«Хотіли як краще, вийшло як завжди», або Законодавчі ініціативи потребують доопрацювання — АПАУ

Наразі ми бачимо багато ініціатив від депутатського корпусу та різних гілок влади зі спробами вчергове відрегулювати фармацевтичний ринок. Зокрема, немало новел стосується саме діяльності аптек.

До речі, 6 лютого Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України» (ГС «АПАУ») в рамках річної звітно-виборної конференції організувала та провела круглий стіл за участю представників Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), де було акцентовано увагу, зокрема, і на всіх цих ініціативах. Прокоментуємо деякі з них.

Наразі триває обговорення законопроєкту № 2735 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо врегулювання цін на лікарські засоби)».

Автор цього документа, мабуть, не зовсім досконало розібрався в питаннях формування цін на лікарські засоби. І ми бачимо чергову спробу відрегулювати те, що вже давно унормовано низкою чинних документів.

Уже вкотре наголошую, що середня роздрібна націнка в аптеках на всі лікарські засоби становить 19% і в останні роки постійно знижується завдяки конкуренції. Роздрібна націнка на основні лікарські засоби є регульованою і становить 10–25%. Роздрібна націнка на лікарські засоби за програмою «Доступні ліки» встановлена на рівні 15%, а на препарати інсуліну — 10%.

Усі ці роздрібні націнки не змінювалися вже впродовж кількох останніх років. Також наразі регулюється й націнка дистриб’ютора. У той час як ціна виробника державою взагалі не регулюється. Адже ми кілька років наводимо статистику, що найбільший вплив на формування ціни на ліки має саме виробник, незалежно від того, вітчизняний він чи закордонний. Тобто, якщо ціни на лікарські засоби зростають при фіксованих роздрібних націнках в аптеках, то це ініціатива виключно виробника!

Якщо взяти ціну за умовні 100%, то частка виробника становить 74%, частка дистриб’ютора — 8%, а аптеки — 18%.

АПАУ неодноразово надавала пропозиції до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, МОЗ щодо зміни порядку ціноутворення та здешевлення лікарських засобів. Одна з наших пропозицій — запровадити референтне ціноутворення на ліки з Національного переліку основних лікарських засобів.

Аби регулювати не тільки оптову та роздрібну надбавки, а й ціни виробника (за прикладом програми «Доступні ліки», під час впровадження якої виробниками лікарських засобів ціни на певні препарати було знижено на 5–70%).

Для цього не потрібно приймати закони, збурювати суспільство, а достатньо лише внести зміни до Постанови Кабміну.

Щодо регулювання націнок на медичні вироби, то тут, на наше переконання, немає чого й коментувати. Адже в ЄС, куди ми всі так активно намагаємося втрапити, ціни на ці групи товарів взагалі не регламентуються.

Хочу прокоментувати й ряд інших законодавчих ініціатив, а саме: законопроєкт № 2784 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», який розміщений для публічного обговорення на сайті МОЗ та яким пропонується посилити відповідальність за відпуск рецептурних ліків без рецепта.

Варто наголосити, що ці два документи, здавалося б, не на одну тему, але мають багато спільного. Це пояснюється тим, що ними пропонується посилити відповідальність, яка може настати під час відпуску рецептурних препаратів без рецепта (наркотичні — це також Rx-препарати).

В обох законопроєктах визначається відповідальність аптекарів та збільшення штрафних санкцій, у той час як зовсім не передбачено відповідальності тієї людини, яка не виписала такий рецепт. Адже за такої ситуації пацієнт просто не зможе отримати необхідні ліки.

Законопроєктом № 2784 впроваджується обов’язкова наявність електронного рецепта, без якого відпуск наркотичних і психотропних препаратів заборонений, тоді як під час відпуску звичайних Rx-препаратів така можливість навіть не передбачена.

Нинішня влада багато говорить про Е-країну чи «країну в смартфоні», навіть створено відповідне міністерство. Даним законопроєктом нас знову комусь хочеться повернути назад, залишаючи виключно паперову форму рецепта та ще й без відповідальності за його невиписування (а отже за непризначення ліків хворому). І це при тому, що електронний рецепт уже працює майже рік у рамках програми «Доступні ліки».

Пропонуємо ініціаторам даного законопроєкту передбачити обов’язкове впровадження Е-рецепту для всіх Rx-препаратів та визначити відповідальність осіб, які мають право виписувати рецепти в разі їх невиписування та ненадання пацієнту. Адже в такій редакції знову буде в усьому винен працівник аптеки.

Також багато розмов відбувається навколо проєкту наказу МОЗ щодо змін до наказу Міністерства № 677. Дійсно, наразі необхідність у таких змінах є, тому що за час дії цього наказу відбулися певні зміни в чинному законодавстві. Тож, деякі норми наказу потрібно привести у відповідність з їх вимогами. Це і визначення уповноваженої особи, і можливість оформляти висновок вхідного контролю в паперовому або електронному вигляді. Також ця ініціатива зменшує кількість паперових копій документів під час надходження лікарських засобів в аптеку та упорядковує їх тощо.

Разом з тим, є не зовсім зрозумілі нові положення, введення яких раніше не передбачалося. Зокрема, «для великих об’ємів карантинного товару допускається розміщення його в загальній зоні зберігання за умови забезпечення чіткого сигнального маркування карантинної продукції та додаткових засобів безпеки, які запобігають відвантаженню карантинного товару, що визначені в стандартних операційних процедурах та законодавстві».

Але ж у проєкті немає визначення, що таке чітке сигнальне маркування, як буде визначатися чітке воно чи ні, та що мається на увазі під великими обсягами товару. Усе це може призвести до конфліктних ситуацій під час перевірок. Тому пропонуємо авторам внести певні зміни в цей документ та дати лаконічне визначення.

Виходячи з вищевикладеного, ще раз зазначу, що ГС «АПАУ» завжди виступає за конструктивний діалог під час внесення будь-яких змін до чинних нормативних документів, адже від їх ґрунтовного змісту залежатиме не тільки якість лікарських засобів, якими забезпечуються наші громадяни, а й ефективність функціонування аптечних закладів у державі.

Володимир Руденко,
директор АПАУ,
доктор фармацевтичних наук, професор

Коментарі

Ортодоксальний фармацевт 10.02.2020 12:23
Цитата:"Тобто, якщо ціни на лікарські засоби зростають при фіксованих роздрібних націнках в аптеках, то це ініціатива виключно виробника!" Золоті слова, всі це розуміють, але ....

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті