Міжнародний досвід впровадження eCTD і уроки для України

У першому блоці заходу досвідом з погляду національного агентства та цінними рекомендаціями стосовно впровадження eCTD поділилися міжнародні спікери. Модератором виступив Євген Кунда, CEO компанії Proxima Research International.

З вітальним словом до учасників звернулися директор ДЕЦ Михайло Бабенко та директорка проєкту SAFEMed «Безпечні та доступні ліки» в Україні Ребекка Коулер (Rebecca Kohler).

«Форум «ФАРМЕКСПЕРТ» уже став традиційним майданчиком для діалогу між державою, бізнесом, а також міжнародними партнерами, — відзначив М. Бабенко. — ДЕЦ як експертна установа залучається Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) до великої кількості реформ у сфері охорони здоров’я. Впровадження електронного формату подання досьє є результатом багаторічної підготовки, яка включала консультації з міжнародними експертами, участь у спеціалізованих робочих групах та обмін досвідом з європейськими колегами. Емер Кук (Emer Cooke), виконавча директорка Європейського агентства з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA), високо оцінила темпи підготовки України до впровадження eCTD. Уже з 18 серпня 2025 р. усі нові заяви на реєстрацію лікарських засобів в Україні мають подаватися виключно у форматі eCTD».

Проєкт SAFEMed, який реалізується за підтримки USAID, залишається стратегічним партнером України на шляху до поліпшення доступу населення до лікарських засобів. Про це наголосила Р. Коулер. «Ми працюємо з усією екосистемою — від реєстрації препаратів до політик ціноутворення й на всіх етапах руху ліків до споживача. Протягом 8 років SAFEMed активно співпрацює з багатьма стейкхолдерами, допомагаючи впроваджувати міжнародні стандарти й адаптувати їх до українських реалій, — зазначила спікерка, — я спостерігаю надзвичайний прогрес у реформуванні фармацевтичної галузі України. Однак попереду ще багато роботи».

Хорватія

Шлях Хорватії до повноцінного впровадження eCTD окреслила Ана Борич-Білушич (Ana Borić Bilušić), керівниця відділу валідації Агентства з лікарських засобів та медичних виробів Хорватії (Agency for Medicinal Products and Medical Devices — HALMED).

Після того як Хорватія стала членом ЄС, було ухвалено 3 формати подачі реєстраційних документів: у паперовому вигляді, у форматі eCTD і у форматі, відмінному від eCTD (Non-eCTD electronic submission — NeES) (більше не використовується).

eCTD є електронним еквівалентом загального технічного документа (CTD), міжнародним основним стандартом для подання досьє на лікарські засоби для застосування у людей. Він складається з 5 модулів. Перший — містить адміністративну інформацію та дані, що стосуються конкретного регіону. Другий — підсумок загальних подань з докладними звітами про якість, неклінічні та клінічні дослідження. Третій — інформацію про активну речовину та лікарський засіб. Четвертий — звіти про неклінічні дослідження. П’ятий — клінічні дослідження. Модулі CTD компілюються та конвертуються в eCTD за допомогою програмного забезпечення.

Оскільки HALMED стало повноправним членом Європейської регуляторної мережі з лікарських засобів (European medicines regulatory network — EMRN) та співтовариства керівників агентств з лікарських засобів (Heads of Medicines Agencies — HMA), агентство взяло на себе зобов’язання впроваджувати спільну стратегію щодо запровадження вимог щодо електронного подання документів у регуляторних процедурах. Після 2013 р. агентство поступово перейшло до обов’язкового електрон­ного подання в європейських процедурах, а з 2020 р. — і в національних.

Подання приймаються через загальноєвропейський портал подання документів (Common European Submission Portal — CESP), який забезпечує простий і безпечний спосіб комунікації з регуляторними органами в рамках однієї платформи, дозволяє подати заявку тільки 1 раз, використовується 46 регуляторними органами. Переглядати та перевіряти дані поданих документів безпосередньо у веббраузері агентствам дозволяє система EURSnext.

Серед ключових переваг eCTD, які відзначила доповідач­ка: скорочення часу розгляду досьє, доступність матеріалів для кількох рецензентів одночасно, спрощення та прискорення процесів оцінки, зниження ризику пропущення важливих даних, що може призводити до затримок у затвердженні, можливість застосування до всіх типів препаратів (вакцин, біосимілярів тощо), економія ресурсів.

Польща

Про досвід Польщі в переході до електронного формату подання розповів Анджей Чеславськи (Andrzej Czesławski), директор департаменту моніторингу побічних реакцій лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних препаратів, Респуб­ліка Польща.

У 2005 р. під час зустрічі HMA в Рейк’явіку було ухвалено рішення, що до кінця 2009 р. всі національні агентства в Європейському Союзі повинні бути готові приймати заявки та реєстраційні документи в електронній формі. З 2010 р. eCTD став обов’язковим для централізованих процедур, з 2015 р. — для децентралізованих, з 2017 р. — для процедур взаємного визнання, з 2018 р. — для національних заявок на отримання дозволу на маркетинг, з 2019 р. — для всіх типів національних заявок.

Перехід Польщі на eCTD розпочався у 2009 р. Створено робочу групу, головним завданням якої стала підготовка рекомендацій для власників реєстраційних посвідчень та внутрішніх користувачів. Наприкінці року було оголошено про можливість подання документів в електронному форматі. Також проведено консультації з представниками бізнесу.

Серед основних викликів, які постали перед Польщею на етапі переходу до eCTD: подвійний формат документації (паперовий та електронний), наявність 2 електронних форматів (eCTD та NeES), різні критерії валідації для різних націо­нальних компетентних органів та постачальників послуг, відмінності в регулюванні електронних підписів у країнах ЄС, а також нестача досвіду та людських ресурсів.

Данія

«Нормативно-правова база в ЄС передбачає різні шляхи отримання дозволу на продаж лікарських засобів: централізовану, децентралізовану, процедуру взаємного визнання та національну. У контексті дорожньої карти впровадження eCTD в ЄС період 2015–2020 рр. став ключовим етапом переходу на електронний формат подання на національному рівні. Саме національні регуляторні агентства відповідали за забезпечення цієї трансформації», — зазначив Мартін Клемент Крістенсен (Martin Clement Kristensen), керівник команди «реєстрація та паралельний імпорт» Данського агентства з лікарських засобів (Lægemiddelstyrelsen). Доповідач окреслив прогрес у впровадженні eCTD у краї­ні. Якщо у 2014 р. близько половини заявок, отриманих Данським агентством з лікарських засобів, були у форматі eCTD, з роками їх частка збільшувалася, і у 2020 р. вже всі заявки відбуваються в електронному форматі.

Перехід не був легким. Ускладнювали процес впровадження, зокрема, складнощі для деяких, часто невеликих, компаній, пов’язані з браком ІТ-ресурсів, а також для власників реєстраційних посвідчень на лікарські засоби, які отримали схвалення багато років тому. Значна частина перших подань у форматі eCTD не проходила валідацію, що призводило до додаткового навантаження як для заявників, так і агентства.

Разом з тим низка рішень полегшила його впровадження. Зокрема, це поетапний підхід, а також наявність європейських рекомендацій і плану дій. Корисним інструментом стала «таблиця відстеження», яка стала частиною вимог модуля 1, а також встановлення інструменту для перегляду та архівування документів.

Найважливішим результатом стало те, що перехід на eCTD забезпечив додаткову цінність для Данського агентства з лікарських засобів як у регуляторній діяльності, так і оцінюванні. Надав можливість отримати загальне уявлення про схвалення, полегшив комунікацію із заявниками та сприяв зниженню ризику непорозумінь.

Навігація eCTD-ландшафтом

«Сьогодні формат eCTD використовується у понад 60 країнах, серед яких США, Велика Британія, країни ЄС, Канада, Японія, Китай, Австралія, ОАЕ та інші», — зазначив Френк Дікерт (Frank Dickert), член Центру регуляторної компетенції компанії Extedo.

Він нагадав, що структура eCTD складається з 5 модулів, де модуль 1 містить адміністративну інформацію, специфічну для регіону, а модулі 2–5 є спільними для всіх країн. Валідаційні критерії eCTD, що охоплюють вимоги ICH та регіо­нальний контекст, мають забезпечувати сумісність поданих матеріалів, наприклад, від різних вендорів.

Одна з ключових переваг, що надає eCTD, полягає в переході від паперових носіїв до повноцінного електронного формату. Це сприяє зменшенню обсягу паперових документів та площі для їх зберігання, забезпечує електрон­ний доступ упродовж усього життєвого циклу, швидкий доступ до статусу документів, зручний перегляд та аналіз досьє, одночасний доступ для кількох рецензентів, можливість порівняння версій документів, а також кращу інтеграцію з наявними системами третіх сторін.

Для успішної імплементації eCTD важливі як технічна частина (обладнання, програмне забезпечення, інфраструктура), так і нетехнічна (підготовка специфікацій, зміна або розширення процесів, налагодження співпраці та комунікації зі стейкхолдерами, проведення навчання тощо). Важливу роль у цьому процесі відіграють регуляторні органи, які можуть підтримувати розвиток шляхом надання рекомендацій, і активна комунікація з індустрією.

Важливим трендом, за яким варто слідкувати, є перехід до версії eCTD 4.0, яка дозволить, зокрема, ефективніше використовувати вже подані документи.

Погляд вендора

Агнешка Сіелічка (Agnieszka Sielicka), менеджерка з продажу в Lorenz Life Sciences, Польща, окреслила перспективи впровадження eCTD з досвіду постачальника послуг. Дедалі більше країн рухаються в напрямку обов’язкового застосування eCTD, а деякі — уже переходять на нову версію 4.0. Попри технічний характер формату, його значення виходить далеко за межі ІТ. Електронне подання спрощує комунікацію з регуляторними органами, автоматизує життєвий цикл документації (впорядкування, оновлення), підвищує прозорість, узгодженість та відповідність вимогам.

Окрему увагу спікерка приділила «урокам», які винес­ли користувачі eCTD у різних країнах. Одним із найбільших викликів є брак знань, що породжує невиправданий страх змін. Тож навчання — ключ до успішної імплементації. Деякі побоювання у стейкхолдерів може викликати технічна складова, однак, як запевнила спікерка, сьогодні вендори можуть запропонувати хмарні рішення, які майже не потребують технічних зусиль з боку клієнта. Оскільки компанії можуть стикатися з певними труднощами, локальна підтримка є дуже важливою.

Важливо підкреслити, що перехід з паперових документів на електронну модель потребує перегляду внутрішніх робочих процесів. Управління життєвим циклом документації має стати невід’ємною частиною загальної регуляторної стратегії компаній.

Зважаючи на наближення дедлайну, фармкомпанії в Україні можуть відчувати певний стрес, готуючись до обов’язкового використання формату eCTD. Особливо з огляду на те, що навколо цієї теми існує багато міфів, які у своїй доповіді постарався розвіяти Дмитро Горілик, CEO компанії DrugCard. Одним із поширених міфів є переконання, що для підтримки eCTD необхідно мати великий ІТ-відділ. Насправді ж підтримка здебільшого покладається на постачальника послуг, а більшість сучасних рішень працюють за моделлю передплати. Ще один міф — уявлення, що міжнародний постачальник автоматично готовий до роботи з українським ринком. Проте кожна країна має свої особливості, і програмне забезпечення часто потребує адаптації. Існує й страх, що перенесення паперових досьє у формат eCTD займе дуже багато часу — роки — однак доповідач запевнив, що це можна зробити за тижні.

А що буде, якщо нічого не робити? Компанії, які зволікають, поступаються швидкістю реєстрації тим, хто вже працює за eCTD, несуть ризики аварійних витрат на консультантів останньої хвилини, стикаються з фінансовими й репутаційними втратами. Доповідач запропонував змінити ставлення до переходу на eCTD як до проблеми та зосередитися на можливостях, а саме — прискорення процесу реєстрації та виведення препарату на ринок, автоматизація рутинної роботи та вивільнення ресурсів для стратегічних задач, передбачувані витрати завдяки моделі фіксованої передплати, безперервність реєстраційного процесу.

Наостанок доповідач надав рекомендації, на що слід звертати увагу при виборі вендора. Найперше, це готовність до роботи в Україні. Не менш важливо з’ясувати умови техпідтримки (чи передбачено помісячну оплату, що включає підтримку та оновлення, чи обмежена кількість користувачів, подань або ринків), наскільки швидко реагує технічна команда, чи є акаунт-менеджер, чи доступний зручний канал зв’язку (не лише e-mail, а й месенджери чи чат). Ще одним важливим питанням є масштабованість рішення та можливість інтеграції з іншими системами. Також слід оцінити, наскільки легко й швидко команді можна буде опанувати систему.

У наступних публікаціях ми продовжимо знайомити читачів із ключовими доповідями та дискусіями форуму. Далі буде…

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!