Студенти вимагають скасування результатів іспиту IFOM–2019

10 липня відбулося розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (далі — Комітет) під головуванням Олександра Співаковського, першого заступника голови Комітету. Під час засідання заслуховувалася інформація Міністерства охорони здоров’я Украї­ни (МОЗ) щодо проблем організації та проведення міжнародного іспиту з основ медицини (IFOM–2019). У засіданні взяв участь Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я України, який у Міністерстві відповідає за напрям медичної освіти, а також студенти-медики, що виступають проти покарання у вигляді відрахування із закладів вищої освіти (ЗВО) за умови, якщо не було складено IFOM–2019.

Олександр Лінчевський звернув увагу присутніх на те, що в березні 2019 р. IFOM використовувався для моніторингового дослідження якості медичної освіти в Україні, і в ньому взяли участь понад 6 тис. студентів 4-го курсу. Оцінювали такі базові дисципліни, як біохімія, анатомія, мікробіологія тощо.

Завдяки іспиту МОЗ отримало інформацію про рівень знань студентів та якість підготовки в різних університетах країни, що можна використати для порівняння національних університетів з міжнародними.

У результаті моніторингового дослідження в середньому студенти відповіли на 27% питань, у той час як у середньому в інших країнах студенти відповідають на 54% питань.

«Я зараз нарікаю не на студентів. Це переоцінка системи освіти й системи власне українських університетів. Ось так українські університети готують майбутніх лікарів. На захист студентів, а не викладачів, треба сказати, тестувалися студенти 4-го курсу. Студенти не готувалися спеціально, це було добровільне складання. Я переконаний, що в реальності студенти знають дисципліни краще, але все одно 27 і 54% — різниця вдвічі», — зазначив заступник міністра.

Також він додав, що IFOM є лише інструментом оцінки знань. Іспит, з одного боку, справедливо показує компетенції студента, а з іншого, на його результати не може вплинути ні студент, ні ректор, ні Центр тестування, ні МОЗ. Тоді як, за словами посадовця, інтегрований тестовий іспит «КРОК» не давав об’єктивної оцінки ні стану підготовки конкретного студента, ні системи освіти загалом.

Постановою КМУ від 28.03.2018 р. № 334 затверджено Порядок здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я». І одним з компонентів ЄДКІ є Міжнародний іспит з основ медицини. Таким іспитом було обрано IFOM, запитання до якого проходять ретельну перевірку щодо їхньої якості.

1–3 липня 2019 р. студенти 3-го курсу спеціальності «Медицина» вперше складали IFOM як частину ЄДКІ. З 12 тис. студентів іспит склали 9 тис., оскільки спостерігався саботаж студентів певних університетів з активною участю викладачів. Тим не менше іспит відбувся, причому вперше для більшості студентів у веб-форматі.

«Впровадження незалежного іспиту має відбуватися поступово, із застосуванням мінімального порогу складності, і університети, і студенти призвичаяться до нового формату складання. Рівень підготовки студентів та рівень викладання в університетах з часом покращаться», — додав О. Лінчевський.

Денис Іванченко, студент Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, звернув увагу О. Лінчевського, що під час запровадження нової форми оцінювання потрібно дотримуватися послідовності, оскільки студентам залишили старі програми підготовки спеціалістів, не змінюючи суть підготовки, а запровадили новий механізм оцінювання, до якого студенти не встигли підготуватися.

«Ми з якого місця починаємо робити цю реформу? Спочатку або з кінця? Тобто ми студенти, фахівці дізнаємося про те, що будемо писати IFOM за два з половиною місяці до закінчення семестру. Таким чином, я, студент, повинен був перевчити всі пройдені мною дисципліни за три роки за новими програмами, самостійно і паралельно підготуватися до сесії. Тому є претензія до строків впровадження IFOM. Іспит «Крок» не є ідеальним, але він комплементарний тій програмі, за якою нас готують», — зауважив студент.

