Новий міністр охорони здоров’я: коротко про головне з першої офіційної прес-конференції

29 серпня 2019 р. відбулося відкриття першої сесії Верховної Ради України ІХ скликання. За поданням Прем’єр-міністра України за списком призначено й членів Кабінету Міністрів України, серед яких — міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька. 4 вересня нова очільниця Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України провела свою першу офіційну прес-конференцію. Про нинішній стан справ у Міністерстві, основні пріоритети розвитку та плани на подальшу роботу далі прямою мовою від пані міністра.

Реформа «первинки» та «вторинки»

Дійсно багато було зроблено на шляху реформування. Проте багато ще потребує напрацювання. Якщо говорити про «первинку», то на сьогодні не все населення України охоплене. Абсолютно необхідно зараз відпрацювати механізми, щоб все населення України, а не 28 млн, мало доступ до лікаря первинної ланки. Це — одне із першочергових завдань, і на сьогодні є ідеї, як це можна зробити. Я вже провела наради з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), ми обговорили те, що вони готують розрахунки, щоб це виконати. Сподіваюся, до кінця року буде проведено перепис населення. Це допоможе зрозуміти, скільки осіб підписали декларації. Це потрібно також для розрахунків, як далі організовувати цю роботу.

Друге важливе питання по «первинці» стосується зарплати лікарів. В одних закладах вона висока, в інших при тій самій навантаженості декларацій становить 5–6 тис. грн., як і було раніше. Необхідно захистити наших лікарів шляхом встановлення певного стійкого відсотку в ме­жах тарифу.

Важливим відкритим питанням залишається фізична доступність медичної допомоги. Планує­мо їхати в регіони, говорити з місцевою владою, оскільки питання рівномірного доступу до закладів охорони здоров’я в регіонах є абсолютно критичним. Я сподіваюся на розуміння та співпрацю з боку місцевої влади.

Щодо вторинної ланки ситуація склалася наступним чином. За Законом «Про державні фінансові гарантії» вся медицина України має реформуватися з 1 січня 2020 р. Це екстрена медична допомога, поліклініки, лікарні тощо. Щоб запустити наступного року повністю «вторинку» через Національну службу здоров’я України (НСЗУ) згідно з передбаченим законом гарантованим пакетом послуг, ще досить багато не зроб­лено. Наприклад, щодо оптимізації закладів робота досить слабка, розрахунки є не за всіма напрямками, що передбачені гарантованим пакетом, щодо застосування протоколів надання медичної допомоги та ін.

Тому запуск реформи другої ланки відбуватиметься не з 1 січня, а щонайменше з 1 квітня, якщо тільки не буде змінено бюджетне законодавство. Щодо принципу 60/40 (60% бюджету лікарня отримуватиме, як і раніше, а 40% — залежно від виконаної роботи), усі розрахунки залишаються. Міністерство цим буде займатися та сподіваємося на підтримку медичної спільноти.

Закупівлі ліків, вакцинація та фармацевтична політика

Перед стартом осіннього сезону гостро стоїть потреба в розробці порядку реагування на інфекційні спалахи, оскільки немає централізованої єдиної процедури, і регіони чекають цього рішення. Наразі це одне із першочергових завдань у роботі Міністерства.

Що стосується питання вакцин, то цей аспект було дуже добре опрацьовано попереднім складом МОЗ і Урядом. Вакцини закуплено, але сьогодні постає питання, зокрема, вакцинування дорослих. Ми будемо цим займатися і шукати можливості для проведення таких щеплень.

Щодо закупівель ліків на сьогодні створено ДП «Медичні закупівлі», є переведені кош­ти на закупівлі ліків за 2018–2019 рр. Відпрацьовуватимемо цю ситуацію та повідомлятимемо, як тільки зрозуміємо, як це все поставити в Україну.

Не менш важливим питанням є розробка фармацевтичної політики в країні, яку досі не прийнято. Я неодноразово зверталася на різних конференціях до всіх учасників ринку: «Сядьте і домовтеся між собою хоча б про якісь базові речі, які ви точно можете державі від себе представити: чи то з ПДВ, чи з чогось іншого». Але вони не можуть між собою домовитися, значить, ми маємо це зробити зі свого боку. Визначити ключові речі, ключові позиції. Наразі є напрацювання, але я б хотіла, щоб ці напрацювання ми вже почали впроваджувати безпосередньо рішеннями, а не лише просто обговоренням.

Страхова медицина

Нині немає ні ресурсів, ні часу, ні можливості впроваджувати якісь зміни. Якщо ми говоримо про страхування, то коли побачимо законопроект, то, звичайно, матимемо певні виклики для інтегрування. Я запитала в НСЗУ, чи вони готові з вересня до розрахунків, або, як мінімум, моделювання ситуації, як би це мало інтегруватися. На даний час вони більше працювали в контексті контрактування й оплати послуг, а взаємодії зі страховою системою ще не розглядали. Швидше за все вони думають так, щоб цього не було.

Мені ж цікаво подивитися на ту модель страхування, щодо якої в законопроекті внесуть поправки. Моделі обговорювалися різні, там є багато деталей, і вони впливають на кінцевий результат, тому для мене це швидше розмова, яка не до кінця має на сьогодні смисл.

Наскільки мені відомо з останніх розмов, які точилися в дискусіях влітку щодо законопроектів зі страхування, розглядався такий варіант, що населення не повинно буде платити. Принайм­ні в основній частині для малозабезпечених, тих, хто живе за межею бідності, і так далі. Тобто там лишається незначний відсоток для певного приватного страхування, але не платежів з кишені.

Екстрена медицина

Необхідно абсолютно практично відпрацювати систему екстреної допомоги, щоб вона належним чином працювала у країні. З 2012 р. триває реформа, та наразі не вирішена величезна кількість питань, у тому числі маршрутизація, диспетчеризація, наявність належної мережі відділень інтенсивного лікування.

Велися розрахунки, але чомусь їх на сьогодні досі немає. Я мала певні перемовини з мініст­ром інфраструктури щодо наших спільних планів: в яких регіонах у першу чергу треба поремонтувати дороги, котрі в них заплановані, та ті, які необхідні за нашими планами і стосуються забезпечення належної роботи служби екстреної допомоги.

Я розумію, що інформування громадськості велося тільки в частині наповненості бригад лікарями і парамедиками, є певні напрацювання щодо перехідного періоду. Але скільки б ми не мали бригад, для мене зараз більш важливим є не те, чи машина приїде, а куди вона довезе хворого. Ми не маємо мережі, куди ми можемо везти. Так, це важливо, чи будуть парамедики в машині й чи ми їх навчимо. Але якщо ми будемо дбати лише про це, то нормальна діяльність екст­реної допомоги не буде забезпечена. Основ­на робота зараз буде вестися з місцевою владою щодо мережі відділень інтенсивної терапії та лікарень, бо без цього всі ці розмови про парамедиків не мають сенсу.

Трансплантологія

Найвища цінність згідно з Конституцією — життя людини. Життя і його збереження. Тому дуже важливим питанням є трансплантологія. Відтягувався час, відтягується і сьогодні. Я вже говорила з Міністерством фінансів та з нашими фахівцями. Робимо все для того, щоб до кінця року підготувати та не відтерміновувати знову прийняття закону.

Багато треба зробити, але це реалістичні плани. Якщо ми всі працюватимемо злагод­жено та ніхто не буде ставити палиці в колеса. Необхідно відпрацювати питання і щодо реєстрів, і щодо координаторів трансплантацій, але ідеї та готовність це втілювати є. То я сподіваюся на підтримку.

Кадрова політика

Щодо кандидатур заступників, то вони подані, і тепер Уряд має їх затвердити. Я як представниця Уряду теж голосуватиму. Я бачила прізвища Михайла Загрійчука, Андрія Семиволоса і Младени Качурець.

Багатьох з людей, що призначені моїми радниками, я знаю давно або мені про них розповідали. Давайте подивимося на цю ситуацію більш сучасним поглядом. Це радники, які потрібні в ці хвилини, зараз, і є інформація, яку вони можуть принести і надати максимальну підтримку.

Наприклад, Андрій Семиволос раніше працював головним лікарем Київського міського дитячого діагностичного центру та поставив на хороший управлінський рівень звичайний комунальний заклад охорони здоров’я. Пані Ольгу Голубовську всі знають як найкращого фахівця. Учора ми зустрічалися з головою Центру громадського здоров’я і пані Голубовською. Вони прекрасно доповідали про ситуацію з біобезпеки. І жодного конфлікту, роздутого в соціальних мережах, я не побачила. Олена Симоненко працювала в офісі реформ, займалася децентралізацією, ми неодноразово перетиналися з питань, які стосувалися охорони здоров’я і госпітальних округів. Нам зараз ця інформація і допомога потрібні.

Андрій Гук, заступник директора ДП «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України», є представником медичної спільноти, а асоціації, котрі дуже активно працюють, можуть представляти медичну спільноту. Младену Качурець я знаю дуже давно, адже вона є моєю студенткою з Києво-Могилянської академії. Мене інформували про її активну роботу у BRDO (Офісі ефективного регулювання) і Прем’єр-міністра.

Олександр Чумак може надати своє бачення стосовно формування фармацевтичної політики в Україні. Політика — це не закон, це певні підходи. Якщо він допоможе її сформувати, то Уряд зможе її затвердити. Важливо, що він готовий до роботи, проте не матиме повноважень, які дозволять діяти йому у власних інтересах.

Я зразу інформую про всіх заступників, які не були призначені: Уряд приймає рішення щодо них. Якщо хтось із них щось робитиме поза дорученням міністра, це буде питання того, що відбувається саботаж. Якщо у вас буде така інформація стосовно будь-якого заступника, будь ласка, надавайте. На сьогодні на посади заступників я бачила подані кандидатури М. Загрійчука, А. Семиволоса та М. Кочурець. О. Голубовської серед кандидатур не було.

Національна академія медичних наук України

Мала зустрічі з представниками Національної академії медичних наук (НАМН), у них є своє бачення того, як вони готові надалі існувати, чи готові об’єднуватися з освітніми закладами. Я переконана, що науковий компонент, якщо він є, має бути збережений. У них є пропозиції, подивимося, можливо, ці пропозиції будуть інтегровані в загальну картину.

Про інше

Важливим питання є не тільки збереження здоров’я людей, а й зростання народжуваності. Є дані, що за останні 5 років народжуваність скоротилася на 40%. Висновки можете зробити самі. Але це означає, що державна політика з цього питання має бути визначена. Чи це є програми репродуктивного здоров’я, чи скринінгові програми — необхідно визначити. Але цим питанням ми повинні займатися.

Те ж саме стосується дитинства. Знову ж таки, здорова дитина — одна із запорук хорошого розвит­ку держави і суспільства в цілому. Підхід «найкращі інтереси дитини» — це один з ключових, котрі повинні бути для нас. Адже дитина не може прийти на мітинг, написати, що їй надали неналежну медичну допомогу. Це інтереси держави — дбати про неї. Ну й інклюзивність — одна з ключових речей, яка заявлена на сьогодні в державі не лише в охороні здоров’я, а загалом у соціальній політиці.

На завершення З. Скалецька зазначила, що є бажання зробити багато, команда фахівців у МОЗ є. І тепер необхідно переходити від планів до конк­ретних наказів та постанов, котрі дадуть змогу вирішити актуальні питання.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото 33tv.com.ua

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи