Як РРО вплинув на кількість аптек та до чого призведуть «карантинні нововведення»?

Аналіз ситуації на роздрібному фармацевтичному ринку, що склалася станом на 1 січня 2020 р., свідчить про істотне зменшення кількості фізичних осіб — підприємців на ринку у 2019 р. Так, минулого року припинив свою діяльність 801 суб’єкт малого підприємництва, натомість відкрили свою діяльність лише 227 фізичних осіб — підприємців. Саме така інформація зазначена у відповіді Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на запит Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада» (далі — ГО «ВОМФАФР»). Та сама тенденція в дещо пом’якшеній формі спостерігається й у сфері діяльності юридичних осіб: припинили діяльність 330 суб’єктів, розпочали діяльність 155 юридичних осіб. Вказане свідчить про погіршення ринкового клімату, що не сприяє розвитку роздрібного сегмента ринку лікарських засобів.

На думку ГО «ВОМФАФР», це насамперед пов’язано з уведенням у діяльність фізичних осіб — підприємців обов’язку використовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій (РРО), що призвело до значного скорочення таких суб’єктів господарювання на ринку обігу лікарських засобів. Саме про такі наслідки ГО «ВОМФАФР» неодноразово попереджало авторів відповідних законодавчих новацій і депутатський корпус Верховної Ради України. Натепер маємо, що маємо…

Якщо в 2020 р. тенденція до згортання малого підприємництва в роздрібному сегменті фармацевтичного ринку продовжиться, слід очікувати на остаточну монополізацію фармринку великими аптечними мережами

Дані тенденції неодноразово констатував Антимонопольний комітет України. Проте при впровадженні РРО (додаткові витрати на впровадження до 100 тис. грн для кожної фізичної особи — підприємця) аналіз стану ринку обігу лікарських засобів, проведений Антимонопольним комітетом, до уваги не брався взагалі.

Метою новацій були сподівання на збільшення надходжень до бюджету. Проте не враховувалися і дослідження, які спростовували тезу стосовно збільшення бюджетних надходжень при примусовому запровадженні РРО (наприклад Інститут соціально-економічної трансформації. «Як зменшити можливості для ухилення від сплати податків при імпорті та продажі товарів, зокрема через зловживання спрощеною системою оподаткування?» (Policy Paper). Автори: Володимир Дубровський, Вячеслав Черкашин, Олег Гетман, Київ, 2017 р.).

За рік маємо в пасиві 574 фізичні особи — підприємці, що остаточно припинили свою діяльність, 747 закритих аптек, власниками яких були фізичні особи — підприємці, та 120 аптечних пунктів, закритих фізичними особами — підприємцями.

За цими цифрами приховуються втрати не тільки надходжень до місцевих бюджетів, це ще й втрата робочих місць, надходжень до Пенсійного фонду, додаткові витрати на нарахування допомоги з безробіття вивільненим працівникам та багато іншого.

Сільська місцевість втратила 787 аптек та аптечних пунктів у 2019 р. Десятиріччями проблема забезпечення сільського населення лікарськими засобами існує і дедалі погіршується.

Невже влада не розуміє, що всі кроки, впроваджені за останні роки, тільки поглиблюють кризу?!

Жодних кроків до стимуляції відкриття аптечних закладів на селі не існує, хоча уряди змінюються в калейдоскопічному порядку, а депутатський корпус дедалі яскравіше розписує покращення життя, яке ось-ось настане. Що буде далі — невідомо, проте для очікування позитивних зрушень немає жодних підстав.

Поки позитивна динаміка прослідковується виключно у великих гравців аптечного ринку. Так, у 2019 р. суб’єктами господарювання, кожний з яких є власником більше ніж 20 аптек, закрито 65 аптечних закладів у містах та 116 аптек у сільській місцевості з одночасним відкриттям 1087 аптек у містах та 170 — у сільській місцевості.

Вказана динаміка черговий раз підтверджує посилення монополізації аптечного бізнесу. Із чого слід зробити висновок — регуляторна політика влади у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами спрямована, свідомо чи ні, на посилення аптечних монополій та поглиблення кризових явищ сегмента малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Частина 2 статті 48 Господарського кодексу України декларує: «Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього». Наведені цифри результатів такого «сприяння» та «розвитку» за 2019 р. свідчать, що у сегменті роздрібної торгівлі лікарськими засобами наведена вище норма Господарського кодексу вже давно не працює, хоча приємно, що хоча б на папері вона все ж таки досі існує.

Також варто зазначити, що законодавчі ініціативи в період пандемії COVID-19, що запроваджуються в тому числі й у фармацевтичному секторі та, зокрема, покликані підвищити доступність лікарських засобів для пацієнтів, виконують чітко протилежну функцію.

Наприклад, ініціатива з декларування зміни ціни на товари, що мають істотну соціальну значущість, призвела до того, що аптечні заклади не можуть реалізовувати товари, наявні в закладі, оскільки підпадають під заборону реалізації, встановлену постановою Кабінету Міністрів. Хоча ціну на ці товари підвищує саме постачальник, а не аптека.

Ще одне карантинне нововведення — дистанційний продаж лікарських засобів, чи «ліки поштою». Так, на період карантину препарати дозволено доставляти поштовим операторам. Це у той час, коли аптеки і так знаходяться не в самому виграшному становищі. Не кажучи вже про той факт, що повністю нехтуються фармацевтична опіка пацієнта та надання фармацевтичної послуги.

ГО «ВОМФАФР» підтримує ініціативи з покращення доступу пацієнтів до лікарських засобів та їх доставки. Проте, на нашу думку, це повинні робити аптечні заклади за чітко визначеними законодавчо умовами та фахівці з профільною освітою

Адже саме фармацевтичні працівники надають фахові фармацевтичні послуги та здійснюють фармацевтичну опіку пацієнта. І комп’ютерною програмою чи людиною без профільної освіти такого фахівця точно не заміниш.

Враховуючи всю вищенаведену інформацію, постає відкрите питання: чому держава не зацікавлена в розвитку кваліфікованої Фарми та чому законодавчими ініціативами прагне знищити аптеки як такі? 

Олена Пруднікова,
голова ГО «ВОМФАФР»

Коментарі

Галина 07.06.2020 8:56
Навіть нічого додати! Знищення малого та лобіювання великого бізнесу! Дуже прикро за владу і за народ який все терпить!

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті