Програма «Доступні ліки»: практичні питання впровадження

У першій частині форуму партнерства держави та бізнесу «Реімбурсація 2.0» (див. «Щотижневик «АПТЕКА» № 48 (1169) від 10 грудня 2018 р.), який відбувся 22 листопада, спікери представили результати реалізації програми «Доступні ліки» у 2017–2018 рр. та поінформували аудиторію щодо змін у реалізації програми, які відбудуться наступного року. Друга частина форуму проходила в рамках панельної дискусії, під час якої Олег Петренко, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ), Денис Мацуй, генеральний директор ДП «Електронне здоров’я», Владислав Костик, керівник відділу з питань розвитку ДП «Електронне здоров’я», Ната Аваліані, керівник проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я», Іван Лобода, старший технічний радник проекту SAFEMed, та Ірина Ліштаба, головний спеціаліст відділу роботи з договорами з аптеками НСЗУ, відповідали на запитання аудиторії щодо змін у реалізації програми, а також практичних питань її впровадження. Ключовими питаннями дискусії стало впровадження електронного рецепта, доступність реєстрів лікарів та провізорів, верифікація електронного цифрового підпису (ЕЦП) лікарів та провізорів у системі eHealth, а також інші питання стосовно впровадження змін у системі реімбурсації.

ЕЛЕКТРОННИЙ РЕЦЕПТ, ВЕРИФІКАЦІЯ ЕЦП, РЕЄСТРИ

Як відомо, в Україні впроваджується елект­ронний рецепт. З 18 березня 2019 р. лікарі зможуть виписувати такі рецепти, а з 1 квітня 2019 р. аптечні заклади будуть відпускати препарати за ними. При цьому електронний рецепт впроваджується як заміна паперовому рецепту в рамках програми реімбурсації у 2019 р. Паперові рецепти на лікарські засоби, включені до програми «Доступні ліки», виписуватимуться лікарями до 31 березня 2019 р. включно, а для інших рецептурних лікарських засобів — до 31 грудня 2019 р.

Володимир Руденко, директор громадської спілки «АПАУ», підняв питання автентичності електрон­ного рецепта та верифікації ЕЦП лікаря, що виписав рецепт. «Наразі впроваджується елект­ронний рецепт, яким чином провізору розпізнати його автентичність, і як він зможе впевнитися, що це дійсно правильно виписаний рецепт і його виписав лікар, який має право це робити? Та чи потрібен провізору ЕЦП?», — запитав він.

Відповідаючи, Владислав Костик зазначив, що у медичних інформаційних системах (МІС) лікувально-профілактичних закладів буде реалізовано функціонал виписки електронного рецепта. Працюватиме це так: на кожен рецепт, який виписуватиметься на одну міжнародну непатентовану назву (МНН) лікарських засобів, пацієнт отримуватиме номер рецепта і код підтвердження, з якими він має звернутися до аптеки. Наразі передбачено отримання номера рецепта і коду підтвердження через смс-повідомлення чи роздрукування їх на папері для пацієнтів, які не мають мобільного телефону, верифікованого в системі. Пацієнт звертається з номером рецепта до аптеки, провізор вводить його в модуль погашення рецепта в програмному забезпеченні аптеки. Провізор бачитиме призначений МНН, перелік препаратів, які входять до програми «Доступні ліки», необхідну кількість препарату, призначену лікарем, ціни відшкодування та розмір доплати відповідно до реєстру цін відшкодування. Якщо в аптеці є зазначений препарат та відбувся факт його відпуску, пацієнт повідомляє провізору код підтвердження рецепта, і провізор його погашає.

Щодо верифікації рецепта, то лікар, який виписує рецепт, накладає свій ЕЦП, а провізор, який погашає його, також накладає на нього свій ЕЦП. При цьому кожен лікар та провізор матимуть власний ЕЦП.

«Як відбуватиметься погашення рецепта, якщо в аптеці, наприклад, немає усієї кількості препарату, зазначеного в ньому?» — поставив ще одне питання В. Руденко. У відповідь зазначено, що наразі не передбачено часткового погашення рецепта. Тобто або пацієнт отримує повну кількість призначеного препарату й аптека погашає рецепт повністю, або пацієнт звертається до іншої аптеки, де є необхідна кількість препарату. Також, за певних умов, у пацієнта буде можливість звернутися до лікаря та отримати електронний рецепт в телефонному режимі.

У продовження теми Ігор Крячок, директор компанії «Моріон», додав, що в Україні, як і в усьому світі, лікар виписує рецепт як багаторазовий документ. Розроблений на сьогодні електронний рецепт — це документ, яким чітко визначено тривалість лікування пацієнта. Те, що наразі запропоновано технологічними рішеннями eHealth, не забезпечує гарантовані пацієнту можливості: отримати багаторазовий рецепт та точну кількість пігулок, необхідних на курс лікування. Тому це питання слід розглядати як можливість і технологічний борг eHealth перед замовником НСЗУ та разом з аптечними мережами знайти шляхи реалізації цих технологічних рішень для забезпечення потреб пацієнтів. Також на етапі перегляду електронного рецепта необхідно впевнитися, що лікар, який виписав рецепт, дійсно існує. Отже, виникає питання, де саме розміщуватиметься реєстр лікарів з їх відкритою частиною ЕЦП.

Олег Петренко зауважив, що на даному етапі виписка багаторазового електронного рецепта та його часткового погашення не передбачена функціоналом. Проте в майбутньому буде впроваджено і багаторазовий електронний рецепт, і частковий його відпуск. Наразі впроваджуються прості рішення, які згодом удосконалюватимуться.

Більшість присутніх на заході дійшли згоди, що необхідно передбачити та врахувати це питання, оскільки з 2020 р. планується повний перехід на електронний рецепт для всіх лікарських засобів. Наприклад, наразі для хронічних хворих паперовий рецепт на лікарські засоби може виписуватися на термін до 3 міс, а тому необхідно передбачити можливість часткового погашення такого рецепта.

Стосовно ЕЦП, то система автоматично буде перевіряти ЕЦП лікаря, і якщо ЕЦП не верифікується системою, то даний рецепт не буде підписано і він не потрапить у реєстр рецептів. У свою чергу, ЕЦП провізора також проходитиме верифікацію, і якщо цього не станеться, то даний рецепт не буде акцептовано в системі. Наразі система верифікації ЕЦП вже працює при укладанні договорів з медичними закладами первинної ланки надання медичних послуг.

У свою чергу, Олег Клімов, голова «ВФП», зазначив, що створено єдиний реєстр фармацевтичних працівників України, але на сьогодні в ньому добровільно зареєструвалися близько 1,5 тис. провізорів. Отже, незрозуміло, як саме відбуватиметься верифікація провізорів, щоб чітко впевнитися, що вони дійсно працюють у цій аптеці, оскільки всім відомо, що є ряд мереж, де немає провізора з вищою освітою.

У відповідь Ірина Ліштаба зазначила, що відсутність фармацевтичних працівників в аптечному закладі є порушенням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 р. № 929.

Реєстр провізорів буде автоматично наповнюватися самими аптечними закладами. Уповноважена особа аптечної мережі вводитиме у систему дані всіх працівників, які зможуть відпускати лікарські засоби за електронним рецептом. Аптечний заклад самостійно нестиме відповідальність за внесені до системи дані щодо провізорів.

У ході дискусії учасники запропонували зробити реєстри лікарів та провізорів публічними.

Питання щодо впровадження електронного рецепта в сільській місцевості підняв представник КП «Полтавафарм». Яким чином забезпечувати населення лікарськими засобами в сільській місцевості та віддалених районах, де аптеки є збитковими і не мають можливості працювати з електронним рецептом внаслідок відсутності програмного забезпечення?

Представник МІС Helsi Артем Михайлюк повідомив, що до 1 квітня буде створено веб-ресурси, за допомогою яких буде можливим перегляд і погашення рецепта. Також будуть створені інформаційні системи, які не потребуватимуть наявності комп’ютера та програмного забезпечення, вони працюватимуть навіть зі смартфона.

О. Петренко зазначив, що виникали аналогічні питання щодо відсутності комп’ютерної техніки у лікарів первинної ланки, які працюють у віддалених районах та гірській місцевості, проте за 4 місяці за допомогою місцевої влади з’явилися можливості їх вирішити. Наразі не передбачені фінансові дотації для обладнання аптек комп’ютерною технікою та програмним забезпеченням.

ІНШІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІН у ПРОГРАМІ «ДОСТУПНІ ЛІКИ»

Артем Матвєєв, директор з продажу та маркетингу компанії «Alkaloid», поцікавився, чи буде здійснюватися контроль наявності в аптеках препаратів з повним відшкодуванням?

Голова НСЗУ зазначив, що згідно з чинними нормативно-правовими актами кожна аптека, яка бере участь у програмі «Доступні ліки», повинна мати в наявності препарати із 100% відшкодуванням.

Іван Лобода додав, що це питання намагалися вирішити ще минулого року, коли аптеки, що беруть участь у програмі, повинні були подавати інформацію про залишки ліків, включених у програму реімбурсації. Однак не всі суб’єкти господарювання погодилися на це. Дане питання обов’язково буде вирішене при впровадженні політики верифікації та реалізації. При цьому буде доступна інформація щодо повного циклу проходження препарату від виробництва чи імпорту до аптеки. Впровадження цієї політики планується протягом наступного року.

Марина Бучма, директор зі зв’язків з державними органами «Тева Україна», підняла питання стосовно подачі виробником документів для участі в програмі «Доступні ліки». Сьогодні подача документів відбувається на паперових носіях. Як ця процедура здійснюватиметься після передачі адміністрування програми до НСЗУ?

І. Лобода відповів, що в січні 2019 р. при оновлені реєстру препаратів, що підлягають відшкодуванню, подача документів відбуватиметься так само, як зараз. А в червні, під час перегляду реєстру, застосовуватиметься електронний редукціон.

Анатолій Ревін, президент Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine, торкнувся питання щодо реферування цін. На сьогодні в Україні застосовується механізм реферування цін на основі рекомендованої ВООЗ встановленої добової дози (defined daily dose — DDD). Чи планується приведення цього механізму у відповідність зі світовою практикою реферування цін за торговими назвами (SKU)? А також чи змінить впровадження електронного рецепта ситуацію з рецептурним відпуском препаратів у цілому, оскільки на сьогодні, як відомо, в Україні можна придбати рецептурний препарат без рецепта.

Відповідаючи на ці питання, І. Лобода за­уважив, що наразі спільно з Харківським національним фармацевтичним університетом розроб­ляються нові підходи та розглядаються можливі варіанти розрахунку референтних цін. І якщо буде розроблена модель, ефективніша за існуючу, то її буде прийнято. Проте питання переходу розрахунку референтних цін від DDD до SKU поки що не розглядається, оскільки незрозуміло, як реферувати препарати вітчизняних виробників, які не представлені в референтних країнах.

Щодо рецептурного відпуску О. Петренко зазначив, що міжнародні партнери України, які допомагають у впровадженні реформ, підкреслюють, що подальший успіх, і програми реімбурсації в тому числі, залежатиме від зусиль держави в реалізації принципу рецептурного відпуску.

І. Крячок також підкреслив важливість заборони будь-якої промоції препаратів, включених до програми «Доступні ліки». На сьогодні ці препарати, з одного боку, в реімбурсації, з іншого — в маркетингових договорах. Це питання очікує вирішення з моменту старту програми, а тому, мабуть, настав час розглянути його на рівні USAID та інших організацій, які можуть стимулювати його вирішення. Це є запорукою зростання та розвитку програми.

О. Петренко зауважив, що якщо маркетингові договори будуть обмежувати вхід в реімбурсацію ліків, які зареєстровані на ринку України, то вживатимуться відповідні заходи. Взагалі це питання слід ретельно опрацювати, оскільки його вирішення може стати значним запобіжником для підвищення доступності ліків. І. Лобода додав, що вже розроблені зміни до законодавства у сфері заборони маркетингового просування лікарських засобів, зокрема тих, які входять до програми реімбурсації, і наразі вони перебувають на розгляді у Верховній Раді.

Серед іншого від аудиторії пролунали такі питання: чи передбачена у договорі аптеки з НСЗУ сума договору; чи буде НСЗУ, отримуючи на адміністрування програму «Доступні ліки», брати на себе зобов’язання відшкодування за попередні періоди?

О. Петренко відповів, що НСЗУ адмініструватиме програму реімбурсації з 1 квітня 2019 р., як це і передбачено законодавством. НСЗУ не братиме на себе зобов’язання з відшкодування вартості ліків, відпущених до моменту передачі програми на адміністрування в НСЗУ, таке відшкодування здійснюватимуть діючі на сьогодні розпорядники коштів. Договір аптеки з НСЗУ не міститиме ціни договору і не реєструватиметься як бюджетне зобов’язання. Сума виділених коштів відшкодовуватиметься аптекам відповідно до поданих звітів.

Стосовно звітності І. Ліштаба додала, що звітування буде здійснюватися електрон­ному вигляді, звіти будуть формуватися автоматично. Зміна кількості аптек або їх адреси не потребуватиме внесення змін до договору або укладання додаткових угод. Аптечний заклад самостійно вноситиме до системи відомості щодо кількості аптек, які беруть участь у програмі, та провізорів, які відпускають ліки в рамках програми реімбурсації, та затверджуватиме їх ЕЦП.

Також розглядалося питання щодо підвищення роздрібної націнки на ліки, що включені в систему реімбурсації, яка на сьогодні становить 15%. На думку деяких керівників аптечних закладів, це дасть можливість підвищити оплату праці провізорів. О. Петренко зауважив, що у 2019 р. підвищення роздрібної націнки або впровадження інших стимулюючих факторів для аптек не планується.

Наразі стоїть питання розширення переліку нозологій та МНН. Однак якщо програма продовжить успішно розвиватися і кількість коштів, виділених на її реалізацію, збільшиться, то з 2020 р. можна буде розглядати інші методи заохочення для аптек та провізорів зокрема.

Денис Кірсанов,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи