Закон України «Про самоврядування медичних професій в Україні»

20 Грудня 2019 6:31 Поділитися

Проект

надано ГО «ВФП»

ЗАКОН УКРАЇНИ
«ПРО САМОВРЯДУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПРОФЕСІЙ В УКРАЇНІ»

Зміст законопроекту Пропозиції щодо змін Пояснення змін
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО САМОВРЯДУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПРОФЕСІЙ В УКРАЇНІ» ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО САМОВРЯДУВАННЯ ПРОФЕСІЙ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ» 1. Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» та Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. Охорона здоров’я, затверджений наказом МОЗ 29.03.2002 N 117 (з подальшими змінами) подає класифікацію всіх професій та чинної номенклатури посад працівників системи Міністерства охорони здоров’я України
Цей Закон визначає поняття, види, форми та механізми правового регулювання медичної діяльності в Україні, систему, гарантії та принципи професійного самоврядування медичних професій в Україні як одного із найважливіших елементів управління діяльністю медичних професій, та має на меті створення ефективної системи надання медичної допомоги та забезпечення умов для ефективного виконання представниками медичних професій своїх професійних обов’язків. Цей Закон визначає поняття, види, форми та механізми правового регулювання медичної діяльності в Україні, систему, гарантії та принципи професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я України як одного із найважливіших елементів управління діяльністю професіями в галузі охорони здоров’я, та має на меті створення ефективної системи надання медичної і фармацевтичної допомоги та забезпечення умов для ефективного виконання представниками професій в галузі охорони здоров’я своїх професійних обов’язків. Див. пояснення 1
Стаття 1. Визначення основних термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

1) Безперервний професійний розвиток представника медичної професії — безперервний процес навчання та вдосконалення професійної компетентності та навичок, що дає змогу підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності, підтримувати специфічні навички в медичних практиках з урахуванням нових знань отриманих суспільством, відповідно до потреб сфери охорони здоров’я та триває протягом усього періоду медичної діяльності;

1) Безперервний професійний розвиток представника професії в галузі охорони здоров’я — безперервний процес навчання та вдосконалення професійної компетентності та навичок, що дає змогу підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності, підтримувати специфічні навички в медичних і фармацевтичних практиках з урахуванням нових знань отриманих суспільством, відповідно до потреб сфери охорони здоров’я та триває протягом усього періоду медичної і фармацевтичної діяльності;

Додати:

Див. пояснення 1
2) Медична діяльність — професійна діяльність представників медичних професій, які отримали свідоцтво про право на здійснення медичної діяльності, що здійснюється ними з дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я та етичних норм при наданні медичної допомоги.

3) Медичні професії — це професії, які безпосередньо пов’язані з охороною здоров’я в усіх формах, діяльність яких провадиться з метою збереження та відновлення фізіологічних, психічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя.

4) Представники медичної професії (медики) — особи, які мають відповідний рівень освіти та кваліфікації та здійснюють діяльність у галузі охорони здоров’я.

5) Професійне самоврядування медичних професій — особливий вид професійного самоврядування, який гарантується та забезпечується державою, і надає кожному медику право управляти діяльністю професії у межах і порядку, встановлених цим Законом.

2) Бюджет Палати професій в галузі охорони здоров’я України — план формування та використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функціонування недержавних некомерційних органів професійного самоврядування в галузі охорони здоров’я;

3) Медична і фармацевтична діяльність — професійна діяльність представників професії в галузі охорони здоров’я, які отримали свідоцтво про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності, що здійснюється ними з дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я та етичних норм при наданні медичної і фармацевтичної допомоги.

4) Палати професій в галузі охорони здоров’я (надалі Палати) — недержавні непідприємницькі саморегульовані неприбуткові органи професійного самоврядування, що об’єднують всіх представників професій в галузі охорони здоров’я.

5) Представники професії в галузі охорони здоров’я (медичні і фармацевтичні працівники) – особи, які мають відповідний рівень освіти та кваліфікації та здійснюють діяльність у галузі охорони здоров’я.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.

Див. пояснення 1.

Визначено ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Див. пояснення 1

6) Палати медичних професій (надалі Палати) — органи професійного самоврядування, що об’єднують всіх представників медичної професії.

7) Свідоцтво про право на здійснення медичної діяльності — документ, який видається відповідним органом професійного самоврядування медичних професій та надає право здійснювати медичну діяльність на території України.

2. Зміст інших понять і термінів визначається Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту» та Основами законодавства України про охорону здоров’я.

6) Професії в галузі охорони здоров’я — це професії, які безпосередньо пов’язані з охороною здоров’я в усіх формах, діяльність яких провадиться з метою збереження та відновлення фізіологічних, психічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя.

7) Професійне самоврядування професії в галузі охорони здоров’я — особливий вид професійного самоврядування, який гарантується та забезпечується державою, і надає кожному медичному і фармацевтичному працівнику право управляти діяльністю професії у межах і порядку, встановлених цим Законом.

8) Свідоцтво про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності — документ, який видається відповідним органом професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я та надає право здійснювати медичну і фармацевтичну діяльність на території України.

Додати:

9) професійна діяльність — діяльності медичного, фармацевтичного працівника, яка здійснюється з дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я та етичних норм;

10) суб’єкт професійної діяльності у сфері охорони здоров’я — фізична особа, яка в установленому законом порядку отримала право на здійснення медичної, фармацевтичної діяльності, має відповідну спеціальну освіту, відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам та отримала допуск до професійної діяльності.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 2. Правове регулювання професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я
1. Професійне самоврядування медичних професій в Україні регулюється цим Законом, Основами законодавства України про охорону здоров’я, іншими законодавчими актами України та актами органів професійного самоврядування медичних професій. 1. Професійне самоврядування професії в галузі охорони здоров’я України регулюється цим Законом, Основами законодавства України про охорону здоров’я, іншими законодавчими актами України та актами органів професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я. Див. пояснення 1
2. Цей закон не поширюється на діяльність медичних працівників з освітою Фармація, Промислова фармація. 2. Цей закон не поширюється на діяльність медичних працівників з освітою Фармація, Промислова фармація. Вилучити, позаяк спеціальність 226. Фармація, промислова фармація належить до галузі знань 22. Охорона здоров’я
3. На діяльність органів професійного самоврядування медичних професій не поширюються норми законів України, що регулюють діяльність громадських об’єднань, професійних спілок, органів самоорганізації населення, благодійних організацій. 2. На діяльність органів професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я не поширюються норми законів України, що регулюють діяльність громадських об’єднань, професійних спілок, органів самоорганізації населення, благодійних організацій. Див. пояснення 1
Стаття 3. Принципи професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я
Професійне самоврядування медичних професій здійснюється на принципах законності, незалежності від органів державної влади, демократичності та рівноправної участі в професійному самоврядуванні, професійності, прозорості, колегіальності у прийнятті рішень, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами, підзвітності та відповідальності перед медичною спільнотою і суспільством. Професійне самоврядування професії в галузі охорони здоров’я здійснюється на принципах законності, незалежності від органів державної влади, демократичності та рівноправної участі в професійному самоврядуванні, професійності, прозорості, колегіальності у прийнятті рішень, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами, підзвітності та відповідальності перед медичною і фармацевтичною спільнотою та суспільством. Див. пояснення 1
Стаття 4. Держава і професійне самоврядування професії в галузі охорони здоров’я
1. Професійне самоврядування медичних професій є незалежним від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

2. Держава, її органи та посадові особи не можуть втручатися в діяльність органів професійного самоврядування медичних професій.

3. Проекти нормативно-правових актів, які стосуються питань освіти, галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, здійснення медичної діяльності, розглядаються органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій відповідних органів професійного самоврядування медичних професій.

Органи професійного самоврядування медичних професій мають право вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи і відповідним державним органам про прийняття або внесення змін до законів і інших нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я.

Органи професійного самоврядування медичних професій мають право брати участь у розгляді органами виконавчої влади своїх пропозицій.

1) Професійне самоврядування професії в галузі охорони здоров’я є незалежним від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

2) Держава, її органи та посадові особи не можуть втручатися в діяльність органів професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я.

3) Проекти нормативно-правових актів, які стосуються питань освіти, галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, здійснення медичної і фармацевтичної діяльності, розглядаються органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій відповідних органів професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я.

4) Органи професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я мають право вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи і відповідним державним органам про прийняття або внесення змін до законів і інших нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я.

5) Органи професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я мають право брати участь у розгляді органами виконавчої влади своїх пропозицій.

Див. пояснення 1
Стаття 5. Система органів професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я
1. Органами професійного самоврядування медичних професій є Палати:

1) Лікарська палата;

2) Стоматологічна палата;

3) Палата медичних спеціалістів.

До Лікарської палати входять лікарі та особи з вищою немедичною освітою, які мають право на здійснення медичної діяльності, крім тих, що здійснюють медичну діяльність у сфері стоматології.

До Стоматологічної палати входять лікарі, які мають право на здійснення медичної діяльності у сфері стоматології.

До Палати медичних спеціалістів входять молодші спеціалісти з медичною освітою, фахові молодші бакалаври, молодші бакалаври, бакалаври з медичною освітою, які мають право на здійснення медичної діяльності.

2. Медик, який має більш ніж одну спеціальність в сфері охорони здоров’я, самостійно обирає Палату до якої входить.

1. Органами професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я є Палати:

1) Лікарська палата;

2) Стоматологічна палата;

3) Фармацевтична палата;

4) Палата медичних спеціалістів.До Лікарської палати входять лікарі та особи з вищою немедичною освітою, які мають право на здійснення медичної діяльності, крім тих, що здійснюють медичну діяльність у сфері стоматології.

До Стоматологічної палати входять лікарі, які мають право на здійснення медичної діяльності у сфері стоматології.

До Фармацевтичної палати входять фармацевтичні працівники, які мають право на здійснення фармацевтичної діяльності в галузі охорони здоров’я.

До Палати медичних спеціалістів входять молодші спеціалісти з медичною освітою, фахові молодші бакалаври, молодші бакалаври, бакалаври з медичною освітою, які мають право на здійснення медичної діяльності.

2. Медичний і фармацевтичний працівник, який має більш ніж одну спеціальність в сфері охорони здоров’я, самостійно обирає Палату до якої входить.

Див. пояснення 1
Стаття 6. Право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності
1. Право на здійснення медичної діяльності мають особи, які включені до Реєстру представників медичних професій та мають діюче свідоцтво про право на здійснення медичної діяльності. 1. Право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності мають особи, які включені до Реєстру представників професій в галузі охорони здоров’я та мають діюче свідоцтво про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності. Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

2. Забороняється здійснення медичної діяльності без свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності або в разі тимчасового зупинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності, припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності, крім діяльності в сфері громадського здоров’я.

3. Рішення про надання права здійснювати медичну діяльність приймається органом професійного самоврядування медичних професій на підставі поданих документів про освіту.

Перелік документів, необхідних для надання права здійснювати медичну діяльність та порядок видачі свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності визначається відповідним органом професійного самоврядування медичних професій за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

2. Забороняється здійснення медичної і фармацевтичної діяльності без свідоцтва про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності або в разі тимчасового зупинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності, припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності, крім діяльності в сфері громадського здоров’я.

3. Рішення про надання права здійснювати медичну і фармацевтичну діяльність приймається органом професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я на підставі поданих документів про освіту.Перелік документів, необхідних для надання права здійснювати медичну і фармацевтичну діяльність та порядок видачі свідоцтва про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності визначається відповідним органом професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Стаття 7. Підстави тимчасового зупинення та припинення медичної і фармацевтичної діяльності
1. Медична діяльність може бути тимчасово зупинена на підставі:

1) особистої заяви медика;

2) прийняття відповідного рішення органом професійного самоврядування медичних професій у випадках, вказаних у цьому Законі;

3) визнання медика за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним;

4) набрання законної сили вироком суду за вчинення злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

5) визнання особи безвісно відсутньою.

2. Медична діяльність припиняється виключно шляхом припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності.

Дія свідоцтва припиняється в разі:

1) подання медиком відповідної заяви;

2) смерті медика або ухвалення судом рішення про оголошення його померлим;

3) прийняття відповідного рішення органом професійного самоврядування медичних професій у випадках, вказаних у цьому Законі.

1. Медична і фармацевтична діяльність може бути тимчасово зупинена на підставі:

1) особистої заяви медичного і фармацевтичного працівника;

2) прийняття відповідного рішення органом професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я у випадках, вказаних у цьому Законі;

3) визнання медичного і фармацевтичного працівника за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним;

4) набрання законної сили вироком суду за вчинення злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

5) визнання особи безвісно відсутньою.

2. Медична і фармацевтична діяльність припиняється виключно шляхом припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності.

Дія свідоцтва припиняється в разі:

1) подання медичним і фармацевтичним працівником відповідної заяви;

2) смерті медичного і фармацевтичного працівника або ухвалення судом рішення про оголошення його померлим;

3) прийняття відповідного рішення органом професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я у випадках, вказаних у цьому Законі.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 8. Професійний збір
1. Професійний збір — обов’язковий платіж, що сплачується медиками, які входять до органу професійного самоврядування.

2. Кошти, отримані в результаті сплати професійного збору, використовуються виключно на виконання функцій Палати та не можуть бути використані на будь-які інші цілі.

3. Палати можуть залучати кошти у вигляді добровільних цільових внесків, а також використовувати інші не заборонені законодавством України джерела фінансування, за виключенням коштів державного бюджету.

1. Професійний збір — обов’язкові щорічні внески у розмірі та строки, встановлені Конференцією представників професій в галузі охорони здоров’я відповідно до затвердженого Конференцією бюджету, що сплачуються медичним і фармацевтичним працівником, який входить до органу професійного самоврядування. Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 9. Здійснення медичної і фармацевтичної діяльності особами, які пройшли медичну і фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн
1. Особи, які пройшли медичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, допускаються до медичної діяльності в порядку, визначеному відповідним органом професійного самоврядування медичних професій в Україні.

2. У наукових і навчальних цілях та в окремих випадках надання медичної допомоги пацієнтам, яка вимагає особливої кваліфікації лікаря, орган професійного самоврядування медичних професій на підставі документів про отримання відповідної медичної освіти може надавати особам, які пройшли медичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн тимчасове свідоцтво про право здійснення медичної діяльності на строк не більше ніж три місяці у спрощеному порядку, що встановлюється органом професійного самоврядування медичних професій.

1. Особи, які пройшли медичну і фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, допускаються до медичної і фармацевтичної діяльності в порядку, визначеному відповідним органом професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я України.

2. У наукових і навчальних цілях та в окремих випадках надання медичної допомоги пацієнтам, яка вимагає особливої кваліфікації лікаря, орган професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я на підставі документів про отримання відповідної медичної освіти може надавати особам, які пройшли медичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн тимчасове свідоцтво про право здійснення медичної діяльності на строк не більше ніж три місяці у спрощеному порядку, що встановлюється органом професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я.

Наказ МОЗ № 118-С від 19.08.94 «Про затвердження Порядку допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну чи фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн»
Стаття 10. Реєстри представників професії в галузі охорони здоров’я
1. З метою збирання, зберігання, обліку й надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад, кваліфікацію представників медичних професій, які набули право на здійснення медичної діяльності, ведуться реєстри медичних професій (надалі — Реєстри).

2. Ведення Реєстрів забезпечують органи професійного самоврядування медичних професій.

3. До Реєстрів вносяться такі відомості про медика:

1) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та дата народження;

2) відомості та реквізити документів, що підтверджують освіту та кваліфікацію;

3) номер, дата видачі та строк дії свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності;

4) найменування та адреса основного місця здійснення медичної діяльності;

5) інформація про тимчасове зупинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності, припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності;

6) інформація про оголошення попередження Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Палати, протягом року з дня притягнення до професійної дисциплінарної відповідальності;

7) інші відомості визначені органом професійного самоврядування медичних професій.Реєстри також можуть містити додаткову інформацію з обмеженим доступом.

4. Орган професійного самоврядування медичних професій забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Реєстрів на офіційному веб-сайті.

5. Доступ до Реєстрів на офіційному веб-сайті органів професійного самоврядування медичних професій надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних, організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

1. З метою збирання, зберігання, обліку й надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад, кваліфікацію представників професій в галузі охорони здоров’я, які набули право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності, ведуться реєстри професій в галузі охорони здоров’я (надалі — Реєстри).

2. Ведення Реєстрів забезпечують органи професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я і здійснюється відповідно до законодавства про захист персональних даних.

3. До Реєстрів вносяться такі відомості про медичного (фармацевтичного) працівника:

1) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та дата народження;

2) відомості та реквізити документів, що підтверджують освіту та кваліфікацію;

3) номер, дата видачі та строк дії свідоцтва про право на здійснення медичної (фармацевтичної) діяльності;

4) найменування та адреса основного місця здійснення медичної (фармацевтичної) діяльності;

5) інформація про тимчасове зупинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної (фармацевтичної) діяльності, припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної (фармацевтичної) діяльності;

6) інформація про оголошення попередження Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Палати, протягом року з дня притягнення до професійної дисциплінарної відповідальності;

7) інші відомості визначені органом професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я.

Реєстри також можуть містити додаткову інформацію з обмеженим доступом.

4. Орган професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Реєстрів на офіційному веб-сайті.

5. Доступ до Реєстрів на офіційному веб-сайті органів професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних, організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Відповідно до п.5, п.6 ст.6 ЗУ «Про захист персональних даних»

5. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

6. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

6. Інформація про медика в Реєстрах зберігається безстроково.

7. Медик протягом п’яти робочих днів з дня зміни відомостей, що містяться в відповідному Реєстрі, повідомляє про них орган професійного самоврядування, за винятком відомостей, які вносяться на підставі рішень цього органу.

8. Орган професійного самоврядування медичних професій може надавати витяги з Реєстру за зверненням медика або іншої особи в порядку, визначеному органом професійного самоврядування медичних професій.

9. Відомості, що підлягають внесенню до Реєстру, включаються до нього не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання органом професійного самоврядування медичних професій.

10. Порядок ведення Реєстрів затверджується органом професійного самоврядування медичних професій.

11. Власником та розпорядником Реєстрів, їх відомостей є відповідні Палати.

6. Інформація про медичного і фармацевтичного працівника в Реєстрах зберігається безстроково.

7. Медичний і фармацевтичний працівник протягом п’яти робочих днів з дня зміни відомостей, що містяться в відповідному Реєстрі, повідомляє про них орган професійного самоврядування, за винятком відомостей, які вносяться на підставі рішень цього органу.

8. Орган професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я може надавати витяги з Реєстру за зверненням медичного і фармацевтичного працівника або іншої особи в порядку, визначеному органом професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я.

9. Відомості, що підлягають внесенню до Реєстру, включаються до нього не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання органом професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я.

10. Порядок ведення Реєстрів затверджується органом професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я.

11. Власником та розпорядником Реєстрів, їх відомостей є відповідні Палати.

Стаття 11. Безперервний професійний розвиток медичних і фармацевтичних працівників
1. Безперервний професійний розвиток та самоосвіта є обов’язком кожного медика.

2. Орган професійного самоврядування медичних професій визначає вимоги до обсягів щорічної участі медиків у програмах безперервного професійного розвитку, порядку внесення відомостей щодо безперервного професійного розвитку у реєстри представників медичних професій.

3. Вимоги, стандарти та критерії визнання до організаторів безперервного професійного розвитку затверджуються органами професійного самоврядування медичних професій. Організатори безперервного професійного розвитку несуть відповідальність за якість освітніх програм та відповідність принципам доказової медицини.

4. Органи професійного самоврядування медичних професій надають організаційну, інформаційну та методологічну підтримку з розробки та впровадження навчальних програм з підготовки фахівців у сфері охорони здоров’я, співпрацюють з закладами медичної освіти, об’єднаннями викладачів, студентів та працівників університетських клінік, іншими профільними навчальними та науковими установами з метою комплексного аналізу та сприяння динамічному розвитку медичної освіти в Україні.

1. Безперервний професійний розвиток та самоосвіта є обов’язком кожного медичного і фармацевтичного працівника.

2. Орган професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я визначає вимоги до обсягів щорічної участі медичних і фармацевтичних працівників у програмах безперервного професійного розвитку, порядку внесення відомостей щодо безперервного професійного розвитку у відповідні Реєстри.

3. Вимоги, стандарти та критерії визнання до організаторів безперервного професійного розвитку затверджуються органами професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я. Організатори безперервного професійного розвитку несуть відповідальність за якість освітніх програм та відповідність принципам доказової медицини і фармації.

4. Органи професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я надають організаційну, інформаційну та методологічну підтримку з розробки та впровадження навчальних програм з підготовки фахівців у сфері охорони здоров’я, співпрацюють з закладами вищої медичної (фармацевтичної) освіти, об’єднаннями викладачів, студентів та працівників університетських клінік, іншими профільними навчальними та науковими установами з метою комплексного аналізу та сприяння динамічному розвитку медичної і фармацевтичної освіти в Україні.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 12. Завдання самоврядування професії в галузі охорони здоров’я
1. Завданнями професійного самоврядування медичних професій є:

1) дотримання організаційної незалежності медиків, захист від незаконного втручання в здійснення їх професійної діяльності;

2) забезпечення рівності прав та обов’язків всіх медиків;

3) забезпечення дотримання медиками принципів науково обґрунтованої та доказової медицини при наданні медичної допомоги;

4) підтримання високого професійного рівня медиків шляхом безперервного професійного розвитку та самоосвіти;

5) забезпечення умов ефективного виконання медиками своїх професійних обов’язків;

6) забезпечення умов для міжнародного співробітництва у сфері охорони здоров’я;

7) забезпечення дотримання медиками професійної етики;

8) забезпечення дотримання прав людини у сфері охорони здоров’я.

1. Завданнями професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я є:

1) дотримання організаційної незалежності медичних і фармацевтичних працівників, захист від незаконного втручання в здійснення їх професійної діяльності;

2) забезпечення рівності прав та обов’язків всіх медичних і фармацевтичних працівників;

3) забезпечення дотримання медичними і фармацевтичними працівниками принципів науково обґрунтованої та доказової медицини і фармації при наданні медичної і фармацевтичної допомоги;

4) підтримання високого професійного рівня медичних і фармацевтичних працівників шляхом безперервного професійного розвитку та самоосвіти;

5) забезпечення умов ефективного виконання медичними і фармацевтичними працівниками своїх професійних обов’язків;

6) забезпечення умов для міжнародного співробітництва у сфері охорони здоров’я;

7) забезпечення дотримання медичними і фармацевтичними працівниками професійної етики;

8) забезпечення дотримання прав людини у сфері охорони здоров’я

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 13. Палати професії в галузі охорони здоров’я
1. Палата є неприбутковою юридичною особою публічного права та організує свою діяльність на принципах самоврядування.

2. Діяльність, структура та склад Палат регламентуються цим Законом, іншими актами законодавства України та статутами Палат.

3. Палати створюються безстроково. Реорганізація або ліквідація Палат може бути здійснена лише на підставі закону.

4. Для реалізації завдань Палати, проведення організаційної та іншої роботи Палата утворює органи, комісії, відділення, структурні та відокремлені підрозділи, тимчасові спеціальні комісії та інші органи, які передбачені цим Законом, статутами та іншими актами Палат.

1. Палата є неприбутковою юридичною особою публічного права та організує свою діяльність на принципах самоврядування.

2. Діяльність, структура та склад Палат регламентуються цим Законом, іншими актами законодавства України та статутами Палат.

3. Палати створюються безстроково. Реорганізація або ліквідація Палат може бути здійснена лише на підставі закону.

4. Для реалізації завдань Палати, проведення організаційної та іншої роботи Палата утворює органи, комісії, відділення, структурні та відокремлені підрозділи, тимчасові спеціальні комісії та інші органи, які передбачені цим Законом, статутами та іншими актами Палат.

Стаття 14. Функції Палат професії в галузі охорони здоров’я
1. Палата медичної професії:

1) надає право здійснювати медичну діяльність медикам;

2) забезпечує створення та ведення Реєстру представників медичних професій, підтримує його діяльність;

3) встановлює рівень якості, своєчасності та повноти надання медичної допомоги медиками;

4) розробляє та затверджує Кодекс етики представників медичних професій Палати;

5) розробляє методичні та рекомендаційні матеріали щодо відповідної медичної діяльності;

6) розробляє стандарти медичної допомоги (медичні стандарти), клінічні настанови, клінічні протоколи, подає їх для затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

7) вносить до органів державної влади пропозиції щодо здійснення регуляторної діяльності у сфері медицини;

8) забезпечує збір та узагальнення інформації щодо кількісного складу представників медичної професії, їх освітнього, професійного рівня, наукових досягнень;

9) представляє професійну медичну спільноту у міжнародних професійних відносинах;

10) здійснює інші функції, які передбачені чинним законодавством, статутами Палат та іншими актами Палат.

1. Палата:

1) надає право здійснювати медичну і фармацевтичну діяльність медичним і фармацевтичним працівникам;

2) забезпечує створення та ведення Реєстру, підтримує його діяльність;

3) встановлює рівень якості, своєчасності та повноти надання медичної і фармацевтичної допомоги медичними і фармацевтичними працівниками;

4) розробляє та затверджує Кодекс етики представників професій в галузі охорони здоров’я;

5) розробляє методичні та рекомендаційні матеріали щодо відповідної медичної і фармацевтичної діяльності;

6) розробляє стандарти медичної і фармацевтичної допомоги (медичні і фармацевтичні стандарти), клінічні настанови, клінічні протоколи, протоколи фармацевтичних працівників та подає їх для затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

7) вносить до органів державної влади пропозиції щодо здійснення регуляторної діяльності у сфері охорони здоров’я;

8) забезпечує збір та узагальнення інформації щодо кількісного складу представників професій в галузі охорони здоров’я, їх освітнього, професійного рівня, наукових досягнень;

9) представляє професійну медичну і фармацевтичну спільноту у міжнародних професійних відносинах;

10) здійснює інші функції, які передбачені чинним законодавством, статутами Палат та іншими актами Палат.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 15. Органи Палати професії в галузі охорони здоров’я
1. У складі Палат утворюються та діють:

1) Конференція представників медичних професій;

2) Рада Палати;

3) Вища наукова рада Палати;

4) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Палати;

5) Ревізійна комісія Палати;

6) інші органи, утворені на підставі статутів кожної Палати чи інших актів Палати.

2. Члени Ради Палати, члени Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати, Ревізійної комісії Палати не можуть бути обрані до органів Палати медичних професій більше ніж два рази поспіль.

3. Члени Ради Палати, члени Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати, Ревізійної комісії Палати під час здійснення повноважень в сфері самоврядування медичних професій зобов’язані запобігати реальному або потенційному конфлікту інтересів.

4. Голова Ради Палати, члени Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати та Ревізійної комісії Палати можуть отримувати винагороду у розмірі визначеному бюджетом Палати.

1) Конференція (Збори) представників професій в галузі охорони здоров’я;

2) Рада (Правління) Палати;

3) Вища наукова рада Палати;

4) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Палати;

5) Ревізійна комісія Палати;

6) інші органи, утворені на підставі статутів кожної Палати чи інших актів Палати.

2. Члени (Правління) Ради Палати, члени Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати, Ревізійної комісії Палати не можуть бути обрані до органів Палати професій в галузі охорони здоров’я більше ніж два рази поспіль.

3. Члени (Правління) Ради Палати, члени Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати, Ревізійної комісії Палати під час здійснення повноважень в сфері самоврядування професій в галузі охорони здоров’я зобов’язані запобігати реальному або потенційному конфлікту інтересів.

4. Голова (Правління) Ради Палати, члени Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати та Ревізійної комісії Палати можуть отримувати винагороду у розмірі визначеному бюджетом Палати.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 16. Конференція представників професії в галузі охорони здоров’я
1. Конференція представників медичних професій є вищим керівним органом Палати.

2. Чергова Конференція представників медичних професій скликається не рідше одного разу на три роки за рішенням Ради Палати.

Порядок прийняття рішення про скликання Конференції медичних професій, регламент її роботи та формування порядку денного визначаються цим Законом та статутами Палат.Чергова Конференція проводить обрання складу Ради Палати, Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати, Ревізійної комісії Палати.

3. Позачергова Конференція скликається Радою Палати не пізніше двох місяців з дня прийняття рішення про її скликання.

Рішення про скликання позачергової Конференції медичних професій може бути прийняте:

1) за ініціативою Ради Палати;

2) на вимогу не менше ніж третини представників медичних професій, які входять до Палати.

Рішення про скликання позачергової Конференції представників медичних професій на вимогу медиків, які входять до Палати, приймається не пізніше десяти днів з дня отримання Радою Палати такої вимоги.

4. До виключної компетенції Конференції представників медичних професій належить:

1) затвердження статуту Палати, внесення змін і доповнень до нього;

2) затвердження Кодексу етики представників медичних професій Палати;

3) обрання складу Ради Палати, Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати та Ревізійної комісії Палати;

4) заслуховування звітів Ради Палати, Вищої наукової ради Палати, Ревізійної комісії та голови Апарату, ухвалення рішень щодо цих звітів;

5) обрання почесних членів Ради Палати;

6) затвердження бюджету Палати, визначення розміру професійного збору, винагороди голови Ради Палати, членів Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати та Ревізійної комісії Палати.

Статутами Палат до компетенції Конференції представників медичних професій можуть бути віднесені й інші питання, якщо це не суперечить законодавству України та цьому Закону.

1. Збори представників професій в галузі охорони здоров’я є вищим керівним органом Палати.

2. Чергова Конференція (Чергові Збори) представників професій в галузі охорони здоров’я скликається не рідше одного разу на рік роки за рішенням Ради (Правління) Палати.

Порядок прийняття рішення про скликання Конференції (Зборів) професій в галузі охорони здоров’я, регламент її роботи та формування порядку денного визначаються цим Законом та статутами Палат.

Чергова Конференція (Чергові Збори) проводить обрання складу Ради Палати, Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати, Ревізійної комісії Палати.

(у відповідності до Статуту Палати)

3. Позачергова (Збори) Конференція скликається Радою (Правління) Палати не пізніше двох місяців з дня прийняття рішення про її скликання.

Рішення про скликання позачергової Конференції (Зборів) професій в галузі охорони здоров’я може бути прийняте:

1) за ініціативою Ради (Правління) Палати;

2) на вимогу не менше ніж третини представників професій в галузі охорони здоров’я, які входять до Палати.Рішення про скликання позачергової Конференції (Зборів) представників професій в галузі охорони здоров’я на вимогу медичних і фармацевтичних працівників, які входять до Палати, приймається не пізніше десяти днів з дня отримання Радою (Правлінням) Палати такої вимоги.

4. До виключної компетенції Конференції (Зборів) представників професій в галузі охорони здоров’я належить:

1) затвердження статуту Палати, внесення змін і доповнень до нього;

2) затвердження Кодексу етики представників професій в галузі охорони здоров’я Палати;

3) обрання складу Ради (Правління) Палати, Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати та Ревізійної комісії Палати;

4) заслуховування звітів Ради (Правління) Палати, Вищої наукової ради Палати, Ревізійної комісії, ухвалення рішень щодо цих звітів;

5) Вилучити

6) затвердження бюджету Палати, визначення розміру професійного збору, винагороди голови Ради Палати, членів Вищої наукової ради Палати, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати та Ревізійної комісії Палати.

Статутами Палат до компетенції Конференції (Зборів) представників професій в галузі охорони здоров’я можуть бути віднесені й інші питання, якщо це не суперечить законодавству України та цьому Закону

Див. пояснення 1
Стаття 17. Рада Палати
1. У період між Конференціями керівним органом Палати є Рада Палати, яка є постійно діючим колегіальним органом та здійснює повноваження, покладені на неї статутом Палати.

2. Кількість членів та порядок обрання членів Ради Палати визначається статутом Палати.

Почесні члени Ради Палати, які мають видатні заслуги перед медичною спільнотою та своєю діяльністю зробили значний внесок у розбудову професійного самоврядування медичних професій, можуть брати участь у роботі Ради Палати в порядку, визначеному статутом Палати, із правом дорадчого голосу.

Рада Палати може створювати спеціальні комітети та комісії в межах своїх повноважень.

3. Склад Ради Палати обирається строком на три роки. Повноваження Ради Палати подовжуються до початку роботи нового складу Ради Палати. Порядок припинення повноважень складу Ради палати визначається статутом.

4. Рада Палати на першому засіданні, що повинне відбутися в строк не пізніше тридцяти днів з моменту обрання складу Ради Палати, обирає голову Ради Палати зі свого складу.

5. Рада Палати:1) забезпечує виконання рішень Конференції представників медичних професій;

2) подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, проекти стандартів медичної допомоги (медичні стандарти), клінічних настанов та протоколів для затвердження;

3) затверджує вимоги до організаторів безперервного професійного розвитку;

4) здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Реєстру та надає витяги з нього;

5) затверджує положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати, положення про Вищу наукову раду Палати;

6) встановлює порядок сплати професійного збору, забезпечує його розподіл і використання;

7) визначає критерії повного або часткового звільнення від сплати професійного збору;

8) сприяє захисту прав медиків;

9) забезпечує ведення офіційного веб-сайту Палати, публікацію затверджених стандартів медичної допомоги (медичні стандарти) клінічних настанов та протоколів надання медичної допомоги;

10) виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень Конференції представників медичних професій.

Рада Палати сприяє впровадженню системи страхування професійної відповідальності медиків.

1. У період між Конференціями керівним органом Палати є Рада (Правління) Палати, яка є постійно діючим колегіальним органом та здійснює повноваження, покладені на неї статутом Палати.

2. Кількість членів та порядок обрання членів Ради (Правління) Палати визначається статутом Палати.

Рада Палати може створювати спеціальні комітети та комісії в межах своїх повноважень.

3. Склад Ради (Правління) Палати обирається Загальними Зборами Повноваження Правління Палати подовжуються до початку роботи нового складу Ради Палати. Порядок припинення повноважень складу Ради палати визначається статутом.

4. Рада (Правління) Палати на першому засіданні, що повинне відбутися в строк не пізніше тридцяти днів з моменту обрання складу Ради (Правління) Палати, обирає голову Ради (Правління) Палати зі свого складу.

5. Рада (Правління) Палати:

1) забезпечує виконання рішень Конференції (Зборів) представників професій в галузі охорони здоров’я;

2) подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, проекти стандартів медичної і фармацевтичної допомоги (медичні і фармацевтичні стандарти), клінічних настанов і протоколів та протоколів фармацевтичних працівників для затвердження;

3) затверджує вимоги до організаторів безперервного професійного розвитку;

4) здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Реєстру та надає витяги з нього;

5) затверджує положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати, положення про Вищу наукову раду Палати;

6) встановлює порядок сплати професійного збору, забезпечує його розподіл і використання;

7) визначає критерії повного або часткового звільнення від сплати професійного збору;

8) сприяє захисту прав медичних і фармацевтичних працівників;

9) забезпечує ведення офіційного веб-сайту Палати, публікацію затверджених стандартів медичної і фармацевтичної допомоги (медичні і фармацевтичні стандарти) клінічних настанов і протоколів надання медичної допомоги та протоколів фармацевтичних працівників;

10) виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень Конференції (Зборів) представників професій в галузі охорони здоров’я.

Рада (Правління) Палати сприяє впровадженню системи страхування професійної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 18. Голова Ради Палати
1. Голова Ради Палати обирається Радою Палати строком на три роки. Повноваження голови Ради Палати подовжуються до обрання нового голови Ради Палати. Порядок припинення повноважень голови Ради палати визначається статутом.

2. Голова Ради Палати очолює Раду Палати, забезпечує скликання та проведення засідань Ради Палати, керує її роботою, організовує виконання рішень Конференції представників медичної професії, виконує інші повноваження визначені статутом Палати.

3. Голова Ради Палати представляє Палату в міжнародних організаціях, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.

4. У разі неможливості виконання обов’язків Головою Ради Палати або за його власним бажанням, Рада Палати може провести дострокові перевибори Голови Ради Палати.

1. Голова (Правління) Палати обирається Радою (Зборами) Палати строком на шість років Повноваження голови Ради (Правління) Палати подовжуються до обрання нового голови Ради (Правління) Палати. Порядок припинення повноважень голови Ради (Правління) палати визначається статутом.

2. Голова Ради (Правління) Палати очолює Раду (Правління) Палати, забезпечує скликання та проведення засідань Ради (Правління) Палати, керує її роботою, організовує виконання рішень Конференції (Зборів) представників професій в галузі охорони здоров’я, виконує інші повноваження визначені статутом Палати.

3. Голова Ради (Правління) Палати представляє Палату в міжнародних організаціях, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.

4. У разі неможливості виконання обов’язків Головою Ради (Правління) Палати або за його власним бажанням, Рада (Правління) Палати може провести дострокові перевибори Голови Ради (Правління) Палати.

Див. пояснення 1
Стаття 19. Апарат Палати (виключити)
1. Апарат Палати очолюється керівником Апарату, який призначається та звільняється Радою Палати.

2. Розмір заробітної плати керівника та працівників Апарату встановлюється рішенням Ради Палати.

3. Керівник і працівники Апарату не можуть бути членами Ради Палати, членами Ревізійної комісії Палати або мати потенційний конфлікт інтересів.

4. Керівник Апарату підпорядковується Раді Палати, організовує роботу Апарату Палати та господарську діяльність Палати.

5. Керівник Апарату відповідальний за виконання бюджету, фінансову звітність та звітує про фінансову діяльність Палати на кожній черговій Конференції представників медичних професій.

6. Статутами Палати керівнику Апарату можуть бути надані й інші права та обов’язки, якщо це не суперечитиме цьому Закону.

1. Апарат Палати очолюється керівником Апарату, який призначається та звільняється Радою Палати.

2. Розмір заробітної плати керівника та працівників Апарату встановлюється рішенням Ради Палати.

3. Керівник і працівники Апарату не можуть бути членами Ради Палати, членами Ревізійної комісії Палати або мати потенційний конфлікт інтересів.

4. Керівник Апарату підпорядковується Раді Палати, організовує роботу Апарату Палати та господарську діяльність Палати.

5. Керівник Апарату відповідальний за виконання бюджету, фінансову звітність та звітує про фінансову діяльність Палати на кожній черговій Конференції представників медичних професій.

6. Статутами Палати керівнику Апарату можуть бути надані й інші права та обов’язки, якщо це не суперечитиме цьому Закону.

Стаття 20. Вища наукова рада Палати
1. Вища наукова рада Палати — це постійно діючий колегіальний орган Палати.

2. У складі Вищої наукової ради Палати можуть утворюватися комітети, повноваження яких визначаються положенням про Вищу наукову раду Палати. Комітети Вищої наукової ради формуються з урахуванням спеціальностей представники яких входять до Палати.

3. Склад Вищої наукової ради Палати, вимоги до освітнього рівня її членів визначаються положенням про Вищу наукову раду Палати. Членами Вищої наукової ради Палати не можуть бути керівники наукових установ та організацій, закладів вищої освіти. Склад Вищої наукової ради Палати призначається строком на три роки.

4. Вища наукова рада Палати розробляє проекти стандартів медичної допомоги, клінічних настанов та протоколів надання медичної допомоги, здійснює аналіз освітніх програм безперервного професійного розвитку щодо відповідності принципами наукової обґрунтованості та доказової медицини, надає висновки та рекомендації.

5. Статутом Палати Вищій науковій раді Палати можуть бути надані інші права та обов’язки, що не суперечать цьому Закону.

1. Вища наукова рада Палати — це постійно діючий колегіальний орган Палати.

2. У складі Вищої наукової ради Палати можуть утворюватися комітети, повноваження яких визначаються положенням про Вищу наукову раду Палати. Комітети Вищої наукової ради формуються з урахуванням спеціальностей представники яких входять до Палати.

3. Склад Вищої наукової ради Палати, вимоги до освітнього рівня її членів визначаються положенням про Вищу наукову раду Палати. Членами Вищої наукової ради Палати не можуть бути керівники наукових установ та організацій, закладів вищої освіти. Склад Вищої наукової ради Палати призначається строком на три роки.

4. Вища наукова рада Палати розробляє проекти стандартів медичної і фармацевтичної допомоги, клінічних настанов та протоколів надання медичної і фармацевтичної допомоги, здійснює аналіз освітніх програм безперервного професійного розвитку щодо відповідності принципами наукової обґрунтованості та доказової медицини і фармації, надає висновки та рекомендації.

5. Статутом Палати Вищій науковій раді Палати можуть бути надані інші права та обов’язки, що не суперечать цьому Закону.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 21. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Палати
1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Палати — це постійно діючий колегіальний орган Палати.

2. Склад Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати обирається строком на три роки. Повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати подовжуються до початку роботи нового складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати. Порядок припинення повноважень складу або окремих членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати визначається положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати.

3. У складі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати створюються колегії з розгляду скарг та апеляційний комітет.

4. До виключної компетенції Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати належить:

1) розгляд скарг щодо порушення медиками Кодексу етики представників медичних професій Палати, рішень органів професійного самоврядування представників медичних професій, галузевих стандартів;

2) прийняття рішень щодо притягнення або не притягнення медика до професійної дисциплінарної відповідальності.

5. Статутом Палати Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії Палати можуть бути надані й інші права та обов’язки, якщо це не суперечитиме цьому Закону.

1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Палати — це постійно діючий колегіальний орган Палати.

2. Склад Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати обирається строком на три роки. Повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати подовжуються до початку роботи нового складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати. Порядок припинення повноважень складу або окремих членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати визначається положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати.

3. У складі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати створюються колегії з розгляду скарг та апеляційний комітет.

4. До виключної компетенції Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати належить:

1) розгляд скарг щодо порушення медиками Кодексу етики представників професій в галузі охорони здоров’я Палати, рішень органів професійного самоврядування представників професій в галузі охорони здоров’я, галузевих стандартів;

2) прийняття рішень щодо притягнення або не притягнення медичного (фармацевтичного) працівника до професійної дисциплінарної відповідальності.

5. Статутом Палати Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії Палати можуть бути надані й інші права та обов’язки, якщо це не суперечитиме цьому Закону.

Див. пояснення 1
Стаття 22. Ревізійна комісія Палати професії в галузі охорони здоров’я
1. Склад Ревізійної комісії Палати обирається строком на три роки. Повноваження Ревізійної комісії Палати подовжуються до початку роботи нового складу Ревізійної комісії Палати. Порядок припинення повноважень Ревізійної комісії Палати визначається статутом.

2. Ревізійна комісія Палати здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Палати та контролює виконання бюджету Палати.

1. Склад Ревізійної комісії Палати обирається строком на три роки. Повноваження Ревізійної комісії Палати подовжуються до початку роботи нового складу Ревізійної комісії Палати. Порядок припинення повноважень Ревізійної комісії Палати визначається статутом.

Ревізійна комісія Палати здійснює контроль за фінансовою діяльністю Палати та контролює виконання бюджету Палати.

Стаття 22.1. Регіональна палата професії в галузі охорони здоров’я
Відсутня 1. Регіональна палата:

1) представляє та захищає спільні професійні інтереси медичних і фармацевтичних працівників регіону у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, громадськими об’єднаннями, міжнародними організаціями, фізичними та юридичними особами, делегує представників до органів державної влади у відповідному регіоні;

2) захищає професійні права та інтереси медичних і фармацевтичних працівників регіону;

3) забезпечує дотримання гарантій медичної і фармацевтичної діяльності медичних і фармацевтичних працівників регіону;

4) здійснює контроль за дотриманням медичних і фармацевтичних працівників регіону Кодексу етики представників професії в галузі охорони здоров’я;

5) сприяє підвищенню кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників регіону;

6) виконує інші функції відповідно до цього Закону та статуту Палати.

2. Регіональна палата є територіальним відділенням Палати.

3. Регіональна палата утворюється конференцією представників професій в галузі охорони здоров’я відповідного регіону та не може бути реорганізована. Ліквідація регіональної палати може бути здійснена лише на підставі закону.

4. Правові, організаційні та фінансові засади утворення і діяльності регіональної палати регулюються виключно цим Законом та статутом Палати.

Стаття 23. Форми здійснення медичної і фармацевтичної діяльності
1. Медична діяльність здійснюється медиками:

за трудовими договорами, у тому числі контактами, з суб’єктами господарювання, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;

фізичними особами-підприємцями, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

2. Заклади охорони здоров’я та фізичні особи-підприємці, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики мають право залучати медиків для виконання окремих медичних послуг на підставі цивільно-правових договорів відповідно до ліцензійних умов.

1. Медична і фармацевтична діяльність здійснюється медичними і фармацевтичними працівниками:

за трудовими договорами, у тому числі контактами, з суб’єктами господарювання, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної і фармацевтичної практики;

фізичними особами-підприємцями, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної і фармацевтичної практики.

2. Заклади охорони здоров’я та фізичні особи-підприємці, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної і фармацевтичної практики мають право залучати медичних і фармацевтичних працівників для виконання окремих медичних і фармацевтичних послуг на підставі цивільно-правових договорів відповідно до ліцензійних умов.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 24. Загальні положення професійної дисциплінарної відповідальності медичних і фармацевтичних працівників
1. Медики несуть професійну дисциплінарну відповідальність за вчинення дисциплінарних проступків.

2. Професійна дисциплінарна відповідальність медика — це особливий вид юридичної відповідальності, що застосовується до медика за результатами дисциплінарного провадження, яке здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Палати за вчинення дисциплінарного проступку.

3. Медика може бути притягнуто до професійної дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

4. Дисциплінарне провадження — це процедура розгляду письмової (електронної) скарги, яка містить відомості про наявність у діяннях медика ознак дисциплінарного проступку.

5. Дисциплінарне провадження може бути відкрито протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Накладення стягнення згідно з цим Законом не звільняє від інших видів юридичної відповідальності, передбачених законодавством України.

6. Інформація про накладені стягнення та їх погашення заноситься до відповідного Реєстру представників медичних професій.

1. Медичні і фармацевтичні працівники несуть професійну дисциплінарну відповідальність за вчинення дисциплінарних проступків.

2. Професійна дисциплінарна відповідальність медичного і фармацевтичного працівника — це особливий вид юридичної відповідальності, що застосовується до медичного і фармацевтичного працівника за результатами дисциплінарного провадження, яке здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Палати за вчинення дисциплінарного проступку.

3. Медичного і фармацевтичного працівника може бути притягнуто до професійної дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

4. Дисциплінарне провадження — це процедура розгляду письмової (електронної) скарги, яка містить відомості про наявність у діяннях медичного і фармацевтичного працівника ознак дисциплінарного проступку.

5. Дисциплінарне провадження може бути відкрито протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Накладення стягнення згідно з цим Законом не звільняє від інших видів юридичної відповідальності, передбачених законодавством України.

6. Інформація про накладені стягнення та їх погашення заноситься до відповідного Реєстру представників професії в галузі охорони здоров’я.

Стаття 25. Підстави для притягнення представника професії в галузі охорони здоров’я до професійної дисциплінарної відповідальності
1. Підставою для притягнення медика до професійної дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

2. Дисциплінарним проступком медика є:

1) порушення Кодексу етики представників медичних професій Палати;

2) невиконання або неналежне виконання положень галузевих стандартів в сфері охорони здоров’я;

3) невиконання рішень органів професійного самоврядування медичних професій, що стосуються професійної діяльності.

1. Підставою для притягнення медичного і фармацевтичного працівника до професійної дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

2. Дисциплінарним проступком медичного і фармацевтичного працівника є:

1) порушення Кодексу етики представників професії в галузі охорони здоров’я;

2) невиконання або неналежне виконання положень галузевих стандартів в сфері охорони здоров’я;

3) невиконання рішень органів професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я, що стосуються професійної діяльності.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 26. Види дисциплінарних стягнень
1. До медика може бути застосоване одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) тимчасове зупинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності на строк до одного року;

3) припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності.

2. У випадку накладення дисциплінарного стягнення, на медика може бути покладено обов’язок взяти участь у додаткових заходах безперервного професійного розвитку;

3. Порядок тимчасового зупинення, припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності при накладенні стягнень визначається Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати.

4. Порядок та підстави повторної видачі свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності визначається статутом Палати.

1. До медичного і фармацевтичного працівника може бути застосоване одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) тимчасове зупинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності на строк до одного року;

3) припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності.

2. У випадку накладення дисциплінарного стягнення, на медика може бути покладено обов’язок взяти участь у додаткових заходах безперервного професійного розвитку;

3. Порядок тимчасового зупинення, припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності при накладенні стягнень визначається Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати.

4. Порядок та підстави повторної видачі свідоцтва про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності визначається статутом Палати.

Стаття 27. Подання скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати
1. Особа чиї права порушено діями або бездіяльністю медика має право на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати зі скаргою, з метою притягнення медика до професійної дисциплінарної відповідальності.

2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Палати може самостійно ініціювати дисциплінарне провадження у випадках передбачених статутом Палати.

3. Дисциплінарна справа стосовно медика порушується за скаргою, що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку медика, а також має встановлену особу скаржника.

4. За подання скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати встановлюється збір у розмірі, що визначається положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати, але не більшому, ніж 10 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на відповідний рік.

5. Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати встановлюється перелік категорій осіб, які звільняються від сплати збору або сплачують збір у меншому розмірі.

У випадку задоволення скарги, збір повертається скаржнику.

1. Особа чиї права порушено діями або бездіяльністю медичного і фармацевтичного працівника має право на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати зі скаргою, з метою притягнення медичного і фармацевтичного працівника до професійної дисциплінарної відповідальності.

2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Палати може самостійно ініціювати дисциплінарне провадження у випадках передбачених статутом Палати.

3. Дисциплінарна справа стосовно медичного і фармацевтичного працівника порушується за скаргою, що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку медичного і фармацевтичного працівника, а також має встановлену особу скаржника.

4. За подання скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати встановлюється збір у розмірі, що визначається положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати, але не більшому, ніж 10 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на відповідний рік.

5) Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати встановлюється перелік категорій осіб, які звільняються від сплати збору або сплачують збір у меншому розмірі.

5. У випадку задоволення скарги, збір повертається скаржнику.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 28. Порядок розгляду скарг
1. За результатами попереднього розгляду скарги Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Палати приймає рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно медика.

2. Порядок розгляду скарг визначається положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати.

3. Медики, щодо яких порушено дисциплінарне провадження та особи, які подали скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати, можуть брати участь у розгляді скарги Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією.

4. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Палати має право перевіряти відомості, зазначені у скарзі, одержувати пояснення, запитувати необхідну для перевірки скарги інформацію, залучати до розгляду скарги членів Вищої наукової ради Палати, інших представників медичних професій у порядку, визначеному положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати.

1. За результатами попереднього розгляду скарги Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Палати приймає рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно медичного і фармацевтичного працівника.

2. Порядок розгляду скарг визначається положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати.

3. Медичні і фармацевтичні працівники, щодо яких порушено дисциплінарне провадження та особи, які подали скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати, можуть брати участь у розгляді скарги Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією.

4. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Палати має право перевіряти відомості, зазначені у скарзі, одержувати пояснення, запитувати необхідну для перевірки скарги інформацію, залучати до розгляду скарги членів Вищої наукової ради Палати, інших представників професії в галузі охорони здоров’я у порядку, визначеному положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 29. Прийняття рішення у дисциплінарній справі
1. За результатами розгляду дисциплінарної справи колегія з розгляду скарг у складі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати приймає рішення про притягнення медика до професійної дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні медика до професійної дисциплінарної відповідальності.

2. Рішення колегії з розгляду скарг приймається більшістю голосів від її складу, крім рішення про припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності, яке приймається двома третинами голосів від її складу.

Рішення оголошується на засіданні Кваліфікаційно-професійної дисциплінарної комісії Палати. Копія рішення надсилається рекомендованим листом або вручається особисто медику та особі, яка ініціювала порушення дисциплінарного провадження, протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення

1. За результатами розгляду дисциплінарної справи колегія з розгляду скарг у складі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати приймає рішення про притягнення медичного і фармацевтичного працівника до професійної дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні медичного і фармацевтичного працівника до професійної дисциплінарної відповідальності.

2. Рішення колегії з розгляду скарг приймається більшістю голосів від її складу, крім рішення про припинення дії свідоцтва про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності, яке приймається двома третинами голосів від її складу.

Рішення оголошується на засіданні Кваліфікаційно-професійної дисциплінарної комісії Палати. Копія рішення надсилається рекомендованим листом або вручається особисто медичному і фармацевтичному працівнику та особі, яка ініціювала порушення дисциплінарного провадження, протягом п’яти робочих з дня прийняття рішення

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Стаття 30. Оскарження рішення у дисциплінарній справі
1. Медик чи особа, яка ініціювала порушення дисциплінарного провадження, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до апеляційного комітету у складі Кваліфікаційно-професійної дисциплінарної комісії Палати.

2. За оскарження рішення колегії з розгляду скарг встановлюється збір у розмірі, що визначається положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати, але не більшому, ніж 20 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на відповідний рік. Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати встановлюється перелік категорій осіб, які звільняються від сплати збору або сплачують збір у меншому розмірі.

3. Апеляційний комітет протягом тридцяти днів з дня отримання заяви про оскарження забезпечує її розгляд та приймає відповідне рішення.

4. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати може бути оскаржене до суду.

1. Медичний і фармацевтичний працівник чи особа, яка ініціювала порушення дисциплінарного провадження, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до апеляційного комітету у складі Кваліфікаційно-професійної дисциплінарної комісії Палати.

2. За оскарження рішення колегії з розгляду скарг встановлюється збір у розмірі, що визначається положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати, але не більшому, ніж 20 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на відповідний рік. Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Палати встановлюється перелік категорій осіб, які звільняються від сплати збору або сплачують збір у меншому розмірі.

3. Апеляційний комітет протягом тридцяти днів з дня отримання заяви про оскарження забезпечує її розгляд та приймає відповідне рішення.

4. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Палати може бути оскаржене до суду.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти у сфері професійної діяльності застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Палати створюються на підставі рішення установчої Конференції представників медичних професій.

4. Конференції представників медичних професій проводяться не пізніше ніж через вісімнадцять місяців, а Стоматологічної Палати не пізніше ніж через дев’ять місяців, з дня набрання чинності цим Законом.

5. Обов’язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчої Конференції представників медичних професій покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я утворює робочу групу з питань проведення установчої Конференції представників медичних професій, до якої включаються профільні представники медичної спільноти та народні депутати України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я за поданням робочої групи з проведення Конференції представників медичних професій затверджує регламент Конференції та забезпечує публікацію оголошення про проведення Конференції на своєму веб-сайті не пізніше ніж за місяць до її проведення.

Про проведення установчої Конференції представників медичних професій складається протокол, який підписується головуючим та секретарем конференції.

1. До моменту встановлення порядку проходження безперервного професійного розвитку медиків органами професійного самоврядування професій безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я здійснюється у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я продовжує виконувати функції щодо розробки стандартів медичної допомоги (медичні стандарти), клінічних настанов та протоколів в сфері охорони здоров’я до завершення дванадцяти місяців з дня державної реєстрації Палати, якій належать повноваження у сфері затвердження відповідних стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних настанов та протоколів.

3. Повноваження Палат щодо визначення вимог до обсягів щорічної участі медиків у безперервному професійному розвитку набувають чинності з 01 січня 2023 року.

4. Медичні працівники здійснюють медичну діяльність без одержання свідоцтва про право на здійснення медичної діяльності протягом шести місяців з дня оголошення про забезпечення функціонування відповідного електронного реєстру працівників медичних професій.

5. Реєстрація Палат здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

6. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти у сфері професійної діяльності застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Палати створюються на підставі рішення установчої Конференції представників професії в галузі охорони здоров’я.

4. Конференції представників професії в галузі охорони здоров’я проводяться не пізніше ніж через вісімнадцять місяців, а Стоматологічної Палати і Фармацевтичної Палати не пізніше ніж через дев’ять місяців, з дня набрання чинності цим Законом.

5. Обов’язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчої Конференції представників професії в галузі охорони здоров’я покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я утворює робочу групу з питань проведення установчої Конференції представників професії в галузі охорони здоров’я, до якої включаються профільні представники медичної і фармацевтичної спільноти та народні депутати України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я за поданням робочої групи з проведення Конференції представників професії в галузі охорони здоров’я затверджує регламент Конференції та забезпечує публікацію оголошення про проведення Конференції на своєму веб-сайті не пізніше ніж за місяць до її проведення. Про проведення установчої Конференції представників професії в галузі охорони здоров’я складається протокол, який підписується головуючим та секретарем конференції.

7. До моменту встановлення порядку проходження безперервного професійного розвитку медичних і фармацевтичних працівників органами професійного самоврядування професій в галузі охорони здоров’я безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я здійснюється у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

8. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я продовжує виконувати функції щодо розробки стандартів медичної і фармацевтичної допомоги (медичні і фармацевтичні стандарти), клінічних настанов та протоколів в сфері охорони здоров’я до завершення дванадцяти місяців з дня державної реєстрації Палати, якій належать повноваження у сфері затвердження відповідних стандартів медичної і фармацевтичної допомоги (медичні і фармацевтичні, клінічних настанов і протоколів та протоколів фармацевтичних працівників.

9. Повноваження Палат щодо визначення вимог до обсягів щорічної участі медичних і фармацевтичних працівників у безперервному професійному розвитку набувають чинності з 01 січня 2023 року.

10. Медичні і фармацевтичні працівники здійснюють медичну і фармацевтичну діяльність без одержання свідоцтва про право на здійснення медичної і фармацевтичної діяльності протягом шести місяців з дня оголошення про забезпечення функціонування відповідного електронного Реєстру.

11. Реєстрація Палат здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

12. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Внести до Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст. 19 зі змінами) наступні зміни:

1) абзац дев’ятий частини першої статті 3 після слів «медичними та фармацевтичними працівниками,» доповнити словами «органами професійного самоврядування медичних професій,»;

2) Статтю 14-1 викласти в наступній редакції:

«Систему стандартів у сфері охорони здоров’я складають державні соціальні нормативи та галузеві стандарти.

Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров’я встановлюються відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я є:

стандарт медичної допомоги (медичний стандарт) — сукупність норм, правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної допомоги відповідного виду, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики;

клінічний протокол — документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність;

клінічна настанова — документ, що містить систематизовані положення стосовно медичної та медико-соціальної допомоги, розроблені з використанням методології доказової медицини на основі підтвердження їх надійності та доведеності, і має на меті надання допомоги лікарю і пацієнту в прийнятті раціонального рішення в різних клінічних ситуаціях;

табель матеріально-технічного оснащення — документ, що визначає мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров’я, його підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб — підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики за певною спеціальністю (спеціальностями);

лікарський формуляр — перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним.

Галузеві стандарти у сфері охорони здоров’я, крім клінічних протоколів та настанов, стандартів медичної допомоги (медичні стандарти) розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Клінічні протоколи, клінічні настанови та стандарти медичної допомоги (медичні стандарти) у сфері охорони здоров’я розробляються органами професійного самоврядування медичних професій та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я є також інші норми, правила та нормативи, передбачені законами, які регулюють діяльність у сфері охорони здоров’я.

Додержання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я, а також для фізичних осіб — підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики.»

1) статтю 15 доповнити частиною третьою:

«Органи професійного самоврядування медичних професій вирішують питання організації та діяльності медичних працівників в порядку, встановленому Законом»;

2) у статті 22:назву статті викласти в такій редакції:

«Стаття 22. Контроль і нагляд в сфері охорони здоров’я»;

доповнити частиною другою:

«Органи професійного самоврядування медичних професій, в межах своїх повноважень, здійснюють контроль щодо якості надання медичної допомоги та дотриманням правил професійної етики медичних працівників.»;

3) у статті 33:

у частині першій після слова «трудових» доповнити словами «або цивільно-правових»;

після частини першої доповнити новою частиною наступного змісту:

«З медичними працівниками може бути укладено контракт.»

Частину другу й третю статті вважати частиною третьою й четвертою відповідно.

4) у статті 35-3 виключити третю частину;

5) у статті 44 третю частину викласти в такій редакції:

«Нові методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів, що не допущені до застосування в медичній практиці можуть застосовуватись у закладах охорони здоров’я, вимоги до яких встановлюються органом професійного самоврядування професій та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.»;

6) у статті 74:

після частини першої доповнити частиною наступного змісту (відповідно вважати її частиною другою):

«Законом України «Про самоврядування медичних професій» встановлюються особливості доступу медичних працівників до професійної діяльності.»;

доповнити статтю частиною п’ятою:

«Порядок допуску до професійної діяльності осіб, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, за спеціальностями в яких діють органи професійного самоврядування медичних професій, визначається відповідно до Закону України «Про самоврядування медичних професій.»;

7) у статті 75:

у частині другій після слів «підготовки, перепідготовки» виключити слова «та підвищення кваліфікації»;

додати третю частину такого змісту:

«Особливості погодження навчальних планів, програм безперервного професійного розвитку, можуть бути визначені Законом України «Про професійне самоврядування медичних професій.»;

8) у частині другій статті 76 слова «Кабінетом Міністрів України» замінити на слова «органами професійного самоврядування медичних професій».

Внести до Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст. 19 зі змінами) наступні зміни:

1) абзац дев’ятий частини першої статті 3 після слів «медичними та фармацевтичними працівниками,» доповнити словами «органами професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я»;

2) Статтю 14-1 викласти в наступній редакції:

«Систему стандартів у сфері охорони здоров’я складають державні соціальні нормативи та галузеві стандарти.

Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров’я встановлюються відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я є:

стандарт медичної і фармацевтичної допомоги (медичний і фармацевтичний стандарт) — сукупність норм, правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної і фармацевтичної допомоги відповідного виду, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної та фармацевтичної науки і практики;

клінічний протокол — документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність;

клінічна настанова — документ, що містить систематизовані положення стосовно медичної та медико-соціальної допомоги, розроблені з використанням методології доказової медицини на основі підтвердження їх надійності та доведеності, і має на меті надання допомоги лікарю і пацієнту в прийнятті раціонального рішення в різних клінічних ситуаціях;

табель матеріально-технічного оснащення — документ, що визначає мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров’я, його підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб — підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної і фармацевтичної практики за певною спеціальністю (спеціальностями);

лікарський формуляр — перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним;протоколи фармацевтичного працівника — документ, що містить систематизовані положення стосовно відпуску з аптеки безрецептурних лікарських засобів та рецептурних лікарських засобів, вартість яких підлягають частковому відшкодуванню.

Галузеві стандарти у сфері охорони здоров’я, крім клінічних протоколів та настанов, стандартів медичної і фармацевтичної допомоги (медичні і фармацевтичні стандарти) розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Клінічні протоколи, клінічні настанови та стандарти медичної і фармацевтичної допомоги (медичні і фармацевтичні стандарти) у сфері охорони здоров’я розробляються органами професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я є також інші норми, правила та нормативи, передбачені законами, які регулюють діяльність у сфері охорони здоров’я.

Додержання стандартів медичної і фармацевтичної допомоги (медичних і фармацевтичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, протоколів фармацевтичних працівників є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я, а також для фізичних осіб — підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної і фармацевтичної практики.»

3) статтю 15 доповнити частиною третьою:

«Органи професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я вирішують питання організації та діяльності медичних і фармацевтичних працівників в порядку, встановленому Законом»;

4) у статті 22:назву статті викласти в такій редакції:

«Стаття 22. Контроль і нагляд в сфері охорони здоров’я»;

доповнити частиною другою:

«Органи професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я в межах своїх повноважень, здійснюють контроль щодо якості надання медичної і фармацевтичної допомоги та дотриманням правил професійної етики медичних і фармацевтичних працівників.»;

5) у статті 33:

у частині першій після слова «трудових» доповнити словами «або цивільно-правових»;

після частини першої доповнити новою частиною наступного змісту:

«З медичними і фармацевтичними працівниками може бути укладено контракт.»Частину другу й третю статті вважати частиною третьою й четвертою відповідно.

6) у статті 35-3 виключити третю частину;

7) у статті 44 третю частину викласти в такій редакції:

«Нові методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів, що не допущені до застосування в медичній і фармацевтичній практиці можуть застосовуватись у закладах охорони здоров’я, вимоги до яких встановлюються органом професійного самоврядування професій та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.»;

8) у статті 74:після частини першої доповнити частиною наступного змісту (відповідно вважати її частиною другою):

«Законом України «Про самоврядування професії в галузі охорони здоров’я України» встановлюються особливості доступу медичних і фармацевтичних працівників до професійної діяльності.»;

доповнити статтю частиною п’ятою:

«Порядок допуску до професійної діяльності осіб, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, за спеціальностями в яких діють органи професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я, визначається відповідно до Закону України «Про самоврядування професії в галузі охорони здоров’я України.»;

9) у статті 75:

у частині другій після слів «підготовки, перепідготовки» виключити слова «та підвищення кваліфікації»;

додати третю частину такого змісту:

«Особливості погодження навчальних планів, програм безперервного професійного розвитку, можуть бути визначені Законом України «Про професійне самоврядування професії в галузі охорони здоров’я України.»;

10) у частині другій статті 76 слова «Кабінетом Міністрів України» замінити на слова «органами професійного самоврядування професії в галузі охорони здоров’я».

Див. пояснення 1.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (редакція від 01.01.2019)

Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті