СПРАВИ ФАРМБІЗНЕСУ У ПЕРІОД КАРАНТИНУ
Як ми неодноразово повідомляли, запровадження карантину спровокувало паніку серед населення та зумовило суттєве зростання обсягів продажу лікарських засобів, однак у подальшому вони почали зменшуватися й така тенденція зберігається. Як свідчать результати дослідження robota.ua, левова частка аптечних мереж та дистриб’юторів звітували про падіння рівня продажу (рис. 1). Кожному другому представництву міжнародних фармкомпаній в Україні вдалося зберегти стабільність цього показника. Близько 13% компаній відзначили, що рівень продажу підвищився.
Найбільш вразливі малі компанії — 73,7% оцінюють ситуацію як вельми тривожну (рис. 2). Більше половини великих та середніх компаній зазначають, що для них нічого не змінилося — усе як завжди.
БІЛЬШІСТЬ КОМПАНІЙ «ЗАМОРОЗИЛИ» НАБІР СПІВРОБІТНИКІВ
Більше половини роботодавців фармацевтичної галузі зупинили набір нових співробітників. Серед виробників препаратів та медичного обладнання таких переважна більшість (90%) (рис. 3). «Українські компанії-виробники в період пандемії зосередилися на збереженні кількості робочих місць і нарощуванні розробки, виробництва і споживання вітчизняного продукту», — коментує ситуацію Катерина Ткачук, тім-лідер напрямку «Фармація, медицина» кадрового холдингу «Анкор». Андрій Анучин, директор спеціалізованого агентства з підбору персоналу «Фарма Персонал», зазначає: «Наразі важко спрогнозувати, скільки ця криза в галузі продовжиться. Тому компанії вже почали й продовжуватимуть дії, спрямовані на скорочення витрат на персонал, а також зменшення наслідків від падіння обсягів продажу. І недивно, що насамперед будуть «заморожені» актуальні до цього вакансії — зараз не до розширення штатів, зберегти б існуючих співробітників».
Відкритими повністю всі вакансії лишила приблизно кожна п’ята компанія. Кожна десята продовжує набір тільки на заміну (див. рис. 3). Також частина респондентів відзначили, що вакансії (більшість або деякі) втратили актуальність.
Так, у частини компаній поменшало вакансій для топменеджерів, складських працівників, «польових» спеціалістів, фінансистів тощо (рис. 4). «Значно менше зараз шукають топменеджерів — «коштовних» спеціалістів, які б очолювали нові проєкти. Не до інвестування у щось нове, компанії прагнуть принаймні зберегти те, що є. Також значно скоротився пошук «польових» кадрів. В умовах карантину медичні представники не можуть зустрічатися віч-на-віч з лікарями та фармацевтами, тому намагаються робити це дистанційно (телефоном, за допомогою відеочату чи месенджеру), — коментує А. Анучин. — Компаніям зараз немає сенсу набирати «польових бійців». Ба більше, на мою думку, серйозне скорочення подібних кадрів — лише питання часу».
Більшість роботодавців, які продовжили найм співробітників, пропонують кандидатам таку саму заробітну плату, як і до карантину. Окремі компанії були змушені зменшити пропозиції, але були й ті, які пропонують більше, ніж раніше. Фінансові очікування кандидатів також здебільшого залишилися на колишньому рівні: тільки близько 10% фахівців, які наразі не працюють, готові знижувати рівень своїх очікувань, розуміючи, що знайти роботу зараз набагато складніше у зв’язку зі зменшенням кількості вакансій на ринку. При цьому кандидати більше уваги приділяють соціальному пакету роботодавця і додатковим благам.
Серед респондентів дослідження 6,6% вказали, що їм доведеться спростити цю опцію, та в більшості компаній соцпакет залишається актуальним. «Переважна більшість роботодавців у фармацевтичній галузі поки що не планує значно зменшувати соцпакет своїм співробітникам. Це логічно, адже основні витрати на персонал пов’язані не із соцпакетом, а з фінансовою винагородою, а саме заробітною платою, надбавками, преміями, бонусами і пов’язаними з ними податками. Така загальна фінансова компенсація становить у середньому 60–70% від загальних витрат на персонал. Тому якщо компанії й будуть зменшувати персональні витрати, почнуть вони із зарплат та бонусів, а не із соцпакета», — коментує А. Анучин.
ЗАРОБІТНА ПЛАТА
«За нашими спостереженнями, рівень доходу фахівців фармацевтичної галузі залишився на «докарантинному» рівні. Зниження цього показника спостерігається у співробітників відділів продажу, які отримують додатковий бонус у разі виконання планів. В умовах зниження рівня продажу виконати плани практично нереально, і співробітники можуть розраховувати тільки на отримання фіксованого окладу», — стверджує К. Ткачук
Переважна більшість (71%) роботодавців фармгалузі не змінили зарплати співробітників, проте деяким компаніям довелося відмовитися від виплати бонусів або скоротили фінансову винагороду (рис. 5).
РОБОТА НА КАРАНТИНІ
Майже 20% компаній стверджують, що обсяги роботи лишилися такими самими, як і до карантину (рис. 6). У деяких компаніях побільшало роботи для управлінців та маркетологів, фахівців з логістики, фронтлайн-співробітників (провізори, фармацевти). «Збільшення навантаження більше торкнулося топменеджменту компаній і пов’язане насамперед з організацією і переведенням співробітників на віддалений режим роботи, збільшенням витрат часу на комунікацію. Також про збільшення навантаження заявляють і співробітники відділу маркетингу, які в умовах карантину змушені вносити зміни у стратегію просування лікарських засобів», — вважає К. Ткачук.
Водночас зменшилися обсяги роботи для співробітників зовнішньої служби. У період обмежень, пов’язаних з карантином, ці фахівці не можуть здійснювати візити як раніше, доводиться більше застосовувати електронні засоби комунікації. «Справді, на жаль, є фахівці, у яких роботи дійсно поменшало — так звані «польові» спеціалісти. За особистими спостереженнями, збільшилася кількість спеціалістів напрямку digital-marketing: інтернет-маркетологи, SMM-менеджери», — зазначає Оксана Мацюпа, керівник відділу рекрутингу мережі аптек «Подорожник».
Більш ніж 45% компаній зазначають, що рівень навантаження на співробітників не змінився або навіть збільшився (рис. 7). Водночас у більше ніж 40% компаній навантаження так чи інакше зменшилося.
«Навантаження залежить від того, як працюють співробітники в умовах карантину — в офісі чи дистанційно. Якщо, як і раніше, в офісі чи на виробництві — навантаження особливо не змінилося. У деяких компаніях роботи стало більше, тому що потрібно вирішувати певні ускладнення, пов’язані з карантином. Дистанційна робота переважно знизила навантаження на працівників. У деяких співробітників значно поменшало роботи і з’явився вільний час. Це певною мірою стало проблемою для керівників: завантажити таких працівників корисною для компанії активністю чи відправити їх у тимчасову відпустку», — зазначає А. Анучин.
Переважна більшість компаній намагається зберегти свій персонал (рис. 8). 85,7% роботодавців мають сподівання, що всі наявні співробітники залишаться в компанії. В інших або вже відбулися, або заплановані скорочення персоналу. Деякі респонденти (з представників аптечних мереж та дистриб’юторів) зазначають, що в них з’явилася потреба в додаткових співробітниках.
ВІДДАЛЕНА РОБОТА
Однією з основних переваг віддаленої роботи є економія часу на дорогу — можна не гаяти час у автомобільних заторах (рис. 9). Вивільнений час можна витратити, наприклад, на додатковий сон або саморозвиток. Дистанційна робота також дозволяє проводити більше часу з родиною. З іншого боку, вдома може бути складніше зосередитися на робочих справах.
За відгуками багатьох керівників, співробітники, що працюють продуктивно у звичних умовах, не втрачають своїх показників ефективності й віддалено.
Більшість роботодавців вважає, що віддалений формат роботи не вплинув на продуктивність співробітників (рис. 10). Третина відзначили, що дистанційний режим погіршив якість роботи колективу. Деякі ж роботодавці зуміли помітили й позитивні зміни в продуктивності.
Частина компаній планує залишити опцію віддаленої роботи для певних категорій персоналу, проте більшість має намір повернути персонал до звичайного режиму праці, щойно це стане можливим. «Фармацевтичний ринок, на відміну від ІТ, — це ринок особистих стосунків (фармацевт — пацієнт, медичний представник — лікар, виробник — дистриб’ютор тощо). Дистанційна робота зараз — це вимушений захід. Щойно карантин буде скасовано, практично всі фармацевтичні компанії в Україні повернуться до повноцінної діяльності в офлайн-режимі. Водночас завдяки переходу на вимушене онлайн-функціонування компанії відчули, що деякі процеси можна безболісно перенести у формат дистанційної роботи. І це часто значно дешевше. Тому я підозрюю, що такий досвід має неабияку користь, і деякі процеси та процедури залишаться повністю чи частково у віртуальному просторі», — вважає А. Анучин.
Багато з тих компаній, які продовжили проводити співбесіди під час карантину, практикують віддалені інтерв’ю (у всіх випадках або частково). У цілому роботодавців такий формат спілкування влаштовує, хоча деякі й вважають, що стало складніше. «Можливі деякі технічні незручності, але це не сильно заважає оцінці кандидатів. На мою думку, багато компаній і в «післякарантинний» період залишить онлайн-інтерв’ю в повсякденній практиці підбору персоналу. Рекрутери нашої компанії вже протягом тривалого часу на постійній основі проводять онлайн-інтерв’ю з кандидатами, особливо якщо вони проживають в інших регіонах», — зазначає А. Анучин.
АКТИВНІСТЬ РОБОТОДАВЦІВ ТА КАНДИДАТІВ
Найбільша рецесія на трудовому ринку, за аналітичними даними сайту robota.ua, припала на квітень, проте наразі активність роботодавців починає відновлюватися (рис. 11).
Активність кандидатів під час карантину також знизилася, за відгуками частини роботодавців. «Фахівцям фармацевтичної галузі, з огляду на зменшення кількості вакансій, наразі важливо зберегти стабільність. Отже, вони зазвичай лишаються на своїх робочих місцях і не вдаються до активного пошуку нової роботи», — стверджує К. Ткачук.
НА ЗАВЕРШЕННЯ
Зараз бізнес переживає важкі часи у зв’язку з пандемією коронавірусу та введенням карантинних заходів. Тепер частину карантинних обмежень знято, проте фармринок перебуває в занепаді через зменшення обсягів продажу. Більшість компаній, які взяли участь у дослідженні robota.ua, звітували, що карантин негативно вплинув на рівень продажу продукції.
Щоб убезпечити працівників та мати змогу працювати у штатному режимі, роботодавцям довелося вирішити низку питань з метою зниження ризиків для співробітників, зокрема перевести офіси на віддалений режим роботи або вирішити питання безпечної логістики співробітників, забезпечити працівників засобами індивідуального захисту тощо.
Ситуація з підбором персоналу під час карантину загальмувалася. Левова частина роботодавців у фармгалузі прийняла рішення призупинити набір нових співробітників. Одне з ключових завдань зараз — зберегти працівників та заробітні плати. Переважна більшість роботодавців сподівається залишити штат, масштабних скорочень немає.
Частина компаній, які продовжили найм, практикують онлайн-співбесіди.
Більшість працівників, які у зв’язку з карантином не можуть виконувати свої обов’язки у повній мірі, — у відпустках (або планових — за рахунок роботодавця, або без збереження зарплати, або частково за рахунок компанії).
Співробітники, які переведені на віддалений режим роботи, в основному працюють так само продуктивно, як і в офісі. Деякі компанії навіть помітили покращення, адже вивільняється додатковий час, який раніше витрачався на дорогу. З іншого боку, вдома є фактори, які відволікають, частина роботодавців вважає, що продуктивність співробітників, які виконують свої обов’язки дистанційно, знизилася, і планує повернутися до звичайного режиму щойно ситуація дозволить. Проте карантин показав, що віддалена робота має свої переваги, і частина компаній планує залишити опцію віддаленої роботи для певних категорій персоналу.
за матеріалами analytics.robota.ua
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим