АПАУ проти відміни обов’язкового застосування РРО

29 жовтня в Інформаційному агентстві «Українські новини» відбувся пресбрифінг на тему «РРО — потужний інструмент детінізації бізнесу. Не варто звужувати сферу його застосування», за участю Володимира Руденка, директора ГС «Аптечна професійна асоціація України», професора, доктора фармацевтичних наук, та Костянтина Холявчука, заступника операційного директора ТОВ «Фармастор». У ході брифінгу обговорювалося питання недоречності прийняття проєктів законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження щорічного підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, а також скасування корупційного механізму кеш-бек» (реєстр. № 3851-1) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо визначення обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та скасування корупційного механізму кеш-бек» (реєстр. № 3851-2).

Володимир Руденко зазначив, що даними законопроєктами пропонується або звузити або ліквідувати сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які на сьогодні повинні їх використовувати згідно із законами України від 20.09.2019 р. № 128 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєст­раторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 20.09.2019 р. № 129 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». При цьому доповідач звернув увагу, що ініціатори законопроєктів № 3851-1 та № 3851-2 минулого року активно підтримували прийняття законів № 128 та № 129 і наголошували на тому, що саме загальна фіскалізація виведе з тіні частину економіки України. І законослухняний бізнес почав застосовувати РРО, що в кінцевому рахунку сприяло збільшенню надходжень до державного бюджету.

«Нам наразі не зовсім зрозуміло, чому так радикально ініціатори тоді законопроєкту, а потім закону, які сьогодні також працюють у Верхов­ній Раді, змінили свої погляди. Чому під впливом деяких сил радикально змінюються їх погляди. Для мене особисто також незрозуміло, чому це відбулося. Мабуть, причина єдина — змінилася ситуація у владі, одна партія стала провладною, а інша пішла в опозицію. Мабуть, це викликано тим, що не вистачає електорального поля, не вистачає виборців, і такі популістські закони необхідно сьогодні приймати та ініціювати до розгляду у Верховній Раді», — зауважив В. Руденко.

Костянтин Холявчук повідомив, що поруч із змінами умов у роботі кожного суб’єкта господарювання у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами виникла й ключова мета фіскалізації об’єктів оподаткування, яка полягає не лише в контролі з боку регуляторних органів чи повноті відображення доходів платників податків, а в захисті прав споживачів у вигляді видачі чека, який підтверджує здійснення платежу й отримання товару, в тому числі й лікарських засобів.

Фіскальний чек дає право пацієнтам відстоювати свої права в разі виникнення сумніву щодо якості придбаного лікарського засобу. Адже вимогою для повернення препаратів, окрім виснов­ків Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), є й обов’язкова наявність фіскального чека. Також його наявність дає можливість відслідкувати рух товарів ланцюжком виробник — постачальник — аптека — пацієнт. Оскільки за наявності РРО для контролюючих органів не становить труднощів відслідкувати, коли товар надійшов в аптеку від постачальника. Це, у свою чергу, змушує всіх учасників ринку прозоро здійснювати свою діяльність. У разі ж прийняття законопроєктів № 3851-1 та № 3851-2 підвищуються ризики отримання пацієнтами неякісних лікарських засобів і нівелюється можливість відстоювати свої права перед аптекою.

«Ми як прозорий бізнес вважаємо, що фіскалізація суб’єктів господарювання дає змогу регулювати взаємодію з покупцями. З одного боку, покупець отримує фіскальний чек, який дає впевненість, що в аптеці ліки належної якості, сертифіковані, відповідають усім вимогам зберігання. У разі необхідності наявність чека дозволяє відстоювати свої права. Ми як чесний бізнес не боїмося такої взаємодії, реагуємо на запит покупця, опікуємося його проблемами, формуємо культуру цивілізованих відносин як з пацієнтом, так і з державою, сплачуючи сумлінно податки і виплачуючи офіційну зарплату працівникам. Звуження фіскалізації негативно впливає на взаємодію між роботодавцем і працівником, підприємцем і покупцем. Виникає питання: кому і для чого потрібні такі зміни законодавства?», — заува­жив К. Холявчук.

Також він додав, що дані законопроєкти не дають відповіді на запитання, чи зможе фізична особа — підприємець без РРО працювати за урядовою програмою реімбурсації «Доступні ліки». Адже на сьогодні для отримання відшкодування за відпущені ліки від Національної служби здоров’я України в електронну систему eHealth слід вносити номер фіскального чека для подальшої можливості контролю ціноутворення на лікарські засоби з боку державних органів.

К. Холявчук звернув увагу, що аргументом проти фіскалізації фізичні особи — підприємці називали високу вартість обслуговування РРО. Проте закони № 128 та № 129 дозволили використовувати програмні РРО, які значно здешевили витрати на фіскалізацію господарської діяльності.

«Тому нам не зрозуміло, як запропоновані законопроєкти допоможуть підприємцям фармацевтичного сектору ставати прозорішими, кориснішими, доступнішими для пацієнтів і чи не будуть запропоновані зміни стимулювати нечесних підприємців до тіньових схем і поширення конт­рафактного обігу медикаментів у країні», — наголосив К. Холявчук.

З урахуванням вищесказаного, В. Руденко озвучив офіційну заяву ГС «Аптечна професійна асоціація» про недоцільність прийняття законопроєктів № 3853-1 та № 3853-2, які звужують сферу фіскалізації.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

ЗАЯВА

Легальний та законослухняний бізнес, представниками якого є й учасники нашої Асоціації, сьогодні занепокоєний перспективою створення нових схем ухиляння від податків. Така можливість міститься у проєктах законів про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України № 3853-1 та № 3853-2.

Прийняття вищезгаданих документів однозначно призведе до загострення ситуації з тіньовою економікою в Україні, відчутно погіршить умови роботи законослухняного бізнесу, створить можливості для ухилення від сплати податків для «сірого бізнесу» у значних обсягах.

Це також вкрай негативно вплине на конкуренцію на внутрішніх ринках та викличе обґрунтоване занепокоєння в учасників реального сектору економіки, адже ними передбачається скасувати будь-яку фіскалізацію і не пропонується натомість жодних механізмів для конт­ролю на заміну, надаючи можливість створювати потужні «схеми» із заниження виручки та мінімізації податків.

Варто зазначити, що нині минув рік з дня підписання Президентом України законів № 128-IX та № 129-IX про програмні РРО. Їх метою стало створення нового прозорого інструменту для сплати податків та ведення бізнесу. Так, станом на 1.10.2020 р. відповідно до баз даних Державної податкової служби в Україні зареєстровано 312,5 тис. РРО. Це на 17 тис. або на 5% більше, ніж станом на 1.10.2019 р. Загальна сума операцій з продажу, проведених через РРО за 9 міс 2020 р., також зросла та досягла 885,1 млрд грн (за відповідний період 2019 р. — 867,7 млрд грн). Тобто популярність використання цього інструменту сумлінним бізнесом поступово набуває поширення. І це є саме ті зміни, які не потребують втручання та заслуговують на подальшу реалізацію.

АПАУ завжди підтримувала й підтримує фіскалізацію, яка є надійним захистом споживача від придбання підробних ліків. Зобов’язання аптек використовувати РРО з 1 січня 2020 р. позитивно позначилося на ринку та скоротило обіг фальсифікатів.

У січні 2019 р. парламентарі внесли зміни до законодавства, якими зобов’язали всіх суб’єктів господарювання впровадити роздрібну торгівлю лікарськими засобами із використанням касових апаратів і видавати фіскальні чеки. Ці зміни дуже позитивні. Впровадження повної фіскалізації посилить контроль за діяльністю інтернет-аптек, спростить роботу фіскальним органам, Держлікслужбі, а від цього виграють споживачі.

А  збут фальсифікованих, неякісних лікарських засобів і поширення «сірого» імпорту — все це реа­лізовувалося в основному через підприємців, які не мають системи обліку (фіскалізації операцій).

За інформацією Держлікслужби, на сьогодні кількість фальсифікованих лікарських засобів значно скоротилася. Адже лише в разі наявності фіскального чека пацієнт, який отримав не­якісні лікарські засоби, може довести, що придбав їх у тому чи іншому аптечному закладі.

Тим паче, не треба забувати, що нещодавно Президентом підписано закон, який урегульовує електронну роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Цей документ «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами» № 904-IX, який Верховна Рада ухвалила 17 вересня 2020 р. на законодавчому рівні, врегульовує дистанційну торгівлю ліками.

Страшно навіть уявити, що буде, коли нівелюють законопроєкти № 128-IX та № 129-IX. Навіть часткова відміна фіскалізації для аптечної галузі призведе до того, що людям під двері кур’єри масово привозитимуть ліки сумнівної якості. А це — пряма загроза людському життю. І знайти винного без наявності чека, в разі біди, буде практично неможливо. Варто зауважити, що до впровадження законів про програмні РРО ситуація на ринку була хворою не тільки з точки зору конкуренції, але й по відношенню до якості ліків. Багато підприємців, які працювали за спрощеною системою оподаткування, займаючись реалізацією аптечних товарів і ліків, просто не показували свої доходи, які отримували понад установлений ліміт, а проконтролювати це без фіскалізації операцій неможливо.

Окрім того, саме при такій діяльності працівників аптек часто офіційно не працевлаштовували, а це сприяло тому, що їм не нараховувалася офіційна зарплата, і тому часто в таких аптеках працювали некваліфіковані співробітники без професійної освіти, помилки яких при продажу препаратів — це завжди страшна шкода здоров’ю клієнтів.

Програмні РРО відкривають нові можливості для підприємців. Зокрема, можливим є механізм видачі чеків кур’єром при безпосередній передачі товару, розробка механізму купівлі товарів за передоплатою, в кредит, в розстрочку тощо. Тому не варто звужувати сферу застосування РРО прий­няттям законопроєктів № 3853-1 та № 3853-2. Необхідно вдосконалювати вже діючий, а головне — дієвий механізм, від якого напряму залежить наповнення державного бюджету, а значить — доб­робут і благополуччя всієї країни.

До речі, за даними Державної податкової служби, на сьогодні в Україні 1959 суб’єктів зареєстрували 42 тис. програмних РРО, для реєстрації до фіскального сервера передано близько 40 млн чеків. З них 80% — це фізичні особи — підприємці. Апаратних РРО зареєстровано близько 300 тис.

Середньомісячний загальний чек — майже 100 млрд грн — за рік ми бачимо 1,2 трлн грн кінцевого споживання. Однак за фактом кінцеве споживання становить 4 трлн грн. Тобто його фіскалізовано трохи більше 25%. Де податки? Адже ПДВ — це податок на кінцеве споживання.

Тому складається враження, що ті, хто виступає й досі проти запровадження обов’язкового застосування РРО, маючи при цьому великий товарообіг, зацікавлені в реалізації неврахованого товару. Умови ведення бізнесу для всіх мають бути рівними. Тому АПАУ за рівноправну конкуренцію та за доступність безпечних лікарських засобів для населення.

Немало критики сьогодні й на адресу кешбеку. Зокрема, йдеться про те, що нібито цей механізм дасть можливість контролювати підприємців і тиснути на них матеріально зацікавленим людям. Це не так. Адже в першу чергу кешбек створює мінімум можливостей для маніпуляцій та дає споживачам можливість захищати свої права. До того ж і тепер можна написати скаргу на підприємця, який не видав чек, і таке звернення стане підставою для податкової перевірки.

АПАУ вкотре звертається до законотворців з пропозицією дослухатися до вищенаведених аргументів на користь РРО і залишити без розгляду законопроєкти № 3853-1 та № 3853-2, які нічого хорошого ні прозорому бізнесу, ні державному бюджету, ні громадянам країни не принесуть.

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

карина 30.10.2020 1:55
Абсолютно підтримуємо звернення. Не можливо йти на поводу у тіньового бізнесу. ДЛЯ ВСІХ ЗАКОН ОДИН !

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*