Реклама ліків: заборонити не можна дозволити

31?серпня 2010?р. в Антимонопольному комітеті України (АМКУ) відбулися відкриті слухання на тему «Проблеми рекламування лікарських засобів та біологічно активних добавок». Захід проходив під головуванням Олексія Костусєва, голови АМКУ, за участю представників Верховної Ради України, АМКУ, МОЗ України, ДП «Державний фармакологічний центр» (ДФЦ), Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (далі — Держлікінспекція) МОЗ України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт), фармацевтичних компаній та громадських організацій. Під час слухань учасниками були обговорені такі проблеми: поширення оманливої реклами про властивості препаратів та біологічно активних добавок, заборона їх рекламування, а також реєстрація та діяльність іноземних компаній — виробників лікарських засобів та харчових добавок на території України.

Відкриваючи слухання, Олексій Костусєв зазначив, що у грудні 2008?р. було затверджено Закон України від 18.12.2008?р. №?689-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», згідно з яким глава 3 була доповнена ст. 15-1 «Поширення інформації, що вводить в оману». На законодавчому рівні поширення інформації, що вводить в оману, визначається як недобросовісна конкуренція у вигляді досягнення неправомірних переваг у конкуренції. З часу прийняття зазначених змін спеціалістами АМКУ проведено понад 300?розслідувань щодо розповсюдження суб’єктами господарювання під час рекламування своєї продукції неправдивої інформації. 65?розслідувань стосувалися реклами лікарських засобів і біологічно активних добавок (БАД). Узагальнюючи результати перевірок, очільник АМКУ зауважив, що поширення оманливої інформації щодо властивостей зазначених препаратів при їх рекламуванні має масовий характер, а це у кращому випадку призводить до втрати грошей домогосподарствами, у гіршому — до погіршення здоров’я споживачів. Тому позиція АМКУ у цьому питанні є одно­значною: необхідно вирішити цю проблему кардинально — заборонити рекламу медикаментів та БАД. За словами голови АМКУ, заборона реклами зазначених товарів призведе до їх значного здешевлення, адже рекламні бюджети підприємці закладають у ціни на ліки.

Також О. Костусєв зауважив, що нагальним питанням є реєстрація та діяльність на українському фармацевтичному ринку зарубіжних компаній — виробників препаратів, яких найважче притягнути до відповідальності щодо розповсюдження оманливої реклами, адже переважно вони не мають представництв в Україні.

Оксана Кондратьєва, начальник управління розслідувань недобросовісної конкуренції АМКУ, зазначила: відповідно до ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб’єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб’єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них тощо. Тому головне завдання спеціалістів АМКУ в ході розслідувань щодо поширення оманливої інформації суб’єктами господарювання — довести або спростувати, що відомості, наведені в рекламі, є такими, що відповідають дійсності.

За словами О. Кондратьєвої, найчастішими порушеннями при рекламуванні БАД є:

  • наведення в рекламі відомостей щодо їх лікувальних властивостей,
  • наведення листів подяки або визнання від споживачів, в яких звертається увага на лікувальний ефект продукту.

Реклама ліків: заборонити не можна дозволитиКрім того, згідно зі ст. 39 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» забороняється реклама харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок без попереднього погодження її тексту з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. Тому для експертної оцінки лікувальних властивостей БАД АМКУ звертається до МОЗ України, саме його висновок є доказом при розслідуванні справ щодо оманливої реклами зазначеної продукції.

У процесі перевірки дотримання законодавства про захист від недобросовісної конкуренції спеціалістами АМКУ була виявлена така рекламна інформація, яка має ознаки недобросовісної конкуренції в частині поширення інформації, що вводить в оману:

  • приховування побічних ефектів та протипоказань до застосування;
  • надання висновку про безпеку ліків із посиланням на можливість їх вживання дітьми та природне походження складових препарату;
  • перебільшення лікувальних властивостей.

Так, у рекламі одного з лікарських засобів для терапії захворювань дихальних шляхів зазначено: безпечний — показаний дорослим і дітям з 10-го дня життя, похідне амінокислоти цистеїну, є спорідненим білком організму людини. У свою чергу в інструкції до застосування лікарського препарату зазначений перелік побічних ефектів, у тому числі артеріальна гіпертензія, спазм бронхів, алергічні реакції та особливі вказівки, зокрема щодо його застосування у хворих на бронхіальну астму.

О. Кондратьєва підкреслила, що за результатами розслідувань АМКУ вже притягнуто до відповідальності суб’єктів господарювання за поширення неправдивої інформації щодо властивостей лікарських засобів.

На думку Віктора Сердюка, президента Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, заборона реклами лікарських засобів та БАД призведе до зменшення витрат населення на непотрібні їм препарати, а також — перерозподілу рекламних бюджетів фармфірм у сегмент реклами для спеціалістів: лікарів, провізорів.

За словами Валерія Стеціва, директора Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України, заборона рекламування препаратів та БАД — правильна ініціатива. Адже порушення у цій сфері набули загрозливих форм для здоров’я населення. Наприклад, жоден суб’єкт господарювання, що розміщував рекламу БАД, не виконав вимог ст. 39?Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» у частині попереднього погодження її тексту з МОЗ України. Тому позиція центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я однозначна — рекламу лікарських засобів і особливо БАД необхідно заборонити на законодавчому рівні.

Віктор Чумак, заступник директора ДФЦ, зауважив, що згідно з даними ДФЦ, який здійснює післяреєстраційний нагляд за лікарськими засобами, близько 40% препаратів, які споживають українські пацієнти, непотрібні для лікувального процесу та можуть нашкодити. Він нагадав, що ініціатива щодо необхідності наведення порядку в сфері рекламування лікарських засобів та спеціальних харчових продуктів надходила і від попереднього уряду, але зрушень у вирішенні цього питання не відбулося.

В. Чумак зауважив, що реклама лікарських засобів в Україні регламентується ст. 21 Закону України «Про рекламу». Але деякі її частини постійно порушуються рекламодавцями. Наприклад, не завжди реклама містить нагадування про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням препарату та ознайомлення з інструкцією до застосування, що додається до лікарського засобу. Також іноді в рекламі є посилання на рекомендації медичних працівників щодо рекламованого товару, що забороняється ст. 21?Закону України «Про рекламу», тощо. Отже, в Україні існує проблема недотримання рекламодавцями законодавства у сфері реклами лікарських засобів.

Згідно з цим же законом контроль за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів сьогодні здійснює Держспоживстандарт. На думку В. Чумака, цей орган не може встановити відповідності препарату лікувальним властивостям, заявленим у рекламі. Крім того, за словами заступника директора ДФЦ, у засоби масової інформації потрапляє прихована реклама, яка шкодить суспільству більше, ніж пряма.

Також В. Чумак звернув увагу на те, що рекламуються переважно препарати, призначені для симптоматичного лікування. Тобто ті, які не лікують, а лише зменшують прояви захворювання. Враховуючи, що близько 40% пацієнтів займаються самолікуванням, проблема застосування переважно симптоматичних препаратів постає дуже гостро. За словами В. Чумака, державі необхідно сприяти збільшенню споживання ліків, які потрібні для лікувального процесу, та зменшенню використання симптоматичних препаратів.

На думку заступника директора ДФЦ, існує ефективний шлях вирішення проблем, пов’язаних із рекламою медичної та фармацевтичної продукції. Для цього слід створити міжвідомчу комісію за участю фахівців МОЗ України та інших зацікавлених структур, яка контролюватиме процес рекламування, в тому числі погоджуватиме зміст реклами. Фахівці, що входитимуть до складу цієї комісії, зможуть встановити, чи насправді заявлені в рекламі препарату лікувальні властивості відповідають таким в інструкції до застосування.

Валентина Очеретенко, голова правління Спілки громадських організацій «Всеукраїнська організація захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації», підкреслила, що вирішення питання щодо заборони реклами препаратів має бути комплексним. Зокрема, на її думку, необхідно забезпечити виконання норм законодавчих актів щодо рецептурного відпуску препаратів, врегулювати діяльність медичних (фармацевтичних) представників фармкомпаній у частині безпосередньої реклами ліків лікарям та провізорам.

У свою чергу Євгеній Сова, комерційний директор ЗАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», зауважив, що законодавчо рекламування лікарських засобів врегульовано достатньо. Проблема, на його думку, в іншому. А саме: в Україні недостатньо жорсткий контроль з боку регуляторних та правоохоронних органів за дотриманням учасниками фармацевтичного ринку чинного законодавства, надмірно мала сума штрафних санкцій, а також великий відсоток препаратів, що відпускаються населенню без рецептів. Крім того, заборона реклами не призведе до здешевлення ліків, адже фармацевтичні компанії не зменшать рекламних бюджетів, а перенаправлять їх до інших, дозволенних каналів просування. Тому Є. Сова вважає, що забороняти рекламування лікарських засобів не потрібно.

Даниїла Олійник, заступник голови Держспоживстандарту, зазначила, що регулювання реклами препаратів в Україні в цілому відповідає нормам, прийнятим в Європейському Союзі. Так, згідно зі ст. 15 «Реклама й телепродаж певних товарів» Європейської конвенції від 05.05.1989 р. №?ETS (132) «Про транскордонне телебачення», яка в Україні ратифікована Законом України від 17.12.2008?р. № 687-VI, «реклама лікарських засобів і медичних послуг, які на території Сторони, що здійснює трансляцію, можна придбати лише за медичним рецептом, не дозволяється. Реклама всіх інших лікарських засобів і медичних послуг повинна чітко відрізнятись як така, повинна бути достовірною та правдивою, перевірятися й відповідати вимозі захисту людини від шкоди». Тобто реклама безрецептурних препаратів не заборонена. За словами Д. Олійник, в Україні існує інша проблема — немає регулювання телепродажу та договорів, укладених на відстані, щодо БАД. Якщо в зазначеній Конвенції чітко розмежовується телепродаж та реклама (телепродаж лікарських засобів заборонено), то в Україні немає законодавчих актів, де наведено визначення поняттю «телепродаж». Продавці БАД користуються цим, зазначаючи, що ролики на телебаченні — не реклама, а телепродаж їх продукції, уникаючи відповідальності.

Олексій Соловйов, голова Держлікінспекції МОЗ України, зазначив, що в Україні у структурі захворюваності та смертності перше місце посідають хвороби серцево-судинної системи, а у структурі споживання ліків — препарати для симптоматичного лікування патологічних станів шлунково-кишкового тракту. Із зазначеного факту висновок очевидний — у нас пацієнтів лікує не лікар, а телевізор. Що стосується безпосередньої діяльності Держлікінспекції МОЗ України, то 90% виявлених фальсифікованих препаратів — ті, що рекламуються на телебаченні, з них 70% — топ-10?за обсягом продажу. У результаті рівень потенціальної загрози для здоров’я населення дуже високий. Тому О. Соловйов підтримав МОЗ України щодо заборони реклами препаратів. «Лікуванням пацієнтів має займатися тільки лікар», — підкреслив він.

За словами Віталія Заблоцького, народного депутата України (ПР), при рекламуванні лікарських засобів використовують агресивну рекламу та заборонені методи: прикриття авторитетом лікарів, вилучення окремих деталей із загального контексту тощо. Народний депутат вважає, що в сегменті реклами препаратів такі засоби використовуються найчастіше. Тому, на думку В. Заблоцького, заборона реклами ліків — єдиний вихід.

Світлана Зброжек, представник Комітету Верхов­ної Ради України з питань охорони здоров’я, зауважила, що наразі у Верховній Раді зареєстровано 3?законопроекти щодо внесення змін до Закону України «Про рекламу» в частині «Реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації». Усі запропоновані зміни так чи інакше обмежують рекламу препаратів для населення. Так, у законопроекті, зареєстрованому у Верховній Раді 23.11.2009?р., реєстр. №?5339-1 (суб’єкти законодавчої ініціативи — народні депутати України Андрій Павловський (БЮТ), Олена Бондаренко (БЮТ) та Володимир Карпук (НУНС)), пропонується шляхом внесення змін до ст. 21 Закону України «Про рекламу» дозволити рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації виключно у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також на семінарах, конференціях, симпозіумах із медичної тематики.

Крім того, С. Зброжек підкреслила, що згідно зі ст. 28 Європейської конвенції «Про транскордонне телебачення», «жодне з положень цієї Конвенції не заважає Сторонам застосовувати суворіші й детальніші правила порівняно з тими, які передбачені в Конвенції». Тому вона вважає, що заборона реклами ліків в Україні не суперечить нормам, прийнятим у країнах — членах Європейського Союзу.

Підсумовуючи результати відкритих слухань, О. Костусєв зазначив, що АМКУ офіційно звернеться до Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я з пропозицією­ внести відповідні зміни до Закону України «Про рекламу». Для напрацювання деталізованих змін буде запропоновано створити робочу групу з фахівців АМКУ, Міністерства економіки України, МОЗ України, Держспоживстандарту та представників фармринку.

Дарина Чудутова, фото Сергія Бека

Комментарии

татьяна 06.09.2010 12:17
Мне кажется, что любой специалист, работающий в сфере здравоохранения понимает, что реклама на лекарства, БАДы все- таки вредна (если думать о народе, а если о бизнесе....)
Юлия 10.09.2010 3:54
Это полный бред производить, но не рекламировать свою продукцию. Реклама двигатель торговли. Если с таким подходом, то почему не запретить рекламу пива, водки, сигарет. Не нужно в падать в крайности. Человек может съесть рюмку соли и умереть, но это же не означает, что нужно соль продавать через врача и по рецепту. Давайте будем честно говорить, что идет банальный очередной деребан фармрынка, а забота о здоровье людей здесь и рядом не стояло. Я думаю, что это только цветочки, вот увидите, что дальше будет, тогда и откроются главные игроки.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи