Вітаміни С, D та цинк при COVID-19: реальна клінічна користь чи інформаційний фейк?

Просторами всесвітньої мережі Інтернет шириться інформація щодо раціональності застосування вітамінів С, D та цинку при коронавірусній інфекції з такою швидкістю та впевненістю, що навіть спеціалісти починають задумуватися над правдивістю цього твердження. І не дивно, адже на підтвердження цього вказуються «рекомендації експертів» та «широка практика застосування». Проте чи справді ці твердження мають під собою наукове підґрунтя та як вони впливають на поведінку споживача?

Багато років «біля кордону» доказової медицини в статусі ліків та дієтичних добавок для лікування та профілактики гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) знаходяться вітаміни, мінерали та ін.

З появою проблеми COVID-19, зі зрозумілих причин, пов’язаний з ними рівень очікувань знову підвищився, додаючи нову роботу експертам (Bauer S.R. et al., 2020). Без надійних орієнтирів практикуючі спеціалісти не в змозі розібратися з валом інформації, що надходить: так, лише за поєднанням двох ключових слів «COVID» і «zinc» в базі «pubmed.gov» маємо близько сотні публікацій.

Значною мірою в результаті інформаційної кампанії у відкритих джерелах, завищених очікувань споживачів та великої кількості незадоволених потреб спостерігаємо зростання споживання лікарських засобів, що відверто не рекомендовані провідними експертними організаціями (рис. 1–3). Внаслідок стрімкого збільшення обсягів споживання аптеки вимушені збільшувати товарні запаси цих препаратів.

Втім, ланцюг поставок поки що не в змозі задовольнити підвищений попит, і кількість днів, на які вистачить залишків в аптеках, стрімко зменшується.

Рис. 1
Поденна динаміка обсягів продажу препаратів АТС-групи A11C C «Препарати вітаміну D та його аналогів» у натуральному вираженні за період з 1.01.2020 до 19.10.2020 р.*, а також обсяги залишків в аптеках та кількість днів, на які вистачить залишків
Рис. 2
Поденна динаміка обсягів продажу препаратів АТС-групи A11G A «Прості препарати аскорбінової кислоти (вітаміну С)» в натуральному вираженні за період з 1.01.2020 до 19.10.2020 р.*, а також обсяги залишків в аптеках та кількість днів, на які вистачить залишків
Рис. 3
Поденна динаміка обсягів продажу препаратів АТС-групи A12C B «Препарати цинку» в натуральному вираженні за період з 1.01.2020 до 19.10.2020 р.*, а також обсяги залишків в аптеках та кількість днів, на які вистачить залишків

Звертаємо увагу колег, що забезпечення потреби в лікарських засобах має «кістяк», сформований шляхом консенсусу на основі наявних доказів. Його утворюють клінічні настанови таких провідних і найбільш авторитетних експертних організацій, як Національний інститут здоров’я і якості медичної допомоги Великобританії (National Institute for Health and Clinical Excellence — NICE), Національні інститути здоров’я США (National Institute of Health — NIH) та ін. Вони, природно, мають рекомендаційний характер, але при цьому служать орієнтиром на міжнародному рівні.

Аскорбінова кислота, показання (МОЗ України): профілактика і лікування дефіциту вітаміну С. Забезпечення підвищеної потреби організму у вітаміні С в період росту, вагітності та годування грудьми; при підвищених фізичних та розумових навантаженнях, при інфекційних захворюваннях та інтоксикації.
Вітамін D (у вигляді ергокальциферолу, холекальциферолу та альфакальцидолу) профілактика рахіту у дітей. Профілактика дефіциту вітаміну D в групах високого ризику, при мальабсорбції (хронічні захворювання тонкого кишечнику, біліарний цироз печінки, стан після резекції шлунка та/або тонкого кишечнику). Лікування рахіту й остеомаляції. Підтримувальна терапія остеопорозу.
Цинк: лікування дефіциту цинку, спричиненого неправильним харчуванням, порушенням процесу всмоктування мікроелемента, засвоєння або підвищеною його втратою організмом.

Вищевказані показання є такими, при яких ці сполуки довели клінічну ефективність та є доцільними у використанні. Звичайно ж, COVID-19 з’явився в нашому житті досить недавно, тому в затверджених клінічних показаннях його шукати зась. Однак про що нам свідчать експериментальні наукові дані?

Спробуємо розставити крапки над «і» в питанні актуальності вітаміну D, цинку й аскорбінової кислоти при лікуванні COVID-19 так, як це виглядає у світлі суворого застосування стандартів доказової медицини.

Так, вітамін D не має дозволів на маркетинг в країнах із суворими регуляторними системами для лікування або профілактики інфекційних захворювань, включаючи COVID-19.

28 вересня 2020 р. британський NICE опублікував коментар доказів щодо ліків (Medicines evidence commentary), присвячений використанню вітаміну D для попередження потреби в інтенсивній терапії у пацієнтів з пневмонією на тлі COVID-19. Необхідність у ньому виникла у зв’язку з появою невеликого пілотного дослідження, виконаного іспанськими авторами (Castillo M.E., 2020). Однак розроблені раніше рекомендації NICE щодо вітаміну D при COVID-19 залишаються без змін: «Немає доказів на користь прийому добавок вітаміну D спеціально для того, щоб запобігати або лікувати COVID-19». Під час пандемії забезпечення цією речовиною важливо задля здоров’я кістково-м’язової системи, як і зазвичай.

Аналогічна історія з вітаміном С — аскорбіновою кислотою. Станом на 21 жовтня в розділі настанови з допоміжної (adjunctive) терапії при COVID-19 NIH є відомості про антитромботичну терапію, застосування вітамінів С, D і цинку. Дослідження можливого використання даних ліків при COVID-19 ведуться, але доказів для того, щоб рекомендувати їх для лікування пацієнтів, які знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії, так і інших хворих, поки немає.

Те ж саме стосується цинку: дослідження тривають, доказів немає.

Спостерігаючи за прикладами з практики призначень при COVID-19 у нашій країні, слід застерегти і проти широкого призначення антибіотиків і кортикостероїдів. Перші можна призначати лише при надійних ознаках бактеріальної інфекції, а другі не слід призначати негоспіталізованим пацієнтам і особам, що не потребують респіраторної підтримки, відповідно до рекомендацій NIH.

Наостанок ще один приклад оперативного експертного відгуку. Серед рекомендацій щодо лікування COVID-19 Американського товариства інфекційних захворювань (Infectious Diseases Society of America — IDSA) є й інформація, що стосується блокаторів гістамінових (Н2) рецепторів. Так, поодинокі «анекдотичні» повідомлення китайських авторів, котрі припустили користь фамотидину, дали підстави включити його в практику призначень (Borrell B., et al., 2020; Wu C., et al., 2020). IDSA виступає проти даної рекомендації.

Таким чином, на рівні країни, госпітального округу або лікарні може бути прийнятий обґрунтований з точки зору оцінки медичних технологій особливий підхід. Також і лікар під свою відповідальність може призначати ліки, в тому числі поза існуючими показаннями. Яка аргументація тих і інших? Дані питання не повинні залишатися без відповідей.

Загалом проблема введення в медичну практику нових лікарських засобів для допомоги при COVID-19 дуже актуальна і викликає загальний інтерес суспільства, про що свідчать дані google-аналітики, згідно з якими кількість запитів (російською мовою) «Витамин D», «Витамин C» та «Цинк» суттєво збільшилася в останні тижні (рис. 4).

Проте чим викликаний такий інтерес у суспільства? Враховуючи, що наукового обґрунтування застосування цих вітамінів та мінералу при боротьбі COVID-19 немає, можна вважати, що це є наслідком дуже успішної інформаційної кампанії. А ось кому такий інфопривід цікавий — залишається тільки здогадуватися.

Рис. 4
Динаміка запитів (російською мовою) «Витамин D», «Витамин C» та «Цинк» в google за період з 1.01.2020 до 18.10.2020 р.
*За даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research». Темпи зростання/зниження розраховані відповідно до аналогічного дня тижня минулого року. Попередні дані за 19.10.2020 р.

Список використаної літератури

  • Bauer S.R., Kapoor A., Rath M., Thomas S.A. (2020) What is the role of supplementation with ascorbic acid, zinc, vitamin D, or N-acetylcysteine for prevention or treatment of COVID-19? Cleve Clin. J. Med., Jun 8. doi: 10.3949/ccjm.87a.ccc046. Epub ahead of print.
  • Borrell B. (2020) New York clinical trial quietly tests heartburn remedy against coronavirus. Available at: https://www.sciencemag.org/news/2020/04/new-york-clinical-trial-quietly-tests-heartburn-remedy-against-coronavirus.
  • Castillo M.E., Costa L.M.E., Barrios J.M.V. et al. (2020) Effect of calcifediol treatment and best available therapy versus best available therapy on intensive care unit admission and mortality among patients hospitalized for COVID-19: A pilot randomized clinical study. The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology. Volume 203, October 2020.
  • Wu C., Liu Y., Yang Y. et al. (2020) Analysis of therapeutic targets for SARS-CoV-2 and discovery of potential drugs by computational methods. Acta Pharm. Sin. B.

За матеріалами gov.uk; nice.org.uk; covid19treatmentguidelines.nih.gov; idsociety.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Сергій 11.02.2021 5:21
Я переніс ковід особисто. У цій статті чиста правда. І мені соромно за наших лікарів сімейників ,які втюхують вище зазначені ліки, вітаміни і т.д..
Владимир 13.02.2021 11:09
Також перехворів коронавірусом,.Чого я тільки не приймав.десь 50 наіменувань препаратів ,це точно,в тому числі і вітаміни.Кому,кому а аптекарям допомогло,аж кармани від бабла тріщать,а простому люду ні жарко ,ні холодно,Краще ці бабки було пустити на хороше харчквання,
Анна 27.02.2021 9:43
Окрім критики, ніякої запропонованої альтернативи, вітаміни й не призначають як панацею, а як допоміжні підтримуючі препарати.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті