Реформа екстреної медичної допомоги: як працюватиме «швидка» у нових умовах?

ПРО ЗАХОДИ ЩОДО РОЗВИТКУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ У 2020 Р.

Дмитро Луфер, заступник міністра охорони здоров’я, нагадав, що 29 січня 2020 р. затверджено план реалізації Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги. «У ньому передбачено багато роботи на цей рік. План заходів включає, зокрема, об’єднання центрів екстреної медичної допомоги, комп’ютеризацію центрів, забезпечення всіх автомобілів GPS, перепідготовку працівників екстреної медичної допомоги, а також закупівлю машин. Цього року передбачено близько 1 млрд грн на закупівлю машин, розбудову диспетчерських центрів та обладнання цент­рів перепідготовки та навчання».

Для того щоб пацієнти були якнайшвидше доставлені до лікарні, необхідно:

• оптимізувати маршрути, куди саме швидка має доставити пацієнта. Ці маршрути зараз розробляються на рівні госпітальних рад у кожному регіоні, до 1 квітня вони мають бути направлені до МОЗ України для затвердження;
• забезпечити дороги належної якості за маршрутами.

«Норматив, на який ми орієнтуємося, — до години до лікарні, — зазначив Д. Луфер. — За планом «швидка» має доїхати за 10 хв у межах міста або за 20 хв поза містом. Щоб цей план реалізувати, потрібно побудувати маршрути, отримати статистику викликів, розробити карти викликів. У цьому має допомогти інформаційно-аналітична система «Централь 103». Також ця система дозволить направляти на виклик не вільну машину, яка зараз є на базі, а вільну машину, яка знаходиться поруч», — додав доповідач. У найближчих планах також інтеграція інших служб у систему надання екстреної допомоги, поліції та пожежників, а також волонтерів, що пройшли спеціальне навчання та готові допомагати у разі великих техногенних або інших катастроф.

ПРО УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ ІЗ НСЗУ

За словами Оксани Мовчан, т.в.о. голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), наразі служба готова укласти перші 25 контрактів на надання екстреної медичної допомоги. Повідомлення про намір укласти договір отримали 24 обласних центри екстреної медичної допомоги та Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Київ.

Контракт з НСЗУ означатиме:

• збільшення фінансування. На екстрену медичну допомогу, що надаватиметься в рамках програми медичних гарантій, буде спрямовано 4,7 млрд грн, що на 20% більше, ніж торік;
• впровадження єдиного тарифу.

«Якщо раніше тариф на «екстренку» встановлювала місцева влада, тож він відрізнявся в різних областях, то зараз тариф єдиний для кожного пацієнта незалежно від регіону. Кошти, які отримає заклад, — це добуток зареєстрованого на території населення та єдиного тарифу на одну особу», — пояснила О. Мовчан. При цьому керівник центру екстреної медичної допомоги зможе вільно розпоряджатися цими коштами.

Доповідач зазначила, що ситуація невідповідності між кількістю зареєстрованого та фактичного населення з часом має бути відкоригована, для цього потрібна статистика. З 1 квітня вся система охорони здоров’я переходить в електрон­ну форму, що дозволить отримати дані, які стануть основою при прийнятті управлінських рішень.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ?

«Телефон швидкої медичної допомоги не зміниться — 103, проте принципово зміниться те, що відбувається на іншому кінці слухавки, — прокоментувала О. Мовчан. — Усі центри екстреної медичної допомоги будуть під’єднані до єдиної системи «Централь 103», що вплине на швидкість та точність реагування. Незабаром це дозволить нам вийти на рівень, коли на один дзвінок реагують одразу декілька служб, — і екстрена, і правоохоронні органи, і пожежна служба».

ОЧІКУВАННЯ ЦЕНТРІВ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ДОПОМОГИ

«Цього року ми очікуємо на збільшення тарифу порівняно з попереднім роком. Це допоможе забезпечити достойне фінансування системи екстреної медичної допомоги та прийнятний рівень заробітних плат», — зазначила Ірина Дяченко, головний бухгалтер КНП «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради».

Слід зазначити, що у Вінницькій обл. система «Централь 103» була впроваджена в тестовому режимі у 2018 р. «Завдяки цій системі наше оперативно-диспетчерське управління бачить кожну машину, стан готовності до виклику, інформацію про кожного пацієнта (яка допомога була надана, які медикаменти, у яку лікарню транс­портували), можемо оцінити швидкість реагування, а вся інформація відображається в єдиній системі», — прокоментувала І. Дяченко.

ПРО МІФИ НАВКОЛО ЕКСТРЕНОЇ ДОПОМОГИ

На думку О. Мовчан, наразі найбільший виклик реформування системи надання екстреної допомоги — комунікаційний. «Зараз потрібно утриматися від паніки та розповсюдження неправдивої інформації з приводу того, що відбуватиметься з 1 квітня 2020 р.», — вважає спікер.

«Реформа фінансування системи охорони здоров’я — одна з найбільш складних структурних реформ в Україні. При цьому другий етап цієї реформи розпочинається в той самий рік, коли мають відбутися місцеві вибори. На жаль, дуже багато міфів і спекуляцій є на місцях», — зазначила Тетяна Бойко, директор Департаменту комунікацій НСЗУ. Зокрема, поширюється міф про те, що екстрена медична допомога для пацієнтів буде платною. Т. Бойко також підкреслила, що екстрена медична допомога надається незалежно від того, чи підписала особа декларацію із сімейним лікарем: наявність декларації для цього виду послуг не має значення.

Спікер закликала громадян ставитися до виклику «швидкої» відповідально, тобто не викликати її у ситуаціях, які не є екстреними.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!