Майбутнє української Фарми: уточнюємо маршрут

Як ми вже повідомляли, 13–14 лютого у столичному «Mercure Kyiv Congress Centre» відбувся XV Щорічний аналітичний форум «Фармапогляд–2020». Крокуючи слідами форуму, ми починаємо цикл публікацій і представляємо ключові тези доповідей, а також дискусій, що відбулися в рамках дводенного заходу. У даній публікації розглянемо аналіз макроекономічних факторів, прогнози розвитку фармацевтичного ринку, а також оцінку інвестиційних перспектив вітчизняної Фарми з точки зору експертів ринку.

МАКРОПОГЛЯД ТА ДЕТАЛІ НА МАЙБУТНЄ

У січні 2020 р. Світовий банк та Міжнародний валютний фонд (МВФ) оновили прогнози щодо розвитку світової економіки, зазначив Леонід Гуляницький, доктор технічних наук, професор, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Відповідно до World Economic Outlook Update у 2020 р. очікується зростання на рівні 3,3%, а у 2021 р. — на 3,4%. Це на 0,1 та 0,2 процентні пункти відповідно менше порівняно з жовтневим прогнозом (October World Economic Outlook). Погіршення прогнозів відоб­ражає несподівані негативні події щодо економічної активності в декількох країнах з ринком, що формується, а також вплив соціальних хвилювань. У країнах з розвиненою економікою прогнозується уповільнення зростання з 1,7% у 2019 р. до 1,6% у 2020 і 2021 рр. Зокрема, зниження темпів приросту прогнозують для економік США та Японії. У Єврозоні очікують помірне зростання: на рівні 1,3% у 2020 та +1,4% у 2021 р. Натомість більш високі темпи розвитку очікують від країн, що розвиваються. Так, в Індії прогнозують прискорення зростання ВВП з 4,8% у 2019 до 6,5% у 2021 р. А от у Китаї прогнозується сповільнення зростання ВВП з 6,1% у 2019 до 6% у 2020 р. та 5,9% у 2021 р.


Слід зазначити, що поширення небезпечного вірусу з Китаю вплинуло на стрімке зниження цін на нафту. Так, на початку 2-го тижня 2020 р. ціна на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) сягнула 50 дол. США за барель. За прогнозами Майк­ла Мейдана, аналітика з Oxford Institute for Energy Studies, є висока вірогідність того, що в лютому можливе зниження попиту на нафту на 3–4 млн барелів за добу, оскільки китайська економіка практично зупинилася. Найближчі тижні можуть стати вирішальними — стане зрозуміло, наскільки хвороба поширюватиметься світом. Епідеміолог із Гонконгу вважає, що коронавірус може заразити більше 60% населення світу, якщо вченим не вдасться розробити шляхи протидії.

В Україні прогнозується прискорення зростання ВВП на тлі реформ, внутрішнього попиту та високої інвестиційної активності. Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства України розроблено 2 можливі сценарії:

  • 1-й сценарій передбачає зростання ВВП на 3,7% у 2020 р., 3,8% у 2021 р. та 4,1% у 2022 р.;
  • 2-й сценарій (за умов успішного впровадження реформ для покращання бізнес-клімату, кардинальних успіхів в боротьбі з корупцією, реформування судової системи і захисті прав власності, що можуть зумовити сплеск інвестиційної активності, зокрема за рахунок припливу іноземного капіталу) — зростання ВВП на 4,8% у 2020 р., 5,5% у 2021 р. та 6,5% у 2022 р.

Припущення щодо середньорічного обмінного курсу у 2020 р. за 1-м сценарієм становить 27,0 грн за 1 дол., за 2-м сценарієм — 24,8 грн за 1 дол.

Щодо прогнозів розвитку українського фармринку, за оцінкою Л. Гуляницького, у 2020 р. обсяги роздрібного ринку лікарських засобів у націо­нальній валюті можуть збільшитися на 11–15,4%, а за підсумками 2021 р. — на 10,3–14,2%.

ФАРМРИНОК 2019–2020: DOUBLE-DIGIT GROWTH

Очікується, що у 2020 р. український фармринок може знову повернутися до сегмента Pharmerging Markets — дуже привабливого для міжнародних інвесторів, підкреслив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research». Український фармринок у грошовому вираженні продовжує показувати Double-Digit Growth, випереджаючи глобальний тренд, а також сусідні країни. За підсумками 2019 р. споживання лікарських засобів демонструє значне зростання в грошовому вираженні (+14%) та доларовому еквіваленті (+20%), що значною мірою обумовлено укріпленням націо­нальної валюти. Водночас спостерігається невелике зниження в натуральному вираженні (4%). Така ситуація обумовлена демографічною кризою (показники смертності значно перевищують такі народжуваності), споживанням більш містких упаковок, а також перереєстрацією деяких лікарських засобів в інші категорії товарів «аптечного кошика»*. Слід зазначити, що в категоріях товарів «аптечного кошика» протягом останніх років яскраво виражений тренд до збільшення частки дієтичних добавок, що може бути обумовлено переведенням (перереєстрацією) деяких лікарських засобів у категорію дієтичних добавок.

Частка державного фінансування в загальному обсязі фінансування ринку лікарських засобів становить менше 12% з урахуванням програми реімбурсації (0,9%). Споживач же бере на себе левову частку, оплачуючи лікарські засоби в аптеках та приватних клініках. При чисельності населення 37,3 млн осіб** роздрібне споживання на душу населення становить 90 дол.

Слід зазначити, що в лютому 2020 р. у роздрібному сегменті спостерігається стрімке зростання споживання лікарських засобів як у грошовому, так і натуральному вираженні, що обумовлено загостренням епідситуації щодо захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції.

У сегменті дистрибуції останніми роками окреслилася чітка трійка лідерів, це компанії «БаДМ», «Оптіма-Фарм» і «Вента.ЛТД». За підсумками 2019 р. вони забезпечують 86% поставок лікарських засобів в аптечні мережі.

У роздрібному сегменті вперше за 5 років зафіксовано зменшення кількості торгових точок. Станом на початок 2020 р. їх кількість становить 19,9 тис., а отже, на 1 торгову точку припадає 1,9 тис. жителів. На думку доповідача, дана тенденція продовжуватиметься на фоні консолідації аптечного бізнесу. Наразі топ-3 аптечних мереж належить майже 29%, а топ­-100 — 78% товарообігу.

ІНВЕСТИЦІЙНІ ВЕКТОРИ УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМИ

Протягом останніх років економіка України зростала за рахунок відновлення споживання, а купівельна спроможність прискорювалася, викликаючи збільшення обсягів роздрібної торгівлі. У 2019 р. українська гривня увійшла до топ-20 найбільш укріп­лених валют (посилення гривні зумовлено в тому числі попитом нерезидентів на державні облігації) — повідомив Костянтин Магалецький, партнер «Horizon Capital». На фоні економічного зростання поліпшуються інвестиційна приваб­ливість та місце України у світових рейтингах. Так, у міжнародному рейтингу простоти ведення підприємницької діяльності Doing Business Україна стрибнула на 64-те місце (серед 190 країн). А за Global Innovation Index — на 47-ме місце. За даними опитування Американської торговельної палати України, настрій бізнесу оптимістичний: 88% компаній — членів палати відзначають збільшення доходів своїх компаній, а 65% — збільшують інвестиції в Україну.

За словами спікера, фармацевтичний сектор України — один з найбільш привабливих сфер для інвестицій: український фармринок значно випереджає глобальний тренд та найближчих сусідів за темпами зростання, а також має значний потенціал для подальшого розвитку. Протягом останніх років локальні виробники прискорили зростання, у фармацевтичній індустрії спостерігається висока інвестиційна активність. Глобальні гравці збільшують інвестиції в Україну. Зокрема, відомо, що німецький виробник «STADA» купив фармацевтичний бізнес «Biopharma». Це найбільша інвестиція у фармацевтичний бізнес України за останній час — зазначив К. Магалецький.

Промислові об’єкти, які знаходяться в Украї­ні, нарешті почали привертати увагу глобальних гравців, зазначив Денис Голубчиков, директор ТОВ «ФЗ «Біофарма». Більша частина інвестицій 2019 р. була спрямована на реальний сектор економіки. Так історично склалося, що з пострадянських часів в Україні розвинена хімічна та фармацевтична інфраструктура. За словами спікера, на сьогодні Україна має 115 підприємств, що займаються виробництвом фармацевтичної продукції. І одному з них вдалося привернути увагу міжнародної фармацевтичної компанії.

Є фармацевтичні компанії глобального масштабу, які зацікавлені інвестувати в український фармбізнес, підкреслив Борис Лабенський, директор компанії «Стада Україна». В Україні є заводи, які відповідають міжнародним стандартам. Якщо є намір привернути увагу міжнародної компанії, слід приводити завод у відповідність зі стандартами, адже потенційний інвестор досконало вивчатиме всі процеси покроково. Також інвестори звертатимуть увагу на прозорість та етичність бізнесу.

Михайло Вірич, директор департаменту CRM&BI компанії «Proxima Research», прокоментував: «Ми бачимо істотне поліпшення інвестиційного клімату в країні в цілому, зростання інтересу міжнародних інвесторів до українських активів. При цьому різниця в організації бізнесу міжнародних публічних компаній і фармкомпаній в нашій країні дуже велика. Різниця у фінансовій звітності, системі управління та ухвалення рішень, питаннях інформаційної безпеки тощо. Для прискореного усунення цих відмінностей необхідні послуги консалтингових компаній у різних сферах. Виникає питання — чи готові ці компанії надавати такий сервіс. У компанії «Proxima Research» ми консолідуємо більше ніж 20-річний досвід роботи в фармгалузі й готові допомагати вибудовувати системи збору й обробки інформації з будь-яких джерел, впроваджувати підходи прийняття зважених рішень на підставі об’єктивної інформації. Як у технічній складовій, так і в організаційній. Це дозволить істотно зблизити позиції потенційного інвестора і бізнесу, налагодити діалог однією мовою і підвищити ефективність роботи».

На думку Кшиштофа Седлецкі, партнера компанії «ABSC», українським фармацевтичним компаніям трохи тісно на вітчизняному ринку. Багато з них вже експортують свою продукцію на ринки країн СНД, Далекого Сходу, Азії. Та, напевно, найбільшою мрією є вихід на ринки ЄС та США. І тут, на думку спікера, є місце якщо не для прямих фінансових, то для секторних інвестицій, злиття або інших видів спільної діяльності з великими компаніями.

Євген Заїка, генеральний директор в Україні та СНД компанії «Аcino», зазначив, що для інвестора важлива диверсифікація активів. Як правило, більше цікавить портфель (бренди), а не виробничі потужності.

Георгій Вікторов, голова представництва компанії «Abbott Laboratories» в Україні, додав ложку дьогтю в бочку меду оптимістичних очікувань щодо міжнародних інвестицій. Так, український ринок зростає високими темпами, та на глобальній арені його частка все ж дуже мала. Крім того, український ринок є суто генеричним, тому, на думку спікера, великі міжнародні компанії не дуже зацікавлені у придбанні заводів та виробничих потужностей, більш вірогідним може бути розміщення контрактних виробництв на потужностях українських заводів. Щодо прогнозів динаміки ринку у 2020 р. Г. Вікторов висловив зважений оптимізм щодо зростання ринку здебільшого за рахунок грошей пацієнтів.

Віталій Гордієнко, голова представництва «AbbVie Biopharmaceuticals» в Україні, голова APRaD, окреслив фактори, необхідні для подальшого росту виробників інноваційних препаратів. По-перше, це мир у нашій країні та економічне зростання. По-друге — покращення клімату у сфері захисту інтелектуальної власності. Також важливий аспект — це питання введення паралельного імпорту, що може суттєво вплинути на розподіл частки гравців. Ще один важливий фактор — це прозорі правила доступу. Доповідач зазначив, що інновації та доступ до інноваційних ліків без подальшого розвитку реімбурсації значною мірою обмежені купівельною спроможністю населення.

Дмитро Судак, керівник безрецептурного підрозділу «Тева Україна», показав, як фармацевтична компанія може позитивно впливати на економіку та систему охорони здоров’я, зокрема за рахунок заощадження державних коштів, що асоціюються з придбанням генеричних лікарських засобів замість оригінальних. Так, за оцінкою «Matrix Global Advisors», в Україні «Тева» підтримала близько 2,1 тис. робочих місць, згенерувала 12,2 млрд грн ВВП та допомогла заощадити 492 млн грн державних коштів у 2018 р.

На фоні стрімкого збільшення частки дієтичних добавок на фармринку України цей сегмент є досить привабливим для інвестування. Бачення нових можливостей у сфері контрактного виробництва цих продуктів представив Павло Лукашевич, генеральний директор компанії «Астрафарм». Доповідач презентував «конструктор» дієтичних добавок, який реалізується платформою «BioADD». Замовник обирає категорію, рецептуру, форму випуску, упаковки, дизайн і т.п.

«BioADD» бере на себе розробку рецептури діє­тичної добавки, підготовку проєкту нормативно-технічної документації, отримання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на технічні умови, замовлення сировини та пакувальних матеріалів, виробництво дієтичної добавки згідно із загальними гігієнічними вимогами та принципами HACC, оформлення сертифіката якості на дієтичну добавку та інших супровідних документів. Потенційними партнерами платформи можуть стати аптечна мережа або група аптечних мереж, фармацевтичний виробник або фізична особа.

Ігор Лукашенко, голова ГС «Асоціація відповідальних виробників дієтичних добавок», окреслив основні ризики у сфері обігу дієтичних добавок. За словами спікера, відсутність нормативно-правової бази, яка регулювала б обіг та якість дієтичних добавок, а також недостатня поінформованість населення щодо них, формує ринок дієтичних добавок, 90% яких не відповідає заявленому складу. Операторам ринку та споживачам необхідні адекватна нормативно-правова база та контроль обігу дієтичних добавок у роздрібному сегменті.

Далі буде…

Катерина Дмитрик,
фото Сергія Бека
*Лікарські засоби, медичні вироби, дієтичні добавки, косметика.
**За останніми даними, оприлюдненими КМУ, чисельність наявного населення України станом на 1 грудня 2019 р. становить 37,289 млн осіб.
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті