Український фармринок на порозі змін: ключові ініціативи на 2020 р.

Традиційно наприкінці року в Україні проходить масштабний захід для фармацевтичної спільноти. Аптечний саміт України–2019 відбувся 5 грудня в столичному «Mercure Kyiv Congress Centre». Захід став майданчиком для попереднього підбиття підсумків поточного року, обговорення нагальних питань фармринку та планів роботи на наступний рік в умовах очікуваних змін. Організаторами саміту виступила Аптечна професійна асоціація України (АПАУ) спільно з компанією «УкрКомЕкспо». Генеральний спонсор — компанія «Кусум Фарм». Аналітичні партнери — компанії «МОРІОН» та «Proxima Research®», головний інформаційний партнер — «Щотижневик АПТЕКА».

Аптечний саміт відбувся у форматі трьох сесій. Серед ключових тем варто виділити обговорення прийнятих останнім часом законопроєктів, зокрема щодо скасування заборони порівняльної реклами ліків, посилення кримінальної відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів, зміни до закону про ліцензування господарської діяльності, а також ініціативи щодо запровадження паралельного імпорту, концепції розвитку фармацевтичної галузі та ряд інших питань. В обговоренні цих питань взяли участь представники регуляторних органів, державної влади, народних обранців, виробників, дистриб’юторів та аптечних мереж.

Модераторами заходу виступили Ігор Крячок, директор компанії «Моріон», та Сергій Орлик, експерт фармацевтичного ринку.

Відкрив саміт Ігор Червоненко, голова правління громадської спілки «Аптечної професійної асоціації України (АПАУ)», який зазначив: «Ціна на ліки є найулюбленішою темою всіх президентів, урядів та депутатів. Усі намагаються їх знизити. Проте законодавчі та регуляторні ініціативи, запропоновані в 2019 р., навряд чи призведуть до зниження цін на лікарські засоби». Натомість спікер запропонував ряд своїх пропозицій щодо зниження цін, підвищення доступності та контролю якості лікарських засобів.

ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ

Олександр Комаріда, генеральний директор фармацевтичного директорату Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, підсумував реалізацію фармполітики в 2019 р. та окреслив плани на 2020 р. Спікер зупинився на таких питаннях, як реалізація програми «Доступні ліки», регулювання цін на лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти, шляхом впровадження референтного ціноутворення, запобігання фальсифікації шляхом впровадження 2D-кодування та торкнувся актуального для держави і пацієнтів питання біоеквівалентності. Також представник МОЗ озвучив план дій профільного міністерства на найближчі 3–5 років.

Про законодавчі зміни, які очікують на фармринок, розповів Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий альянс». Серед ключових змін спікер виділив впровадження з квітня 2020 р. програми медичних гарантій для вторинної та високоспеціалізованої допомоги, перехід до Націо­нальної служби здоров’я України (НСЗУ) адміністрування відшкодування вартості інсулінів. У рамках проєкту закону про лікарські засоби планується на законодавчому рівні закріпити дотримання вимог належної аптечної практики (GPP). Посилюється відповідальність за фальсифікацію ліків.

Серед іншого доповідач відзначив скасування заборони порівняльної реклами, зміни до ліцензійних умов. Щодо ініціативи стосовно паралельного імпорту Д. Алешко підкреслив, що наразі вона не рекомендована Комітетом Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування для винесення на голосування Верховної Ради. Також у Парламенті зареєстровано законопроєкт щодо дерегуляції у сфері охорони здоров’я, який може бути проголосований найближчим часом.

У свою чергу, Олена Речкіна, директор департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби), розповіла про зміни в законодавстві стосовно ліцензування у сфері обігу лікарських засобів та презентувала новий онлайн-сервіс, через який суб’єкти господарювання зможуть подавати заяви на отримання ліцензій.

Станіслав Кубрін, головний державний ревізор — інспектор департаменту податкових перевірок Державної податкової служби (ДПС) України, розповів про новації у сфері впровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО) в 2020 р. Серед ключових змін він виділив запровадження програмних РРО, кешбеку, фіскалізацію фізичних осіб — підприємців (ФОП) ІІ та ІІІ груп оподаткування, збільшення штрафних санкцій за порушення у сфері застосування РРО та збільшення межі для ФОП ІІ групи.

Про законодавчі зміни у сфері реклами та мови, їх вплив на рекламу лікарських засобів, а також про контроль за цінами на ліки розповіли Олег Кобельков, начальник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства департаменту захисту споживачів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби), та Оксана Варюхіна, заступник начальника управління, начальник відділу контролю за цінами на фармацевтичному ринку та ринках товарів Управління контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби.

Юрій Заславський, член Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, відзначив, що наразі на фармацевтичному ринку є багато нагальних питань, які потребують спільного вирішення, а тому Комітет завжди готовий спів­працювати із фармацевтичною спільнотою в цьому напрямку.

ПАРАЛЕЛЬНИЙ ІМПОРТ

Останнім часом однією з найбільш актуальних тем для обговорення є законодавча ініціатива щодо впровадження паралельного імпорту лікарських засобів, який, на думку авторів, сприятиме зниженню цін на них. Учасники саміту визначили більше негативних, ніж позитивних факторів впровадження такої ініціативи, та дійшли згоди, що наразі такі зміни є не на часі й потребують детального обговорення та врегулювання.

Про досвід республіки Польща з цього питання розповів Гжегож Орновські, експерт фармацевтичного ринку. «Паралельний імпорт — досить складний та комплексний процес. Окрім ліцензії на імпорт буде необхідна ще й ліцензія на виробництво, адже слід переупакувати лікарський засіб. Однак відкриття кордонів для завезення лікарських засобів з інших країн не дасть позитивного результату, оскільки дуже складно знайти постійного постачальника препаратів за відповідними цінами. Так, паралельний імпорт у Польщі займає близько 1,5% ринку, тому не може призвести до суттєвого зниження цін на всі лікарські засоби. Таке зниження торкається лише окремих категорій лікарських засобів», — зазначив експерт.

ФАРМРИНОК ТА АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АПТЕК

«Фармацевтичний ринок України продовжує активно розвиватися, демонструючи двозначні темпи приросту у грошовому вираженні вже 5-й рік поспіль. При цьому в жовтні за рахунок зміцнення гривні до долара США приріст у доларовому вираженні становив більше 30%. Загалом показники українського ринку значно кращі за показники ринків найближчих сусідів. Прогноз розвитку ринку на наступний рік є досить оптимістичним, і вже за підсумками 2020 р. Україна може повернутися до сегмента перспективних ринків, що розвиваються. Останні є привабливим сегментом для міжнародних інвесторів (Pharmerging markets)», — зазначив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research». Також спікер відзначив продовження консолідації роздрібного сегмента та детально розповів про ключові показники фармацевтичного ринку і фактори, які впливають на його розвиток.

Про підсумки реалізації урядової програми «Доступні ліки» розповіла Ірина Ліштаба, в.о. начальника відділу роботи з аптеками департаменту договірної роботи НСЗУ. Так, за словами доповідача, у 2019 р. було кардинально змінено підходи до реалізації програми, зокрема щодо системи фінансування, впроваджено електронні інструменти, єдиний динамічний договір з аптеками та електронний редукціон. У 2020 р. фінансування програми збільшено вдвічі, і НСЗУ планує дотримуватися принципів ефективного використання бюджетних коштів, єдиних правил для всіх учасників, розвитку та використання елект­ронних інструментів. Також у 2020 р. до НСЗУ перейде адміністрування відшкодування вартості інсулінів та планується впровадження відшкодування препарату десмопресин для лікування нецукрового діабету.

Меган Іоріанні, юрист-консультант з питань конкурентного права та політик при Федеральній торговій комісії США, розповіла про європейський досвід впровадження GPP. Належні аптечні практики значно відрізняються не тільки в різних країнах, а й часто в межах однієї, оскільки потреби та спроможності в різних умовах чи регіонах різні. Огляд положень належної аптечної практики, що є однаковими для всіх країн — членів ЄС, продемонстрував, що вони мають такі три базиси: законодавча база, база співробітників та економічна база. Проте спікер зазначила, що GPP запроваджується саме на доб­ровільних засадах та не є обов’язковою для аптечних закладів.

Детально про серіалізацію лікарських засобів та механізм роботи системи верифікації в Європі, а також шляхи впровадження 2D-кодування розповіла Марина Бучма, співголова комітету з охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні, директор зі зв’язків з державними органами компанії «Тева Україна». Наразі в Україні впроваджується пілотний проєкт з 2D-кодування лікарських засобів. Перелік лікарських засобів та учасників пілоту затверджено наказом МОЗ від 11 жовтня 2019 р. № 2071 та налічує 12 учасників. При цьому спікер відзначила, що вже отримані міжнародні рекомендації щодо маркування лікарських засобів та визначені ключові відмінності системи ЄС та України. Тому необхідно доопрацювати порядок запровадження пілотного проєкту.

СЕРВІСИ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Олександр Соколенко, старший менеджер проєктів Apple Consulting, розповів про те, як правильно управляти товарними залишками в аптечній мережі задля вивільнення оборотних коштів. Спікер виділив типові проблеми аптечних мереж та шляхи, якими вони намагаються їх вирішити. На його думку, аптеки часто вирішують кожну проблему окремо, а не намагаються знайти причини їх виникнення. Важливо розуміти, що проблеми не існують окремо, а між ними є певний причинно-наслідковий зв’язок, тому для їх вирішення необхідний комплексний підхід.

Денис Гапон, спеціаліст з валідації компанії «Глюдор», висвітлив проблему транспортування та зберігання термолабільних лікарських засобів та представив шляхи для її подолання.

Альона Чібішева, начальник управління трейд-маркетингу департаменту просування компанії «МДМ», повідомила про інструменти для ефективної взаємодії аптечних мереж і виробників. Спікер відзначала, що наразі більшість фармацевтів вважають віддалену комунікацію найбільш зручним каналом отримання інформації. Тому онлайн-сервіси є найбільш ефективними каналами комунікації.

Надія Мишко, керівник проєкту «JOB Morion», представила доповідь «Кадровий акорд. Ринок кандидата — як повернути ситуацію на свою користь». Доповідач розглянула такі питання, як оцінка і причини кадрового голоду в бізнесі, портрет кандидата, шлях сучасного кандидата та як здійснювати підбір персоналу в умовах «ринку кандидатів».

Загалом робота саміту пройшла досить продуктивно. Обговорено багато питань та викликів для фармацевтичного ринку. При цьому учасники форуму дійшли згоди, що оператори ринку зможуть пристосуватися до будь-яких змін.

У найближчих номерах «Щотижневика АПТЕКА» ми представимо детальний огляд доповідей, а також дискусій, що відбулися в рамках «Аптечного саміту–2019».

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті