5 травня відбувся онлайн-брифінг щодо реформування медичної галузі України за дорученням Президента України, за участі міністра охорони здоров’я Максима Степанова, голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) Михайла Радуцького.
М. Степанов поінформував щодо ситуації з поширенням коронавірусної хвороби на території України. Відтак, за даними Центру громадського здоров’я (ЦГЗ), станом на 9:00 5 травня в Україні 12 697 лабораторно підтверджених випадків COVID-19. За добу зафіксовано 366 нових випадків. На амбулаторному лікуванні знаходиться 8935 пацієнтів, з них 724 дитини та 2061 медичний працівник. Усього потребували госпіталізації 3762 особи, з яких 157 дітей та 418 медиків. Внаслідок ускладнень, викликаних хворобою, померли 316 людей, з них 18 медичних працівників. Загалом 1875 пацієнтів уже одужали, з яких 424 медичних працівники, — повторне лабораторне дослідження не виявило вірусу в організмі.
Міністр також зазначив, що відомство має намір покрити дефіцит фінансування всіх медичних закладів, щоб не допустити закриття лікарень та звільнення медичних працівників. Крім того, передбачається підвищення зарплати медиків.
«Медична реформа у тому вигляді, в якому ми її отримали, означає звільнення близько 50 тис медичних працівників та закриття 332 лікарень. Усе це через дефіцит фінансування. Насправді це не передбачає нічого позитивного ані для медиків, ані для пацієнтів. Це не означає, що ми збираємося згортати реформу, навпаки, її потрібно реалізовувати, але суттєво змінивши, враховуючи українські реалії та виправивши допущені під час її планування помилки. Потрібне підвищення зарплат лікарям та середньому медичному персоналу другої та третьої ланки, а це понад 400 тис. медиків», — підкреслив М. Степанов.
За словами міністра, медична реформа у зміненому вигляді передбачатиме поліпшення якості та доступності медичних послуг. При цьому Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) терміново готує зміни до деяких нормативно-правових актів, якими буде передбачено, що всі заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, отримують фінансування з державного бюджету, не менше, ніж у 2019 р.
Очільник відомства підкреслив, що головним закупівельником залишиться Національна служба здоров’я України. При цьому з 1 червня за Державною програмою медичних гарантій будуть додатково фінансуватися такі пакети:
- первинна медична допомога;
- екстрена медична допомога;
- гострий інфаркт міокарда;
- гострий мозковий інсульт у стаціонарних умовах;
- 4 пакети для лікування COVID-19.
«Для того, щоб підвищити зарплати 435 тис. медиків, необхідно додатково виділити 11 млрд грн, що буде зроблено з 1 липня 2020 р. за рахунок державного бюджету України», — підсумував М. Степанов.
М. Радуцький зазначив, що помилка, яку негайно потрібно виправити, — це недостатнє фінансування системи охорони здоров’я.
«Розвинені країни витрачають на фінансування системи охорони здоров’я приблизно 10% ВВП, у той час як Україна лише близько 3%. В умовах дефіциту фінансування жодна реформа не матиме шансу на успіх. Тому Комітет наполягає на необхідності збільшення фінансування системи охорони здоров’я з наступного року вдвічі, тобто до 6% ВВП», — зауважив голова Комітету.
Окрім того, М. Радуцький підкреслив, що, збільшуючи фінансування, потрібно збільшувати відповідальність медичних закладів перед пацієнтами. За статистикою, лише 20% лікарських помилок спричинені людським фактором, інші 80% — через недосконалість медичних технологій, брак медичного обладнання. Тому від помилок важливо захистити не тільки пацієнта, але й лікаря. Вирішити таку проблему допоможе система страхування відповідальності лікарів. «На думку Комітету, подібна система страхування професійної відповідальності медичних працівників має стати частиною медичної реформи в Україні», — підсумував М. Радуцький.
Коментарі