Наприкінці минулого року у Верховній Раді України було зареєстровано 4 законопроєкти щодо самоврядування медичних професій (№№ 2445, 2445-1, 2445-2, 2445-3), які були неоднозначно сприйняті професійною медичною спільнотою та профільними асоціаціями.
Тоді Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування відкликав усі 4 документи та ініціював створення робочої групи з приводу доопрацювання законопроєкту з професійного самоврядування. Метою цієї робочої групи було створення спільно з лікарською, фармацевтичною, стоматологічною, медсестринською та фельдшерською професійною громадськістю узгодженого документа. Останнє засідання відбулося у лютому 2020 р.
«З величезним подивом у липні ми дізналися про реєстрацію доопрацьованого законопроєкту. Ані наші багаторічні напрацювання, ані наші численні пропозиції не були враховані», — зазначив Олег Мусій. Спікер переконаний, що нова версія гірша, ніж законопроєкт «Про лікарське самоврядування» від 06.04.2018 р. № 8250.
Він нагадав, що робота над законодавчим врегулюванням лікарського самоврядування загалом триває понад 10 років на платформі Національної лікарської ради України, Всеукраїнського лікарського товариства, Української медичної експертної спільноти, профільних асоціацій і товариств. Ці напрацювання велися за безпосередньої співпраці із самоврядними організаціями європейських колег. Вінцем даної діяльності став законопроєкт «Про лікарське самоврядування» № 8250, зареєстрований у Верховній Раді України VIII скликання, який пройшов не тільки численні громадські обговорення в Україні, а й ще 2 роки тому отримав підтримку 17 європейських лікарських самоврядних організацій.
ЩО НЕ ТАК У ЗАКОНОПРОЄКТІ?
За словами учасників заходу, в документі повністю проігноровано досвід функціонування подібних організацій у країнах європейської спільноти. Так, на їх думку, робиться спроба юридично перекласти на медиків всю відповідальність за здійснення численних державних функцій, навіть за реалізацію конституційного права громадян на охорону здоров’я, а також передати лікарям відповідальність роботодавців за якість медичного обслуговування, що безпрецедентно в світовій практиці.
Спікери зазначили, що йде спроба перекласти фінансові навантаження держави безпосередньо на лікарів: у законопроєкті не розділено повноваження на власні і делеговані від держави. І ті повноваження, які сьогодні виконуються державою і нею ж фінансуються з податків (ведення реєстрів, створення протоколів та стандартів лікування, розгляд скарг пацієнтів, страхування відповідальності), цим законопроєктом покладені на лікарів без жодної фінансової підтримки з боку держави. Окрім того, понад чверть регуляцій законопроєкту присвячено організації розгляду скарг пацієнтів і накладанню адміністративних стягнень на медичних працівників.
За словами учасників заходу, в законопроєкті повністю проігноровано запропоновані робочою групою підходи до регуляції підприємницької діяльності в охороні здоров’я (необхідності ліцензування тільки лікарів та акредитації лише закладів охорони здоров’я, надання права медикам бути самозайнятою особою). При цьому лікарська професія штучно розділяється на 3 окремі юридичні структури. Також ставиться під загрозу існування єдиних етичних правил поведінки у професії, що у світі є основою їх діяльності.
«Всеукраїнське лікарське товариство після оприлюднення законопроєкту звернулося до владних інституцій, а саме до Президента України, голови Верховної Ради України, прем’єр-міністра України, керівників всіх депутатських фракцій Верховної Ради України, а також до МОЗ України. На превеликий жаль, за 2,5 міс прийшла лише одна відповідь — від депутатської фракції «Слуга народу», — зазначив О. Мусій. На думку доповідача, прийняття даного законопроєкту в чинній редакції може призвести до ще більшого відтоку кадрів із системи охорони здоров’я.
«Те, що відбувається зараз, — справжня кадрова катастрофа в системі охорони здоров’я серед практично усього медичного персоналу, спричинена багатьма різними факторами, в тому числі тим, що держава досі продовжує вважати, що тільки вона здатна управляти професіоналами охорони здоров’я і здійснювати професійне керівництво вільними професіями лікаря, фармацевта та медичної сестри. У країнах ЄС подібні інституції давно відокремлені від держави на законодавчому рівні, існують організації, яким держава передає відповідні повноваження. Замість того, щоб передати подібні повноваження організації лікарського самоврядування, наша держава вирішила передати те, що є найбільшим болем в МОЗ, — зазначив О. Мусій. — Більше половини статей документа присвячені тому, яким чином здійснюватимуться контроль та адміністративний тиск на органи професійного самоврядування. Простежується не бажання дати професіоналам охорони здоров’я можливість керувати своєю професією, а залишити цю структуру підконтрольною МОЗ України і Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування».
«Ми також обговорювали дане питання на національних конгресах, з’їздах Асоціації стоматологів України. На сьогодні розіслано лист-звернення до лікарів-стоматологів, відповідно до якого вони мають у своїх обласних осередках розглянути цей законопроєкт і висловити свою думку. Ті листи, які наразі надходять до Асоціації стоматологів України, свідчать про те, що, по-перше, лікарі не підтримують цей документ, а по-друге — необхідне створення нового законопроєкту, щоб самоврядування було для лікарів, а не проти них», — висловилася Ірина Мазур.
ФІНАНСОВИЙ БІК ПИТАННЯ
«Чи потрібне нам самоврядування? Так, як що ми зробили вибір орієнтуватися на Європу. Але чи потрібне нам ТАКЕ? У нинішній редакції закону є багато вад, зупинюся на одній з найболючіших. Хто заплатить за впровадження такого самоврядування?» — запитує Костянтин Надутий.
Як відмітив спікер, сьогодні держава виконує (і фінансує) практично всі функції, які за законопроєктом мають бути покладені, передані або делеговані лікарському, фармацевтичному, сестринському самоврядуванню. У законопроєкті пропонується покласти ці функції на самоврядні організації без фінансової підтримки з боку держави. Зокрема — створення протоколів лікування, що є дуже дороговартісним і всюди в світі фінансується державою.
Родзинка законопроєкту, на думку спікера, — страхування професійної відповідальності представників медичних професій. Позови стосуються, як правило, закладів охорони здоров’я, адже якість медичного обслуговування забезпечує заклад охорони здоров’я, а не окремий лікар. «Натомість у законопроєкті повна відповідальність за якість медичного чи фармацевтичного обслуговування покладається на конкретного працівника, — підкреслив К. Надутий. — Чи готові ми оплачувати цю історію та дозволити комусь заробити грошей на високомаржинальній схемі запровадження нового виду обов’язкового страхування?».
На думку експерта, в результаті вимушені видатки (а споживання медичних послуг є вимушеним) домогосподарств, які й зараз не покривають всі потреби у медичному обслуговуванні, збільшаться. Тобто постраждають ті, хто потребує медичної допомоги. «Ми не готові підтримати такий законопроєкт та таке самоврядування, яке начебто спрямовує нас у Європу, але насправді брутально залазить нам у кишеню», — зауважив К. Надутий.
ТРИ ПАЛАТИ ЛІКАРІВ
Законопроєктом пропонується створити 5 органів професійного медичного самоврядування, з них 3 структурні підрозділи для лікарів (Палата лікарів сімейної медицини, Палата лікарів-спеціалістів, Палата стоматологів). Цю ситуацію прокоментувала Лариса Матюха. «Усі мають бути в одній організації: лікарі первинної, вторинної ланки, стоматологи. Це має бути одна самоврядна організація. Законопроєкт 2445-д все розпорошує, — зазначила спікер. — Професійне самоврядування — важливий інструмент, який вже давно існує в багатьох країнах світу. Але, на жаль, законотворці не дослухаються до громадськості, до того ж у нашій країні немає наступності у створенні законопроєктів».
ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА
Тетяна Татарчук акцентувала увагу на механізмах етики, які прописані у законопроєкті. Документом передбачено 5 етичних кодексів: для лікарів первинної ланки, вторинної ланки, стоматологів, медичних сестер та фармацевтів. «Як може працювати заклад охорони здоров’я, в якому медична сестра працює за одним кодексом етики, сімейний лікар — за іншим, вузький спеціаліст — за третім, а стоматолог — за четвертим? Якщо всі фахівці працюватимуть відповідно до різних етичних кодексів, ми не зможемо вивести спільного знаменника», — застережує спікер. Доповідач вважає, що в цьому аспекті даний законопроєкт недосконалий і потребує серйозного доопрацювання.
Підсумовуючи захід, учасники пресконференції — очільники професійних громадських організацій наголосили, що категорично не згодні з редакцією законопроєкту № 2445-д та переконані, що у такому вигляді затверджувати його не можна.
Коментарі