Аптечний саміт–2018: «за» і «проти» кардинальних змін для аптечного бізнесу

Кінець року — вдалий час для підбиття підсумків та окреслення подальших планів на майбутнє. Аптечна професійна асоціація України (АПАУ) надала таку змогу представникам аптечного сегменту фармацевтичного ринку, провівши 6 грудня 2018 р. у столичному «Mercure Kyiv Congress Centre» традиційний Аптечний саміт України–2018. Близько 350 учасників заходу обговорили нагальні питання ринку, розглянули ключові тенденції та зміни, які очікують на представників аптечного ритейлу в найближчій перспективі. Співорганізатором саміту виступила компанія «УкрКомЕкспо». Генеральний спонсор — представництво «Sopharma» в Україні, спонсор — акціонерне товариство «Київський вітамінний завод». Партнерами заходу виступили компанії «Біонорика» та «Nobel». Аналітичні партнери — компанії «МОРІОН» та «Proxima Research®», головний інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА».

Ключовою темою першої сесії саміту став проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (реєстр. № 8591). Укотре зацікавлені сторони отримали нагоду подискутувати з приводу того, чи потрібні зміни аптечній ланці, та які наслідки може мати прийняття зазначеного законопроекту.

Аргументи «проти»

Чимало питань викликав у учасників ринку законопроект № 8591. Що очікує існуючі аптеки у разі прийняття цього документа? Чи необхідно буде розформовувати існуючі аптечні мережі?

Серед основних новел проекту, які окреслив голова правління ГС «АПАУ» Ігор Червоненко, наступні:

  • відкривати нову аптеку можна буде не ближче ніж за 500 м від вже існуючої;
  • фізичним особам — підприємцям (ФОП) дозволятиметься мати тільки 1 аптеку, юридичним особам — до 4 (8 у разі здійснення екстемпорального виробництва ліків) у межах однієї області;
  • наявність у юридичної особи не менше 3 засновників з вищою фармацевтичною освітою;
  • наявність вищої фармацевтичної освіти у ФОП — власників аптек;
  • при провадженні господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами ФОП та юридичні особи не матимуть права займатися будь-якою іншою діяльністю, крім продажу лікарських засобів (за винятком екстемпорального виготовлення препаратів та торгівлі прекурсорами й іншими підконтрольними речовинами).

Неодноразово при обговоренні положень законопроекту сторони посилалися на європейський досвід регулювання аптечної діяльності. Проведений АПАУ аналіз зарубіжної практики показав наступне. У більшості країн ЄС відсутні законодавчі обмеження щодо власників та кількості аптек. Серед них Бельгія, Чехія, Нідерланди, Швейцарія, Норвегія, Швеція, Великобританія, Естонія, Литва, Румунія, Сербія, Словаччина, Ірландія, Хорватія, Словенія, Мальта. В Італії обмеження були скасовані у 2017 р. Одна з причин цього — висока вартість ліків за відсутності конкуренції і наявної зарегульованості ринку.

У ряді країн ЄС відсутні вимоги до власників аптек стосовно наявності фармацевтичної освіти, проте встановлено обмеження кількості аптек на одного власника: Угорщина (до 4 аптек), Греція (до 5 аптек), Кіпр (до 5 аптек).

Натомість у Франції, Іспанії, Німеччині, Данії, Австрії, Португалії, Фінляндії та Польщі законодавчо встановлені вимоги як щодо наявності фармацевтичної освіти у власника, так і щодо обмеження кількості аптек, яку він може мати.

Польський закон, взятий за основу розробниками законопроекту № 8591, уже вплинув на аптечний сегмент. За словами І. Червоненка, у країні призупинено розвиток аптечних мереж, які не відкривають нові аптеки. Більше того, почалося скорочення кількості аптек, яких станом на літо 2018 р. вже на 500 точок менше.

Говорячи про структуру аптечного ритейлу в Україні, доповідач зазначив, що, за даними синдикативної бази даних «Axioma» за I кв. 2018 р., аптечна мережа — лідер займає не більше 11% обсягів ринку серед юридичних осіб, а топ-100 аптечних мереж акумулюють 76% роздрібного товарообігу. Для порівняння: в сегменті дистрибуції лікарських засобів частка 3 компаній становить 79% (станом на 01.01.2018 р.). Відтак про монополію в аптечному сегменті говорити не доводиться, тому підстав демонополізувати його немає.

Що стосується асортименту в українських аптеках, то в мережах з більшою кількістю аптек він значно ширший завдяки певним бізнес-моделям, технічним новаціям, управлінню запасами.

«Аптечний ринок на сьогодні знаходиться в умовах жорсткої конкуренції, особливо цінової. Тому усунення цієї конкуренції жодним чином не вплине на зниження цін на лікарські засоби», — зауважив І. Червоненко.

Як формується дохід аптечних мереж? При здійсненні роздрібної торгівлі, у тому числі з наданням інших послуг за договорами, загальна прибутковість аптечної мережі складається з:

  • доходу, отриманого від реалізації лікарських засобів та інших товарів, що дорівнює розміру роздрібної надбавки до закупівельної ціни постачальника;
  • доходу, отриманого за надання інших послуг відповідно до умов укладеного договору.

При цьому доходи, отримані від реалізації лікарських засобів, підлягають оподаткуванню за 7% ставкою ПДВ, доходи, отримані від надання інших послуг, — за 20% ПДВ.

За даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research», у структурі роздрібної ціни препарату найбільша частка належить виробнику і становить 76%, частка дистриб’ютора — 7%, аптеки — 17%. Відтак, за словами І. Червоненка, питання зниження вартості препарату має лежати не лише у площині аптечного сегмента. Воно має вирішуватися комплексно і забезпечувати оптимізацію ціни по всьому ланцюгу: виробник → дистриб’ютор → аптека. «Регулювати ринок необхідно також по всьому ланцюгу. Не слід фокусуватися тільки на роздрібній ланці», — підкреслив він.

І. Червоненко погодився з тим, що українське законодавство потребує змін з урахуванням того, що слід врегулювати діяльність усіх учасників фармринку. Серед пропозицій АПАУ, зокрема:

  • встановлення референтних цін на препарати, включені до Національного переліку основ­них лікарських засобів;
  • поступовий перехід від існуючої системи державного цінового регулювання ліків (шляхом встановлення граничного рівня оптово-відпускної і роздрібної надбавки) до впровадження системи реімбурсації;
  • встановлення чітких правил промоції лікарських засобів з урахуванням європейського досвіду;
  • впровадження електронного рецепта при відпуску рецептурних препаратів;
  • впровадження стимулюючих механізмів для відкриття аптек у сільській місцевості та аптек з правом відпуску підконтрольних лікарських засобів.

Резюмуючи, доповідач наголосив на тому, що для напрацювання зрозумілих для всіх сторін (держави та бізнесу) правил необхідно сісти за стіл переговорів. «Насправді законопроект потрібен. І ми запрошуємо за стіл та готові брати в цьому активну участь з урахуванням інтересів всіх учасників ринку», — підкреслив І. Червоненко.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань медичного страхування Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) Тетяна Бахтеєва поінформувала учасників саміту про те, що 6 листопада 2018 р. законопроект № 8591 розглянуто на засіданні Комітету. «Він не був підтриманий народними депутатами, які були присутні у більшій кількості, тому що в ньому дуже багато недопрацювань», — зауважила парламентар, додавши, що документ доцільно доопрацювати спільно із фармацевтичною спільнотою.

Загалом, за словами Т. Бахтеєвої, усі законопроекти, в основу яких покладено досвід європейських країн, у тому числі в питаннях регулювання фармацевтичного сектору, мають бути адаптовані до українських реалій. Парламентар також розкритикувала міжнародні закупівлі лікарських засобів, які здійснюються в рамках Закону України від 19.03.2015 р. № 269-VIII. «2016, 2017, 2018 роки показали катастрофу в роботі цих закупівель», — зауважила Т. Бахтеєва. При цьому непомітно для всіх народні депутати продовжили практику міжнародних закупівель ще на 1 рік, проголосувавши за відповідні зміни до закону № 269-VIII, передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік».

Аргументи «за»

«Говорячи про законопроект № 8591, хочу сказати, що його єдиною метою є імплементація європейського законодавства», — наголосила одна зі співавторів проекту закону, народний депутат України, заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань контролю реалізації медичної реформи Комітету Ірина Сисоєнко.

За її словами, автори законодавчої ініціативи переслідували мету досягнути рівномірного розподілу аптек не лише у великих містах, а й у селах. «Ми маємо шукати механізми, щоб виникало бажання відкривати аптечні заклади у селах», — зазначила парламентар.

Спираючись на європейський досвід, зокрема Польщі, в Україні мають бути створені перед­умови для функціонування лікарняних аптек, які спеціалізуються на аптечному виготовленні лікарських засобів. Наразі, за словами І. Сисоєнко, аптечних закладів з екстемпоральним виготовленням ліків в Україні недостатньо. Натомість функціонування таких аптек у лікувальних закладах дало б можливість знизити вартість лікарських засобів у госпітальних упаковках.

Предметом обговорення у професійних колах є ініціатива щодо запровадження вищої фармацевтичної освіти для власників аптек. Автори законопроекту готові обговорювати і розглядати пропозиції з цього питання. «Але маніпуляції, що через це аптеки можуть закриватися, — несправедливі по відношенню до людей. У нас немає наміру закривати аптеки», — наголосила І. Сисоєнко, додавши, що законопроект, навпаки, має формувати умови для відкриття нових аптечних закладів.

Вона поінформувала присутніх про те, що наразі законопроект знаходиться на доопрацюванні у авторів законодавчої ініціативи. «Ми готові його доопрацьовувати, приймати пропозиції від професійної аптечної спільноти і робити все можливе, щоб досягти поставленої мети — максимального зниження вартості лікарських засобів з одночасним збереженням їх якості та доступності», — підкреслила парламентар, висловивши сподівання, що, проаналізувавши й опрацювавши пропозиції як від державних органів влади, так і від представників бізнесу, після Нового року автори вийдуть з новим текстом законопроекту. Після того, як рішення щодо нього буде прийнято профільним Комітетом, проект закону буде винесено на голосування Парламенту.

***

У рамках дискусії учасники саміту торкнулися ряду питань, пов’язаних із законопроектом № 8591. Зокрема, чи є зворотна дія: що відбуватиметься з існуючими аптечними мережами, які не відповідатимуть новим вимогам? Чи дійсно встановлення освітніх вимог до власників аптек сприятиме підвищенню якості надання фармацевтичних послуг працівниками аптечних закладів? Яким чином законопроект вплине на зниження вартості ліків?

Посилаючись на польський досвід регулювання аптечної діяльності, ініціатори аналогічної моделі в Україні мають перш за все з’ясувати, з якою метою відповідний закон був прийнятий у сусідній країні. За словами Кшиштофа Седлецьки, партнера компанії «ABSC», головною причиною прийняття польського закону став страх перед зарубіжними інвесторами, а його ініціаторами виступили безпосереднього фармацевти, які створили для себе закон, що захищає їх бізнес від втручання великих міжнародних компаній. «В Україні інша ситуація… Умови для аптечного бізнесу відрізняються від таких у Польщі», — зауважив він.

Загалом присутні погодилися з тим, що законопроект № 8591 дав поштовх до роздумів з приводу необхідності удосконалення регулювання аптечного сегменту. Учасники дискусії висловили готовність до конструктивної співпраці і напрацювання спільних ідей з покладенням їх в основу законопроекту. Готовність аптечного бізнесу взяти на себе соціальну відповідальність висловив і голова правління Всеукраїнської громадської організації «Аптечна професійна асоціа­ція України», генеральний директор групи компаній «МедФармХолдинг» Петро Чепель. Проте з боку держави має бути здійснено відповідний крок для стимулювання, наприклад, відкриття аптечних закладів у сільській місцевості. Скажімо, встановлення пільгового податкового навантаження надасть можливість розвит­ку цього напрямку.

Підсумовуючи жваве обговорення законопроекту № 8591, І. Сисоєнко підкреслила, що Україна має декларувати рух до європейського співтовариства не на словах, а на ділі. «Я впевнена, що завдяки таким дискусіям, спільній злагодженій роботі ми зробимо це надзвичайно ефективно», — наголосила народний депутат.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті