Рахункова палата провела аудит програми «Доступні ліки»

Рахункова палата Украї­ни (далі — Рахункова палата) повідомляє про завершення аудиту урядової програми «Доступні ліки» (далі — Програма). Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для терапії окремих захворювань Рахункова палата затвердила у квітні на одному зі своїх засідань. Наразі сам текст звіту не оприлюднено. Відповідальним за проведення аудиту було призначено заступника голови Рахункової палати Андрія Майснера.

У Рахунковій палаті зазначили, що Програма реалізовувалася протягом 2017–2018 рр., у її рамках хворі на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет ІІ типу та бронхіальну астму отримали ліків на суму 1,7 млрд грн. Однак при цьому Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) не запровадило моніторингу ефективності застосування лікарських засобів, тому достовірної інформації про її результативність немає.

Виступаючи під час засідання, А. Майснер зазначив: «Формально реімбурсація працює. Але метою має бути одужання людей, зниження смертності та, наприклад, збільшення тривалості життя пацієнтів. Ніхто не встановив жодних індикаторів ефективності програми. Який ефект від лікування цими доступними ліками і від витрачання 1,7 млрд грн. коштів платників податків — невідомо».

У 2018 р. про необхідність здійснення моніторингу зазначало й Європейське регіональне бюро ВООЗ у своєму звіті про ефективність програми «Дос­тупні ліки».

У Рахунковій палаті відзначили, що реалізація програми з 1 квітня 2017 р. за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам підвищила доступність ліків для окремих категорій громадян шляхом часткового або повного відшкодування їм вартості прид­баних медикаментів. Зокрема, за умови вартості таких препаратів від 5 до 900 грн. держава заощадила пацієнтам від 14 до 100% вартості упаковки лікарських засобів. Бюджетну програму за видатками у 2017 р. виконано на суму 627,2 млн грн., у 2018 р. — 1038,4 млн грн., що становить відповідно 90 і 96% відкритих асигнувань.

Водночас аудит показав, що запроваджений Урядом та МОЗ механізм реімбурсації шляхом визначення граничної оптово-відпускної ціни (верхньої межі вартості лікарських засобів), а також встановлення обмежень щодо кількості міжнародних непатентованих назв (діючих речовин) лікарських засобів (23 з 245 наявних), які можуть відшкодовуватися, не ставлять за мету забезпечити потребу хворих у таких ліках, а також досягнути ефективності лікування.

Також з часу запровадження Програми, МОЗ не володіє інформацією про реальну потребу в коштах на здійснення таких видатків. Відсутня інформація і про основні лікарські засоби, вартість яких відшкодовувалась.

Аудит Рахункової палати також встановив, що Уряд, МОЗ та Державна служба Украї­ни з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не забезпечили потрібного контролю за ціноутворенням на ліки. Це, у свою чергу, призвело до неефективного використання бюд­жетних коштів. Так, в аптеках у вільному доступі (поза Програмою) є ліки з таким самим найменуванням, дозуванням та виробником, що й препарати, які містяться в реєстрах лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню, але з єдиною різницею — за нижчою ціною, ніж зафіксована в них.

Це свідчення неекономного використання державних коштів та можливості суб’єктів господарювання (виробників ліків, власників аптечних закладів) встановлювати на лікарські засоби нижчу ціну, ніж зафіксована за програмою реімбурсації. Проведений аналіз цін лише 52 назв лікарських засобів засвідчив, що у 40% випадків роздрібна ціна в аптеках є нижчою більш ніж на 20%.

Ризики неекономного використання бюд­жетних коштів, за розрахунками аудиторів, можуть сягати 154,7 млн грн. Це пов’язане з тим, що деякі аптеки не зацікавлені долучатися до Програми. Причина — мала частка надход­жень від продажу таких ліків у їх доходах (близько 380 грн. в день).

Відповідно, мешканці населених пунктів, де аптеки не виявили бажання взяти участь у Програмі, не можуть придбати ліки із відшкодуванням їх вартості за місцем проживання і вимушені звертатися до аптек іншого населеного пункту. Тому механізм залучення суб’єктів господарювання до програми реімбурсації, що існує на сьогодні, не гарантує справедливого доступу громадян до цих послуг.

У Рахунковій палаті відзначили, що МОЗ не забезпечило й обґрунтованості розрахунків виділення державних коштів на відшкодування вартості лікарських засобів, розподілу коштів субвенції між обласними бюджетами і бюджетом м. Київ та прозорості розрахунків граничних оптово-відпускних цін, з використанням яких формується реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, а також визначається розмір відшкодування з державного бюджету.

Зокрема, Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька області та м. Київ недоотримали порівняно з іншими чотирнадцятьма регіонами субвенції, за розрахунками, на суму 42,7 млн грн. (у середньому на 6,4 грн. менше на 1 хворого).

Також окремі розпорядники коштів субвенцій допустили використання коштів з порушенням чинного законодавства, що призвело до нанесення збитків державі. Причиною цього є неналежний контроль за виписаними рецептами, не проведення звірок з власниками аптек щодо кількості відпущених ліків, а також відсутність електронного документообігу за механізмом реімбурсації.

Аудит засвідчив, що МОЗ відбирало виробників ліків на підставі визначеної граничної оптово-відпускної ціни, але підтвердження показників ефективності препаратів, згідно із встановленими міжнародними стандартами — не запитувало.

Окрім цього, аудитори зазначили, що із 245 міжнародних непатентованих назв лікарських засобів та їх комбінацій, які застосовуються при лікуванні серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та цукрового діа­бету ІІ типу, до переліків препаратів, вартість яких відшкодовується, увійшло лише 23 назви.

При цьому в реєстрах лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, крім інформації про назви та дозування ліків, виробника і суми відшкодування, інші важливі відомості, зокрема про ефективність лікарського засобу, приналежність до оригінального, генеричного (копії), гібридного чи іншого виду препарату, відсутні.

Також у Рахунковій палаті відмітили, що не проводиться і моніторинг терапевтичного ефекту протягом усього періоду медикаментозної терапії від застосування ліків, вартість яких відшкодовується, з метою ефективного використання бюджетних коштів для досягнення основ­ної мети — допомоги хворим.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!