«Регуляторним органам треба не створювати умови для закриття аптек, а сприяти їх ефективній діяльності» — професійна асоціація

1 квітня минулого року набули чинності Державні будівельні норми (ДБН) В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», яких повинні дотримуватися аптечні заклади та інші заклади інфраструктури. Це стосується створення умов для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень. У документі вказано, що за новими нормами всі будинки та споруди в Україні, а також необхідна інфраструктура повинні обов’язково проєктуватися та вводитися в експлуа­тацію з елементами доступності для маломобільних груп населення. Серед іншого в нових ДБН наведено технічні характеристики пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату; тактильних та візуальних елементів доступності — тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, аудіопокажчиків для осіб з порушеннями зору; іншого візуального інформування, дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для осіб з порушеннями слуху та інші важливі зміни. Аптеки, які постійно переймаються проблемами осіб з інвалідністю, підтримали ці нововведення й наразі максимально працюють над тим, аби змінити ситуацію на краще в тих закладах, які не відповідають новим нормам ДБН та вимогам Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності». Але не все так просто, як здається на перший погляд. Про проблеми не тільки аптек, а й пацієнтів, які вже виникли у зв’язку з прийняттям нових законодавчих документів, розповідає директор ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)», доктор фармацевтичних наук, професор Володимир Руденко.

— Швидкість появи законодавчих ініціатив, спрямованих на модифікацію того чи іншого виду діяльності у сфері охорони здоров’я, останнім часом просто вражають. При цьому далеко не завжди зрозуміло, «задля блага кого» ті зміни пропонуються.

— Життя нині наскільки непередбачуване, що вже нічому не дивуєшся. Та все ж дуже хочеться, щоб хоча б у законодавчій сфері рішення приймалися виважені й мудрі. Адже розробити той чи інший документ — це одне, але ж комусь потім потрібно втілювати написане в життя. І ось тут інколи починається найцікавіше…

Наразі дійсно встановлено ДБН для закладів, які будуть введені в експлуатацію в майбутньому. Але всі ці законодавчі ініціативи не вирішують питання вже існуючих житлових будинків та інших об’єктів інфраструктури. Що я маю на увазі? Фактично діючі документи не передбачають вирішення питання інклюзивності в «хрущовках», громадському транспорті, підземних переходах. Адже хоч би й до аптеки людині, яка, наприклад, пересувається на візку, ще треба якось дістатися.

До речі, якщо говорити про громадський транспорт, то, наприклад, у метро, з 52 діючих станцій Київського метрополітену повністю пристосовані для пересування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема обладнані ліфтами та підйомниками, лише 13.

Проте акценти влада робить не на цьому, бо добре розуміє, що виконати в найближчій перспективі подібні завдання і не завжди можливо, і занадто дорого. Контролюючі органи влади нині найбільше в цих питаннях тиснуть на суб’єктів господарювання, які мають отримувати ліцензії. І це стосується, у першу чергу, діяльності банків, аптечних закладів тощо.

У той же час влада не звертає увагу на суб’єкти господарювання, які є не менш важливими для маломобільних груп населення, а саме: магазини, заклади громадського харчування тощо. Бо діяльність цих суб’єктів не ліцензується, а отже, вони можуть здійснювати її як завгодно, на власний розсуд.

— А якщо сфокусувати увагу все ж на аптеках, яка ситуація вимальовується на цій ниві?

— Якщо говорити прицільно про аптеки, то заклади, які розпочали свою роботу вже після введення в дію нових вимог ДБН, дотримуються прописаних правил. Але є питання щодо діяльності аптек, і таких більшість, які відкривалися відповідно до колишніх норм. Як бути тут?

Варто зазначити, що про розумне пристосування своїх об’єктів (що дозволялося законом) дбали всі. Хтось будував пандус, хтось облаштовував підйомники, а хтось установлював кнопку виклику, аби на вимогу працівник аптеки міг вийти до пацієнта з інвалідністю і задовольнити його потреби в забезпеченні лікарськими засобами. До 1 квітня 2019 р. все це було в законному полі, адже підтвердженням дій того чи іншого аптечного закладу є видана ліцензія, без якої він не може розпочати свою роботу. Зазначу, що так працювали всі — і банки, і аптеки, і інші ліцензіати.

Тепер же регулятори (ті, хто видає ліцензії та контролює їх діяльність) хочуть терміново «навести лад» у своєму господарстві. Тільки от підходи до всіх чомусь різні.

Наприклад, Національний банк України (НБУ) дозволив тим банкам, які, на його думку, не відповідають на сьогодні вимогам ДБН, привести все у відповідність протягом 3 років, враховуючи надзвичайно складний процес погоджень фінансування та будівництва.

Якщо бути точнішим, то наприкінці 2018 р. НБУ видав постанову № 149, де велику увагу приділено саме банківській ліцензії. А в розділі 28, зокрема, йшлося про доступність банківських відділень для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення.

На вимогу НБУ в 2022 р. всі відділення банків повинні бути повністю доступними відповідно до вимог ДБН В.2.2-40:2018, які набули чинності з 1 квітня 2019 р. Уже у 2020 р. не менше третини всіх відділень повинні бути інклюзивними. Та оскільки українські банки не встигають діяти за планом НБУ, 16 січня вийшла нова постанова № 151. Тепер усі відділення повинні бути інклюзивними до 2023 р. Це стосується як українських банків, так і філій іноземних банків, які відкривають свої відділення в Україні.

Тобто процес адаптації до інклюзивних норм НБУ продовжено. І це добре. Що ж до діяльності аптек, то наразі питань більше, ніж відповідей.

— А яка ситуація сформувалася з профільним аптечним регулятором?

— Від імені АПАУ ми неодноразово зверталися до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) щодо визначення реального порядку. Але поки безрезультатно. Тому й досі незрозуміло, як бути в ситуації, якщо в одному будинку чи просто поруч відкрито кілька аптек, і лише одна з поміж трьох, наприклад, не відповідає вимогам, то чи потрібно їй проводити такі дії (вигадувати, як прилаштувати пандус, коли це практично неможливо), чи пацієнти, які цього потребують, можуть скористатися послугами тих аптечних закладів, де пандуси вже є?

— Якщо аналізувати описану вами ситуацію, то чому дві аптеки можуть забезпечити відповідність Ліцензійним вимогам, а третя — ні? Особливо якщо вони знаходяться в одній будівлі.

— Відповідно до опитування членів АПАУ далеко не всі аптеки можна пристосувати відповідно до вимог ДБН. Це і приміщення, які побудовані десятки, а то й сотні років тому, що мають історичне значення, дуже давно введені в експлуа­тацію й іншими законами не дозволяється змінювати фасад, а отже — будувати пандуси чи ліфти. Також хочу сказати і про надзвичайно складну процедуру погодження відведення землі та й самого будівництва. Мова навіть не про кошти. Хоча тут корупційна складова теж має місце. Але є велике небажання місцевої влади йти назустріч власникам аптек у даному питанні. На місцях, та й не тільки, взагалі люблять ставити палиці в колеса тим, хто успішніший, перспективніший. Якось так.

Отже, який вихід. На думку регулятора, таку аптеку треба позбавити ліцензії, одним словом — закрити. Це ж найпростіший шлях. Немає аптеки — немає й проблем. Але тоді виникає проблема для пацієнтів, які звикли купувати ліки саме в цьому аптечному закладі, і їх усе влаштовувало. Дбаючи про осіб з інклюзією, не варто переставати дбати про всіх інших. Адже закриття аптеки в якомусь мікрорайоні, селищі, селі лише додасть клопотів жителям, яким треба буде думати, як дістатися до іншої аптеки, що не завжди територіально поруч, аби придбати той чи інший лікарський засіб. І кому від цього буде краще? Нікому! А процес закриття аптек уже розпочався.

За останні пів року, як свідчать дані аналітичних компаній, аптек в Україні стало менше майже на 800.

— Якими Ви бачите шляхи вирішення проб­лем, що накопичилися? Адже критикувати — це одна справа. А ось зробити так, щоб усе запрацювало, — зовсім інша.

— Звичайно, ми не критикою єдині й маємо ряд пропозицій.

По-перше, ми як аптечна асоціація пропонуємо виробити чіткий алгоритм дій територіальних органів Держлікслужби (та опублікувати його на офіційному сайті) при проведенні перевірки з даного питання. А саме встановити, що аптечні заклади, які відкриті після 1 квітня 2019 р., повин­ні враховувати вимоги ДБН В.2.2-40:2018 в обсязі, визначеному Ліцензійними умовами, та встановити, що аптечні заклади, які відриті до 1 квітня 2019 р., ведуть свою діяльність згідно з тими нормативними актами та документами, які діяли та надавалися Держлікслужбі при проведенні передліцензійної перевірки та видачі ліцензії в той час. Також необхідно визначити порядок перевірки діяльності аптек, що знаходяться в приміщеннях, які є пам’ятками архітектури або знаходяться в об’єктах, які неможливо облаштувати пандусом, підйомником або іншими засобами внаслідок технічних чи інших особливостей приміщення.

Також рекомендуємо запропонувати Міністерству розвитку громад та територій України разом з громадськими організаціями розробити та затвердити проєкт нормативного акта, яким визначити обов’язок саме власника приміщення або будівлі, у якому ведеться господарська діяльність (незалежно від виду діяльності), забезпечити доступність зовнішнього входу відповідно до вимог ДБН В.2.2-40:2018 та передбачити, що без виконання цієї норми суб’єкт не може надавати послуги або вести діяльність у такому об’єкті (у тому числі передачі в оренду для ведення діяльності іншими суб’єктами). Важливою умовою є також розробка форми документа, який буде видаватися для підтвердження відповідності об’єкта вимогам ДБН у частині доступності зовнішнього входу. Будь-яке зобов’язання всіх аптечних закладів щодо приведення приміщень у відповідність з вимогами ДБН В.2.2-40:2018 повинно супроводжуватися змінами до Ліцензійних умов. У цьому разі перехідний період повинен становити не менше 3 років.

Також вкотре звертаємося до Держлікслужби з пропозицією щодо проведення круглого столу, за яким варто зібрати і представників організацій інвалідів, і учасників ринку, аби разом обговорити зміни до Ліцензійних умов, що будуть реальними для втілення й корисними для всіх. А інакше як?…

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Сергій 27.02.2020 9:44
Згідно з даними «Каталогу юридичних позицій Конституційного Суду України (1997-2018 роки): Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.      Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.      Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).      Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).» Наприклад, бувші житлові приміщення (квартири 1-го поверху, висота полу від поверхні землі 0,9 - 1,30 метра) викуплені в багатоквартирних будинках, проведена реконструкція під аптеки (загальною площею 90кв.м., 110 кв.м., 127 кв.м.) згідно затверджених проектів (у тому числі затверджений фасад архітектурною радою) та на підставі розпорядження міського Голови, АПТЕКИ введені в експлуатацію Актом Державної комісії (Акт - затверджений Розпорядженням міського Голови) в 1996 -1999 роках, видані «Свідоцтва права власності на приміщення АПТЕК». Обладнані «кнопками виклику». Питанне «порушень Ліцензійних умов аптеками» буде спірним і ті хто діяв в межах законодавства, зможе відстояти своє «право на життя». Мабудь необхідно вносити виправлення (!) в Ліцензійні умови. Що до ДБН, вимоги передбачені до об’єктів що проектуються та будуються ... Безумовно, необхідно створювати доступність для людей з інвалідністю, - це не обговорюється! Але такий «метод», більш схожий на «подчистку» фармацевтичного ринку.
Галина 28.02.2020 9:04
Дуже правильні пропозиції! Дякуємо за розуміння.
Сергій 01.03.2020 12:13
Не зовсім згоден, Сергій, що доступність інвалідам не обговорюється... Не так давно у Відні я заходив до аптеки, долаючи три сходинки вгору, а у Гамбурзі чотири вниз... То що виходить, не дбають в Европі про інвалідів? Чи навпаки, дбають, а не роблять вид, як у нас!!! Щодо нашої турботи - то чистої води профанація та окозамилювання, корупційна кормушка, та сприяння бізнесу по виробництву підйомників. 90% пандусів , що нагородили скрізь, ніколи не використовуються за призначенням. На них витрачено безумна сума коштів, вони спотворюють фасади будівель, та мають додаткові ризики травматизму. Нічого спільного з турботою про інвалідів ці пандуси не мають. З другого боку, торгівельні точки щомісяця обслуговують тисячі людей, є місцем працевлаштування наших громадян, платять податки, частина яких йде, в тому числі, і до фонду захисту інвалідів. Хтось дуже наполегливо давить на аптеки, бо має вплив і власний інтерес. Але є питання: хто сказав, що людині з обмеженими можливостями аптека важливіша за все інше?!!! Є якась статистика, що аптека є місцем найбільш необхідним для інваліда? Аптека вирішує всі питання інвалідів? Чи вже все взагалі скрізь облаштовано, а про аптеки забули??? Вже давно всі інваліди мають вільний вихід з власного житла, вільно рухаються вулицями, мають доступ до громадського транспорту, без перешкод отримують послуги нотаріусів, перукарень та кафе, вільно потрапляють до магазинів та кінотеатрів ... Взагалі, всі їх питання вирішені, крім аптек. Аптеки ж, наполегливо не бажають обслуговувати інвалідів. Тому їм і придумали нові ДБН, а точніше, здерли їх з російських, слово у слово. Бо то хай у Відні австріяки піклуються за своїх як хотять, а ми будемо так, як нам добре. А як добре інвалідам? Може запитати у них?? Не тих, хто їх роками "опікується", а тих, хто роками не може вийти з під'їзду власного будинку!!! І я впевнений,що аптеки будуть далеко не в першій десятці їх інтересів та побажань.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті