Новий етап реімбурсації стартує з 1 квітня 2019 р.

Роман Ілик привітав учасників заходу від імені профільного міністерства та нагадав, як впроваджувалася та функціонувала програма «Доступні ліки». «Ця програма стала першою ластівкою реформи та свідченням глобальних змін у сфері охорони здоров’я», — зауважив заступник міністра.

Запровадження реімбурсації — процес складний. Пошук рішень у цій сфері супроводжувався гарячими дискусіями, й на початку навіть розглядався сценарій жорсткого прямого регулювання цін на лікарські засоби в Україні. Але його визнано неефективним, і на сьогодні механізм реімбурсації в Україні побудований з урахуванням європейського досвіду референтного ціноутворення.

«Я впевнений, що ця зустріч — хороша можливість обмінятися думками, конструктивно опрацювати питання удосконалення політики реімбурсації, а головне — почути один одного», — зазначив спікер.

Олег Петренко наголосив, що зміни в медичній галузі відбуваються швидко, і щоб гарні ідеї втілювалися в життя, потрібні спільні зусилля держави та бізнесу. Голова НСЗУ подякував партнерам, які надають усіляку підтримку реформі, зокрема USAID за проекти, які фінансуються цим агентством. «Сподіваюся, що протягом найближчих 5 років програма реімбурсації в Україні стане такою ж важливою складовою системи охорони здоров’я, як це є в наших західних сусідів. Ми рівнятимемося на Польщу, де близько 30% ринку — це реімбурсовані продукти», — повідомив О. Петренко.

До привітань приєдналася Джанел Райт, старший радник з питань охорони здоров’я USAID, а також Ната Аваліані, керівник проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я», яка зауважила, що НСЗУ — це нове «обличчя» системи охорони здоров’я України. Міжнародний досвід свідчить, що такі агенції, як НСЗУ, які від імені держави виступають замовником медичних послуг, здатні забезпечити прозорість та ефективність у медичній галузі. «Команда НСЗУ — це молоді, амбітні люди, які дійсно хочуть здійснити ефективні перетворення системи охорони здоров’я», — наголосила Н. Аваліані.

Спікер повідомила, що проект USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» розрахований на 5 років. Одне з його завдань — підтримка розвитку НСЗУ.

Стосовно програми «Доступні ліки» доповідач відзначила, що вона знаходить добрий відгук у суспільстві, тому що пацієнти швидко відчувають її вплив на забезпечення економічної доступності лікарських засобів. «Найближчим часом цю програму адмініструватиме НСЗУ. Я впевнена, що це буде ефективний та прозорий процес», — зауважила Н. Аваліані.

Реімбурсація в Україні: впровадження, успіх, майбутнє

Про успіхи програми реімбурсації та плани на майбутнє розповів Роман Ілик. Програма стартувала півтора роки тому — 1 квітня 2017 р. Проект із самого початку передбачає добровільність участі в ньому суб’єктів господарювання — виробників та аптечних підприємств.

Р. Ілик порівняв проект «Доступні ліки» з програмою відшкодування вартості лікарських засобів для лікування артеріальної гіпертензії, яка діяла в Україні у 2012–2013 рр. У пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою були включені 7 МНН й 3 фіксованих комбінації лікарських засобів, що застосовуються для лікування артеріальної гіпертензії. У підсумку держава так і не розрахувалася повністю з аптечними закладами, які фактично кредитували цей пілотний проект. «Тому ми стартували з від’ємним показником довіри до програми реімбурсації як з боку суб’єктів ринку, так і з боку суспільства», — наголосив заступник міністра. Що стосується програми «Доступні ліки», то за півтора року реалізації він довів свою успішність і на сьогодні, за словами спікера, влаштовує кожного — пацієнта, аптеку та виробника.

Програма «Доступні ліки» почалася з 21 МНН та 157 торгових найменувань, 23 з них були безоплатними для пацієнта. На сьогодні безоплатних — 59 торгових найменувань. Доповідач коротко зупинився на динаміці обсягів споживання та цін на ліки, включені до урядової програми у 2017 та 2018 р. Як свідчить аналіз, за час реалізації програми «Доступні ліки» споживання препаратів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою, суттєво збільшилося. Також фіксується зниження їх середньозваженої вартості.

Оновлена модель ціноутворення на препарати, що підлягають відшкодуванню, надає виробнику можливість додатково знизити задекларовану ціну, якщо вона на 10% перевищує найнижчу. Саме завдяки цьому й відбулося збільшення кількості безоплатних найменувань лікарських засобів.

Щодо аптечних закладів, то на старті програми вони не охоче долучалися. Але поступово їх кількість збільшувалася й на теперішній час тенденція зберігається. Розподіл залучених аптечних закладів у регіонах нерівномірний. За даними МОЗ України, на сьогодні в програмі беруть участь 6179 аптек (liky.gov.ua). Безумовно, потрібно, щоб аптек — учасниць програми ставало якомога більше, а для цього необхідно створювати заохочувальні механізми.

«Ми досягли головної мети — відновили довіру. Фармкомпанії побачили, що мати справу з державою не тільки вигідно, а й надійно. Аптеки зрозуміли, що кредитувати державу за таких умов певною мірою безпечно», — зазначив спікер.

За півтора року реалізації програми нею скористалися більше 6 млн українців — вони отримали лікарські засоби безоплатно або з незнач­ною доплатою. Держава відшкодувала вартість близько 30 млн рецептів на суму більше ніж 1,4 млрд грн. Кількість пацієнтів, які регулярно відвідують лікаря, суттєво збільшилася, а це дуже важливий результат. До того ж 9 з 10 українців знають про програму.

«Крім кількісних показників, за результатами роботи програми можемо дуже обережно, підкреслюю — дуже обережно, говорити й про якісні показники. За даними регіонів, у середньому зменшилася кількість викликів «швидкої» з приводу інсульту та інфаркту, нападу бронхіальної астми, збільшилася кількість пацієнтів з нормалізованим рівнем глюкози в крові. Це перші обережні розрахунки, я гадаю, що у форматі електрон­ного документообігу ми будемо краще бачити цю динаміку», — повідомив Р. Ілик, наголосивши, що програма «Доступні ліки» — не просто чергова державна програма, а новий принцип забезпечення пацієнтів необхідними препаратами.

Як уже було зазначено вище, у 2019 р. програму «Доступні ліки» адмініструватиме НСЗУ. «Наша мета — трансформувати маленьку програму у велику політику нової системи забезпечення пацієнтів ліками», — повідомив заступник міністра, додавши, що на наступний рік передбачено 1 млрд грн. на реалізацію програми «Доступні ліки». А буквально напередодні форуму МОЗ України погодило в Комітеті з питань бюджету збільшення її фінансування на поточний рік на додаткові 76,8 млн грн. Відтак можна очікувати, що й у наступному році фінансування програми буде збільшуватися.

При адмініструванні програми НСЗУ залишаться наступні умови: добровільна участь, включення до програми препаратів з Національного переліку основних лікарських засобів, призначення ліків за МНН, відшкодування на 100% відбуватиметься за найнижчою ціною, реімбурсація застосовується при амбулаторному споживанні лікарських засобів на первинній ланці.

Нещодавно ВООЗ досліджувала хід реалізації програми «Доступні ліки» й дійшла висновку, що механізм реімбурсації успішно реалізований в Україні. Міжнародні експерти відзначили позитивну тенденцію до формування безперервного лікування та постійний контроль за перебігом хронічних захворювань. Європейське бюро ВООЗ підтримало плани Міністерства стосовно розширення програми за рахунок включення лікарських засобів для терапії осіб із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та підтримки психічного здоров’я. Крім того, ВООЗ рекомендує додати до програми препарати для лікування обструктивних захворювань легень, антибіотики широкого спектру дії, знеболювальні, у тому числі для паліативної допомоги, а також стероїдні та нестероїдні протизапальні препарати.

Олег Петренко детально зупинився на змінах, які очікуються в програмі реімбурсації в наступному році. Він нагадав, що НСЗУ створена відповідно до Закону України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Це центральний орган виконавчої влади, який виконує функцію єдиного замовника та платника в системі охорони здоров’я.

Отримання органом цих функцій відбувається поступово. Зокрема, у 2018 р. НСЗУ виконує функцію єдиного замовника та платника на первинній ланці. З наступного року відбудеться розширення повноважень на інші ланки, а з 2020 р. вони поширюватимуться на всі ланки медичної допомоги, як це передбачено законом України щодо державних фінансових гарантій.

Спікер підкреслив, що НСЗУ працює в інтере­сах третьої особи, тобто пацієнта. У 2020 р. пацієнт отримуватиме гарантований державою пакет медичних послуг, у тому числі — лікарських засобів. Наразі програма медичних гарантій розробляється НСЗУ й включатиме всі складові медичної допомоги. Тобто всі види медичної допомоги оплачуватимуться за новим принципом — держава не фінансуватиме інфраструктуру, а платитиме за конкретну надану медичну послугу.

НСЗУ реалізовуватиме функцію єдиного державного замовника і платника через стратегічні закупівлі. О. Петренко пояснив, що на НСЗУ покладено завдання забезпечити цільове використання бюджетних коштів. Тому НСЗУ застосовуватиме прозорі методи фінансування. Наприклад, нині на первинній ланці застосовується універсальний метод оплати — капітаційна ставка. На інших рівнях медичної допомоги застосовуватимуться інші методи, наприклад, глобальний бюджет або адаптований глобальний бюд­жет, оплата за випадок лікування у стаціонарі за діагностично спорідненими групами, оплата за послугу та ін. «Тобто всі цивілізовані методи, які на сьогодні існують у світі, враховуватимуться в міксі, який застосовуватиме НСЗУ, сплачуючи за медичні послуги в закладах охорони здоров’я», — зазначив доповідач.

Ще одна важлива особливість — це рівність доступу до участі в наданні медичної допомоги за кошти державного бюджету для всіх надавачів незалежно від форми власності. Перший етап реформи свідчить про великий інтерес приватних провайдерів медичних послуг, і НСЗУ з ними вже співпрацює.

Один з головних принципів роботи НСЗУ — це широке застосування електронних інструментів. Ця умова стосуватиметься й програми «Доступні ліки».

Щодо подальших планів розвитку НСЗУ, то її цільова модель — це більше 1 тис. співробітників. На сьогодні ж їх близько 100 фахівців. Це лише 10% від необхідної кількості, але навіть ця невелика команда вже зробила багато корисного.

Як відомо, 1 квітня 2018 р. стартувала програма з вибору лікаря для кожної родини. На сьогодні укладено більше 21 млн декларацій, а це набагато більше, ніж очікувалося. Майже 14 млн з них вже оплачується НСЗУ. За 7 міс поточного року ці заклади отримали від НСЗУ згідно з договорами майже 2,5 млрд грн.

Підписання договорів між підприємствами первинної ланки та НСЗУ відбувається хвилями. За першу хвилю укладено 161 договір, а за другу — 462. Таким чином, на сьогодні 623 підприємства первинної ланки отримують фінансування від НСЗУ. Третя хвиля стартувала 26 листопада 2018 р. Серед 85 приватних закладів, які уклали договір з НСЗУ, більше 30 — це фізичні особи — підприємці (ФОП).

О. Петренко наголосив на важливому результаті першого етапу реформи — підвищенні престижу роботи лікаря первинної ланки. Як відомо, саме економічні стимули змінюють поведінку провайдера медичних послуг та якість його роботи. НСЗУ виплачує кошти надавачу послуг вчасно, у повному обсязі й на місяць вперед. Крім того, вже налагоджена система зворотного зв’язку та публічна звітність — на сайті НСЗУ доступний звіт за І кв. 2018 р., який містить інформацію щодо закладів, які підписали договори, та отриманих ними коштів. Так само НСЗУ звітуватиме й надалі поквартально.

Стосовно реімбурсації О. Петренко повідомив, що для того, щоб почати її адмініструвати з 1 квітня 2019 р., НСЗУ вже опрацьовує це питання. Спікер звернув увагу на те, що загальні принципи регулювання фармацевтичного ринку в цивілізованих країнах включають наступні складові:

• рецептурний відпуск рецептурних препаратів;
• регулювання цін;
• електронний рецепт.

Завдяки цьому забезпечується цивілізований шлях розвитку ринку. За словами О. Петренка, зрозуміло, що спочатку принципи рецептурного відпуску діятимуть у сегменті реімбурсації, а згодом (з 2020 р.) розповсюджуватимуться на всі рецептурні ліки. В основі реалізації цієї політики — електронний рецепт. Прозорі правила контрактування аптек будуть опубліковані на сайті НСЗУ.

Основні зміни, які очікуються у зв’язку з переданням програми на адміністрування до НСЗУ, полягатимуть у наступному. Якщо сьогодні кош­ти на фінансування програми «Доступні ліки» розподіляються у складі субвенції, то з 1 квітня 2019 р. єдиним платником буде НСЗУ. Сьогодні аптеки укладають договори з регіональними департаментами охорони здоров’я, а з 1 квітня 2019 р. діятимуть єдині прозорі правила щодо долучення аптечного закладу до програми. Й нарешті замість паперового рецепта використовуватиметься електронний.

Щодо подальших планів реалізації програми «Доступні ліки», то схематично вони виглядають наступним чином:

• листопад 2018 р. — розробка відповідного програмного забезпечення для впровадження електронного рецепта;
• лютий 2019 р. — оголошення про початок безстрокового прийому документів для участі в оновленій програмі реімбурсації — початок процедури укладення договорів між аптеками та НСЗУ;
• квітень 2019 р. — НСЗУ офіційно стає платником з програми реімбурсації. Початок оплати за договорами;
• до листопада 2019 р. — завершення укладання договорів на 2019 р. та відпрацювання моделі реімбурсації;
• 2020 р. — розширення програми «Доступні ліки» (нові нозології та МНН).

Щоб долучитися до програми, аптекам уже сьогодні потрібно зробити наступне:

• визначитися щодо участі в програмі та надіслати заявку на e-mail: [email protected];
• подбати про наявність комп’ютерів у місцях реалізації лікарських засобів;
• переконатися, що аптечна медична інформаційна система, яка використовується зараз, матиме можливість підключення до eHealth після запуску відповідного функціоналу в центральному компоненті системи;
• очікувати в лютому 2019 р. на оголошення про укладення договору с НСЗУ.

О. Петренко звернув увагу на те, що з 18 березня наступного року рецепти виписуватимуться в електронному вигляді, а з 1 квітня їх прийматимуть аптеки.

Оцінка урядової програми «Доступні ліки» в Україні з боку ВООЗ

Олександр Мартиненко, координатор проектів бюро ВООЗ в Україні, представив результати кількісної та якісної оцінки урядової програми «Доступні ліки» та надав рекомендації щодо її подальшої реалізації та розвитку.

«Витрати на лікарські засоби для амбулаторного лікування є одним з основних чинників фінансових труднощів для українських домогосподарств. Саме тому була запроваджена дана програма і дуже важливо, щоб вона й надалі функціо­нувала», — зазначив спікер.

Щодо кількісних показників, то варто відзначити зростання кількості аптек — учасниць програми протягом її реалізації на 63%. На сьогодні, за даними сайту liky.gov.ua, до програми долучилося більше 6 тис. аптек. Також зросла кількість призначень препаратів, включених до програми, яка становить у середньому 2 млн призначень на місяць.

Значна частка лікарських засобів відпускається пацієнтам безоплатно або з незначною доплатою. Так, з початку реалізації програми частка лікарських засобів у загальній кількості SKU (Stock Keeping Unit — ідентифікатор товарної позиції), які відшкодовуються в повному обсязі, збільшилася до 20%.

Також фіксується збільшення аптечних продажів ліків, включених до програми, та зниження їх ціни. Запровадження програми вплинуло й на закономірності виписування рецептів. Лікарі стали частіше призначати МНН, які включені до програми, зокрема в сегменті серцево-судинних захворювань.

У той же час спостерігається нерівномірність впровадження програми в регіонах. Це можна пояснити кількістю пацієнтів, які перебувають на обліку, та рівнем залучення аптек. До певної міри ці відмінності можна пояснити ефектом «скорочення відставання», тобто в менш фінансово розвинених регіонах спостерігається більше покриття пацієнтів програмою.

Якісний аналіз ґрунтувався на структурованих інтерв’ю з місцевими й національними зацікавленими сторонами, які беруть участь у програмі (посадові особи вищої керівної ланки, лікарі, пацієнти, провізори, дистриб’ютори, фармкомпанії тощо) в 7 областях України.

Під час проведення аналітичної оцінки увага спрямовувалася на 4 конкретні показники: ефективність програми (організаційні аспекти), фізична та економічна доступність, прийняття системою та суб’єктивні оцінки якості й кінцевих результатів.

Щодо організаційно-правових аспектів, доповідач відзначив швидку реалізацію програми після її старту у квітні 2017 р., хоча на першому етапі реалізації виникали певні труднощі, зокрема, деякі правила функціонування програми були не до кінця зрозумілі для задіяних сторін.

Рух грошових коштів від Державної казначейської служби до розпорядників (згодом і до аптек) організований ефективно, проте існує проблема з обробкою бюджетних платежів під час переходу до наступного фіскального року.

Спікер відзначив достатній рівень комунікації між усіма учасниками програми в ме­жах областей. Крім того, лікарі підтверджують, що з моменту запровадження програми вони змінили підходи до призначення ліків та виписування рецептів.

Разом з тим є й негативний досвід. Зокрема, процес ухвалення рішень стосовно вибору нозологій та МНН був організований недостатньо прозоро і без публічного обговорення. На початку реалізації програми подекуди спостерігався дефіцит окремих препаратів. Також на сьогодні бракує інформації щодо ефективності генеричних лікарських засобів українського виробництва.

Щодо доступності для пацієнтів, то більшість з них свідчить, що програма «Доступні ліки» є єдиною можливістю забезпечити доступ до лікування, проте в різних регіонах ситуація з наявністю лікарських засобів, що включені до програми, відрізняється. Деякі пацієнти зверталися до лікаря з проханням змінити діагноз, щоб мати можливість брати участь у програмі. Також споживачі помітили тенденцію до зниження цін на лікарські засоби, які входять до програми. При цьому вони непокояться, що її реалізація може припинитися.

Посадовці, відповідальні за ухвалення рішень на рівні областей, мають чітку (політичну) підтримку програми. Лікарі повідомили про поліпшення доступу пацієнтів до лікарських засобів та погодилися, що лікування, яке надається в межах програми, позитивно впливає на здоров’я хворих.

Фармпромисловість відзначає зростання обсягів продажу ліків, включених до програми, проте деякі оператори ринку висловлюють незадоволення виробниками, які пропонують низьку ціну, але не здатні забезпечити достатній обсяг виробництва для покриття потреб ринку.

Провізори наголошують на позитивній тенденції щодо зростання кількості аптек-учасниць, проте вважають недоліком добровільну участь аптек у програмі. Також професіонали фармації вважають, що у віддалених районах програма впроваджується повільно.

Попри певні недоліки, у цілому серед зацікавлених сторін програма оцінюється добре.

Переходячи до рекомендацій та потенційних варіантів реалізації політики у сфері реалізації та удосконалення програми, О. Мартиненко зауважив, що слід розробити державну стратегію комунікації; забезпечити бюджетне фінансування на реалізацію програми, збільшивши його обсяг; вирішити проблему нерівномірної реалізації програми в областях; запровадити механізми для попередження дефіциту, зокрема лікарських засобів, які відпускаються безоплатно; посилити роль лікарів, які виписують рецепти; офіційно прописати механізми визначення пріоритетності захворювань та ухвалення рішень про внесення лікарських засобів до переліку програми й вилучення з нього; розширити перелік МНН, зокрема запропоновано такі терапевтичні категорії:

• лікарські засоби для терапії хронічних обструктивних захворювань легень;
• препарати для лікування шлунково-кишкових захворювань;
• антибіотики широкого спектру;
• знеболювальні препарати, у тому числі контрольовані лікарські засоби для паліативної допомоги;
• стероїдні й нестероїдні протизапальні препарати;
• препарати для лікування нервово-психічних розладів.

Окрім того, необхідно ретельно підготувати передання програми на адміністрування до НСЗУ та вчасно виділяти кошти для уникнення будь-яких ризиків зривів у наданні послуг. Слід вивчити можливість переведення системи виписки рецептів на цифрові технології та обговорити можливі механізми звільнення від доплати для уразливих категорій населення, таких як пенсіонери чи люди з низьким рівнем доходів. Також потрібно збирати й ретельно відстежувати дані в галузі охорони здоров’я, щоб мати змогу оцінити наслідки програми в наступні роки.

Підсумовуючи, доповідач зазначив, що на підставі глибинного якісного і кількісного аналізу програми «Доступні ліки» можна констатувати, що програма вже має важливі досягнення. Зокрема, вона сприяла суттєвому поліпшенню доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів в амбулаторному сегменті, і всі зацікавлені сторони зійшлися на тому, що вона є своєчасною і потрібною.

Політика щодо реімбурсації лікарських засобів

Іван Лобода, старший технічний радник проекту SAFEMed, розповів про покриття послугами з охорони здоров’я (Universal Health Coverage) та міжнародні підходи до реімбурсації й ціноутворення.

Здоров’я населення має важливе значення для соціально-економічного розвитку будь-якої країни. Широке забезпечення лікарськими засобами впливає на показники стану здоров’я. При цьому необхідно зважати, що пацієнт має бути захищений від зубожіння через надмірні витрати на охорону здоров’я.

Універсальне покриття послугами з охорони здоров’я впроваджується з метою доступу всіх верств населення до необхідних медичних послуг, таких як профілактика, лікування, реабілітація та паліативна допомога. Впровадження універсального покриття є метою реформ багатьох систем охорони здоров’я. Створення конкуренції сприяє зниженню витрат, розширенню вибору та підвищенню якості послуг.

При цьому Уряд контролює ціни на лікарські засоби й медичні послуги та якість медичної допомоги, яку він фінансує. Також Уряд спонукає пацієнтів до здорового способу життя, запроваджуючи певні правила та податки, наприклад, на тютюн та алкоголь. Міністерство охорони здоров’я сприяє профілактиці, щоб зменшити розповсюдження хронічних захворювань. Також до універсального медичного обслуговування долучаються пацієнти через співоплату або співучасть.

Основним завданням універсального покриття послугами з охорони здоров’я і реімбурсації, як його частини, є фінансовий захист населення. Є 3 основні моделі: з єдиним платником, комбінована (держава забезпечує базовий пакет) та з обов’язковим медичним страхуванням.

Щодо України, то тут наразі процес реформування галузі охорони здоров’я відбувається доволі швидко. У системі з’явилися Національній перелік, реімбурсація, НСЗУ, eHealth та обговорюється впровадження оцінки технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — НТА). Для розуміння, як це все буде взаємодіяти і навіщо створюється, спікер навів приклади Польщі та Туреччини.

У Польщі створено Національний фонд здоров’я, який виступає Єдиним платником та несе відповідальність за задоволення операційних потреб системи охорони здоров’я. Реєстрація препаратів проводиться через Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) та Управління реєстрації республіки Польща. Процес долучення до реімбурсації знаходиться під патронатом МОЗ, яке під час прийняття рішень спирається на висновки Агенції з оцінки медичних технологій. Ця модель дуже схожа на ту, що впроваджується в Україні.

Модель Туреччини більш жорстка та не подобається більшості фармвиробників, проте вона досить успішна для країни. До 2004 р. в Туреччині паралельно існувало 4 моделі страхування для різних верств населення, які дуже відрізнялися в контексті доступу до медичних послуг.

В 2007 р. запроваджено зовнішнє реферування цін на оригінальні препарати. При цьому за основу береться найнижча ціна в референтних країнах. Для генериків ціна не має перевищувати 60% вартості оригінального препарату. При цьому, коли на ринок заходить перший генерик, ціна оригінального препарату має знизитися до 60% від першої ціни. Реєстрація відбувається через Агенцію з лікарських засобів під патронатом МОЗ. За включення до реімбурсації в Туреччині відповідає Міністерство праці та соціального забезпечення, яке заснувало інститут соціального забезпечення. Власне цей інститут і є єдиним платником в Туреччині. Для включення в реімбурсацію заявник подає пакет документів, який містить загальні характеристики лікарського засобу, реєстраційне посвідчення, затверд­жену ціну та 2 блоки: клінічний і економічний. Економічний блок включає фармакоекономіку та аналіз впливу на бюджет. Процес узгодження цін для реімбурсації відрізняється для оригінальних лікарських засобів та генериків. Для оригінальних препаратів переговорна процедура починається з 59% вартості препарату, заявленої для роздрібної реалізації. Для генериків — з 87%. Завдяки такій жорсткій процедурі Туреччині вдалося суттєво знизити ціни за багатьма позиціями.

Ірина Ліштаба, голов­ний спеціаліст відділу роботи з договорами з аптеками НСЗУ, представила таймінг поетапного впровад­ження змін задля плавного переходу адміністрування програми від МОЗ України до НСЗУ.

За словами доповідача, підготовка до трансформації програми вже розпочалася. Стосовно підключення аптек до eHealth очікуються наступні заходи:

• з 14 листопада 2018 р. буде доступний АРІ (application programming interface) для функціоналу реєстрації аптек;
• з 1 лютого 2019 р. аптеки зможуть реєструватися в eHealth.

Щодо укладення договорів:

• з 14 грудня 2018 р. буде доступний АРІ для функціоналу укладення договорів;
• з 15 лютого 2019 р. аптеки зможуть подавати заяви про укладення договорів до НСЗУ;
• 22 березня 2019 р. — завершення прийому заяв для договорів, що почнуть діяти з 1 квітня 2019 р.

Запровадження електронного рецепта відбуватиметься в наступному порядку:

• з 18 січня 2019 р. буде доступний API для функціоналу виписування рецептів/відпуску лікарських засобів за рецептами;
• з 18 березня 2019 р. лікарі зможуть виписувати електронні рецепти;
• з 1 квітня 2019 р. аптечні заклади зможуть відпускати препарати за електронними рецептами.

При цьому паперові рецепти на лікарські засоби, включені до програми «Доступні ліки», виписуватимуться лікарями до 31 березня 2019 р. включно, а відпуск ліків за паперовими рецептами аптеки зможуть здійснювати до 30 квітня 2019 р. включно. Тобто, за словами доповідача, з 1 травня 2019 р. аптечні заклади не відпускатимуть лікарські засоби за програмою «Доступні ліки» за рецептами, виписаними на папері. Здійснювати відпуск інших ліків за паперовими рецептами аптечні заклади зможуть до 30 січня 2020 р.

Наостанок І. Ліштаба зауважила, що заяви від аптек на укладення договорів прийматимуться постійно протягом року. Договір починатиме діяти з 1 числа наступного місяця. Звітний період для відшкодування становитиме 2 тиж: з 1 по 15 та з 16 по останній день місяця. Звіт формуватиметься автоматично 1 та 16 числа кожного місяця на основі даних реєстру рецептів. Відшкодування аптекам за відпущені ліки здійснюватиметься відповідно до поданих звітів. Терміни оплати наразі узгоджуються з Державною казначейською службою України та будуть зазначені в договорі.

Р.S. Питання стосовно повної відмови від паперових рецептів є дискутабельним. На сьогодні жодна з країн світу не відмовилася від паперових рецептів, адже перехід виключно на електронний рецепт несе суттєві ризики як для пацієнтів, так і для фахівців охорони здоров’я. До речі, це питання розглядалося в ході панельної дискусії, яка відбулася після основної частини форуму. З огляду на те, що в ході дискусії обговорювалися важливі практичні питання подальшої реалізації програми «Доступні ліки» в Україні, наше видання вирішило висвітлити їх у рамках подальших пуб­лікацій. Зокрема, ми розглянемо проблеми, пов’язані із запровадженням електронного рецепта як єдиної альтернативи паперовому, а також необхідність забезпечення ефективної комунікації між фахівцями охорони здоров’я через доступність реєстрів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!