Вікторія Куликова зазначила, що законами № 128 та № 129 на законодавчому рівні закріплено можливість поруч з традиційними реєстраторами розрахункових операцій (РРО) використовувати програмні РРО, які можна завантажити на мобільний телефон чи інший електронний ґаджет і використовувати як повноцінний РРО. Ця норма суттєво зменшила витрати бізнесу на дотримання законодавчих норм.
За розрахунками Міністерства фінансів України (Мінфін) вартість обслуговування і придбання програмного РРО становить 4 тис. грн в перший рік користування. При цьому в цю суму включена вартість придбання мобільного телефону, на який завантажуватиметься відповідне програмне забезпечення. Сама вартість адміністрування, за розрахунками Мінфіну, в середньому становитиме 1200 грн на рік, що майже втричі менше за вартість обслуговування традиційних РРО.
Окрім цього, суб’єкти господарювання можуть використовувати безкоштовне програмне забезпечення, розроблене Державною податковою службою України.
Вимога стосовно можливості застосування програмних РРО почала діяти з 1 серпня 2020 р. і, за даними Державної податкової служби України, за 1,5 міс зареєстровано більш ніж 34 тис. програмних РРО та видано вже більш ніж 20 млн електронних фіскальних чеків.
Окрім цього, з 1 січня 2021 р. має запрацювати положення щодо так званого кешбеку. Так, споживачу надається можливість перевірити легальність отриманого фіскального чека. В разі видачі йому фіктивного чека споживач має можливість отримати компенсацію в розмірі 100% вартості придбаного ним товару.
Доповідач наголосила, що можливість подання скарг на недобросовісних суб’єктів господарювання є й зараз, зміниться лише мотивація споживача вимагати отримання фіскальних чеків. На її переконання, внаслідок цього ситуація із захистом прав споживачів в Україні суттєво покращиться.
Не дивлячись на такі позитивні зміни, з моменту прийняття вказаних законів, у Парламенті періодично реєструють законопроєкти, які спрямовані на скасування норм цих документів, останніми з яких є законопроєкти «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження щорічного підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, а також скасування корупційного механізму кешбек» (реєстр. № 3853-1) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо визначення обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та скасування корупційного механізму кешбек» (реєстр. № 3853-2).
Крістіна Лініченко зазначила, що для бізнесу програмні РРО дають нові можливості, оскільки на сьогодні існує проблема так званих касових розривів. Тобто, коли суб’єкт господарювання продає товар, він зобов’язаний віддати чек, і якщо товар постачається в різні регіони, то виникає питання: що робити із цим чеком? Чи його потрібно вкладати в посилку, чи видавати через представника пошти? Однак із впровадженням програмних РРО кур’єр фактично може видавати чек під час передачі покупки, і це буде абсолютно легальна операція.
Вікторія Черкач також наголосила, що відсутність фіскалізації обмежує можливість споживачів захищати свої права і знижує рівень конкуренції на ринку України. Оскільки як українські виробники, так й імпортери сплачують однакові податки та митні платежі в повному обсязі, вони не спроможні конкурувати з «сірим» імпортом, який реалізується без сплати будь-яких платежів, а це, у свою чергу, призводить до значних втрат бюджету. Зокрема, лише через «сірий» імпорт автозапчастин державний бюджет щорічно недоотримує податків на суму 9–12 млрд грн. Тому важливо зберегти норми законів № 128 та № 129, оскільки законопроєкти, спрямовані на їх скасування, не пропонують інших кроків для детінізації економіки, залишаючи можливість для продовження створення конгломератів фізичних осіб — підприємців, через які реалізовують нелегально ввезені товари.
Софія Арасланова повідомила, що аналітиками Інституту соціально-економічної трансформації представлені оновлені розрахунки відносно найбільших схем тіньової економіки в Україні, в яких вже другий рік поспіль «сірий» імпорт займає перше місце. За останніми даними, загальний обсяг доходу від таких схем становить 226–320 млрд грн на рік, а втрати бюджету — від 68 до 96 млрд грн на рік. Представлені цифри в порівнянні з даними 2019 р. цього ж інституту є майже однаковими. Це демонструє, що динаміка від року в рік не змінюється і проблему не вирішено, оскільки боротьба з контрабандою без контролю всередині країни є неможливою і жодна країна не має такого досвіду. Зазвичай це комплексні рішення, серед яких контроль і попередження схем на кордоні і контроль продажу всередині країни., який здійснюється за рахунок фіскалізації господарських операцій.
Володимир Руденко зазначив, що ГС «АПАУ» підтримує суб’єктів господарювання різних форм власності, у тому числі фізичних осіб — підприємців, і виступає не за радикальні обмеження для них, а за запровадження в Україні рівних умов ведення бізнесу для всіх. Так, починаючи з 2016 р. спілка відстоювала позицію обов’язкового застосування РРО всіма суб’єктами господарювання в сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами, оскільки ситуація, яка існувала до введення в дію норм законів № 128 та № 129, призводила не лише до спотворення конкурентної ситуації на ринку, але й впливала на якість лікарських засобів.
Підприємці, які займалися реалізацією ліків та медичних виробів, не показували свої доходи, отримані понад встановлений річний ліміт доходів для їх групи оподаткування, оскільки без фіскалізації операцій з продажу препаратів неможливо було проконтролювати їх фактичний рівень доходів. Така ситуація в першу чергу спричиняла розвиток недобросовісної діяльності та збут фальсифікованих і неякісних лікарських засобів, розповсюдження «сірого» імпорту, тобто ввезення незареєстрованих в Україні ліків, які реалізовувалися через фізичних осіб — підприємців, які не мали РРО.
«За різними джерелами, в Україні до 10% лікарських засобів в обігу — це фальсифіковані, неякісні лікарські засоби і близько 80% від цього обсягу, це якраз лікарські засоби, які реалізовуються через мережу Інтернет та тих недобросовісних суб’єктів господарювання, які не мали касових апаратів», — зауважив В. Руденко.
Окрім цього, він додав, що наразі ситуація покращилася. На сьогодні Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками відмічає покращення якості лікарських засобів і зменшення кількості їх фальсифікованих зразків.
Позитивне вирішення цієї ситуації також сприяло змінам у напрямку покращення конкурентного середовища, викорінення нелегальних пунктів продажу лікарських засобів. Фіскалізація напряму пов’язана з якістю ліків, які можна придбавати в аптечному закладі. Оскільки тільки фальсифіковані та неякісні препарати на сьогодні можна продати без видачі фіскального чека пацієнту. Тільки у разі його наявності пацієнт може довести, що йому продано неякісний лікарський засіб саме в конкретному аптечному закладі.
«Ми знаємо сьогодні ситуації, коли лікарі не виписують рецептів. Це також є однією з суттєвих проблем, у нас часто призначають лікарські засоби, які є неефективними для того чи іншого виду лікування тих чи інших хвороб. Якщо виникають такі арбітражні випадки, то тільки пацієнт за наявності фіскального чека може довести, що призначене йому лікування було неефективним чи непрофесійним», — наголосив очільник спілки.
У січні 2019 р. внесено зміни в законодавство, якими зобов’язано суб’єктів господарювання вести роздрібну торгівлю лікарських засобів, незалежно від форми власності, із застосуванням РРО. Такі зміни, на переконання представника ГС «АПАУ», позитивно вплинули на фармацевтичний ринок.
Також з 1 серпня 2020 р. суб’єктам господарювання, в тому числі фармацевтичного сектору, дозволено застосовувати програмні РРО. В. Руденко наголосив, що ці зміни спілка повністю підтримує, оскільки видача фіскальних касових чеків є надзвичайно актуальною, оскільки Парламентом прийнято зміни до Закону України «Про лікарські засоби», якими дозволено дистанційну реалізацію лікарських засобів аптечними закладами. Тому повна фіскалізація суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією лікарських засобів, посилить контроль за діяльністю тих аптек, які отримають право на дистанційну реалізацію ліків. Також це спростить роботу фіскальним органам, Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та забезпечить пацієнтів якісними і безпечними ліками.
Тому спілка підтримує ініціативи держави, які спрямовані на зменшення тіньового сектору економіки та покращення умов оподаткування всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності. Із цією метою спілка співпрацює з державними органами і надає пропозиції щодо того, як потрібно регулювати це питання. Однак наразі в Парламенті зареєстровано 2 законопроєкти, які, на думку спікера, носять винятково популістичний характер, і якими пропонується знівелювати все те, що вже почало працювати, та створити прецедент, коли частина ринку знову піде в тінь. Тому ГС «АПАУ» просить депутатів не підтримувати ці законопроєкти або відправити їх на доопрацювання. У разі необхідності спілка готова долучитися до напрацювання тих змін, які будуть корисними як державі, так і громадянам.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим