Як Уряд долає корупцію: місце МОЗ у рейтингу

14 листопада 2018 р. в Українському кризовому медіа-центрі презентовано результати моніторингу виконання міністерствами антикорупційних заходів. Представники ініціативи «Разом проти корупції» повідомили про зміни, яких вдалося досягнути завдяки спільній роботі громадськості, галузевих експертів та представників центральних органів виконавчої влади за останній квартал.

«Разом проти корупції» — це координаційна платформа для взаємодії галузевих експертів та представників органів влади, яка має на меті системне запобігання корупції. Про це розповіла Оксана Величко, координатор урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції».

«Якщо сказати, чим ми відрізняємося від інших ініціатив, які також спрямовані на боротьбу і запобігання корупції, то ми намагаємося працювати разом з органами влади і залучати кращих експертів для того, щоб вони підказували, де є корупція і як краще з нею боротися, які заходи мають бути вжиті», — зазначила вона.

Говорячи про структуру урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції», О. Величко поінформувала про те, що вона безпосередньо є координатором від громадського сектору, міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко — від Уряду. «Ми співпрацюємо з представниками секретаріату Кабінету Міністрів України, які допомагають в координації проекту», — зазначила О. Величко.

Наразі до урядово-громадської ініціативи залучено понад 70 організацій, 700 представників громадськості, 400 фахівців органів влади. Проект охоплює 15 міністерств та 4 центральні органи виконавчої влади і передбачає 83 антикорупційні заходи. Серед них 17 — з високим коефіцієнтом важливості, 53 — із середнім, 13 — з низьким.

«Як ми можемо знати про результат? Разом з нашими колегами, донором проекту — Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), ми розробили методику моніторингу, яка дозволяє визначити прогрес у подоланні/запобіганні корупції в міністерствах», — зауважила координатор проекту. Моніторинг здійснювали на основі детальних планів виконання кожного із заходів — за етапами, термінами та обсягом виконання передбачених завдань.

За словами О. Величко, методика допомог­ла структурувати співпрацю центральних органів виконавчої влади та експертів. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державне агентство з питань електронного урядування України та Міністерство інфраструктури України — лідери за впровадженням антикорупційних заходів. Саме вони найшвидше реалізують антикорупційні заходи і мають найвищий відсоток їх виконання.

«Ми маємо чіткі, вимірювані у цифрах відсотки, наскільки орган влади виконав той чи інший захід… Один з таких заходів, виконаний на 100%, — це електронний реєстр відшкодування ПДВ, захід Міністерства фінансів України. Також серед цих заходів — конкурс на посади керівників МОЗ, розроблення концепції публічного управління в галузі будівництва, переведення гуманітарної допомоги в електронну форму», — зазначила О. Величко.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України — на 4-му місці у рейтингу. Водночас О. Величко наголосила на тому, що важливо, щоб Міністерство відмовилося від озвученого наміру скоротити сектор із запобігання та виявлення корупції.

МОЗ України посідає 9-те місце серед 17 цент­ральних органів виконавчої влади. На даний час Міністерство реалізує 4 заходи різного ступеня амбітності. Проте всі вони, за словами Світлани Мусіяки, завідувача сектору оцінки та усунення корупційних ризиків МОЗ України, є важливими і, найголовніше, приносять реальні результати.

Серед антикорупційних заходів, які впровадило профільне міністерство, — перехід до конкурсної процедури призначення головних лікарів у заклади державної і комунальної форми власності, яка передбачає участь громадськості в конкурсних комісіях. «Те, що можна було зробити на цьому етапі з боку держави, ми зробили […]. Але для того щоб бачити реальний вплив і досягати результатів, необхідна підтримка громадських організацій і кожного свідомого громадянина», — зазначила С. Мусіяка.

З початку 2018 р. запроваджено відкритий і прозорий конкурс на посади керівників державних і комунальних лікарень. За новими правилами, до складу конкурсної комісії входять представники громадськості. Відбір кандидатів незалежною конкурсною комісією впроваджено постановою КМУ від 27 грудня 2017 р. № 1094 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я».

«Те, що можна було зробити на цьому етапі з боку держави, поки що ми зробили. Ми створили нормативну базу, є постанова Кабінету Міністрів України, яка врегульовує порядок. Разом з експертами урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» розроблено регламент роботи конкурсної комісії», — повідомила фахівець МОЗ.

Конкурсна комісія складається в рівних частинах з представників органу управління, громадськості і колективу. Кожен може подати свою кандидатуру до складу комісії і проконтро­лювати, щоб керівниками закладів охорони здоров’я ставали лише найдостойніші. Комісія публічно розглядає й оцінює пропозиції кандидатів з розвит­ку закладу.

Інший амбітний захід профільного міністерства — запровадження електронного реєстру листків непрацездатності. Робота над цим проектом ще триває і полягає у виробленні та узгод­женні позиції.

«У нас є дуже багато залучених організацій, органів державної влади і зацікавлених сторін», — поінформувала С. Мусіяка, висловивши сподівання, що найближчим часом ця робота принесе результати, про які МОЗ України зможе прозвітувати публічно.

Катерина Горбунова,
фото надані Українським
кризовим медіа-центром

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи