АМКУ оприлюднив роз’яснення щодо дотримання законодавства при просуванні лікарських засобів

У цих роз’ясненнях АМКУ зауважив, що сфера виробництва/імпорту лікарських засобів відзначається великою кількістю учасників, при цьому рівень конкуренції на відповідних ринках різний залежно від їх товарних меж. При цьому протягом останніх років на рівні дистрибуції/оптової торгівлі два найбільших вітчизняних дистриб’ютори мають суттєву частку на ринку постачання оптових партій лікарських засобів та медичних виробів у широкоасортиментному наборі та не зазнають значної конкуренції на цьому ринку внаслідок відносно невеликого розміру часток, які належать конкурентам.

Стосовно фармацевтичних ринків на рівні роздрібної реалізації лікарських засобів АМКУ визнав їх висококонкурентними на загальнодержавному рівні, але відмітив, що вони мають структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища/колективної монополії окремих суб’єктів господарювання на регіональних рівнях.

АМКУ визначає товарні межі ринків для оцінки впливу вертикальних відносин між виробником/імпортером та дистриб’юторами на стан конкуренції шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

При цьому враховуватимуться й подібність та умови призначення лікарських засобів (рецептурні/безрецептурні); споживчі властивості; подібність хімічних та фізичних показників (генеричні, біоеквівалентні, терапевтично взаємозамінні); умови реалізації (публічні закупівлі, вільна торгівля) тощо.

Рекомендаційні роз’яснення містять норми, які стосуються застосування учасниками ринків лікарських засобів у вертикальних угодах:

• знижок та маркетингових програм;
• положення щодо звітності;
• положення про дистрибуцію лікарських засобів щодо програми підтримки пацієнтів.

Зокрема, АМКУ визначив такі антиконкурентні ефекти знижок:

• знижки як частина механізму витіснення з ринку конкурентів шляхом встановлення цін, нижчих за витрати на виробництво та реа­лізацію товару;
• знижки як інструмент уникнення цінового регулювання та завищення цін на публічних закупівлях;
• знижки як інструмент дилерства (обмеження доступу до покупців) та підвищення витрат конкурентів;
• знижки як засіб обмеження доступу до ключових ресурсів, якими можуть бути сировина чи доступ до основних ланок поставки, зокрема, до потужних дистриб’юторів;
• знижки на переліки товарів можуть мати ефект посилення ринкової влади постачальника на конкурентних ринках за рахунок включення в один перелік для отримання знижок як унікальних препаратів, так і препаратів, що мають багато замінників;
• знижки на переліки товарів можуть мати ефект нав’язування ширшого асортименту товарів порівняно із ситуацією, коли знижка встановлюється на кожний препарат окремо.

При цьому регулятор допускає стимулювання постачальником покупця до збільшення обсягів реалізації продукції шляхом надання покупцеві знижок, спрямованих на заохочення покупців-дистриб’юторів до збільшення обсягів реалізації лікарських засобів. Такі вертикальні узгоджені дії допускаються, але за умови, що це не призводить до витіснення та/або недопущення продукції інших виробників з/до портфеля покупців-дистриб’юторів. Ці дії допускаються навіть якщо частка постачальника та/або покупця на ринку дорівнює чи перевищує 30%.

Також АМКУ виділив перелік випадків, коли мотивування продажу у відносинах із дистриб’юторами може містити ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме у випадках:

• застосування різних підходів до різних дистриб’юторів без об’єктивно виправданих причин. Зокрема, незалежно від обсягів перепродажу, що впливають на витрати постачальника, пов’язані з реалізацією товарів;
• розподілу ринків за територією, асортиментом товарів тощо;
• стимулювання виконання планів закупівлі/збуту (у вартісних показниках), підтримання рівня складських запасів, що призводить до створення бар’єрів входу на ринок генериків (замінників) або витіснення з ринку лікарських засобів-конкурентів, коли ринкова частка хоча б одного з учасників узгоджених дій дорівнює чи перевищує 30%.

При цьому АМКУ відзначає, що в разі настання негативних наслідків для конкуренції за певних обставин знижками може бути визнано й маркетингові послуги чи навіть безповоротну фінансову допомогу, що надається як відсоток від обсягів продажу.

Враховуючи існування ризиків порушень законодавства під час застосування знижок, на думку регулятора, для їх уникнення доцільно:

• застосовувати для встановлення цільових рівнів кількісні, а не вартісні, обсяги продажу в натуральному вираженні — з метою уникнення досягнення таких рівнів за рахунок підвищення цін (вимір цільових рівнів — за досягнення частки на ринку чи частки загальної потреби покупця, досягнення вартісного чи кількісного обсягу закупівель тощо);
• не надавати ретроспективних знижок за реалізацію лікарських засобів через процедури публічних закупівель, які за фактом не знижують ціни їх реалізації, створюючи різницю між їх номінальною та реальною ціною;
• окремо формувати маркетингові політики щодо унікальних препаратів за міжнародними непатентованими назвами та щодо препаратів, які мають замінники;
• не допускати змішування унікальних та не­унікальних препаратів в одному переліку для надання знижки;
• не ставити отримання знижки від закупівлі одних препаратів у залежність від закупівлі інших препаратів (тобто уникати умов, за яких знижка від закупівлі одного препарату надається на закупівлю іншого).

Окрім цього, підвищує ризик імовірності антиконкурентного ефекту під час встановлення знижок положення вертикальних угод, що передбачають змішування декількох типів знижок одночасно або застосування значних часових періодів для досягнення знижок.

Також АМКУ рекомендує під час встановлення умов звітування дистриб’юторів перед постачальниками керуватися:

• розумністю та адекватністю обсягу інформації, що є об’єктом звітування, та частоти її надання з метою недопущення встановлення контролю над ринками;
• уникати положень про обмін порадами стосовно цінової політики;
• уникати надання знижки просто за факт звітування.

Стосовно програми підтримки пацієнтів АМКУ зазначив, що такі програми або інші дії, спрямовані на забезпечення хворих доступними ліками, як правило, не містять ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Лише варто при цьому дотримуватися таких принципів:

• загальнодоступність інформації про можливість участі у відповідній програмі як для всіх хворих, так і для всіх задіяних суб’єктів господарювання (аптеки, дистриб’ютори), а також про період тривалості такої програми; при цьому має бути недискримінаційний підхід;
• недопущення встановлення мінімального рівня ціни на лікарські засоби на всіх рівнях дистрибуції або фіксування конкретного рівня цін;
• недопущення нав’язування супутніх товарів та послуг як умови участі в акції (для всіх учасників ланцюга продажу);
• надання переваги free packs (безкоштовні пакети) над фінансовими стимулами участі в програмі, а за умови застосування таких фінансових стимулів, як, наприклад, знижки або бонуси, — зазначення таких знижок безпосередньо в інвойсі.

АМКУ підкреслює, що з особливою уважністю слід ставитися до умов таких програм у разі їх проведення стосовно лікарських засобів, що приймаються пожиттєво (наприклад інсуліни). Тому що в подальшому пацієнт не зможе відмовитися від такого лікарського засобу, а ціна на нього після закінчення програми зросте. При цьому перехід на інший, навіть генеричний препарат іншого виробника, з огляду на терапевтичний ефект може бути ускладненим.

Відзначається, що наведені в цих рекомендаційних роз’ясненнях підходи також можуть брати до уваги під час розслідування інших, крім антиконкурентних узгоджених дій, порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!