Також він звернув увагу, що в проведенні моніторингового дослідження брали участь студенти 4-го курсу добровільно і в них не було особ­ливої мотивації успішно його скласти. Тому середній показник відповідей на питання такий низький.

«По 5 варіантів відповідей у кожному питанні. Рівень вгадування відповідно до теорії ймовірності — 20%. Тобто ми тут з вами можемо навгадувати 20%. 4-й курс навідповідав на 27% в середньому. Ви кажете про невігластво в університетах. Я ж бачу невігластво в Міністерстві. Не було проведено моніторингове дослідження, як його проводять на міжнародному рівні. Там студентів готують навіть до моніторингу, і я вже не кажу про те, як студентів готують до тих екзаменів, від яких залежить їх подальше навчання», — додав Д. Іванченко.

Також він повідомив, що студенти, які складали IFOM, у перший день тестування через відсутність належного контролю робили фото запитань іспиту на свої телефони. Через це студенти, які 2 та 3 липня здавали цей іспит, готувалися до конк­ретних завдань. Тому студенти запропонували:

  • унеможливити відрахування студентів чи застосування до них інших санкцій, які пов’язані з навчальним процесом, через те що не було складено IFOM–2019;
  • визначитися, чи використовувати саме IFOM у якості міжнародного іспиту, оскільки Уряд передбачив наявність міжнародного іспиту в ЄДКІ без уточнення, що це має бути саме IFOM.

Заслухавши обидві сторони, члени Комітету рекомендували МОЗ протягом липня–серпня 2019 р. усунути всі недоліки, пов’язані з проведенням IFOM–2019, а також взяти на контроль­ та розглянути повторно у ІІ півріччі 2019 р. зазначене питання, про прийняте рішення повідомити Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству охорони здоров’я України, Національній академії медичних наук України, Спілці ректорів вищих навчальних закладів України.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека

— На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти 10 липня я ініціював розгляд питання організації та проведення міжнародного тесту з медицини — IFOM. Я особисто підтримую такі тестування, але вважаю, що вони повинні мати виключно рекомендаційний характер, а не бути інструментом для відрахування чи звільнення. У ході обговорення був здивований, дізнавшись про те, що тести не були складені за освітньою програмою. Це є неприпустимим. Запитувати можливо лише те, чому навчили.Якщо Міністерство як замовник хоче перевірити освітній рівень майбутніх лікарів — то спочатку мають бути відповідні протоколи лікування, за яким працюють лікарі, під них — уже навчальні програми. Так сталося, що у кожної країни власна медична наука і кожна країна має свої протоколи лікування, і під них уже працює освіта.

На жаль, моя пропозиція записати до проекту рішення рекомендацію (бо Комітет може лише рекомендувати) не приймати рішення щодо відрахування на підставі такого іспиту не була підтримана колегами. Також я вважаю, що ми не маємо щорічно за бюджетні кошти закуповувати таке тестування. МОЗ має можливість домовитися з міжнародною спільнотою та використати такі тести безкоштовно. Якщо ж ні, то має бути можливість спільно з вітчизняною наукою розробити такі вітчизняні тести, які б уже визнавалися і закордонними колегами.

І це вже точно абсолютно неприпустимо поширювати цей тест на атестацію лікарів, які вже працюють. Практикуючі лікарі спочатку мають отримати належну підготовку, у тому числі щодо міжнародних наукових досліджень і практики. А інструменти для моніторингу вже є. Ведуться ж автоматизовані бази за кожним пацієнтом, де вказано тривалість лікування — це найкраща система. Вона дозволить мати індивідуалізовані оцінки, завдяки яким Міністерство зможе постійно оцінювати ситуацію в країні, що дасть змогу приймати рішення щодо напрямків підвищення кваліфікації лікарів.

Резюмуючи, хочу сказати одне: такі тести необхідні. Але мають виступати лише як індикатор якості навчання в кожному ЗВО, і точно такі тести не мають щорічно закуповуватися з-за кордону. Ці кошти краще направляти на розвиток профільної вітчизняної науки і освіти.

Олександр Співаковський,
перший заступник голови
Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи