Аптеки світу 2019 — кадри у Фармі

ФАРМАЦЕВТИЧНА ОСВІТА: РЕАЛІЇ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

Система вищої освіти в Україні сьогодні стикається з певними ризиками та викликами. Зокрема, як і для багатьох європейських країн, для України характерне погіршення демографічної ситуації, а також складна економічна ситуація — вважає Лариса Галій, директор Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету (НФаУ). Також слід зазначити, що, на жаль, ліцензування фармацевтичних спеціальностей в Україні здійснюється й у непрофільних закладах вищої освіти (ЗВО), які не мають відповідних матеріально-технічної і методичної бази та кадрових ресурсів. На внутрішньому ринку освітніх послуг спостерігається висока конкуренція. До того ж практично відсутнє державне фінансування освітніх програм підготовки фахівців і проведення наукових досліджень. Також слід додати такий фактор ризику, як нестабільність нормативно-правової бази, що регулює правила проведення вступної кампанії, умов ліцензування й акредитації. «Щороку МОЗ та Міністерство освіти і науки змінюють умови прийому. Так, у 2018 р. для того, щоб стати студентом НФаУ, необхідно було набрати мінімум 130 балів на ЗНО, — додала спікер. — Також немає достатнього досвіду системної взаємодії ЗВО з роботодавцями щодо створення умов для ефективної практичної підготовки майбутніх фахівців».

В Україні абітурієнти, за словами Л. Галій, часто надають перевагу заочній формі навчання. Але переважно за цією формою навчаються випускники фармацевтичних коледжів, тобто студенти, які попередньо очно отримали освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) «молодший спеціаліст». Вони можуть паралельно працювати в аптеці та навчатися заочно, підвищуючи рівень освіти. Також багато студентів заочної форми навчання — випускники медичних коледжів. Для них є окремі програми. До того ж заочно навчаються особи, які отримують другу вищу освіту. Лише незначна частина (до 5%) — це студенти-заочники одразу зі шкільної лави. Л. Галій повідомила, що в рамках ініціатив НФаУ щодо забезпечення якості освіти в березні 2018 р. на базі університету відбулася нарада з метою обговорення та затвердження проекту стандарту вищої освіти України другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я» спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація». Відповідно до цього документа заочна форма навчання залишається лише для осіб, які мають ОКР «молодший спеціаліст».

Слід звернути увагу, що 19 червня 2019 р. вперше студенти заочної форми навчання складатимуть ліцензійний іспит «Крок 1. Фармація», так само як і студенти денної форми. Окрім того, також 19 червня 2019 р. вперше (за 26 років існування інтернатури як обов’язкової форми післядипломної підготовки випускників фармацевтичних ЗВО) інтерни складатимуть ліцензійний іспит «Крок 3. Фармація».

Як альтернатива заочної форми навчання НФаУ пропонує впровадження очно-дистанційного навчання. Під очно-дистанційним навчанням слід розуміти мікс традиційних занять в аудиторіях університету та максимальне застосування інформаційних технологій. У дистанційний формат винесені лекції, семінари та частина практичних занять. Навчальний рік студента триває 40–42 тиж, він працює на дистанційних курсах під постійним керівництвом викладачів. Усі лабораторні заняття та іспити проводяться виключно в аудиторіях університету. Педагогічний експеримент у НФаУ триває з 2015 р. У ньому взяли участь 236 студентів. «Дуже важливо, що поточна успішність студентів з експериментальних груп не поступається успішності студентів денної форми», — підкреслила доповідач.

Завдання ЗВО — надання знань і практичних навичок здобувачам вищої освіти, які задовольнятимуть роботодавців, а також наближення теоретичної підготовки до практичної діяльності. Тому дуже важливим напрямком є партнерство з роботодавцями, підкреслила Л. Галій, завершуючи свій виступ.

ФАРМАЦЕВТИЧНІ КАДРИ В ПОЛЬЩІ

Нагадаємо, 25 червня 2017 р. у Польщі набула чинності поправка до закону про лікарські засоби «Аптека для фармацевта» (Apteką dla Aptekarza). Варто зауважити, що після запровадження змін кількість аптек почала поступово зменшуватися (деякі аптеки закриваються, замість цього відкриваються інші, у тому числі в малих населених пунктах). Аптечні мережі продовжують консолідуватися, й сьогодні найбільші з них (50+) становлять 19% кількості аптек і забезпечують 30% обсягів продажу, — зазначив Гжегож Орновскі, міжнародний експерт фармацевтичного ринку. Поодинокі аптеки становлять 32% загальної кількості аптек у Польщі і займають у структурі продажу 20,1%.

Право на звання фармацевта в Польщі мають особи, що отримали право на практику фармацевта (відповідний документ видає вища або районна Фармацевтична палата). На посаду фармацевта в Польщі можуть претендувати фахівці, що закінчили 5,5-річний курс навчання на фармацевтичному факультеті медичного університету (що охоплює не менше 6 міс професійної практики в аптеці) й отримали ступінь магістра в галузі фармації. А якщо, наприклад, український спеціаліст вирішить продовжити кар’єру в Польщі, він повинен бути готовим витратити 1,5–2 роки та до 5 тис. євро (без врахування витрат на проживання). Щоб отримати право на практику фармацевта в Польщі, необхідно здійснити декілька кроків: 1) пройти нострифікацію (підтвердження) диплома провізора; 2) скласти мовний іспит у Головній палаті фармацевтів Польщі; 3) завершальний етап — реєстрація в Реєстрі фармацевтів Польщі.

Відповідно до Закону Республіки Польща «Про фармацевтичні палати» здійснення професійної діяльності фармацевта спрямоване на захист громадського здоров’я та включає надання фармацевтичних послуг (у тому числі виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки; відпуск препаратів і медичних виробів; нагляд за виробництвом, відпуском, зберіганням, використанням та утилізацією лікарських засобів і медичних виробів; надання інформації та консультації стосовно дії та особливостей застосування лікарських засобів і медичних виробів; здійснення фармацевтичної опіки; управління аптекою тощо).

Також у Польщі є спеціальність «фармацевт-технік» (pharmacy technician). Фармацевт-технік з 2-річним досвідом роботи може здійснювати виготовлення та відпуск лікарських засобів і медичних виробів, за винятком лікарських засобів, що містять сильнодіючі, наркотичні або психотропні речовини I-П і II-П груп.

Посаду завідувача аптеки в Польщі може отримати фармацевт зі стажем роботи в аптеці не менше 5 років. На час своєї відсутності в аптеці завідувач має призначити фармацевта для його заміни.

Сьогодні в Польщі функціонує 14 тис. аптек та працюють майже 34 тис. провізорів. Однак кадрів дуже не вистачає — щонайменше 2 тис. Навіть якщо закриється ще 1 тис. аптек, кадрів не вистачить.

Завершуючи свій виступ, Г. Орновські зазначив, що аптека як частина системи охорони здоров’я отримуватиме та розвиватиме нові функції. Але, як і раніше, — кадри вирішують все.

ФАКТОРИ ВИБОРУ РОБОТОДАВЦЯ

Результати масштабного дослідження, проведеного серед користувачів сайту job.morion.ua — провізорів, фармацевтів, і завідувачів аптек із 64 міст України, представила Надія Мишко, керівник проекту «JOB Morion». Більшість (майже половина) респондентів на момент опитування були працевлаштовані, але розглядали вакансії. 72% респондентів відзначили, що для співробітників регулярно проводяться внутрішні тренінги. 22% відповіли, що роботодавець частково оплачує зовнішнє навчання. Повністю зовнішнє навчання оплачують 4% респондентам, 2% отримують можливість від компанії відвідувати зарубіжні конференції.

56% опитаних зазначили, що роботодавець допомагає їм у професійному розвитку. З іншого боку, 56% відповіли, що не розуміють, як вони можуть «вирости» в компанії.

При цьому для 58% респондентів близька стратегія розвитку в одній організації/компанії. 33% віддають перевагу регулярній зміні місця роботи з підвищенням заробітної плати/посади. І лише 9% не мають чіткої стратегії і воліють підлаштовуватися під обставини.

Більшість (54%) опитаних вважають, що роботодавець про них не піклується. При цьому 82% відмічають, що їм хотілося б, щоб їх цінували як спеціаліста.

В основному респондентів на поточному місці роботи «тримає» хороший колектив. Важливими факторами також виступають зручне розташування офісу, страх перед змінами.

Головними причинами зміни місця роботи є низька заробітна плата, складний графік і великі навантаження, переробки, робота у вихідні, відсутність кар’єрного та професійного зростання, рутинність, втрата інтересу, емоційне вигорання. Так, 72% респондентів готові «піти», якщо їм запропонують вищу заробітну плату.

Найважливішими факторами вибору нового місця роботи респонденти обрали рівень заробітної плати, зручне розташування/близькість до місця проживання, графік, умови роботи (соціальний пакет, рівень навантаження), репутація (у тому числі плинність кадрів) тощо.

Stop-факторами можуть виступити негативне ставлення до персоналу, плинність кадрів, негативні відгуки про роботодавця, непрозорі умови роботи, низький рівень заробітної плати, зависокі вимоги, відсутність перспектив росту.

На співбесіді кандидат може запитати, чи гарантує роботодавець стабільну й офіційну заробітну плату в повному розмірі, розмір окладу, чи затримується зарплата, чи є можливість підвищення зарплати, чи є системи штрафів, бонусів, соціальний пакет (та що до нього входить), чи оплачується декретна відпустка/лікарняний/відпускні тощо. Дуже важливо чесно відповісти на всі запитання кандидата, не варто «прикрашати». Кандидат має розуміти, як формується його заробітна плата і від чого залежить підвищення.

Два головних завдання роботодавця — утримати ключових співробітників і знайти нових. Щоб знайти нових працівників, необхідно побудувати «міст» до кандидата, почати самому формувати враження про себе як про роботодавця, цінувати людей та створювати для них гідні умови праці. Це буде запорукою успіху — підкреслила Н. Мишко.

***

Кадрова сесія завершилася дискусією на тему «Кадровий голод в аптеках: причина та наслідки».

Володимир Анісімов, декан фармацевтичного факультету Одеського державного медичного університету, нагадав, що атестація здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» (код спеціальності — 226) здійснюється за результатами ліцензійних іспитів «Крок 1», «Крок 2» та «Крок 3» (інтернатура). Варто зауважити, що за цією спеціальністю готують бакалаврів фармацевтичні, медичні коледжі, неспеціалізовані на фармації університети, що отримали відповідну ліцензію. Деякі ЗВО приймають випускників з ОКР бакалавра на навчання за ступенем магістра, і через 1,5–3 роки студенти можуть отримати кваліфікацію провізора. «Тобто фактично можна без «кроків» стати магістром фармації, оскільки ніде не сказано, що бакалавр має здавати «Крок» або студент, прийнятий на навчання на базі бакалаврату, має здавати «Крок».

Ситуація дещо змінилася після прийняття постанови КМУ від 03.04.2019 р. № 308, відповідно до якої п. 3 Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» доповнено абзацом: «Етапи та обов’язкові компоненти кваліфікаційного іспиту для спеціальностей, з яких здійснюється прийом на навчання за ступенем магістра на основі ступеня бакалавра, проводяться з 1 січня 2021 р.». Проте варто було б дати ЗВО час для того, щоб цю освітню програму на базі бакалаврату розширити — вважає В. Анісімов. Також, з точки зору доповідача, доцільним є запровадження обов’язкового складання ЄДКІ студентами не тільки денної, а й усіх форм навчання за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація», освітніми програмами «Фармація», «Клінічна фармація».

Ірина Вязьонова, тренер, бізнес-консультант, експерт фармацевтичного ринку з питань ефективності персоналу і системи організацій, спостерігає розрив між двома зонами: академічною освітою та її практичним застосуванням. Сьогодні існує гостра необхідність сформулювати філософію в зоні академічних знань, щоб підтвердити статус та заявити про цінності спеціальності фармацевта, провізора, вважає спікер. Що стосується практичного аспекту, то, приймаючи на роботу співробітника, у першу чергу слід бачити в ньому сильні сторони, які належить розвивати, — наголосила доповідач.

Варто розуміти, що співробітники — це в першу чергу людський ресурс, що потребує професійного управління. Кожен працівник (провізор, менеджер, власник) аптечної мережі є частиною загальної системи.

Ольга Мельник, тренер, бізнес-консультант аптечної справи, також поділилася своїми спостереженнями. Люди розчаровуються в професії. На жаль, багато молодих яскравих фахівців йдуть із професії. У пошуках кращого життя та високої заробітної плати фахівці фармації виїжджають за кордон (у ту ж Польщу, Естонію та ін.), незважаючи на те, що отримати право на практику в новій країні досить складно. Доповідач вбачає 2 основні проблеми: низький рівень заробітної плати та відсутність ставлення до провізорів і фармацевтів як до професіоналів своєї справи. На жаль, дуже мало в Україні говорять про роль фармацевта та його місце в системі охорони здоров’я, його обов’язки, відповідальність та ін.

Далі буде…

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!