Коли впроваджували реєстратори розрахункових операцій (РРО) для фізичних осіб — підприємців шляхом нічного голосування у Верховній Раді України 23.11.2018 р. за правки народного депутата Кобцева, громадська організація «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація ФармРада» (ГО «ВОМФАФР») попереджала, що такі зміни призведуть до закриття аптек малих підприємців, зокрема у сільській місцевості, про яку так «ратують» законотворці та окремі громадські діячі від фармації. Не дослухались…
ГО «ВОМФАФР» запросила статистичні дані станом на 1.01.2020 р. Результат минулого року наступний: у 2019 р. припинили свою діяльність 801 фізична особа — підприємець, натомість відкрили свою діяльність лише 227 фізичних осіб — підприємців. Така сама тенденція у дещо пом’якшеній формі спостерігається й у сфері діяльності юридичних осіб: припинили діяльність 330 суб’єктів, розпочали — 155 юридичних осіб. Вказане свідчить про погіршення ринкового клімату, що не сприяє розвитку роздрібного сегменту ринку лікарських засобів.
Отже, маємо в пасиві 574 фізичні особи — підприємці, що остаточно припинили свою діяльність, 747 закритих аптек фізичних осіб — підприємців та 120 закритих аптечних пунктів фізичних осіб — підприємців.
Сільська місцевість втратила 787 аптек та аптечних пунктів у 2019 р. (фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб). ГО «ВОМФАФР» попереджала, що законодавчі ініціативи, спрямовані на погіршення становища малого підприємництва, призведуть не тільки до зменшення кількості аптек, але, як наслідок, відкриють шлях до легалізації інтернет-торгівлі лікарськими засобами.
Результат — дистанційна торгівля легалізована… Звичайно, великі гравці фармацевтичного ринку не будуть ганяти у села спеціалізований транспорт із мізерними замовленнями. Знали про це? Знали! Результат — дистанційна торгівля лікарськими засобами із залученням операторів поштового зв’язку.
І ось ми маємо прийняті у березні цього року нові пункти Ліцензійних умов 27-1 та 32-1, які дозволяють здійснювати доставку лікарських засобів та супутніх товарів безпосередньо споживачам, зокрема із залученням на договірних засадах операторів поштового зв’язку.
З огляду на згадане, на початку теми «однооке дитя», у мене тільки одне питання — як ці пункти узгоджуються із пунктом 139 тих саме Ліцензійних умов: «Не допускається транспортування лікарських засобів транспортом загального користування, яким здійснюється перевезення пасажирів, та у поштових або багажних відправленнях». Я навіть не запитую, чи дотримуються оператори поштового зв’язку вимог пунктів 133–138… В окремих селах, за моїми даними, поштові відділення працюють 2–3 дні на тиждень. В якому стані ці приміщення, як там зберігаються ліки до моменту видачі замовнику? 2 жовтня 2020 р. Президент України підписав Закон України від 17.09.2020 р. № 904, запитань побільшає в рази…
Постійно «радує» логіка таких громадських організацій, як ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ) та ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП»).
Не секрет, що з 2015 р. ГО «ВФП» проштовхує законопроєкт «Про фармацевтичне самоврядування» та бажає створити «самоврядування» на своїй базі й очолити його. Було багато публікацій, як ратує ГО «ВФП» за права фармацевтів, бажає їх об’єднувати та захищати. І ось черговий проєкт № 2445-д, який має всі шанси на прийняття і на всі лади прорекламований як крок назустріч інтересам рядових фармацевтів, спрямований на їх захист та розвиток. Чудово!
Однак проєкт не містить жодної норми щодо захисту фармацевтів! Навпаки, всі примусово повинні стати членами фармацевтичної палати, отримати свідоцтва від неї (без свідоцтва не маєш права працювати за фахом), платити обов’язкові внески. Палата може тимчасово призупинити дію свідоцтва або зупинити назавжди.
В обох випадках фармацевт втрачає місце роботи. Проєкт передбачає відповідні зміни до статті 36 («Підстави припинення трудового договору») Кодексу законів про працю України. Безробітним фармацевт стає за наслідками дисциплінарного провадження. Порушує дисциплінарне провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія палати. За результатами розгляду дисциплінарної справи рішення приймає колегія з розгляду скарг у складі знову ж таки Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії палати! Якщо це рішення не задовольняє фармацевта, він має право оскаржити таке рішення колегії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до апеляційного комітету у складі Кваліфікаційно-професійної дисциплінарної комісії палати. Держава за проєктом втручатися не має права, рішення палати, якщо воно не відповідає діючому законодавству (!), МОЗ може оскаржити тільки в судовому порядку.
Втрата свідоцтва, втрата роботи не звільняють від відповідальності за іншими законами. Тобто замість одного покарання за певний проступок, фармацевт за проєктом може понести 2–3 покарання, після чого опинитися на вулиці. Все іскриться турботою та піклуванням, боротьбою за права рядових фахівців.
У ГО «ВОМФАФР» зауважень до цього проєкту на 4 аркушах… Моя особиста позиція: палати повинні бути створені на добровільних засадах, а не примусових; неможливо заганяти всіх фармацевтів (освітян, науковців, виробництво, дистрибуцію, імпортерів, роздрібний сегмент) в одну палату, занадто різні проблеми, інтереси, шляхи розвитку, багато конфліктів інтересів, дуже різний матеріальний статус тощо. Палата не повинна переймати на себе державні контрольно-наглядові функції, ліцензування. Замість каральних функцій необхідно прописати функції захисні, просвітницькі та інші, які дійсно можуть покращити життя фармацевтів, їх професійне зростання, соціальний статус, престиж професії.
Повернемося до логіки ГО «ВФП». У статті «АПТЕКА — заклад охорони здоров’я чи місце з продажу товарів аптечного асортименту?» зазначено, цитую: «Згідно зі статистичними даними за 2019 р. кількість аптечних закладів, що зупинили свою діяльність, дорівнює кількості таких, що відкрили місця з проведення діяльності. Хоча галасу про знищення аптек було вдосталь».
Офіційна відповідь Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) на запит ГО «ВОМФАФР» від 28.02.2020 р. № 236 — за період з 1 січня 2019 до 1 січня 2020 р.:
- закрито 3088 аптек (фізичних осіб — підприємців — 1090, юридичних осіб — 1998);
- відкрито 2545 аптек (фізичних осіб — підприємців — 343, юридичних осіб — 2202);
- закрито 788 аптечних пунктів (фізичних осіб — підприємців — 202, юридичних осіб — 586);
- відкрито 544 аптечні пункти (фізичних осіб — підприємців — 82, юридичних осіб — 462).
Як вказана у статті статистика та наведені мною цифри порівнюються між собою?
Цитую далі: «Однак тепер усі з касовими апаратами, мережеві аптеки створюють фізичних осіб — підприємців, щоб уникнути прозорого оподаткування, а малі та сільські аптеки практично знищені».
Офіційна відповідь Держлікслужби України на запит ГО «ВОМФАФР» від 28.02.2020 р. № 236 — за період з 1 січня 2019 до 1 січня 2020 р.:
- припинили свою діяльність 1131 суб’єкт господарювання (фізичних осіб — підприємців — 801, юридичних осіб — 330);
- розпочали свою діяльність 382 суб’єкти господарювання (фізичних осіб — підприємців — 227, юридичних осіб — 155).
Щось не дуже активно мережеві аптеки створюють фізичних осіб — підприємців задля уникнення прозорого оподаткування…
А тепер саме час звернутися до позиції АПАУ. Спілка об’єднує саме великих гравців роздрібного ринку. Як же ставиться АПАУ до законопроєктів про повернення фізичним особам — підприємцям права не використовувати у своїй роботі РРО?
Якщо вірити ГО «ВФП», для мережених аптек, «що створюють фізичних осіб — підприємців, щоб уникнути прозорого оподаткування», це просто подарунок долі! Однак, цитую АПАУ мовою оригіналу зі статті «»:
«АПАУ еще с 2016 года отстаивала необходимость использования РРО в сфере розничной торговли лекарственными средствами. До введения законов, о которых мы сегодня говорим, ситуация на рынке была нездоровой не только с точки зрения конкуренции, но и в отношении качества лекарств. Не секрет, что некоторые предприниматели, занимаясь реализацией аптечных товаров и лекарств, просто не показывали свои доходы, которые получали свыше установленного лимита, и проконтролировать это без фискализации операций невозможно. Но дело не только в налогах и конкуренции, это еще и вопросы сбыта фальсифицированных, некачественных лекарственных средств и распространения «серого» импорта. Все это реализовывалось в основном через предпринимателей, которые не имели системы учета — фискализации операций».
І такі сентенції АПАУ видавало щорічно до листопада 2018 р. і після. Але статистика офіційна чомусь не співпадає з твердженнями АПАУ.
Статистика виявлених безпосередньо Держлікслужбою України фактів розповсюдження окремих серій і найменувань фальсифікованих лікарських засобів за 2013–2018 рр. виглядає наступним чином: за 6 років надано 119 розпоряджень про заборону обігу окремих серій і найменувань фальсифікованих лікарських засобів, виявлених Держлікслужбою України та її територіальними органами. Зі 119 розпоряджень 111 видано на підставі виявлення у юридичних осіб (93,28%) і 8 — на підставі виявлення у фізичних осіб — підприємців (6,72%) (листи Держлікслужби України вих. № 20361-1.3/2.0/17-14 від 29.10.2014 р., вих. № 10992-1.1.1/4.0/17-18 від 21.12.2018 р.). Але це до введення РРО для фізичних осіб — підприємців, а що змінилося у 2019 та 2020 р.?
З 1.01.2019 до 31.12.2019 р. безпосередньо Держлікслужбою України надано 8 розпоряджень про заборону обігу фальсифікованих лікарських засобів (виявлено у товариствах з обмеженою відповідальністю та приватних підприємствах — 7, у стоматологічній клініці — 1, у фізичних осіб — підприємців — 0!). З 1.01.2020 до 28.09.2020 р. безпосередньо Держлікслужбою України надано 2 розпорядження про заборону обігу фальсифікованих лікарських засобів (виявлено у товаристві з обмеженою відповідальністю та приватного підприємства — 2, у фізичних осіб — підприємців — 0!) (лист Держлікслужби вих. № 7190-001.1./002.0/17-20 від 28.09.2020 р.). Отже, статистика 1.01.2019–28.09.2020 р. свідчить про виявлення обігу фальсифікату у юридичних осіб — 100%.
Поставимо логічне запитання: юридичні особи використовують РРО на постійній основі, а частка їх участі в обігу фальсифікату з 2013 до 2020 р. коливається у діапазоні 93,28–100%! Так чи дійсно РРО є інструментом у боротьбі з фальсифікатом?
Знову цитую АПАУ: «С введением норм законов о детенизации расчетов в сфере торговли и услуг, ситуация значительно улучшилась, как отмечают в Государственной службе Украины по лекарственным средствам и контролю за наркотиками. Позитивные изменения произошли также и в конкурентной среде, а совокупно все это позитивно влияет на качество нашего с вами здоровья».
Дійсно, ситуація «суттєво поліпшилася»: 100% фактів виявлення фальсифікату у юридичних осіб, беззаперечне лідерство…
Для АПАУ та великого бізнесу 801 фізична особа — підприємець, що припинили свою діяльність у 2019 р., та 1292 закритих місця провадження їхньої діяльності — це «позитивні зміни в конкурентному середовищі», адже позиції мереж на ринку значно посилилися. А тепер ще й дистанційну торгівлю лікарськими засобами дозволили та ще й доставку за допомогою операторів поштового зв’язку! Це дійсно позитивно вплине на наше здоров’я, головне — замовляти не у тих юридичних осіб, що «бавляться» із фальсифікатом стільки років поспіль….
Раджу ГО «ВФП» та АПАУ прискіпливо вивчати статистичні дані. А ГО «ВФП» слід поцікавитися позицією аптечних мереж по відношенню до малих підприємців протягом останніх 7–8 років, багато нового для себе відкриєте…
До сліз мене пройняла турбота ГО «ВФП» про сільських бакалаврів:
«Для фахівця, що присвятить своє професійне життя сільській місцевості, є вибір — бакалавр — має право на відкриття аптеки в селі, а як отримає диплом магістра — може розширити номенклатуру та пропонувати пацієнтам своєї громади більш широкий асортимент фармацевтичних послуг.
Одночасно: 3-й ступінь акредитації таких аптек передбачає керівника з освітнім рівнем не нижче бакалавра, а аптека — без права на виготовлення лікарських засобів в аптечних умовах та забезпечення наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами, а також заборонений відпуск лікарських засобів рецептурної форми відпуску та відсутнє право інтернет-торгівлі лікарськими засобами».
Шановні, якщо бакалавр у селі не матиме права відпускати лікарські засоби рецептурної групи, а мережа у місті матиме змогу інтернет-торгівлі лікарськими засобами та ще пересилати їх поштою в те саме село, то бакалавр ніколи не стане магістром, а аптеку свою закриє протягом місяця, максимум — двох…
А сільській громаді, яка проводжала років 5 тому в останній шлях комунальну аптеку (а місцевий лікар відмовляється чомусь лікувати хвороби виключно безрецептурною групою ліків), набагато важливіше, щоб бакалавр забезпечував село лікарськими засобами рецептурної групи, а не ступінь акредитації його аптеки!
Коли і як бакалавру отримувати ступінь магістра, якщо він один працює у своїй маленькій сільській аптеці, а в селі немає більше бакалаврів, щоб його підмінити на пару років? І чи дійсно ви вважаєте, що магістр, на відміну від бакалавра, краще розбере, що написав місцевий лікар у рецепті?
А ще, шановна ГО «ВФП», якщо ви дійсно підозрюєте мережеві аптеки в нечесній грі, то в жодному разі не пропонуйте схему «одна аптека — одна ліцензія»! Мережі орендують приміщення для аптек, забрали ліцензію в аптеки — завтра відкриємо іншу, товар перекинемо у мережі, така схема вигідна саме мережевим аптекам! Саме потенційна можливість втрати ліцензії на весь бізнес є запобіжником дотримання мережею хоча б основних (критичних для безпеки пацієнта) норм та правил.
Анулювання ліцензії не здійснюється за дрібні порушення, крім того, ліцензіату надається час на усунення порушень у передбачених законом випадках і жодних «непередбачених» наслідків у цьому порядку немає. Не намагайтеся влізти ще й у ліцензування, не створюйте остаточної анархії в фармацевтичній галузі!
Не плодіть десятки органів ліцензування місцевого рівня та ще й за принципом змішаних команд, де взагалі незрозуміло, хто несе відповідальність, не створюйте додаткових корупційних ризиків.
Якщо дуже різко, вибачте, накипіло!
голова ГО «ВОМФАФР»
Коментарі