Фармацевтична послуга —маркер професійності та кваліфікованості фармацевтичного працівника — Олег Клімов

Успіх — це ще не крапка, невдача — це ще не кінець:
єдине, що має значення, — це мужність продовжувати боротьбу.

Вінстон Черчилль

Фармацевти по праву вважаються одними з найдоступніших фахівців охорони здоров’я. Крім забезпечення доступності лікарських засобів, їх професійна діяльність також охоплює консультування пацієнтів під час відпуску препаратів, пропаганду здорового способу життя та інші фармацевтичні послуги. Крім того, кваліфіковані в міру своєї професійної підготовки, фармацевти мають необхідні навички та можливості для контролю й аналізу лікування пацієнтів, визначення медичних помилок і надання терапевтичних рекомендацій іншим представникам системи охорони здоров’я. Так, різноманітні способи надання та види цих послуг стають все більш поширеними в різних країнах. Виходячи з цього, у сучасній фармацевтичній практиці існує ряд тенденцій, спрямованих на вирішення певних завдань з урахуванням потреб конкретної цільової групи. Про них та долю фармацевтичної послуги в Україні розповідає Олег Клімов, голова ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — ГО «ВФП»), член Ради Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP).

На жаль, цінність сучасного фармацевтичного працівника стала вимірюватися не професійними якостями, а розміром чека, а аптека із закладу охорони здоров’я перетворюється на торгову точку. Такі поняття, як фармацевтична опіка, фармацевтична допомога, фармацевтична справа, рецепт для виготовлення лікарського засобу в аптечних умовах, випали з сучасного лексикону, але з’явилися нові терміни, які замінили аптечного працівника на працівника торгового залу, аптечну мережу — на ритейл, а пацієнта — на клієнта.

Провізор став на кшталт «кріпака» з фармацевтичним дипломом, проте без права голосу. Адже політика українських фармацевтичних реа­лій проголошує: «чим більші обсяги твого продажу, тим вищі шанси зберегти робоче місце».

Але ж аптека — це приміщення, у якому люди з фармацевтичною освітою надають професійні послуги, а фармацевт є ланкою в довгому ланцюжку всеохоплюючої моделі системи охорони здоров’я.

Так, зміна суспільної думки про перетворення фармацевта з працівника охорони здоров’я в продавця ліків нині є актуальною проблемою, яка виникла в результаті безсистемної лібералізації у фармсекторі. Це призвело до нівелювання його ролі в лікувальному процесі.

Саме тому, на мою думку, особливо актуальним є питання запровадження фармацевтичної послуги. Я особисто та члени ГО «ВФП» розглядаємо фармацевтичну послугу не просто як термін чи одне речення, що «словниково» визначає дане поняття. Ми розглядаємо її як багатокомпонентний об’єкт, що включає цілу низку учасників та є результатом діяльності великої когорти людей. Людей, що займаються розробкою та дослідженням ліків, їх виробництвом, контролем якості, підготовкою фахівців, у тому числі враховуючи і післядипломну освіту.

Свого часу поступово національні виробники лікарських засобів перейшли до системи відповідності вимогам Належної виробничої практики (Good Мanufacturing Рractice), національні дистриб’ютори — Належної практики дистрибуції (Good Distribution Practice). Але чомусь абсолютно всі забули про Належну аптечну практику (Good Pharmacy Practice — GPP). Виникає цілком логічне питання: навіщо було впроваджувати міжнародні стандарти для вище­згаданих учасників фармацевтичного сектору, коли найближча до пацієнта ланка — аптека, працює без впровадження сучасних міжнародних стандартів, які визначають професійні вимоги до фармацевтичного працівника та самого закладу?

З мого власного досвіду та того, що я спостерігав у різних країнах світу, можу відзначити, що, як і інші професії публічної довіри, професія фармацевта — дуже консервативна. Маються на увазі характер, поведінка, суспільний статус носія професії. Усе це накладає свій «відбиток» на людину та її особистість. Як і, наприклад, юристи, фармацевти повинні слідувати «букві закону» чи протоколам надання фармацевтичної послуги. На мій превеликий жаль, законодавча база, яка регламентувала б обов’язковість фармацевтичної послуги в частині медикаментозного забезпечення населення, в Україні відсутня.

Не створено законодавчого підґрунтя для отримання в аптеці як закладі охорони здоров’я відповідних фармацевтичних послуг. Це, на моє глибоке переконання, є прикладом потурання всіма учасниками фармринку нехтуванню Конституцією в частині прав громадян на охорону здоров’я. Моє питання до всіх учасників ринку звучить наступним чином: чи готові ми до надання фармацевтичної послуги? Я маю на увазі не лише самих фармацевтичних працівників, а й освітян, медичних працівників та в першу чергу пацієнтів.

Перш за все, треба починати з освіти. Так, можливо, доцільним є коригування навчальних програм відповідно до тих навичок та знань, що потрібні для надання фармацевтичної послуги. Фізично списати екзамен чи залік щодо надання послуги можливо, проте на практиці такий працівник прийде до роботодавця «нульовим». Тому це, на мою думку, стане стимулом краще навчатися. Крім того, потрібно навчати і медиків тому, що таке фармацевтична послуга, та як фармацевтичні працівники можуть допомогти їм у досягненні спільної мети — покращання здоров’я пацієнта.

Проте, звичайно ж, об’єктом, який є фундаментальним місцем для надання фармацевтичної послуги, є аптека. Я глибоко переконаний, що запорукою розвитку фармацевтичної послуги в Україні є внесення кардинальних змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови) та приведення їх у відповідність з європейськими стандартами.

Я вбачаю два підходи до зміни ліцензування. Перший — ліцензування аптеки як приміщення, у якому здійснюється відпуск лікарських засобів та власником якої може бути будь-яка особа. Та другий — персональне ліцензування фармацевтичного спеціаліста на надання фармацевтичної послуги. При цьому якщо ліцензія на приміщення, наприклад, довічна, то для фармацевта має підтверджуватися кожні 3–5 років. Якщо це фармацевт (середня освіта), то кожні 5 років, якщо вища освіта чи спеціалізація — то кожні 3 роки. За рахунок цього, на мою думку, зміниться вектор медикаментозного забезпечення у бік професіоналізму. З’явиться персональна професійна відповідальність перед пацієнтом. Банальний приклад. Коли ми йдемо в перукарню, до адвоката чи навіть на станцію технічного обслуговування для автомобіля — ми обираємо конкретного майстра чи місце, а не йдемо будь-куди. Чому ж ми не поводимося з такою ж обачливістю відносно однієї з найголовніших цінностей, що в нас є, — свого здоров’я?

Звичайно, для того щоб запровадити фармацевтичну послугу, потрібно пройти довгий шлях. Наразі нашими колегами із ГО «ВФП» ведеться кропітка робота щодо імплементації фармацевтичної послуги за урядовою програмою «Доступні ліки».

Адміністрування е-рецепта має беззапереч­ні «плюси». Проте практичне адміністрування для фармацевтів принесло з собою багато «але». Так, виснуть системи, необхідно вивчити новий механізм роботи, пацієнти приносять різні телефони різних марок, емоційна напруга. Робота з е-рецептом — це фармацевтична послуга. І всі учасники ринку повинні вимагати компенсації за надання даної послуги.

Проте чомусь усі мовчать про те, що вимагати оплату за такі умови роботи необхідно в держави. Ми розробили механізм підрахунку (таблиця), за яким кожен аптечний заклад може сам порахувати, якою для нього є вартість фармацевтичної послуги з обслуговування е-рецепта.

Таблиця. Приклад розрахунку фармацевтичної послуги з обслуговування е-рецепта
Назва Формула розрахунку Приклад
Кількість аптечних закладів, які беруть участь у програмі 10
Кількість відпущених рецептів за травень 2019 р. 1000 шт.
Кількість відпущених рецептів у середньому на один аптечний заклад Кількість аптек : кількість рецептів 1000:10=100 шт.
Середня заробітна плата одного працівника, що відпускає ліки за пільговими рецептами, за травень в аптеках-учасницях з нарахуваннями (22%) 10 000 грн.
Розрахунковий час на обслуговування одного рецепта провізором 5 хв
Вартість послуги провізора на обслуговування одного рецепта за програмою «Доступні ліки» Середня зарплата: кількість годин: 60 хв · розрахунковий час на один рецепт 10 000:175:60·5= 4,8 грн.
Середня заробітна плата завідувача аптечного закладу — учасника програми з нарахуваннями (22%) за травень 12 000 грн.
Вартість щоденної додаткової роботи завідувача аптечного закладу з відпуску ліків та оформлення документів у розрахунку по 1 год 22 дні Середня зарплата завідувача: кількість годин · 1 год · 22 дні 12 000:175·1·22= 1508,6 грн.
Вартість послуги, що виконує завідувач кожного дня з реалізації програми в розрахунку на один рецепт Вартість щоденної додаткової роботи: кількість відпущених рецептів у середньому на 1 аптечний заклад 1508,6:100= 15,09 грн.
Вартість послуги головного провізора, що здійснює контроль аптечних закладів та співпрацює з НСЗУ Зарплата: кількість годин · 1 год · 22 дні: кількість рецептів, відпущених у середньому за місяць 10 000:175·1·22:100= 12,57 грн.
Загальна вартість фармацевтичної послуги в розрахунку на один рецепт Вартість послуги провізора на обслуговування одного рецепта за програмою «Доступні ліки» + вартість послуги, що виконує завідувач кожного дня з реалізації програми в розрахунку на один рецепт + вартість послуги головного провізора, що здійснює контроль аптечних закладів та співпрацює з НСЗУ 4,8+15,09+12,57= 32,46 грн.

Я звертаюся до всіх небайдужих через «Щотижневик АПТЕКА» з проханням надати свої пропозиції чи звернутися до нас ([email protected] чи [email protected]), аби ми разом могли розрахувати вартість обслуговування електронного рецепта і потім вимагати від замовника — Національної служби здоров’я України (НСЗУ) — справедливої оплати за надану фармацевтичну послугу.

Ваші розрахунки стануть для всіх — фармацевтів, власників аптечного бізнесу — яскравим маркером для отримання додаткових надходжень, що, у свою чергу, стане початком створення в Украї­ні фармацевтичного сервісу замість тривіальної націнки, яка спрямована виключно на стимуляцію продажу ліків населенню та деградацію професії фармацевта.

Фармацевтична послуга — це запорука успіху фармацевтичної справи та безпечне майбутнє для інвесторів, а найголовніше — пацієнт отримає доступ до ефективних, безпечних та якісних лікарських засобів.

Олег Клімов,
прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті