір з медичним закладом та платить за послуги від імені державного бюджету. Службу створено в березні поточного року. З червня вона почала укладати угоди із закладами первинної ланки, а в липні почалися перші оплати за цими угодами. Договори з медичними закладами укладаються хвилями. Перша — у червні, друга — у серпні, третя відбудеться у грудні.

За словами доповідача, до початку реформи у країні налічувалося близько 1,2 тис. закладів первинної медичної допомоги, у тому числі й тих, що розташовані в лікарнях, але в основному йдеться про центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). За дві перші хвилі угоди уклали більше 600 закладів комунальної власності та більше 70 — приватної. До кінця 2018 р. усі комунальні заклади повинні укласти договори з НСЗУ, звичайно, якщо мають бажання отримати державне фінансування.

МОЗ очікує, що ще близько 300 приватних закладів долучаться до підписання угод з НСЗУ у третю хвилю. Як повідомив П. Ковтонюк, серед приватних закладів є як фізичні особи — підприємці (ФОП), так і юридичні особи, у тому числі відомі великі приватні клініки, зокрема «Борис», «Іlaya».

Якщо говорити про міста, то, як зазначив заступник міністра, вони виграли від медичної реформи, тому що НСЗУ платить економічно обґрунтований тариф, й цих коштів достатньо для покриття всіх видатків на надання первинної медичної допомоги. Йдеться про обсяг коштів, істотно більший, ніж медична субвенція.

Стосовно доходу лікарів П. Ковтонюк повідомив, що в багатьох закладах первинної ланки він суттєво збільшився. «Наприклад, у ЦПМСД Миргорода до реформи зарплата лікарів становила близько 8 тис. грн. А після того, як НСЗУ почала оплачувати послуги, лікарі отримали 16,5 тис. на руки. Що необхідно, щоб отримувати таку зарплату? Перше — багато пацієнтів, за ними йдуть гроші. Як мінімум, треба мати половину населення, яке ви обслуговуєте, щоб уже був плюс. Друге — нормальний головний лікар, котрий розуміє, що лікарям потрібно платити диференційовану заробітну плату, яка залежить від кількості пацієнтів. Третє — щоб мер допомагав головному лікарю й підтримував його», — зауважив доповідач.

За словами заступника міністра, у цілому по країні ситуація з реформою первинної ланки непогана, але відмінна у різних регіонах. «За кількістю закладів, які почали впроваджувати нові підходи та уклали договори з НСЗУ, ми бачимо ситуа­цію в регіонах. Є такі, де показники хороші, наприклад м. Київ, Полтавська, Вінницька області тощо. А є такі, де не дуже добре, а це означає, що вони потрапляють до зони ризику, тому що договори потрібно укласти до кінця поточного року. Часу залишилося не так вже й багато, й таким областям, як Запорізька або Чернівецька, треба подумати, як прискоритися», — наголосив спікер.

П. Ковтонюк також звернув увагу на те, що у селах ситуація з впровадженням реформи краща, ніж у містах. Коли МОЗ починало впроваджувати реформу, то часто можна було почути думку, що у сільській місцевості це буде робити складно внаслідок поганого матеріально-технічного оснащення та забезпечення персоналом. Але практика показала, що села активніше долучилися до реформи, ніж міста, й там пацієнти активно укладають декларації про вибір лікаря.

У містах дуже багато негативних явищ. Наприклад, подекуди можна побачити оголошення, у яких людей примушують підписувати декларації через шантажуючі провокаційні погрози. Особ­ливо це стосується великих міст. Замість цього слід проводити активну роз’яснювальну роботу з населенням, але агресивні оголошення неприпустимі.

Плани на наступний рік

«Планів багато, вони амбітні, але цілком реальні», — зазначив П.  Ковтонюк. У 2019 р. слід завершити перехід первинної медичної допомоги на нову модель. Це означає, що 100% комунальних закладів первинної ланки повинні укласти угоди з НСЗУ, й це має позначитися на статках лікаря та підвищенні якості сервісу. Лікар повинен зрозуміти, що гроші йому платить не начальник, а пацієнт, й змінити ставлення до нього.

«Лікарі вже стають до людей більш відкритими та привітними, а це означає, що починає змінюватися їх менталітет, що дуже важливо. Але, крім менталітету, треба допомогти їм матеріально. Мери та голови місцевого самоврядування, які це зрозуміли, вже почали це робити. Забезпечується зручність для пацієнта, влаштовуються зони очікування, встановлюються автовідповідачі, забезпечуються запис на прийом, транспорт для лікаря, місця для дитячих візочків та ін. Ці, здавалося б, маленькі дрібнички дуже цінують люди», — наголосив спікер.

Заступник міністра озвучив дуже важливе повідомлення: «У державному бюджеті на наступний рік немає субвенції на первинну медичну допомогу». Якщо заклад не встигне укласти угоду з НСЗУ до кінця 2018 р., то не зможе отримати фінансування від НСЗУ.

Що ще має відбутися наступного року? П. Ковтонюк повідомив, що реформа рухатиметься далі. Нині пацієнт отримує від сімейного лікаря направлення на обстеження або до лікаря-спеціаліста. На етапі подальшого обстеження він стикається зі старою системою, яка вимагає або благодійних внесків, або іншої оплати з кишені пацієнта. Тому у 2019 р. реформа буде спрямована на сегмент амбулаторних діагностичних та спеціалізованих послуг. Це амбулаторні консультації лікарів-спеціалістів, інструментальні та лабораторні дослідження.

До середини 2019 р. НСЗУ визначить тарифи на ці послуги. Вони нараховуватимуться не на людину, як це відбувається на первинній ланці, а за надану послугу. А з середини наступного року НСЗУ почне укладати угоди із закладами, які надають вищезгадані послуги. «Тарифи будуть обґрунтовані та забезпечать усі видатки. Кошти для цього у бюджет закладені», — повідомив заступник міністра.

Що це дасть пацієнту? За словами П. Ковтонюка, 80% потреб пацієнта у медичній допомозі задовольнятиметься за державний кошт. Йдеться про консультації сімейного лікаря, інструментальні й лабораторні дослідження та лікування у профільних спеціалістів за направленням сімейного лікаря. Разом з тим буде перелік платних послуг, надаючи які заклад зможе заробляти. Заступник міністра запевнив, що у платному переліку не буде послуг, критичних для здоров’я.

Дуже важлива частина реформи — запровадження електронних інструментів. Протягом поточного року інформаційні рішення використовувалися у процесі підписання декларацій та укладання договорів з НСЗУ. «Настав час для лікаря працювати з електронними інструментами — фіксувати дані пацієнта та формувати його електронну картку. Ми почнемо це робити з 1 січня 2019 р. для сімейного лікаря. Сімейний лікар почне працювати з комп’ютером й припинить працювати з папером», — повідомив спікер. Для реалізації цього завдання потрібно забезпечити кожного сімейного лікаря комп’ютером. На думку заступника міністра, це цілком реально. «Є планшети, є ноутбуки. Це сімейна медицина, там не потрібно складного обладнання», — наголосив він.

На електронну карту хворого покладатимуться додаткові функції, зокрема електронний рецепт, який запрацює з квітня наступного року, електрон­ний лікарняний лист та направлення — з середини наступного року. Наразі в усіх закладах працюють медичні інформаційні системи (МІС). Вони використовуються для укладання декларацій, а з 1 січня 2019 р. у них з’явиться електронна карта.

П. Ковтонюк зробив наступне важливе повідом­лення для формування бюджетів закладів на наступний рік: «У середині 2017 р. у нас була домовленість з постачальниками МІС, що 2 роки вони надають програмне забезпечення безкоштовно. Тобто бізнес 2 роки інвестував. Платність почнеться з середини 2019 р.». Тобто з середини 2019 р. постачальники МІС встановлять вартість оренди програмних продуктів для закладів первинної ланки. Заступник міністра пообіцяв, що вона не буде високою.

Стосовно реформи стаціонарної медичної допомоги, то вона розпочнеться у 2020 р. Підготовка до неї триватиме протягом 2019 р. «Вона буде дуже складна. Тому ми робимо пілотний проект в одній області, щоб побачити, які є ризики», — повідомив доповідач.

Як бути успішним

Для того щоб закладу бути успішним в нових умовах, по-перше, потрібно автономізуватися, тобто перетворитися у комунальне некомерційне підприємство. Через 3 міс після перетворення необхідно отримати ліцензію. Далі — укласти договір з НСЗУ. У грудні почнеться чергова хвиля, й хто ще не встиг укласти договір, повинен терміново долучитися до цього процесу. Це будуть річні договори на 2019 р. Обов’язково слід активізувати громади та стимулювати населення укладати декларації про вибір лікаря. «Не потрібно заганяти та лякати людей. Попросіть медсестру або сімейного лікаря сходити до людей та роз’яснити їм, що потрібно укласти декларації», — зазначив П. Ковтонюк. Але зрозуміло, що лікар не буде цього робити, якщо не відчує збільшення доходів. Тому заступник міністра запропонував директорам ЦПСМД подумати, як мотивувати сімейного лікаря проводити роз’яснювальну роботу та залучати населення до укладання декларацій. Наприклад, у деяких закладах для лікарів встановлена ставка, а за кількістю підписаних з ним декларацій він отримує премію. При цьому дохід медсест­ри залежить від премії лікаря — чим більше лікар підписав декларацій, тим більшу він та медсестра отримали премію. Заступник мініст­ра ще раз підкреслив, що обов’язково слід забезпечити лікарів комп’ютерами.

Нова реальність української медицини

Олександр Жигінас розповів про функції НСЗУ. НСЗУ є цент­ральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Діяльність НСЗУ спрямовується і координується КМУ через міністра охорони здоров’я.

Навіщо потрібні державні фінансові гарантії? В усіх системах охорони здоров’я навіть заможних країн існує проблема браку коштів. Для України це вельми актуальне питання, адже не секрет, що економічна ситуація складна. Відтак, державні фінансові гарантії — це спосіб раціоналізувати витрати. Законодавство України передбачає безоплатне надання медичної допомоги. Йдеться про будь-які послуги для будь-кого за будь-яких умов. Але ж це нереалістична норма — жодна краї­на не здатна це забезпечити. Програма медичних гарантій — чітко визначений перелік послуг, які держава може оплатити, а НСЗУ виконує функції єдиного державного платника. «Ми будуємо таку систему, яка існує у країнах з єдиним платником», — повідомив спікер.

Наявність єдиного платника дозволяє розмежувати функції власника ресурсів та замовника послуг. На сьогодні ці функції об’єднані, що породжує конфлікт інтересів і не дозволяє створювати стимули для розвитку.

НСЗУ від імені держави сплачує закладам охорони здоров’я за медичні послуги, які вони надають, тобто відповідає на три питання — кому, за що і як сплачує держава? На питання «за що платимо?» відповідає програма медичних гарантій. На повну потужність вона почне функціонувати з 2020 р., а на сьогодні ця програма покриває первинну ланку медичної допомоги.

Питання «кому платимо?» має наступну відповідь. НСЗУ платить закладам, які відповідають вимогам, що висуваються до надавача послуг. Вимоги встановлює Міністерство, і йдеться про заклад охорони здоров’я будь-якої форми власності, крім тих, що не перетворені у некомерційні підприємства.

На питання «як платимо?» О. Жигінас відповів так: «Шляхом укладання договорів та моніторингу виконання умов договору. Кошти нараховуються через казначейство на рахунок підприємства, відкритий у будь-якій банківській установі».

Для того щоб у заклад прийшли пацієнти та отримали якісну медичну допомогу, потрібно створити відповідні умови. Тут має долучитися місцева влада, яка повинна інвестувати в інфраструктуру, у тому числі й енергозбереження, забезпечити заклад необхідним обладнанням, зокрема комп’ютерами, іншою оргтехнікою, медичним обладнанням, тобто тим, що дозволить відповідати вимогам до надавача послуг, які висуває НСЗУ.

О. Жигінас зауважив, що підписання договорів з НСЗУ відбувається хвилями. Перші дві забезпечили фінансування закладів первинної ланки у ІІ півріччі поточного року. Третя, яка відбудеться у грудні, передбачатиме фінансування на 2019 р. «Заклади, які не уклали договори з НСЗУ за перші дві хвилі, повинні укласти їх у третю хвилю. Оголошення про старт третьої хвилі з’явиться наприкінці листопада. Заклади, які не укладуть договір з НСЗУ або не переукладуть (бо ті, що уклали у першій та другій хвилі, повинні переукласти їх на наступний рік) залишаться на фінансуванні місцевого бюджету. Інших джерел фінансування не передбачено. Первинка не фінансуватиметься за рахунок медичної субвенції», — наголосив доповідач.

За словами спікера, за першу хвилю договори уклав 161 заклад, після другої хвилі кількість таких закладів збільшилася до 623. Зростає кількість приватних закладів — у першій хвилі їх було лише 12, а у другій вже 73. «Приватні заклади отримують фінансування так само, як і комунальні. Їм простіше, адже вони спочатку будувалися та організовувалися правильно», — повідомив О. Жигінас.

Щодо виплат, які здійснює НСЗУ, спікер повідомив, що оплата послуг на поточний місяць відбувається у перших числах відповідно до кількості декларацій, зафіксованих у системі станом на перше число. Обсяг виплат постійно зростає, тому що збільшується кількість декларацій та закладів, які уклали угоду з НСЗУ.

Що далі робитиме НСЗУ

Доповідач нагадав, що наказом МОЗ від 19.03.2018 р. № 504 «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги» затверджено Перелік медичних послуг з надання первинної медичної допомоги, який входить у гарантований пакет. «Первинка завжди покриватиметься повністю, так само як екстрена медична допомога у перспективі, на цій ланці не буде негативного переліку, тобто послуг, які держава не оплачуватиме», — повідомив він.

У 2019 р. до повноцінного впровадження програми медичних гарантій НСЗУ планує реалізувати кілька пілотних проектів. «Ми пілотуватимемо спеціалізовану амбулаторну допомогу по всій країні, у нас буде пілот по стаціонарній допомозі у Полтаві. І буде переведення програми відшкодування вартості лікарських засобів, тобто програми «Доступні ліки», від Міністерства в управління НСЗУ. Обсяг програми не зміниться, хіба що до реєстру можуть додатися нові торгові назви за результатами чергового оновлення», — зазначив О. Жигінас.

Таким чином, перелік міжнародних непатентованих назв, які включені до урядової програми «Доступні ліки», у 2019 р. не зміниться, але зміниться спосіб, у який вона реалізується. «Замість субвенції буде контрактування аптечних закладів напряму з НСЗУ, так само як зараз контрактуються заклади первинної ланки», — повідомив спікер.

За словами доповідача, програма медичних гарантій повноцінно запрацює у 2020 р. «Усе, що нині оплачується з бюджету за рахунок субвенцій, спеціальних виплат, соціальних програм, — буде включено до програми медичних гарантій. Тобто все фінансування, крім третинної високоспеціалізованої медичної допомоги, здійснюватиметься через НСЗУ шляхом укладання договорів на певних умовах на чітко визначений перелік послуг за єдиними тарифами для всіх. І це буде чесна система, у якій той, хто більше працює, більше отримує», — наголосив він.

Наразі фінансування первинки здійснюється за «червоним» та «зеленим» списком. До якого часу держава оплачуватиме «червоний» список?

МОЗ планує запровадити державний гарантований пакет медичних послуг, що складатиметься із «зеленого», «синього» і «червоного» списків. «Зелений» список — ліки і послуги, які на 100% оплачуватиме держава. Це екстрена, первинна, паліативна медична допомога, а також вторинна, але окремі види послуг — ургентні. «Синій» передбачатиме формат співоплати — частково оплачуватиме держава, частково пацієнти. Йдеться про неекстрені, планові медичні послуги. Послуги з «червоного» списку пацієнт повинен оплачувати сам. Це неекстрені стоматологічні послуги, звернення до лікаря без направлення, ліки, які не передбачені протоколом, естетична медицина. За словами О. Жигінаса, «червоний» список держава припинить фінансувати з червня 2019 р.

Зрозуміло, що не всі заклади зможуть підписати угоду з НСЗУ протягом третьої хвилі. Чи буде можливість зробити це наступного року, якщо у грудні заклад не зможе укласти угоду з НСЗУ?

О. Жигінас пояснив: якщо у грудні 2018 р. заклад не встигне укласти угоду з НСЗУ, то в наступному році у нього буде можливість це зробити. Як тільки НСЗУ розпочне виконання договорів, укладених у грудні 2018 р., буде оголошено четверту хвилю. Очікується, що це відбудеться у лютому–березні, і в оголошенні визначатиметься кінцева дата подання заяв, швидше за все — листопад.

Гроші будуть іти напряму на рахунки підприємств чи через казначейство?

Гроші, якими оперує НСЗУ, знаходяться у казначействі, адже це гроші державного бюджету. Відповідно, коли НСЗУ здійснює оплату за договорами, то гроші на рахунок підприємства надходять з державного казначейства.

Наразі при укладанні угоди з НСЗУ існує вимога щодо цілодобового обслуговування населення. Як його організувати та хто має це оплачувати?

О. Жигінас зазначив: «Як виникла вимога про надання допомоги у позаробочий час? Ми хочемо сформувати нову культуру взаємовідносин пацієнтів та лікарів первинної ланки. Пацієнт знає свого лікаря, номер його телефону. Це не означає, що в кожному центрі з надання первинної допомоги цілодобово має чергувати бригада, готова виїхати на виклик. Це означає, що пацієнти повинні знати, куди їм звертатися. Якщо у родині щось сталося, то люди мають розуміти, що одразу можна зателефонувати сімейному лікарю й він направить пацієнта та дасть пораду». Разом з тим спікер погодився, що питання співпраці закладу первинної ланки з районними лікарнями та лабораторіями наразі недостатньо врегульоване. Вирішити цю проблему дозволить реформа спеціалізованої допомоги, завдяки якій заклади вторинної ланки також стануть підприємствами. Це створить умови для того, щоб заклади первинної та вторинної ланки могли вести господарські стосунки.

Що буде, якщо лікар перевищив рекомендований оптимальний обсяг декларацій?

О. Жигінас пояснив, що технічних обмежень не буде, але запроваджуватимуться економічні важелі впливу на цей процес. Перевищення кількості укладених декларацій на 10% не впливатиме на оплату. Тобто оплата здійснюватиметься за встановленими тарифами, й лікар сам вирішуватиме, чи впорається він з таким навантаженням. Якщо кількість декларацій буде більшою на 20%, то у такому разі НСЗУ платитиме за декларації на 20% менше. Кожне подальше збільшення кількості дек­ларацій на 10% знецінюватиме їх вартість на 20%. Наразі під цю модель готується нормативна база.

За чий рахунок мають сплачуватися комунальні послуги?

НСЗУ сплачує медичному закладу, яке перетворилося на підприємство, за надані послуги. Яким чином цей заклад використовуватиме кошти, він вирішує сам. Тобто чи підуть ці кошти на оплату праці лікарів, закупівлю обладнання, ремонт, оплату комунальних послуг тощо, має вирішити сам надавач послуг. Щодо комунальних послуг, то за словами О. Жигінаса, до 2020 р. вони можуть оплачуватися за рахунок місцевих бюджетів. А після 2020 р. комунальні заклади будуть самостійно оплачувати їх, так само як це сьогодні роблять приватні.

27-ма Міжнародна медична виставка «PUBLIC HEALTH»

Найбільша в Україні 27-ма Міжнародна медична виставка «PUBLIC HEALTH» тривала з 2 по 4 жовтня 2018 р. у Міжнародному виставковому центрі. Організатори виставки — компанії ДП «Прем’єр Експо» (Україна), ITE Group Plc. (Великобританія).

У церемонії офіційного відкриття виставки взяли участь Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Анна Романова, народний депутат, секретар Комітету, голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України, Валентина Гінзбург, директор Департаменту охорони здоров’я Київської міської держадміністрації, Іван Сорока, президент Українського медичного клубу, Ірина Мазур, президент Асоціації стоматологів України, Дмитро Левченко, президент Асоціації приватної медицини, інші представники професійної медичної громади.

За три дні медичну виставку відвідали 9750 осіб, серед яких представники найбільший вітчизняних і міжнародних медичних компаній; керівники державних медичних закладів різних форм власності, делегати професійних асоціацій, науковці, лікарі та інші професіонали галузі.

Відвідувачі Public Health мали змогу ознайомитися з тематичними розділами виставки: медична техніка та обладнання, інструменти, вироби медичного призначення, ортопедія та реабілітаційна техніка, офтальмологія, екстрена медицина, репродуктивна і перинатальна медицина, стоматологічне обладнання та матеріали, здоровий спосіб життя, медичні меблі та одяг, Digital Med (телемедицина, цифрова радіологія, eHealth), а також новий розділ виставки — лабораторна медицина.

У рамках виставки відбулися науково-практичні заходи з різних напрямків медицини, у тому числі спеціалізований семінар-конференція для міських голів «Діяти, а не чекати. Медична реформа — досвід регіонів»; V Міжнародний конгрес медичного туризму, присвячений актуальним питанням галузі; International Orthodontic Symposium (IOS) — міжнародний конгрес ортодонтів; круглий стіл «Санаторно-курортне лікування в Україні: стан та перспективи в умовах реформування Фонду соціального страхування України»; DIGITAL MED — майданчик інноваційних технологічних рішень в медичній сфері, який представив ключові IT-системи для модернізації системи охорони здоров’я в нашій країні.

Під час виставки відбулася офіційна церемонія нагородження Всеукраїнською премією «Голов­ний лікар року». Цього року почесну нагороду отримав Роман Колонтай, головний лікар комунальної установи «Балтський центр первинної медико-санітарної допомоги» Балтської міської ради.

Міжнародна виставка «Охорона здоров’я» вже 27 років поспіль сприяє розвитку ділових відносин між вітчизняними компаніями та інвесторами. Саме тому ключові гравці вітчизняного медичного ринку, такі як «Toshiba Medical Systems» (Нідерланди), «Esaote» (Італія), «Medexim», «Профімед-Сервіс», «Медапаратура», «МЕДІТОРГ», «Гемопласт», «Айемес Україна», «Телеоптик» обирають Public Health для презентації своїх товарів, обладнання та послуг. При цьому щороку виставка розширюється завдяки участі нових компаній. Так, у поточному році дебютували «ІНМЕД Україна», «Оніко», «Медгарант», Чеський національний стенд, «Майстер Дент», «АФС МЕДІЦІНТЕХНІК», «Медтехніка Орто», «Полтава медобладнання», «Ремед» і багато інших.

Виставка «PUBLIC HEALTH» — це захід міжнародного рівня. Високу якість організації події підтверджено сертифікатом UFI — Всесвітньої асоціації виставкової індустрії.

Олена Приходько,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи