Аптечний саміт–2018: нові вектори руху аптечного ритейлу

Без перебільшення одним з найочікуваніших масштабних заходів року для аптечного сегмента фармринку нашої держави є Аптечний саміт України. Цього року захід відбувся у столичному «Mercure Kyiv Congress Centre» 6 грудня і зібрав близько 350 учасників всіх ланок фармацевтичного ринку, представників законодавчої та виконавчої гілок влади, професійних асоціацій, експертів та юристів у сфері фармації. Організаторами заходу виступила Аптечна професійна асоціація України (АПАУ) спільно з компанією «УкрКомЕкспо». Генеральний спонсор — представництво «Sopharma» в Україні, спонсор — компанія «Київський вітамінний завод». Партнерами заходу виступили компанії «Біонорика» та «Nobel». Аналітичні партнери — компанії «МОРІОН» та «Proxima Research®», головний інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА».

Аптечний саміт відбувся у форматі трьох сесій, присвячених трансформаціям на фармацевтичному ринку в Україні; змінам підходів до реалізації державних програм із забезпечення українців лікарськими засобами; запровадженню електронних інструментів у діяльність аптек; маркетингу та аналітичному огляду ринку. Усі ці та інші теми було розкрито в рамках 17 змістовних доповідей, представлених народними депутатами, представниками МОЗ України, Національної служби здоров’я України (НСЗУ), ДП «Електронне здоров’я», топ-менеджерами фармацевтичних компаній, юристами та експертами фармацевтичного ринку. Насичена програма Аптечного саміту супроводжувалася інтерактивним опитуванням аудиторії з приводу поточних трендів, а також дискусіями з питань аптечного ритейлу, що найбільше хвилювали учасників заходу.

Нові правила гри для аптечного ритейлу. Законопроект № 8591

Одним з найбільш дискутабельних питань Аптечного саміту став зареєстрований у Парламенті ще влітку цього року групою народних депутатів законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (реєстр. № 8591).

У операторів ринку законопроект викликає чимало питань, однозначні відповіді на які відсутні. Зокрема, якою буде подальша доля аптечних закладів, які вже функціонують; чи потрібно буде існуючим аптечним мережам розформовуватися; яким чином вимірюватиметься мінімальна відстань між новою та аптекою, що вже існує, та ін.

Виступаючи проти законопроекту № 8591, голова правління ГС «АПАУ» Ігор Червоненко зауважив, що, за даними синдикативної бази даних «Axioma» за I кв. 2018 р., аптечна мережа — лідер займає не більше 11% обсягів ринку серед юридичних осіб, топ-3 — 23,6%, топ-5 — 30%, а топ-100 аптечних мереж акумулюють 76% роздрібного товарообігу. Для порівняння: в сегменті дистрибуції лікарських засобів частка 3 компаній становить 79% (станом на 01.01.2018 р.). Відтак, монополія на ринку роздрібної реалізації ліків відсутня, тому підстав демонополізувати аптечний сегмент немає.

Чи потрібні зміни в законодавство України? На переконання І. Червоненка, потрібні, але з урахуванням того, що нова регуляція має стосуватися учасників всіх ланок фармринку. Серед озвучених доповідачем пропозицій:

  • введення практики встановлення референтних цін на препарати, включені до Національного переліку основних лікарських засобів;
  • поступовий перехід від нинішньої системи державного регулювання вартості необхідних лікарських засобів (шляхом встановлення граничного рівня оптово-відпускної та роздрібної надбавки) до впровадження системи реімбурсації;
  • встановлення правил промоції лікарських засобів з урахуванням європейського досвіду;
  • впровадження електронного рецепта при відпуску Rx-препаратів та ін.

«Ми пропонуємо сісти за стіл і напрацювати правила, які будуть всім зрозумілі, задовольняти й державу, і всіх учасників фармацевтичного ринку. Давайте рухатися в цьому напрямку, але не робити різких рухів», — наголосив І. Червоненко, висловивши готовність до співпраці у визначенні нових правил гри.

У свою чергу, МОЗ України поряд з недоліками вбачає ряд переваг законопроекту № 8591. За словами заступника міністра охорони здоров’я Романа Ілика, по-перше, його прийняття дозволить розширити географію аптек, адже сьогодні спостерігається значна їх концент­рація в центральних та густонаселених частинах населених пунктів. По-друге, аптеки повернуться до концепції закладу охорони здоров’я, а не супермаркету. Ще одна перевага — запровадження обов’язкової наявності фармацевтичної освіти для власника аптеки. Тобто законопроект визначає фармацевтичну діяльність як професійну, що здійснюється виключно фахівцями. Аналогічні вимоги існують у переважній більшості європейських країн. Дискусійним є питання щодо встановлення обмеження мінімальної відстані між новою та існуючою аптекою в 500 м. Наприклад, у ряді країн ЄС діє подібний принцип. Натомість в інших європейських державах обмеження в розташуванні залежить від кількості людей, які проживають на відповідній території.

Законопроект № 8591 містить багато недопрацювань, і відтак не знайшов підтримки в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) та був направлений на доопрацювання його ініціаторам. Відповідне рішення прийнято Комітетом під час засідання, яке відбулося 6 листопада. На цьому наголосила народний депутат України, голова підкомітету з питань медичного страхування Комітету Тетяна Бахтеєва.

Питання підвищення доступності лікарських засобів у контексті низької платоспроможності українців набуває загальнодержавного значення. Народні депутати, Уряд та бізнес-спільнота мають бути об’єднані єдиною метою — здоров’я та захист інтересів пацієнтів. На цьому акцентувала увагу одна зі співавторів законопроекту № 8591, народний депутат України, заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань контролю реалізації медичної реформи Комітету Ірина Сисоєнко.

Говорячи про законопроект № 8591, парламентар наголосила на тому, що його єдина мета — імплементація європейського законодавства. «Якщо ми справді рухаємося в Європу, якщо ми змінюємо законодавство в усіх сферах, якщо ми імплементуємо європейські директиви, то так само ми маємо робити і по відношенню до врегулювання аптечної діяльності», — підкреслила вона.

І. Сисоєнко поінформувала присутніх про те, що наразі проект закону знаходиться на доопрацюванні авторів законодавчої ініціативи й зможе бути поданий повторно на реєстрацію вже під час наступної — IX сесії Верховної Ради України VIII скликання. «Ми готові його доопрацьовувати, приймати пропозиції безпосередньо від вас, від професійної аптечної спільноти та робити все можливе, щоб досягти цієї мети, яку ми всі маємо собі поставити — максимальне зниження вартості лікарських засобів зі збереженням їх доступності та якості», — наголосила народний депутат.

Фармполітика–2019

Детально на цьому питанні зупинився Р. Ілик, представивши стратегічні цілі та напрямки роботи профільного міністерства у 2019 р. Він поінформував присутніх про те, що 5 грудня 2018 р. Уряд ухвалив Стратегію забезпечення населення ліками до 2025 р., яка вводить комплексний підхід до поліпшення доступу українців до якісних, ефективних та безпечних ліків на наступні 6 років, стимулюватиме інноваційні розробки та дослідження в галузі фармацевтики та забезпечить раціональний відбір препаратів до Національного переліку основних лікарських засобів та пакета медичних гарантій (прим. ред.: станом на 7 грудня 2018 р. текст ухваленої стратегії не оприлюднено). Так, МОЗ України продовжуватиме роботу в напрямках розвитку Національного переліку основних лікарських засобів; урядової програми «Доступні ліки»; біоеквівалентності генеричних препаратів; кодування та маркування лікарських засобів; впровадження нових моделей регулювання цін на ліки.

Окремо заступник міністра зупинився на програмі «Доступні ліки», на яку очікує трансформація на початку наступного року. Показники ефективності її реалізації свідчать про успішність урядової програми. З квітня 2019 р. вона переходить в адміністрування НСЗУ, яка візьме на себе функцію з відшкодування аптечним закладам вартості відпущених лікарських засобів. Доступні ліки відпускатимуться виключно за електронними рецептами. При цьому українці зможуть придбати такі ліки в будь-якій аптеці-учасниці програми незалежно від місця проживання на всій території України.

З лютого 2019 р. в ЄС стають обов’язковими вимоги до серіалізації лікарських засобів — нанесення спеціального кодування, яке дозволить відстежувати рух препарату від виробника до споживача.

Такий підхід дозволяє забезпечити населення якісними лікарськими засобами, удосконалити державну політику у сфері обігу ліків, аналізувати потреби охорони здоров’я та протидіяти контрабанді.

МОЗ України, у свою чергу, також розробляє нову політику 2D-кодування для контролю якості препаратів, яка проваджуватиметься в декілька етапів протягом 3 років. Планується що на першому етапі 2D-кодування стане обов’язковим для всіх ліків, що беруть участь у програмі «Доступні ліки». У майбутньому регулятор зможе здійснювати якісний та ефективний контроль за обігом лікарських засобів, аналізуючи інформацію щодо руху ліків від виробника або імпортера до кінцевого споживача.

Реімбурсація 2.0

У наступному році на програму з відшкодування вартості лікарських засобів очікують зміни. Ми вже неодноразово інформували наших читачів про новації 2019 р. Детально про те, чого чекати саме аптечним закладам, які беруть участь у програмі «Доступні ліки», учасникам Аптечного саміту розповіли голова НСЗУ Олег Петренко, радник міністра охорони здоров’я Олександр Жигінас та партнер юридичної компанії «Правовий Альянс» Дмитро Алешко.

Незважаючи на те, що НСЗУ розпочала функціонування у квітні 2018 р., уже є перші результати її роботи. За 8 міс укладено договори про медичне обслуговування населення з 613 медичними закладами «первинки», з яких 85 — приватної форми власності. 2,5 млрд грн. виплатила НСЗУ медичним закладам у рамках нової моделі фінансування. При цьому виплати з боку служби здійснюються прозоро, на постійній основі та без затримок. Наразі триває «третя хвиля» укладання договорів, яка закінчується 20 грудня. До цього часу всі медичні заклади «первинки» мають підписати договори з НСЗУ, оскільки з 1 січня 2019 р. медична субвенція на їх фінансування не передбачена.

Говорячи про нову концепцію програми відшкодування лікарських засобів з 2019 р., доповідачі детально зупинилися на кроках та строках, протягом яких вони мають бути здійснені:

  • лютий 2019 р. — оголошення про початок безстрокового прийому документів від аптечних закладів для участі в оновленій програмі реімбурсації; початок процедури укладення договорів між аптеками та НСЗУ;
  • квітень 2019 р. — НСЗУ офіційно стає платником з програми реімбурсації. Початок оплати за договорами;
  • до листопада 2019 р. — завершення укладання договорів та відпрацювання моделі реімбурсації;
  • 2020 р. — розширення програми «Доступні ліки» за рахунок нових нозологій та МНН.

Про те, що можуть зробити вже сьогодні аптеки, які мають намір долучитися до урядової програми або продовжити працювати в ній наступного року, ми детально розповідали в рамках статті «Новий етап реімбурсації стартує з 1 квітня 2019 р.».

Як уже було зазначено, з наступного року запроваджується електронний рецепт. Про те, як він буде працювати, розповів начальник департаменту розвитку ДП «Електронне здоров’я» Владислав Костик. Лікар за допомогою медичної інформаційної системи через прикладний програмний інтерфейс (application programming interface — API) зможе сформувати електронний рецепт на препарат, включений до програми відшкодування. Елект­ронний рецепт зможе бути погашений аптекою через аптечне програмне забезпечення. Інформація про електронний рецепт та історія його руху зберігатимуться в цент­ральній базі даних.

Очікується, що з 18 березня 2019 р. лікарі зможуть виписувати електронні рецепти, а з 1 квітня 2019 р. аптечні заклади зможуть відпускати за ними препарати.

Найближчим часом на сайті НСЗУ будуть розміщені роз’яснення з питань, пов’язаних з новою концепцією програми реімбурсації та запровадженням електронних рецептів. За додатковою інформацією також можна буде звертатися в контакт-центр НСЗУ за номером: 1677.

***

Окрім регуляторних питань, учасники мали нагоду розглянути не менш цікаві напрямки роботи аптечного сегменту. Ряд доповідей було присвячено останнім тенденціям на фармацевтичному ринку, питанням підвищення лояльності клієнтів, досвіду використання власних торгових марок, маркетинговим договорам та діджиталізації аптечного бізнесу.

Детально про перебіг Аптечного саміту–2018 читайте найближчим часом на нашому сайті, а також у друкованій версії «Щотижневика АПТЕКА».

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті