Заходи з протидії поширенню COVID-19, застосування допоміжних репродуктивних технологій і безпека та якість донорської крові — засідання профільного комітету

10 та 17 червня в режимі відеоконференції відбулися засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). Народні депутати розглянули питання про заходи, що вживаються Міністерством охорони здоров’я Украї­ни на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою підвищення спроможності системи охорони здоров’я України протидіяти поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 587-ІХ).

Засідання 10 червня

Голова Комітету Михайло Радуцький повідомив, що до МОЗ України були надіслані відповідні запитання, на які Комітет отримав письмову відповідь.

Ініціатор розгляду питання — народний депутат Ольга Стефанишина зазначила, що виконання усіх законів, які приймаються Парламентом, має контролюватися.

За її словами, питання захворюваності на коронавірусну хворобу (COVID-19) залишається актуальним попри послаблення карантину, оскільки, згідно з прогнозами МОЗ, «спалахи розповсюдження захворювання ми будемо спостерігати постійно, поки не буде винайдено вакцину і не розповсюджено її серед населення».

Народний депутат зауважила: «Практика доводить, що одним із засобів стримування COVID-19 є тестування, і закон, який ми сьогодні обговорюємо, був спрямований саме на те, щоб допомогти Уряду країни, Міністерству охорони здоров’я впровадити широкомасштабне тестування населення». Однак, за її словами, поки що спостерігається незнач­не збільшення кількості тестувань в Україні й черги в лабораторіях.

Про виконання закону і ситуацію із тестуванням на COVID-19 доповіла заступник міністра охорони здоров’я Ірина Микичак. Зокрема, за її словами:

  • затверджено механізм визначення закладів охорони здоров’я, призначених для госпіталізації хворих на COVID-19;
  • затверджено на рівні Міністерства і на місцях алгоритми госпіталізації таких хворих, однак є проблема, що не всі лікарні його дотримуються;
  • постійно проводяться навчання медичних працівників із залученням міжнародних експертів та благодійних фондів;
  • виходячи з поточної ситуації, постійно оновлюється алгоритм дій з тестування та прийому осіб із симптомами;
  • є постійний контакт з областями, затверджена і коригується мережа спеціалізованих закладів на випадок сплеску COVID-19.

Що стосується тестування, І. Микичак зазначила: «Обсяги тестування постійно збільшуються, але найбільша проблема — це кадри вірусологів». За її словами, це пов’язано з ліквідацією санепідемслужби, разом з якою були ліквідовані підрозділи лабораторій особливо небезпечних інфекцій. Для вирішення проблеми у Львівській, Житомирській і Рівненській областях залучаються лабораторії навчальних закладів, окремих компаній.

Доповідач повідомила, що МОЗ вивчає міжнародний досвід і перебуває в тісному контакті з Все­світньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).

Відповідаючи на запитання народних депутатів, І. Микичак розповіла про направлення на платне тестування на коронавірус перед госпіталізацією в неінфекційні лікарняні заклади.

Представник МОЗ наголосила на необхідності проведення тестування перед госпіталіза­цією, оскільки більшість інфікованих лікарів працюють саме в неспеціалізованих лікувальних закладах. «Це вимушена міра, і це точно має бути безкоштовний аналіз», — підкреслила вона, додавши, що до цього має підключатися місцева влада, відкриваючи місцеві лабораторії.

М. Радуцький зауважив, що МОЗ як орган, що ліцензує, має більше повноважень, ніж місцева влада. «МОЗ має втручатися в ситуацію і не тільки лікувати, а й контролювати, як на місцях це відбувається», — підкреслив голова Комітету.

Також народні депутати поцікавилися у заступника міністра щодо термінів отримання результатів тестування, закупівлі додаткового обладнання для тестування, лікування хворих на коронавірус.

І. Микичак повідомила, що кількість тестувань зросла в десятки разів і в різних областях дуже різна ситуація із забезпечення тестуванням, оскільки «не включилися всі, хто мав можливість включитися у нього». «Система працює, і сьогодні летальність в Україні є невисокою», — підсумувала заступник міністра.

Також відповідно до порядку денного члени Комітету розглянули проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 3488).

Як повідомив автор законопроєкту народний депутат Олександр Дануца, документом передбачається закріпити кримінальну та адміністративну відповідальність за різні види правопорушень у сфері допоміжних репродуктивних технологій, а також встановити щорічну плату за ліцензію, яка надає право на здійснення допоміжних репродуктивних технологій.

«Законопроєкт стосується лише кримінальної відповідальності й не втручається в регулювання медичної частини», — наголосив народний депутат.

Зокрема, за його словами, передбачається кримінальна відповідальність за такі суспільно-небезпечні діяння, як:

  • перенесення ембріона людини в організм жінки без її згоди;
  • розголошення відомостей про застосування допоміжних репродуктивних технологій;
  • порушення наслідування генетичних зв’язків при перенесенні ембріона.

Також передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій або їх застосування без спеціального дозволу, або у випадках, якщо спеціальний дозвіл анульовано, або дію спеціального дозволу зупинено.

Під час обговорення члени Комітету повідомили, що отримали велику кількість звернень щодо необхідності даного закону. Однак представлений документ не вирішує всі необхідні питання.

Народний депутат Вікторія Вагнєр поінформувала, що в Комітеті готується комплексний законопроєкт щодо репродуктивних технологій, і запросила автора долучитися до його підготовки. Останній у свою чергу зазначив, що готовий долучитися до робіт над системним законопроєктом, однак «питання відповідальності потребує вирішення вже сьогодні, а комплексний закон буде прийматися ще не один рік».

І. Микичак зауважила, що МОЗ виступає проти даного проєкту закону і підтримує розробку комплексного законопроєкту.

Комітет прийняв рішення запропонувати головному Комітету не підтримувати даний законопроєкт та рекомендувати Верховній Раді відправити його на доопрацювання.

Засідання 17 червня

У засіданні, окрім 12 членів Комітету, також взяли участь представники МОЗ України, Ради національної безпеки та оборони України (РНБО), дипломатичних установ, іноземних представництв та міжнародних організацій.

Комітет розглянув проєкт Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» (реєстраційний № 3648).

М. Радуцький зауважив, що це спільний комітетський проєкт закону. «Нарешті ми можемо перейти від слів до діла і почати створення сучасної правової бази, яка буде гармонізована з положенням відповідних директив Європейського Союзу у сфері донорства крові», — відмітив голова Комітету та подякував усім, хто брав участь у його розробці.

Законопроєкт від авторського колективу представила народний депутат О. Стефанишина. Вона наголосила на важливості документа, оскільки щодня сотні українців потребують донорської крові, а система крові є застарілою і повинна змінитися. «Даний законопроєкт спрямований на те, щоб донорська кров в Україні була якісною, ефективною і безпечною. Із введенням у дію цього закону її перевірятимуть і контролюватимуть за євростандартами. Буде відновлено ліцензування всіх закладів, які працюють у системі крові, яке здійс­нюватиме компетентний орган. Також цей орган буде відстежувати увесь шлях крові донора до кінцевого пункту призначення», — повідомила народний депутат.

За її словами, розвиток системи базуватиметься на безоплатному і добровільному донорст­ві. Закон дозволяє донорство не за пропискою та іноземцям. Передбачається створення єдиної бази донорів.

Заступник міністра охорони здоров’я — голов­ний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко поінформував, що Міністерство повністю підтримує розроблений законопроєкт і висловив зауваження щодо необхідності внесення відповідних змін до Закону України «Про державно-приватне партнерство».

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити проєкт закону № 3648 до порядку денного і прийняти в першому читанні за основу з урахуванням пропозиції МОЗ.

Також відповідно до порядку денного члени Комітету розглянули проєкт закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення встановленого порядку надання інформації про стан здоров’я при здійсненні донації крові та (або) її компонентів» (№ 3649).

Даним проєктом пропонується запровадити адміністративну відповідальність за ненадання особою, яка здійснює донацію крові та/або компонентів крові, інформації про стан свого здоров’я або надання неправдивої інформації, якщо це негативним чином позначилося на безпеці та якості заготовлених крові та/або компонентів крові. За таке правопорушення пропонується ввести відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Під час розгляду зазначалося, що даний законопроєкт системно пов’язаний із попереднім і спрямований на забезпечення більшої безпеки донорської крові.

Комітет прийняв рішення запропонувати головному Комітету підтримати законопроєкт № 3649 і рекомендувати Верховній Раді включити його до порядку денного та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу.

Також на засіданні розглянуто проєкт Закону України «Про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо продовження строку дії у зв’язку із загрозою зростання захворюваності населення на коронавірусну хворобу (COVID-19)» (№ 3636). Проєкт розроблений з метою забезпечення доступу пацієнтів із коронавірусною хворобою до лікарських засобів та запобігання поширенню COVID-19 серед населення України. Проєктом пропонується продовжити строк дії Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», чинного до 1 липня 2020 р., до 1 січня 2021 р.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти даний законопроєкт за основу та в цілому із необхідним техніко-юридичним опрацюванням.

Народні депутати підтримали пропозицію щодо проведення дводенної робочої поїздки у Хмельницьку обл. із проведенням 9 липня виїзного засідання Комітету і 10 липня — робочої наради.

За матеріалами інформаційного управління Апарату Верховної Ради України
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті