Для безперебійного функціонування eHealth потрібно 104 млн грн — НСЗУ

30 Липня 2020 5:26 Поділитися
28 липня відбувся брифінг Національної служби здоров’я України (НСЗУ) на тему «Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) — поточна робота та подальший розвиток. Хто відповідальний і як рухатися далі?». Доповідачами виступили Наталія Рябцева, заступник голови НСЗУ, та Дмитро Черниш, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ. Під час заходу обговорювали важливість безперебійної роботи електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), зростання навантаження на систему та перспективи її розвитку.

Наталія Рябцева нагадала, що заклади первинної медичної допомоги першими уклали елект­ронні договори з НСЗУ, використовуючи ЕСОЗ, що дозволило зробити процес їх підписання максимально прозорим. Окрім цього, використання електронної системи та оперативність, яку вона надає, є надзвичайно важливими в різних ситуаціях. Зокрема, коли Уряд прийняв рішення запровадити нові пакети послуг, які стосуються надання медичної допомоги хворим на COVID-19, НСЗУ за 4 дні вдалося підписати договори із закладами екстреної медичної допомоги та розпочати відповідні виплати.

Також Н. Рябцева зауважила, що з 1 квітня 2019 р. в рамках програми «Доступні ліки» лікарські засоби відпускаються винятково за елект­ронними рецептами. Завдяки ЕСОЗ аптечні заклади змогли напряму укладати електронні договори на реімбурсацію ліків та вчасно отримувати кошти за відпущені препарати.

Запровадження електронного рецепта вирішило й проблему географічного закріплення пацієнта до місця його реєстрації, яке існувало раніше. Наразі пацієнти можуть отримати ліки в будь-якій аптеці, яка бере участь у програмі «Доступні ліки», незалежно від місця проживання.

У рамках ЕСОЗ працює й повноцінний функціонал медичної картки, який включає як ведення записів про підписані декларації, виписані рецепти, так і власне медичну карту з направленнями до лікарів. Завдяки цьому НСЗУ отримала інформацію стосовно кількості пацієнтів та діагнозів, з якими вони зверталися до тих чи інших закладів, як довго вони лікувалися, якими були витрати цих закладів на надання медичної допомоги та ін.

Зокрема, показовим став функціонал елект­ронної медичної картки щодо захворюваності на COVID-19. Завдяки йому НСЗУ має змогу отримати наступну інформацію:

  • якому пацієнту робили тестування і яким був його результат;
  • як лікувався пацієнт — амбулаторно чи стаціонарно;
  • чи звертався він за додатковою допомогою.

При цьому, якщо пацієнта було госпіталізовано, то НСЗУ знатиме, яке саме лікування він отримав та якою є завантаженість лікарень, як в Україні в цілому, так і в регіонах.

«ЕСОЗ є ключовим інструментом для НСЗУ як стратегічного закупівельника медичних послуг. Завдяки електронним даним ми можемо ухвалювати управлінські рішення, спрямовуючи бюджетні кошти туди, де вони найбільш потрібні. Наприклад, на підставі інформації, яку було отримано лише за 3 міс роботи програми медичних гарантій у повному обсязі, ми маємо можливість внести зміни в програму в інтересах пацієнтів», — зауважила Н. Рябцева.

Н. Рябцева додала, що в НСЗУ на сьогодні працюють 2 департаменти, які безпосередньо опікуються розвитком та підтримкою ЕСОЗ і технічних спеціалістів достатньо, щоб забезпечити належне її функціонування. Однак система наразі працює з великими складнощами, які відчувають як пацієнти, так і лікарі. Оскільки навантаженість на систему постійно зростає, щоб оперативно опрацьовувати дані, потрібен відповідний обсяг сховища. Для закупівлі відповідного обладнання, за підрахунками НСЗУ, необхідне додаткове фінансування в розмірі близько 30 млн грн. Про цю ситуацію НСЗУ повідомляла МОЗ України як головному розпоряднику коштів під час підготовки проєкту бюджету України на 2020 р.

Дмитро Черниш додав, що ЕСОЗ працює зі знач­ними затримками в обробці інформації, бо її навантаження зросло в десятки разів з моменту запуску, оскільки система вже містить дані: понад 30 млн пацієнтів, 5 тис. 380 медичних закладів, близько 300 тис. медичних працівників та спеціалістів. Щодня в системі створюється понад 650 тис. медичних записів, із них понад 110 тис. електрон­них направлень та 50 тис. електронних рецептів. Щогодини до центральної бази даних надходить 2,5 млн запитів або 700 запитів щосекунди. Для того, щоб оперативно опрацьовувати такий обсяг даних, система повинна мати відповідний ресурс в data-центрі з достатніми обчислювальними потужностями.

Така ситуація виникла з кількох причин. По-перше, через брак фінансування, а, по-друге, у зв’язку з небажанням деяких учасників, задіяних у забезпеченні стабільної роботи ЕСОЗ виконувати свої повноваження. Зокрема, це призвело до браку фінансування, яке потрібне для безперебійної роботи, що становить на сьогодні 104,2 млн грн, з яких 50,3 млн грн — на розробку нового функціо­налу, 25,1 млн грн — на адміністрування системи, 28,8 млн грн — на фінансування data-центру, який відповідає за рівень обробки даних. Цей кошторис було cпрогнозовано та подано НСЗУ у складі бюджетного запиту на 2020 р. ще у вересні 2019 р. Однак МОЗ погодило лише 9 млн зі 104, що:

  • майже в 12 разів менше, ніж потрібно взагалі для розвитку, адміністрування належної роботи ЕСОЗ;
  • становить третину від усіх коштів, необхідних для закупівлі обчислювальних потужностей data-центру. Це призвело до значних затримок у роботі системи, оскільки технічних ресурсів не вистачає для обробки інформації.

«Наголошую, що мова йде про фінансову безпеку ЕСОЗ як об’єкту критичної інфраструктури. Наразі всі відчули недостатнє фінансування послуг data-центру, але незабаром такі ж проблеми можуть виникнути і з послугами адміністрування, забезпечення підтримки програмного коду, розробкою нових компонентів ЕСОЗ, на які взагалі не виділено фінансування», — наголосив Д. Черниш.

Д. Черниш повідомив, що з метою уникнення зупинки діяльності системи НСЗУ неодноразово зверталося до МОЗ. Починаючи з травня, було направлено 6 листів до МОЗ, Міністерства фінансів України та Уряду з проханням погодити необхідне фінансування. Однак на сьогодні його обсяг залишається незмінним.

«Учора було відключено тестовий майданчик ЕСОЗ і всі його ресурси передано на обслуговування продуктивного середовища. Це надзвичайний захід, який полегшить роботу користувачам, але вплине на роботу з розвитку ЕСОЗ. Наразі під загрозою опинилися впровадження електронного кабінету пацієнта, еМалятко та електронних лікарняних. І тимчасово вирівняли роботу системи», — зауважив Д. Черниш.

За його словами, ситуацію можна виправити шляхом включення в роботу всіх зацікавлених учасників та виділення достатнього обсягу коштів, в іншому разі зі збільшенням кількості даних система зупиниться.

Також доповідач дав кілька порад користувачам ЕСОЗ:

1) якщо є можливість планувати робочий графік так, щоб не працювати в пікові години навантаження на систему, як правило це з 10:00 до 14:00, то краще перепланувати графік;

2) усі медичні записи, які не потребують син­хронізації процесів, зокрема, виписування елект­ронних направлень, рецептів, можна вносити, не чекаючи завершення синхронізації цих процесів із центральною базою даних. Вони завершаться в будь-якому разі.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото з сайту uacrisis.org
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті