Закупівлі ліків у регіонах: як мінімізувати зловживання та підвищити ефективність

Хто повинен лікувати закупівлі ліків у регіонах? Це питання стало ключовим для дискусії, яка 4 березня 2019 р. відбулася в Українському кризовому медіа-центрі за участю представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку), ДП «Медичні закупівлі України» та Transparency International (ТІ) Україна.

ТІ Україна здійснює постійний моніторинг регіональних державних закупівель. Про це повідомив Іван Лахтіонов, координатор проекту DoZorro, директор програми інноваційних проектів ТІ Україна.

Зокрема, у Херсонській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Сумській, Івано-Франківській, Закарпатській та Львівській областях громадські активісти ТІ Україна здійснюють моніторинг саме закупівель ліків та медичних виробів.

«Моніторинг закупівель загалом і медичних зокрема показує те, що проблеми залишаються. На сьогодні всі проблеми зводяться до одного — укласти договір з певним постачальником», — зауважив І. Лахтіонов, додавши, що активістами було проаналізовано близько 2 тис. тендерів, з яких у кожному 3-му випадку зафіксовано порушення.

Серед типових порушень, виявлених у ході моніторингу регіональних закупівель, спікер виокремив такі як:

  • безпідставна дискваліфікація замовником учасників торгів;
  • безпідставне визначення переможця тендера;
  • встановлення замовником дискримінаційних вимог до учасників торгів. Наприклад, встановлення вимоги, за якою ліки мають бути поставлені замовнику протягом 30 хв з дня запиту, або об’єднання в одному лоті звичайних та наркотичних лікарських засобів, що потребує наявності 2 різних ліцензій у учасника торгів.

При цьому, за словами І. Лахтіонова, замовники допускають порушення як свідомо, так і несвідомо. Один з нещодавніх показових кейсів — викриття Національною поліцією України у Харкові корупційної схеми визначення переможців торгів — посадовці медзакладів отримували «відкати» від постачальників ліків за перемогу в тендерах.

«Тут потрібно сфокусувати роботу контролюючих і правоохоронних органів… Констатуємо, що їх робота не досить ефективна в цьому напрямку», — підкреслив експерт.

Досить багато випадків, коли порушення з боку замовників допускаються несвідомо. Тут уже постає питання професіоналізації.

У грудні минулого року на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України Мінекономрозвитку спільно з МОЗ України підготували рекомендації щодо здійснення регіональних закупівель, які направили органам державної влади, місцевого самоврядування, установам, організаціям, підприємствам та іншим суб’єктам сфери публічних закупівель. Серед іншого органи влади не рекомендують у разі закупівлі наркотичних лікарських засобів, для реалізації яких необхідна окрема ліцензія Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, об’єднувати такі наркотичні засоби в одну частину закупівлі (лот) з іншими ліками та відповідно рекомендують виокремлювати вимоги до постачання наркотичних та інших лікарських засобів.

Очікується, що такі рекомендації мають допомогти замовникам уникати проблемних моментів.

ТІ Україна, у свою чергу, також здійснює активну діяльність у цьому напрямку: інформує контролюючі органи про виявлені в ході моніторингу порушення під час регіональних закупівель; застосовує широкий спектр інструментів, які допомагають аналізувати інформацію про закупівлі; співпрацює із замовниками з питань виправлення допущених помилок/порушень тощо.

«Ми маємо будувати систему, яка би мінімізувала можливості зловживань (прим. ред.: під час проведення регіональних закупівель)», — продовжив Вік­тор Нестуля, виконувач обов’язків генерального директора ДП «Медичні закупівлі України».

На його думку, більшість порушень вчиняються замовниками несвідомо, оскільки здійснення бюджетних закупівель — не основ­ний вид їх діяльності, а додаткове навантаження. За даними публічного модуля аналітики bi.prozorro.org, закупівлі фармацевтичної продукції здійснює близько 4300 різних інституцій. Зокрема, окрім медичних закладів мова йде також про пенітенціарні служби, військові частини, заклади освіти. Дуже часто такі замовники беруть шаблонну тендерну документацію, допускаючи одні й ті ж самі помилки та порушення.

Як цю систему змінити? «Сьогодні Міністерство охорони здоров’я взяло курс на централізацію і створило Державне підприємство «Медичні закупівлі України», яке в майбутньому має отримати статус централізованої закупівельної організації», — поінформував В. Нестуля. За його словами, такі організації мають працювати за 3 ключовими напрямками:

  • спрощення системи закупівель і доступу закладів охорони здоров’я до необхідних ліків чи медичних виробів;
  • професіоналізація — формування примірної тендерної документації, підготовка рекомендацій, роз’яснень, проведення навчання замовників у регіонах з приводу бюджетних закупівель;
  • робота з представниками бізнесу, залучення нових постачальників до системи, роз’яснювальна кампанія щодо роботи постачальників з наявними в системі електрон­них закупівель інструментами.

ДП «Медичні закупівлі України», у свою чергу, уже почало працювати над цими напрямками. У ході зустрічей з бізнесом з’ясувалося, що доброчесні підприємці зацікавлені в роботі з простими закупівельними інструментами. 1 березня 2019 р. підписано Меморандум про запуск пілотного e-каталогу в системі ProZorro. «Це інструмент, який допоможе більшості регіо­нальних закупівельників спростити собі життя в закупівлі ліків та медвиробів у рази», — повідомив В. Нестуля, додавши, що по суті e-каталоги — це онлайн-магазин, у якому замовник може обрати та додати в кошик необхідну фармпродукцію на суму не більше 200 тис. грн. Прекваліфіковані в e-каталозі постачальники, побачивши замовлення, зможуть у короткі терміни зробити поставки необхідного товару. Відтак, замовник не буде зобов’язаний формувати складну тендерну документацію, встановлювати кваліфікаційні вимоги.

Уже на цьому тижні ДП «Медичні закупівлі України» оголосить пілотний відбір постачальників на кваліфікацію до e-каталогу. В. Нестуля запевнив, що до постачальників встановлюватимуться мінімальні вимоги.

На переконання доповідача, ефективність регіональних закупівель підвищиться в рази за умови забезпечення органами влади професійності з боку замовників та учасників торгів та неможливості допущення помилок під час таких тендерів.

Суть розроблених Мінекономрозвитку спільно з МОЗ України рекомендацій щодо здійснення регіональних закупівель прокоментувала Наталія Шимко, заступник директора департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку. «Роботу над такими рекомендаціями ми розпочали досить давно і розпочалася вона з ідеї того, що закуповуватися мають ліки за принципом «1 лот — 1 МНН» для того, щоб замовники штучно не зменшували конкуренцію під час торгів», — зазначила посадовець, додавши, що розробники рекомендацій намагалися включити в них найбільш болючі питання, які призводили до обмеження конкуренції або зловживань.

Як уже зазначалося, досить часто замовники несвідомо допускають помилки. Тому в Мінекономрозвитку сподіваються, що такі рекомендації сприятимуть більш усвідомленому підходу замовників до підготовки та проведення тендерів.

Катерина Горбунова,
фото надані Українським кризовим медіа-центром
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті