Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова спільно з заступником міністра соціальної політики України Олегом Ковалем та за участю експертів і народного депутата 28 січня 2020 р. виступили на пресбрифінгу в інформаційному агентстві «Укрінформ» на тему «Розвиток державних фондів соціального страхування: проблеми та перспективи».
Учасники обговорювали майбутні зміни в структурі управління Фондів соціального страхування, запровадження Державного страхового агентства, відкриття ринку для приватних страхових компаній з медичного страхування, а також реформування державного фонду з безробіття.
Галина Третьякова, пояснюючи мету заходу, зазначила, що наразі в Комітеті та Міністерстві соціальної політики обговорюють ті реформи, які необхідно запровадити. «Ми хочемо зробити реформу, яка б призвела до чесної компенсації за нанесення шкоди життю та здоров’ю людини — це стосується як людини, яка працює найманим працівником у роботодавця, і мова йде про нещасний випадок на виробництві, мова йде про професійні захворювання, так і про те, що стосується відповідальності будь-якої особи», — зазначила спікер. Отже, ключовою темою брифінгу стало реформування системи соціального страхування, яка сьогодні включає 3 фонди:
- Пенсійний фонд України;
- Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
- Фонд соціального страхування.
Останній у 2017 р. був реформований шляхом об’єднання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в єдиний та існуючий нині Фонд соціального страхування. Фонд став таким чином єдиною юридичною особою, який як державна страхова компанія несе ризики виплати відшкодування громадянам у разі тимчасової втрати працездатності, постійної втрати працездатності та виплати допомоги з приводу вагітності та пологів.
«Нам необхідно навести лад. Що ми маємо на увазі під реформою соціального страхування? Вчора Прем’єр-міністр України зазначив, що у нас існує 3 фонди, які працюють як фінансові установи публічного права, всі вони працюють за принципами, які я б хотіла назвати «радянськими», — пояснила Г. Третьякова. Отже, реформу системи соціального страхування голова Комітету анонсувала як реформу «декомунізації», першим етапом якої має стати переведення обліку фондів на міжнародні стандарти фінансової звітності. Другим після налаштування обліку етапом стане збір та аналіз зведеної фінансової звітності всіх трьох фондів, що сприятиме відображенню та усвідомленню реального стану того, що відбувається з системою соціального страхування. Це дозволить у майбутньому планувати той відсоток від заробітної плати, який потрібен на наступний плановий рік для забезпечення здійснення виплат за вищеперерахованими ризиками.
«Але це завдання лише перше, перший крок до того, щоб ми перейшли до приватного страхування і запросили після такого обліку і такої звітності до страхування ризиків постійної і тимчасової втрати непрацездатності приватних страховиків України. За цей час, поки ми будемо налагоджувати облік і звітність, вони мають налагодити власну звітність, і, як ви знаєте, здійснення нагляду за страховиками сьогодні покладено на Національний банк України, який готує систему, задекларовану угодою з Європейським Союзом», — додала спікер. Вона зазначила, що залучення приватних страховиків в Україну може відбуватися на конкурентних засадах.
Окрім цього, змін потребує система корпоративного управління Фондом — відповідний законопроєкт від 16.10.2019 р. № 2275, підготовлений спільно з Міністерством соціальної політики України, вже подано до Верховної Ради України й він, за словами Г. Третьякової, викликає заперечення у людей, які в той чи інший спосіб були дотичні до використання коштів Фонду. Згідно із кошторисом у 2019 р. такі кошти становили близько 24 млрд грн. Вона наголосила, що кошторис Фонду освоювався в тому числі через медико-соціальні експертні комісії, якими інвалідність громадянам призначалася не тільки за фактом, але й корупційним способом. Також при тимчасовій втраті працездатності використовувалися неелектронні лікарняні листи, до того ж використовувалися вони в тому числі для уникнення відповідальності, наприклад, звільнення з роботи, особливо коли мова йшла про державну службу. Отже, реформа покликана подолати усі вищезазначені проблеми, однак вона потребує підтримки платників податків, про що неодноразово наголошувала голова Комітету на брифінгу.
Народний депутат України Олег Арсенюк розповів, що об’єднання двох фондів у Фонд соціального страхування обґрунтоване суттєвим скороченням адміністративних витрат на 600 млн грн. Проте реорганізація тривала кілька років і відбувалася повільно через супротив керівників на місцях. Цей супротив, за словами народного депутата, визначався також тим, що дирекція старих фондів була уповноважена формувати комісії з їх же реорганізації. «Тепер у нас діє єдиний Фонд соціального страхування, де управління нібито здійснюється на паритетній основі. Однак на практиці маємо ситуацію, коли сторони соціального діалогу усунули державу від можливості захищати права громадян на соціальний захист, а обіцяна економія перетворилася в значне зростання адміністративних видатків», — пояснив О. Арсенюк.
Таким чином, на його думку, нагальною необхідністю є посилення представництва держави в управлінні Фондом соціального страхування, що й зумовило розробку законопроєкту № 2275, який повинен мінімізувати корупційні ризики:
- посилити представництво держави в системі управління Фондом;
- внести необхідні зміни в законодавство про загальнообов’язкове соціальне страхування в частині вдосконалення порядку призначення керівника виконавчої дирекції Фонду та посилення державного контролю за його діяльністю;
- запровадити обов’язкове декларування працівників Фонду.
О. Арсенюк додав, що на позачерговому засіданні правління Фонду соціального страхування 5 грудня 2019 р. обрано Олега Коваля, який зазначив, що вже ознайомився з його діяльністю. Спочатку він пригадав останні суперечки навколо керівництва виконавчою дирекцією Фонду та історію із призупиненням виплат застрахованим особам, а потім окреслив проблему виплат із «регресами», тобто тими страховими виплатами, які здійснюються на підставі встановлення ступеня втрати працездатності громадянина у зв’язку з отриманням ним професійного захворювання.
«Всього у нас в країні громадян, які мають постійну втрату різних рівнів працездатності, — 220 тис. Але на 01.01.2020 р., за попередніми даними, — 205 539 осіб. У бюджеті на 2020 р. закладено на виплату за «регресами» 9,75 млрд грн, у 2018 р. ця сума становила 8 млрд грн, в 2019 р. — 8,5 млрд грн». За його словами, роботодавці наразі не турбуються належним чином за безпеку праці своїх працівників, а тягар виплат після втрати працездатності працівникам сплачують інші платники податків. Все це зумовлює необхідність зміни принципів і підходів до системи соціального страхування в Україні.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото facebook.com/olegkoval29
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим