Пропозиції змін до Бюджетного кодексу України, цифрова трансформація медичної сфери та надання паліативної допомоги — засідання профільного комітету

Голова Комітету Михайло Радуцький, обговорюючи проєкт № 4100, повідомив, що документ системно пов’язаний з проєктом закону про Державний бюджет України на 2021 р. Пропоновані ним зміни до Бюджетного кодексу України зумов­лені необхідністю врегулювання правових засад функціонування бюджетної системи України, міжбюджетних відносин для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на новій територіальній основі. Він також звернув увагу, що запропонованими змінами до п. 26 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу фактично скасовується норма Закону України «Про державні фінансові гарантії» щодо фінансування Програми медичних гарантій на рівні не нижче 5% ВВП та віднесення видатків на цю програму до захищених статей видатків бюджету, а також положення щодо необхідності розрахунку тарифів для визначення компонента оплати праці медиків з базовою величиною не менш ніж 250% середньої базової зарплати в Україні за липень року, що передує плановому.

«Натомість Уряд пропонує нам визначити порядок та розміри фінансування Програми медичних гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів. По суті це означає, що фінансування даної програми буде здійснюватися за залишковим принципом, що негативно позначиться на якості надання медичної допомоги та її доступності. Комітет має наполягати на тому, щоб норми закону щодо фінансування програми на рівні 5% ВВП і визначення мінімального рівня заробітної плати медиків виконувалися, а не скасовувалися», — підкреслив голова Комітету. Він також нагадав, що на минулому засіданні Комітет подав поправки до проєкту бюджету на 2021 рік, які, зокрема, передбачають збільшення фінансування програми медичних гарантій зі 123 до 220 мільярдів гривень (або 5% ВВП).

В обговоренні законопроєкту також взяли участь представники МОЗ, Національної служби здоров’я України (НСЗУ) та ДП «Медичні закупівлі України». Комітет підтримав ряд пропозицій до законопроєкту, зокрема про вилучення з нього пункту щодо зміни обсягів фінансування Програми медичних гарантій та визначення окладів медиків; доповнення та внесення змін у частині надання МОЗ права брати бюджетні зобов’язання за договорами закупівлі ліків; включити пропозиції, надані НСЗУ. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проєкт закону № 4100 у першому читанні за основу із врахуванням наданих Комітетом пропозицій, та направити висновок щодо законопроєкту до Комітету з питань бюджету із проханням врахувати їх.

Також у ході засідання Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр України та міністр цифрової трансформації України, презентував цілі та роботу підшефного йому Міністерства цифрової трансформації (Мінцифри). Зокрема, він назвав 4 цілі, яких Мінцифри планує досягти до 2024 р.: перевести 100% послуг онлайн, на 95% покрити країну інфраструктурою інтернету, навчити 6 млн українців базової цифрової грамотності та збільшити частку ІТ та креативної індустрії у ВВП країни до 10% (сьогодні це 3–4%). М. Федоров також розповів про шляхи досягнення цих цілей та наявні досягнення на усіх напрямках. «Ми хочемо, щоб за 3 роки (залишилося 2 роки) наша країна стала найзручнішою для взаємодії людей і бізнесу з державою. Наша амбітна ціль — зробити так, щоб з 1 вересня 2021 р. органи влади взагалі не вимагали від людей паперові документи. Це дозволить нам пришвидшити процеси в державі, ліквідувати неефективні процеси та усунути неефективних людей», — зазначив віцепрем’єр-міністр.

Заступник міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації МОЗ України Ярослав Кучер поінформував про бачення планів цифрової трансформації у медичній сфері. За його словами, у цьому напрямку в МОЗ 85% займає програма eHealth. Він розповів про адміністрування даної програми і плани щодо її подальшого розвитку. Я. Кучер також повідомив, що серед викликів, що стоять перед МОЗ, — низька ефективність і непрозорість системи охорони здоров’я, екстенсивна форма ведення медичної документації, недостовірні статистичні дані і недостатність інформації про стан здоров’я пацієнта, недостатньо розвинена медична інфраструктура інформатизації, обмежена доступність медичних послуг, потреба у стабільному ресурсному забезпеченні та розвитку кадрового потенціалу. Також заступник міністра назвав стратегічні цілі:

• надання якісних, безпечних та доступних цифрових медичних послуг українцям;
• забезпечення прозорості фінансування системи охорони здоров’я;
• зменшення адміністративного навантаження на медичних працівників;
• нові можливості для бізнесу в медичній сфері.

Серед найближчих планів, за словами Я. Кучера, нормативно-правове врегулювання переходу з паперових форм на електронні документи і дані; сталий розвиток eHealth та її компонентів; розвиток інформаційно-аналітичної системи «Централь 103»; створення онлайн-платформи супроводу міжнародних програм із охорони здоров’я, медичної та фармацевтичної освіти і нау­ки в Україні; розвиток телемедицини.

«Сфера охорони здоров’я як жодна інша потребує цифровізації багатьох процесів. Багато що вже зроблено. Та вже до кінця цього року планується затвердження концепції Електронної системи охорони здоров’я. Вкрай необхідною є діджиталізація фармацевтичного ринку. Технологію QR-кодування вже декілька років успішно використовують в Європі. І нам потрібно пришвидшити запровадження QR-кодів в Україні. Це дозволить споживачам отримувати повну інформацію про лікарські засоби та чітко визначати, чи є препарат оригінальним», — відмітив М. Радуцький.

Окрім того, під час засідання члени Комітету розглянули звернення народного депутата Ольги Василевської-Смаглюк щодо організації надання паліативної допомоги дітям та дорослим бригадою мобільної медичної паліативної допомоги КНП «Київська міська клінічна лікарня № 11» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з НСЗУ. Народний депутат поінформувала, що вказана лікарня має договір на надання паліативної допомоги із фінансуванням в обсязі більше 7,5 млн грн, однак про надання цією лікарнею таких послуг нічого невідомо. На депутатський запит вказана лікарня надала інформацію про надання 254 таких послуг з початку року, водночас НСЗУ має інформацію про 54 послуги.

Комітет рекомендував НСЗУ провести перевірку дотримання виконання умов договору КНП «Київська міська клінічна лікарня № 11» та до 1 грудня 2020 р. поінформувати народного депутата О. Василевську-Смаглюк і Комітет про результати такої перевірки та вжиті заходи.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!