Профільний парламентський комітет представив нову Концепцію розвитку фармацевтичного сектору

16 жовтня 2019 р. відбулося чергове робоче засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) за участю 15 членів, першого заступника міністра охорони здоров’я України Андрія Семиволоса, представників громадських і міжнародних організацій, інших державних органів тощо.

Першим питанням порядку денного став розгляд законопроекту від 29.08.2019 р. № 1145 «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо заборони реклами алкогольних напоїв та врегулювання особливостей реклами тютюнових виробів», поданий народним депутатом Дмитром Шпеновим, членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

Щодо даного законопроекту Комітет не є голов­ним, однак голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Лада Булах після його опрацювання підготувала відповідні пропозиції. Вона повідомила, що законопроект № 1145 жодним чином не посилює захист громадян від реклами тютюнових виробів, натомість виключає основ­ну в цьому напрямку статтю 22 Закону України від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР «Про рекламу».

Враховуючи зазначене, Комітет прийняв рішення рекомендувати головному з його опрацювання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики відхилити його.

Другим питанням порядку денного став розгляд проекту рішення «Про вжиття невідкладних заходів, спрямованих на підвищення рівня імунізації в Україні». На одному з попередніх засідань, яке відбулося 1 жовтня 2019 р., Комітет заслухав питання стану вакцинації в України, проблем та шляхів їх вирішення та дав доручення підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями підготувати стосовно нього проект рішення.

Отже, голова підкомітету Л. Булах представила зазначений проект і повідомила, що член Комітету Ольга Стефанишина підняла питання створення робочої групи з питань імунізації та покращення стану щеплень громадян. На засіданні підкомітету за присутності О. Стефанишиної було запропоновано вирішення робочою групою наступних завдань:

  • розробити необхідні законодавчі акти з метою підвищення рівня імунізації;
  • розглянути питання щодо проведення надзвичайних заходів щодо додаткової вакцинації дітей, організованих у Києві, Київській, Дніпропетровській, Одеській областях та інших регіонах країни;
  • розглянути питання щодо приведення Націо­нального календаря щеплень та інших актів законодавства з окреслених питань у відповідність з міжнародними рекомендаціями;
  • розглянути інші питання, у тому числі щодо можливості залучення додаткового фінансування для вакцинації громадян України та розробки довготривалої стратегії з імунізації.

О. Булах повідомила, що нею розроблено проект альтернативного рішення, згідно з яким опрацювання вищенаведених питань здійснюватиметься без утворення окремої робочої групи в рамках підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби з ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями.

Більшість членів Комітету підтримали його та доручили підкомітету спільно з Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством освіти та науки України, Центром громадського здоров’я МОЗ та іншими зацікавленими сторонами, включно з представниками міжнародних організацій, опрацювати питання щодо необхідності внесення змін у чинне законодавство, яким регулюється сфера імунопрофілактики, та розробити проект Стратегії розвитку імунопрофілактики для захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна протидіяти шляхом проведення імунізації на довготривалий період. Остання має стати елементом Стратегії розвитку медицини, над розробкою проекту якої наразі працюють Уряд, Міністерство охорони здоров’я Украї­ни та Комітет.

Наступним розглянули питання про проблеми у сфері організації надання медичної допомоги пацієнтам з рідкісними (орфанними) захворюваннями та шляхи їх вирішення. Щодо нього підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності спільно з підкомітетом з питань охорони здоров’я було доручено опрацювати наявні проб­леми у сфері забезпечення осіб з орфанними захворюваннями життєво необхідними лікарськими засобами та пропозиції стосовно їх вирішення. Підкомітети спільно з представниками профільних громадських організацій та МОЗ провели робочу нараду, за результатами якої з даного питання розроблено проект рішення.

Голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергій Кузьміних заува­жив, що незважаючи на передбачені чинним законодавством гарантії для пацієнтів з орфанними захворюваннями безоплатного забезпечення необхідними їм ліками та дієтичним харчуванням, на практиці це не реалізується в повному обсязі. Також він відмітив факт відсутності або ж недосконалості наявних галузевих стандартів діагностики та лікування багатьох рідкісних захворювань, а також відсутність спеціалізованих медичних закладів для таких хворих і брак фахівців. Саме ці причини зумовили формування номенклатури лікарських засобів, медичних виробів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання для здійснення державних закупівель, що не зовсім відповідає реальним потребам пацієнтів.

Таким чином, з метою привернення уваги суспільства до проблем таких хворих С. Кузьміних запропонував звернутися до Президента України з проханням оголосити наступний 2020 р. роком державної підтримки пацієнтів з рідкісними (орфанними) захворюваннями в Україні. Крім того, було запропоновано звернутися до Уряду та рекомендувати:

1. Забезпечити виконання норм ч. 1 ст. 53 Закону України від 19.11.1992 р. № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо безперебійного безоплатного забезпечення пацієнтів з рідкісними (орфанними) захворюваннями необхідними для їх лікування лікарськими засобами та дієтичними харчовими продуктами.

2. При підготовці проекту Державного бюд­жету України на наступні роки передбачити видатки на повне покриття витрат для забезпечення пацієнтів з рідкісними (орфанними) захворюваннями.

3. Розглянути питання щодо запровадження нової бюджетної програми для забезпечення лікарськими засобами, медичними виробами та харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання.

4. Затвердити Національний план дій з профілактики та лікування рідкісних (орфанних) захворювань на період 2020–2025 рр. з урахуванням сучасних міжнародних стандартів та забезпечити його належне щорічне фінансування.

5. Внести зміни в підзаконні акти з метою забезпечення можливості здійснення закупівель необхідних пацієнтам з рідкісними захворюваннями препаратів і харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання за кошти місцевих бюджетів відповідно до заявлених регіонами потреб.

6. Розглянути питання щодо доцільності прийняття соціального закону у сфері організації, діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів з рідкісними захворюваннями.

Також було запропоновано звернутися до профільного міністерства та, з-поміж іншого, рекомендувати вжити заходи для створення Реєстру громадян з рідкісними (орфанними) захворюваннями, його повноцінного функціонування та можливої інтеграції в електронну систему охорони здоров’я.

Перший заступник міністра охорони здоров’я України Андрій Семиволос нагадав, що в Україні до рідкісних (орфанних) захворювань належать хвороби, частота яких становить 1 випадок на 2000 тис. і їх профілактика є складним питанням через складність прогнозування їх розвит­ку. Також в Україні, за його словами, відсутній єдиний підхід до діагностики таких хвороб та їх лікування. З боку МОЗ уже проведена певна робота спільно з іншими організаціями щодо напрацювання Реєстру пацієнтів з рідкісними (орфанними) захворюваннями. Під час засідання представник МОЗ від імені відомства підтримав напрацьовані підкомітетами проекти рішень з даного питання. Таким чином, Комітет проголосував за затвердження проекту рішення, озвученого С. Кузьміних, з деякими виправленнями згідно з озвученими на засіданні зауваженнями.

У порядку денному передбачався також розгляд питання щодо Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я Украї­ни, презентація якої відбулася під час засідання. Голова Комітету Михайло Радуцький зазначив, що Україна завжди мала потужну фармацевтичну промисловість, яка й сьогодні відіграє важливу роль у покращенні здоров’я населення та розвит­ку економіки країни. Згідно з наведеними ним даними з публічного джерела, фармгалузь Украї­ни налічує більше 110 ліцензованих виробництв, майже 25 тис. робочих місць та 25 млрд грн. створеної доданої вартості всередині країни. Разом з тим існуюча Концепція розвитку фармацевтичного сектору, затверджена наказом МОЗ від 13.09.2010 р. № 769, потребує перегляду, чого вимагають МОЗ та фармацевтична спільнота.

А. Семиволос додав, що фармацевтична галузь є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я, тому питання врегулювання обігу лікарських засобів, виробництва та забезпечення пацієнтів ними є надважливим. Проект нової Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України розрахований на 2020–2025 рр. та визначає перспективні напрямки й завдання, спрямовані на:

  • створення нормативно-правової бази, що регулює фармацевтичну діяльність;
  • розробку Національної політики з фармацевтичної діяльності;
  • врегулювання питання обігу лікарських засобів;
  • врегулювання взаємовідносин у галузі;
  • інші завдання.

Перший заступник міністра охорони здоров’я України наголосив, що найголовнішим бенефіціаром даного проекту є пацієнт, який має отримувати якісні, безпечні та доступні ліки. За його словами, нова фармацевтична політика повинна, у першу чергу, створити умови для регулювання цього ринку, які б дозволили виконання головної задачі щодо забезпечення українців ліками. Робота над зазначеним проектом Концепції здійснюється вітчизняними фахівцями із залученням зарубіжних експертів уже протягом тривалого часу.

Олександр Чумак, радник міністра охорони здоров’я, пояснив, що діюча Концепція розвит­ку фармацевтичного сектору на 2011–2020 рр. з моменту прийняття майже не доповнювалася і на сьогодні фармацевтична політика, що відповідала б вимогам сучасності, в Україні відсутня.

Загальний обіг лікарських засобів становить близько 100 млрд грн. З них 6 млрд грн. — центральні закупівлі, які здійснюються за Національним переліком, затвердженим згідно з рекомендаціями ВООЗ, ще 2 млрд грн. — програма реімбурсації. Тобто всього 8 млрд грн. зі 100 млрд грн. тих, що українці витрачають на ліки, забезпечується з бюджетних коштів, і, за словами О. Чумака, це до 15% загальної потреби в лікуванні основних захворювань. При цьому, за різними оцінками, тільки 25% із зазначеного загального обігу ліків споживається за переліком основних захворювань.

У новому концептуальному вигляді запропонована фармацевтична політика має на меті зробити так, щоб споживання лікарських засобів у країні відповідало переліку основних захворювань. Для цього, як пояснив спікер, слід створити національні протоколи лікування — по суті, держава має створити перелік лікарських засобів, які надалі стануть державним замовленням і основою для запровадження страхової моделі лікування. Отже, нова фармацевтична політика включатиме декілька основних складових, однією з яких є забезпечення якості ліків: 2D-кодування, боротьба з фальсифікатом, створення Української медичної агенції, демонополізація ринку тощо. Серед інших ключових цілей Концепції:

  • належна аптечна практика;
  • фізична й економічна доступність ліків та збільшення державного забезпечення потреби громадян у ліках;
  • врегулювання інтернет-торгівлі;
  • зменшення самолікування;
  • врегулювання реклами лікарських засобів;
  • інші важливі завдання.
Ліна Лисенко,
фото Сергія Бека

Комментарии

прояв шизофренії 21.10.2019 11:06
Причин розвитку шизофренії завжди декілька. Вважається, що так само, як і при інших поширених хронічних захворюваннях, наприклад, цукровому діабеті або серцево-судинних захворюваннях, розвитку шизофренії сприяє одночасна дія різних факторів.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи