Депутати визнали роботу МОЗ у сфері протидії кору незадовільною

5 лютого під головуванням Ольги Богомолець відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет). Під час заходу обговорювалася ситуація зі спалахом кору в Україні та звіт Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі — Звіт рахункової палати).

Стосовно ситуації зі спалахом кору в Україні Ольга Богомолець зауважила, що в областях, де це захворювання є найбільш поширеним, спостерігається проблема з госпіталізацією пацієнтів. Оскільки наразі є й високий показник захворюваності на грип, тому лікарні переповнені й в палатах змушені тримати хворих з різними хворобами. Також ситуація ускладнюється тим, що у зв’язку з реформою первинної ланки медицини сімейні лікарі перестали ходити на виклики до пацієнтів навіть з високою температурою тіла. Через це такі хворі самостійно добираються до лікарень і заодно заражають оточуючих.

Ольга Голубовська, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, зауважила, що рівень захворюваності на кір говорить не про спалах, а саме про епідемію. При цьому доповідач зауважила, що карантин, епідемія мають оголошуватися за поданням головного державного санітарного лікаря України. Однак на сьогодні цю посаду ніхто не обіймає і відсутня особа, яка відповідає за санітарно-епідемічну безпеку в країні ( прим. ред.: відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» головним державним санітарним лікарем є голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Проте дану службу в рамках оптимізації було реорганізовано та її функції розподілено між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і МОЗ. Від імені МОЗ ці функції виконує ДП «Центр громадського здоров’я МОЗ України». Однак у статуті цього підприємства не передбачена можливість оголошення епідемій, а лише участь у їх розслідуванні. Окрім цього, відповідно до інформації, розміщеної на сайті платформи ефективного регулювання regulation.gov.ua, дану посаду ліквідовано).

У свою чергу, Вікторія Задорожна, директор ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», підкреслила, що епідемія кору в Україні почалася ще в 2011–2012 рр. У цей період Україна вступила в стадію перманентної епідемії у зв’язку з відсутністю специфічного колективного імунітету. За словами науковця, коли ставиться завдання елімінації кору, то показники захворюваності на рівні 5 осіб на 100 тис. населення вказують, що вже ситуація неблагополучна. А в Україні у 2016 р. зафіксовано 102 випадки кору, тоді як раніше, на передодні попередніх епідемічних підйомів, — лише декілька випадків, тобто спорадична захворюваність. За словами В. Задорожної, Україна весь час знаходиться в стадії перманентної епідемії. Рівень охоплення дітей вакцинацією проти кору в 2016 р. знизився до 44,5%. Тобто вже 2 роки тому були вакциновані менше половини дітей, у той час як має забезпечуватися 95% вакцинованих осіб у цій віковій групі. А за 2 останніх роки кількість невакцинованих дітей лише збільшилася.

Стосовно вакцинації дорослих спікер звернула увагу, що після епідемії кору в 2006 р., коли захворіло понад 40 тис. осіб, основною віковою групою ризику було визначено осіб віком 15–29 років, які не вакцинувалися. Тому якраз через 12 років після тої епідемії кору спостерігається такий великий прошарок не вакцинованого населення, що і призвело до сьогоднішнього масового захворювання на кір.

Серед протиепідемічних заходів В. Задорожна виділила необхідність повної ізоляції пацієнта на початку перебігу захворювання. Проте через те, що на сьогодні хворі з високою температурою тіла вимушені самостійно йти до лікаря для поставлення діагнозу, вони наражають себе на різні ускладнення і розповсюджують захворювання, оскільки ймовірність захворіти на кір є 100%, якщо людина немає відповідних антитіл.

У 2017 р. відбулося перше засідання Оперативного штабу з реагування на ситуацію з поширення кору в Україні (далі — Штаб), під час якого прийняли рішення провести вакцинацію дітей до 8 років тією кількістю вакцини, яка була в наявності, оскільки їх на всіх не вистачало. При цьому вакцинація також проводилася наприкінці 2017 р., під час підвищення епідемічних показників грипу, що теж впливає на якість проведеної вакцинації.

Андрій Волянський, завідувач кафедри клінічної імунології та мікробіології Харківської медичної академії післядипломної освіти, зауважив, що на сьогодні в Україні спостерігається найбільший спалах кору в ХХІ ст. на території Європейського континенту й один з найбільших у світі. Зареєстровано більше 70 тис. хворих за 2 роки, протягом яких проведення вакцинації так і не було розпочато.

«Заходи, які проводилися наприкінці 2017 р. з вакцинації дітей, були неприпустимими і пояснювалися лише недостатньою кількістю вакцин. У Міністерстві знали, що її мало, тому саме ця вікова категорія була обрана для вакцинації. І тільки в минулому році посилили заходи вакцинації дітей до 18 років, а потім і дорослих з груп ризику. Проте ці заходи мають мало сенсу. Тому що 80% з групи ризику серед дорослих захищені пожиттєво. Вони не можуть захворіти, ні військові, ні лікарі, ні медичні працівники, ні студенти. Тобто потрібно знаходити ті 20%, які не захищені, це не складно. Я показав це на своєму прикладі. У Харкові протягом 2 років я проводжу масові дослідження медичних працівників і дітей, і всіх охочих. Я показав, що близько 15% медичних працівників у Харкові не мають захисту проти кору, не дивлячись на їх статус: вакцинований чи невакцинований, тому на сьогодні потрібно визнати, що вакцинація ні одноразова, ні дворазова не є гарантією захищеності. Тобто нам потрібно не вакцинувати, а захищати і розуміти, що є певна різниця між цими словами», — наголосив А. Волянський.

Він підкреслив, що одноразова вакцинація дітей захищає приблизно до 90%, а друга все одно залишає близько 5% вакцинованих незахищеними. І одне з першочергових завдань — виявляти ці категорії ризику. Тому що в умовах вкрай високої захворюваності хворітимуть усі незахищені.

Крім того, нормативна база, що існує на сьогодні, не дозволяє вакцинувати дітей до 6 років 2-ю дозою вакцини. Навіть якщо вони здали аналіз і достеменно відомо, що в них немає захисту. Також не передбачена вакцинація дорослих, які не входять в групи ризику, навіть якщо в них є підтвердження, що в них немає відповідних антитіл. Не здійснюється й третє щеплення, хоча воно потрібне.

А. Волянський підкреслив, що найвразливішою групою залишаються діти до одного року, у ній відзначається високий рівень захворюваності й смертності, оскільки не передбачено проведення вакцинації дітям до одного року. Хоча вже в 5 міс діти втрачають материнський імунітет і загальна світова практика дозволяє в умовах підйому захворюваності вакцинувати дітей з 9 міс. Однак за 2 роки Міністерство такі зміни в нормативну базу не внесло.

Доповідач закликав посилювати масові заходи з вакцинації, але при цьому врахувати той факт, що Україна досягла пікової захворюваності на грип. І щеплення вакциною КПК означає створення 3 одночасних інфекційних процесів в організмі вакцинованого. А у випадку, якщо на ці процеси накладається ще й гостре захворювання на грип, то ризики для здоров’я пацієнта зростають у десятки разів. Тому потрібно вкрай чітко продумувати заходи щодо захисту вакцинованих у поствакцинальний період протягом 21 дня після щеплення.

«Потрібно негайно вводити масову практику дослідження напруженості імунітету. Це можна зробити швидко і мій приклад у Харкові тому доказ. Завтра я досліджую одну із шкіл Харкова в повному складі. Батьки вже дали згоду на забір крові у їх дітей і через 2 дні в мене буде інформація про те, скільки дітей в цій школі захищено», — додав А. Волянський.

Він підкреслив, що на сьогодні заходи в осередку захворювання фактично не проводяться, контактних осіб не обстежують. Тобто всі заходи зводяться до госпіталізації хворих. Вони були б ефективними на початку спалаху, але зараз уже потрібно госпіталізувати людей з тяжкими формами, бо переповнені відділення створюють умови для розповсюдження інфекції.

За результатами розгляду цього питання депутати одноголосно ухвалили рішення:

  • визнати протиепідемічні заходи, які вживаються Міністерством охорони здоров’я з метою ліквідації спалаху інфекції кору незадовільними і такими, що несуть небезпеку життю і здоров’ю українських громадян, а також безпеці держави;
  • визнати роботу Штабу незадовільною;
  • провести внутрішнє розслідування та визначити винних у незадовільній організації роботи Штабу МОЗ щодо зупинки епідемії;
  • звернутися до Президента України щодо необхідності негайного скликання засідання РНБО з розгляду питання щодо епідемії кору в Україні;
  • вимагати від Ради національної безпеки і оборони України створення оперативного штабу з реагування на проблеми зростання захворюваності на кір. При цьому О. Голубовську попросили надати Комітету перелік осіб — фахівців інфекціоністів/епідеміологів, які готові увійти до складу цього штабу та забезпечити його ефективну роботу;
  • звернутися з вимогою негайно призначити міністра охорони здоров’я;
  • на основі даних науковців підготувати статистичні матеріали щодо захворюваності на кір в Україні й направити від імені Комітету до Всесвітньої організації охорони здоров’я для оцінки об’єктивного стану речей;
  • звернутися з вимогою негайно призначити міністра охорони здоров’я, враховуючи рішення окружного адміністративного суду м. Київ про заборону Уляні Супрун виконувати повноваження міністра;
  • звернутися до виконавчої гілки влади з проханням призначити головного санітарно-епідемічного лікаря або виконувача його обов’язків, а також розглянути доцільність оголошення епідемії кору.

Також під час засідання члени Комітету заслухали Звіт рахункової палати, який представив Андрій Майснер, заступник голови Рахункової палати України. Він повідомив, що Рахункова палата дослідила дані за період 2015–2017 рр. і І–ІІІ кв. 2018 р. щодо реалізації проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Детальніше про це ми повідомимо в наступних публікаціях.

Окрім цього, у зв’язку з рішенням окружного адміністративного суду м. Київ про заборону Уляні Супрун виконувати повноваження міністра члени Комітету прийняли рішення надіслати звернення до міжнародної спільноти щодо підтримки Комітету в продовженні реалізації реформи охорони здоров’я. За словами О. Богомолець, таке звернення необхідне у зв’язку з появою інформації, що міжнародні партнери України занепокоєні, що через таке рішення суду реформа охорони здоров’я зупиниться.

Євген Прохоренко
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті