Фармринки та плани виробників в умовах карантину

Як уже повідомлялося, 10–11 вересня 2020 р. у Києві відбулася 14-та Міжнародна конференція-практикум «Фармбюджет–2021». У ході попередніх сесій учасники обговорили медичні, економічні та регуляторні аспекти впливу пандемії на фармацевтичний сектор. У рамках даного блоку обговорювалася ситуація на фармринку України та ринках інших країн, а в ході дискусії були озвучені плани на майбутнє.

ФАРМРИНКИ

«У 2020 р. ключовим фактором, який впливав на розвиток фармацевтичних ринків та економіки в цілому, стала пандемія COVID-19 та пов’язані з нею карантинні обмеження», — зазначив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research».

Український фармринок останні роки розвивався досить активно, демонструючи double digit зростання протягом останніх 10 років. Однак цього року пандемія внесла свої корективи, і темпи зростання дещо знизилися. Такого глибокого спаду ринку, який фіксувався у квітні–травні 2020 р., не відмічалося за всю історію спостережень аналітичної компанії. Однак у цілому за підсумками 7 міс 2020 р. ринок лікарських засобів, включаючи роздрібний та госпітальний сегменти, продемонстрував зростання на рівні 7% у гривневому та 11% у доларовому вираженні порівняно з аналогічним періодом минулого року. В упаковках фіксується незначний спад на рівні 0,6%.

Ринок роздрібної реалізації також уже відновився, і в серпні відмічено зростання на рівні 8% у гривневому вираженні. Показники потижневої та поденної динаміки продовжують вселяти оптимізм, в останні тижні фіксується зростання на рівні 10%. Загалом за підсумками 2020 р., прогнозується приріст на рівні 4–6%.

Рівень захворюваності на СOVID-19 в Україні підвищується досить високими темпами. Кількість виявлених випадків на 100 тис. населення в 2 рази більша, ніж у сусідів (Росії, Казахстані, Білорусі), і це при значно нижчому рівні тестування. В Україні майже щодня фіксуються нові сумні рекорди за кількістю інфікованих коронавірусом та смертністю від нього.

Пандемія та карантин суттєво модифікували темпи розвитку деяких АТС-груп. Деякі групи продемонстрували суттєве зростання, зокрема анальгетики (за рахунок препаратів парацетамолу), антитромботичні засоби та противірусні препарати. У той же час значно зменшилися обсяги продажу препаратів для лікування респіраторних захворювань та антидіарейних засобів.

У свою чергу, обмеження проведення планових операцій на період карантину зумовили зменшення обсягів продажу таких груп препаратів, як анестетики та кровозамінники і перфузійні розчини.

Також з початку карантину в Україні діє норма щодо обов’язкового використання масок у громадських місцях, що значно вплинуло на обсяги продажу медичних масок. Фактично в Україні виник ринок медичних масок, якого не було раніше.

У сегменті дистрибуції топ-3 постачальники забезпечують 85% всіх поставок лікарських засобів. При цьому між лідерами сегмента точиться жорстка конкурентна боротьба.

Стосовно роздрібного продажу варто відзначити продовження консолідації цього сегмента. Хоча карантинні обмеження дещо сповільнили темпи консолідації, проте вона неминуча. За підсумками І півріччя 2020 р., топ-100 аптечних мереж займають 80% ринку роздрібної реалізації лікарських засобів, топ-10 — 50% ринку, а топ-3 — 31%.

Серед можливих напрямків подальшого розвитку консолідації аптечного ритейлу доповідач виділив еволюційну консолідацію (поступове приєднання/відкриття аптек та активна конкуренція); об’єднання в маркетингові асоціації; поширення франчайзингу та розвиток е-аптек, точок видачі, сервісів доставки.

Як відомо, сьогодні в Україні широко обговорюється впровадження дистанційної торгівлі лікарськими засобами. У поточних умовах функціо­нування ринку всі ланки ланцюга поставки є ліцензованими, і необхідно зберегти неперервність умов ліцензійності. Тому при поя­ві в ланцюгу поставок так званої доставочної компанії необхідно або ліцензувати такий вид діяльності, або покласти функцію доставки на аптечні заклади.

Продовжуючи тему розвитку фармринків, Гжегож Орновськи, голова компанії SciGen Pte., Ltd в Європі та СНД, поінформував про розвиток ринків країн ЄС. Розпочав спікер з ключових тез, які пролунали під час світового економічного форуму, зазначивши, що пандемія COVID-19 повинна привести до найгіршої рецесії з часів Великої депресії 1920-х років. Згідно з переглянутими квітневими прогнозами Міжнародного валютного фонду (МВФ), цього року світовий обсяг виробництва знизиться на 4,9%. При цьому сила його відновлення невідома. Наразі прогнозується більш глибока рецесія в 2020 р. і повільне відновлення в 2021 р.

Падіння ВВП відзначається по всій Європі, особливо в південних країнах. У цілому по ЄС спад ВВП у ІІ кв. 2020 р. зафіксовано на рівні 11%. МВФ оцінює втрати світової економіки в 2020 та 2021 р. більш ніж у 12 трлн дол. США. Безумовно, пандемія вплинула і на розвиток бізнесу, однак для деяких галузей вплив став негативним, а для інших, навпаки, позитивним.

Щодо впливу пандемії на Фарму Г. Орновськи відзначив короткострокові виклики, зокрема обмеження поставок багатьох препаратів, клінічних випробувань та візитів медичних представників. Серед довгострокових викликів виділено обмеження видачі маркетингових посвідчень, локалізацію виробництв, сповільнення темпів зростання глобального фармринку, зміну схем споживання ліків та етнічні дилеми, зокрема щодо застосування ліків off-label.

Переходячи до фармринку Польщі, варто відзначити тренд до зменшення кількості аптек. З січня 2018 р. кількість скоротилася більш ніж на 1300 аптек.

Тренди обсягів продажу ліків схожі з українськими, панічна закупівля у березні, потім спад у зв’язку з карантином і відновлення. Наразі обсяги продажу відновилися і вийшли на показники минулого року.

Також варто зауважити, що динаміка потижневого виторгу аптек за традиційними сегментами (Rх — реімбурсовані, Rх — нереімбурсовані, ОТС) виходить на рівень 2019 р. У той же час сегмент Е-commerce вже демонструє суттєве зростання. Загалом за підсумками 2020 р. очікується зростання польського фармринку на 1,7–2,8%.

Як уже відзначалося, очікується сповільнення темпів зростання глобального фармринку. При цьому основними драйверами зростання залишаються препарати для лікування онкологічних, аутоімунних захворювань та цукрового діабету.

ЕКСПЕРТНА ДИСКУСІЯ

Наприкінці даної сесії відбулася дискусія щодо подальших планів фармвиробників.

Олександр Комаріда, генеральний директор Директорату фармацевтичного забезпечення МОЗ України, поділився з учасниками конференції регуляторними та законодавчими змінами, які очікуються на фармринку.

МОЗ досить швидко реагує на виклики, пов’язані з пандемією. З початку запровадження карантину були внесені зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), якими дозволено дистанційний продаж лікарських засобів. Наразі Верховною Радою України прийнято і відповідний закон.

Досить швидко в Україні були прийняті протокол лікування та стандарти надання медичної допомоги при COVID-19, що дозволило знизити смертність від цієї хвороби.

Планується подальше впровадження елект­ронного рецепта, зокрема на наркотичні лікарські засоби. Над цим питанням вже працює робоча група. Впровадження електронного рецепта на цю групу препаратів більш складне, ніж для програми «Доступні ліки», оскільки необхідно впровадити такі ІТ-рішення, щоб унеможливити витік цих препаратів у незаконний обіг, зокрема розробка модулів для виписування таких рецептів на курс лікування.

Із середини 2021 р. за електронними рецептами здійснюватиметься реімбурсація препаратів інсуліну, а її адміністрування перейде до Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Також у планах запровадження реімбурсації препаратів для лікування нецукрового діабету і розширення програми реімбурсації новими нозологіями. Наразі всі ці питання опрацьовуються.

Серед інших важливих питань слід відзначити розробку концепції підтримки вітчизняного виробника, спрямованої на локалізацію виробництва лікарських засобів та активних фармацевтичних інгредієнтів в Україні.

В’ячеслав Локшин, президент Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників AIPM у Казахстані, зазначив, що більшість препаратів для лікування хворих на COVID-19 в цій країні не виробляються, і система охорони здоров’я досить залежна від світової Фарми. На початку пандемії фіксувалася нестача ліків, однак МОЗ Казахстану швидко відреагувало на це і дозволило ввозити препарати в іноземних упаковках, що сприяло швидкому зменшенню дефіциту.

Така ситуація спонукає міністерство змінити підходи до локалізації виробництва, якщо раніше обговорювався лише повний його цикл, то в теперішніх умовах варто запропонувати міжнародним фармкомпаніям можливість локалізації окремих стадій виробництва. Також сьогодні необхідно вносити зміни щодо регуляції цін, зокрема вивести з-під регулювання ОТС-сегмент, що дасть можливість виробникам компенсувати витрати при продажу Rx-препаратів. Регуляторним органам слід зосередити увагу на таких питаннях, як просування ліків, спрощення процедури реєстрації лікарських засобів та медичних виробів.

Пандемія, економічний спад, девальвація — все це, безумовно, вплинуло на бізнес, зазначив Євген Заїка, регіональний директор ACINO в країнах СНД. При цьому в деяких країнах ще й напружена політична ситуація. Компаніям у найближчі роки необхідно підготуватися до нових правил, зокрема підтвердження біо­еквівалентності, впровадження паралельного імпорту, жорсткого регулювання цін та ін. Однак головними залишаються забезпечення безперервного виробничого процесу та налагодження поставок і каналів збуту. Також необхідно забезпечити безпеку співробітників.

Серед змін у просуванні велика увага приділяється діджитал-каналам. Наразі компанія інтегрує потужну діджитал-платформу в Україні, яка надалі використовуватиметься в інших країнах.

Наталія Макєєва, виконавчий директор AIPM в Білорусі, звернула увагу, що крім пандемії в країні існують і політичні проблеми, які також впливають, у тому числі і на Фарму.

Сьогодні близько половини фармкомпаній продовжують роботу дистанційно, незважаючи на те що карантин в країні не запроваджено. Фармспільнота доклала всіх зусиль, щоб в країні було достатньо ліків. Як свідчать дані, великого провалу ринку не відбулося. За 7 міс 2020 р. зростання ринку фіксується на рівні 15% в націо­нальній валюті, 3% в доларовому еквіваленті та 6,2% в упаковках.

Серед регуляторних змін варто відзначити, призупинення з травня 2020 р. дії наказу щодо реєстрації граничної ціни виробника. Також на 2 міс була дозволена дистанційна торгівля в режимі пілотного проєкту, однак МОЗ не продовжило цей пілот. Також МОЗ опрацьовує можливість спрощення процедури реєстрації.

Щодо прогнозів розвитку ринку спікер зазначила, що за підсумками 2020 р. очікується зростання на рівні 12–13% в національній валюті.

Віталій Гордієнко, голова представництва компанії «Еббві Біофармасьютікалз Україна», голова Ради директорів Асоціації «АПРАД», зазначив, що компанії досить швидко впровадили цифрові рішення на ринку України. Ці рішення вже існували та використовувалися на розвинених ринках і їх планувалося впроваджувати і в Україні, а пандемія стала своєрідним каталізатором та прискорила дані процеси. Однак є і деякі унікальні рішення. Також пандемія обмежила доступ до певних спеціалістів, зокрема лікарів-інфекціоністів.

Слід зазначити, що в Україні досить низький рівень споживання ліків на душу населення. Якщо порівнювати з референтними країнами, то в середньому ВВП України в 22 рази, а витрати на охорону здоров’я — в 7 разів нижчі. А тому, вочевидь, необхідно переглядати витрати на охорону здоров’я.

Раджив Гупта, генеральний директор «Кусум Фарм», зазначив, що світ змінюється, і варто пристосовуватися до нових реалій. Тим паче що прогнозувати наперед дуже важко.

Продуктові портфелі компаній будуть змінюватися, але не кардинально. Зміни можуть відбутися в трудових колективах. Можливі скорочення неефективних співробітників. Втім, ІТ-спеціалісти та аналітики будуть затребувані й у подальшому. Навряд чи цього року будуть виконані поставлені плани, адже в квітні–травні фіксувався суттєвий спад ринку.

Щодо підтримки вітчизняного виробника, то слід зауважити, що Фарма є стратегічною для країни галуззю, і локалізація виробництва дозволить швидше вирішувати проблеми із поставками необхідних ліків.

Юрій Маркевич, CRM-директор, Юрія-Фарм, зауважив, що пандемія для деяких компаній стала як вимкнення світла на певний період, для інших, навпаки, як спалах, під час якого можна було збільшити обсяги виробництва, наприклад для виробників медичних масок та рукавичок.

Однією з ключових змін, стало обмеження доступу до спеціалістів, чого ніколи не відбувалося раніше, а тому необхідно шукати нові підходи. Сам по собі маркетинг не змінився, змінилися лише інструменти донесення інформації до спеціалістів та споживача. Компанії більш глибоко стали використовувати діджитал.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*