Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг»

31 Жовтня 2019 11:48 Поділитися

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Одними із головних ознак самодостатньої цивілізованої, розвиненої держави є соціальний і матеріальний стан її народу, рівень життя, статки, умови ведення бізнесу, реальні доходи та здатність до саморозвитку і прогресу.

Станом 1 лютого 2019 року на обліку в Україні перебуває 1,8 млн. фізичних осіб підприємців (ФОП), з них 1,3 млн — платників єдиного податку. При цьому вони збільшують платежі до бюджету. За даними ДФС, за 2018 рік ФОПи збільшили сплату єдиного соціального внеску на 38% — з 14 млрд до 19,6 млрд грн.

Запропонований законопроект допоможе лібералізувати умови віднесення фізичних осіб-підприємців до першої, другої та третьої груп спрощеної системи оподаткування, сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, зростанню конкурентоспроможності та якості товарів і послуг, підвищить інвестиційну привабливість України.

2. Цілі та основні завдання прийняття законопроекту

Метою прийняття зазначеного законопроекту є вдосконалення системи спрощеного оподаткування для фізичних осіб-підприємців.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України. Основними нововведеннями законопроекту є:

– Збільшення граничних обсягів доходу для першої, другої та третьої груп суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування;

– Нульова ставка для першої групи платників єдиного податку щодо діяльності з надання побутових послуг населенню.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Конституція України та Податковий кодекс України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

У разі прийняття законопроекту реалізація його положень не вплине на показники Державного бюджету України.

6. Прогнозовані соціально-економічні та інші наслідки прийняття законопроекту

Прийняття законопроекту сприятиме розвитку підприємницької діяльності, зниженню податкового навантаження на фізичних осіб-підприємців та покращенню економічної ситуації в Україні.

Проект

зареєстрований в Парламенті

29.10.2019 р. за № 2338

Закон України
«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13–14, № 15–16, № 17, ст.112):

1) У підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 число «300000» замінити числом «1000000»;

2) У абзаці третьому підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 число «1500000» замінити числом «5000000»;

3) У підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 число «5000000» замінити числом «10000000»;

4) Підпункт 1 пункту 293.2 статті 293 викласти у наступній редакції:

«1) для першої групи платників єдиного податку:

– 0 відсотків розміру прожиткового мінімуму щодо діяльності з надання побутових послуг населенню;

– до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму щодо іншої діяльності, дозволеної для першої групи платників єдиного податку.»;

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 01 січня 2020 року.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради УкраїниД.О. Разумков

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг»

Податковий кодекс України
Чинна редакція Редакція, що пропонується
291.4. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

– не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

– обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

291.4. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень;

2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

– не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

– обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10000000 гривень;

293.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку — у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

293.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку:

– 0 відсотків розміру прожиткового мінімуму щодо діяльності з надання побутових послуг населенню;

– до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму щодо іншої діяльності, дозволеної для першої групи платників єдиного податку.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті