Пам’яті Віктора Тимофійовича Чумака

21 листопада 2020 р. пішов із життя Віктор Тимофійович Чумак — кандидат фармацевтичних наук, видатний фармацевтичний діяч, Заслужений працівник фармації України та віцепрезидент Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України. За свій довгий та плідний професійний шлях Віктор Тимофійович зробив вагомий внесок у становлення українського фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я незалежної України. Віктора Тимофійовича будуть пам’ятати як щиру, доброзичливу, чуйну людину, яка вклала душу в розвиток фармації та завжди була готова поділитися порадою та прийти на допомогу. Разом з життям Віктора Тимофійовича закінчилася ціла епоха розвитку та становлення вітчизняної фармації. Про його професійний шлях є багато чого розповісти, що й зробили ті, хто працював з ним пліч о пліч. І ці спогади — лише піщинки з великої пустелі життів та сердець, яких встигнув торкнутися за своє життя Віктор Тимофійович.

***

Пішла з життя людина, яка стала фундатором, засновником фармацевтичної галузі України.

Коли Віктор Тимофійович в 1993 р. приїхав з міста Рубіжне до Києва, у нього було завдання створити Державний комітет Украї­ни з медичної та мікробіологічної промисловості (Укрмедбіопром) на базі підприємств, які були на теренах України. У нього були різні керівники — Валерій Костянтинович Печаєв, Юрій Прокопович Спіженко. Віктор Тимофійович займався стандартизацією роботи підприємств фармацевтичної галузі, а потім зосере­див увагу на питаннях допуску лікарських засобів на фармацевтичний ринок України.

Віктор Тимофійович був відданий своїй справі на 100%. Він був корифеєм створення регуляції у фармацевтичній галузі України. Це була неординарна людина, яка дуже багато працювала над собою і вимагала цього від нас, керівників підприємств. Він сам був системним, створював систему й хотів бачити її досконалою.

Проте якщо в нас за столом переговорів були аргументи переконати його, що щось не спрацює, він погоджувався. І коли наприкінці 1990-х – на початку 2000 р. ми всі почали говорити про необхідність європейських стандартів регуляції на фармацевтичному ринку України, він одним з перших хотів їх запровадити.

Це не означає, що він легко міг змінити своє ставлення. Ні. Він думав, сумнівався, переймався, дивився на ситуацію з різних боків, але коли зрозумів, що ми мали рацію, то сприйняв це. Так тривала вся робота. Навіть Закон України «Про лікарські засоби» 1996 р., який працює до сьогодні, створювався також Віктором Тимофійовичем, де він уже визнав норми і правила GMP, заклав в основу стандарти. І тому я вважаю, що він був одним із фундаторів створення європейського виробництва на законодавчій основі відповідно до європейських вимог GMP.

Я хочу сказати, що це дійсно була неординарна людина, яка розуміла своє місце в суспільстві. Віктор Тимо­фійович ніколи не керувався інтересами окремого підприємства. Він зав­жди бачив країну і галузь у цілому. Його не цікавила думка окремо ні компанії «Фармак», ні Фармацевтичної фірми «Дарниця», ні Корпорації «Артеріум», він хотів, щоб працювала система. Стосовно допуску лікарських засобів на ринок України він висував ті вимоги до регуляції, яких потребувало європейське суспільство, — європейські вимоги. Це біоеквівалентність, біодоступність препаратів. Він розумів, що таке генерики, і що таке оригінальні препарати.

Мабуть, сьогодні важко говорити про те, що це вже в минулому. Це була Людина Епохи, людина, яка протягом 30 років працювала над створенням системи регуляції фармацевтичної галузі, гармонізацією як у виробництві, так і в допуску лікарських засобів на ринок України.

З Віктором Тимофійовичем пішла у вічність ціла епоха змін, становлення європейського порядку на фармацевтичному ринку України. Він не розумів, чому мають бути винятки у вигляді 10- чи 3-денної реєстрації лікарських засобів для міжнародних закупівель за допуском Європейського агентства з лікарських засобів (EМA). Він був впевнений, що правила мають бути однакові для всіх.

Він ніколи не вважав, що вітчизняне виробництво повинно бути відмінне від зарубіжного. Він бачив системно, як лікарський препарат повинен бути створений і які вимоги мають застосовуватися до нього. Коли Вік­тор Тимофійович говорив про допуск лікарських засобів на ринок України, для нього не було важливо, який це препарат: вітчизняний чи зарубіжний. І цим він відрізнявся від інших.

У ці дні я часто згадую, що Вік­тор Тимофійович любив людей, любив Україну. Він ніколи нічого не вимагав, не ставив свої інтереси вище за інших. Ось так повинно бути. Це стандарт. Взамін ніколи нічого, принаймні в мене, не просив. Я думаю, що це не тільки в мене. Просто він був неординарною людиною, виключно відданою справі.

В аптечному бізнесі Віктор Тимофійович теж хотів та зміг багато чого змінити. Він говорив, що аптека — це не супермаркет, аптека — це заклад охорони здоров’я. І продовжити цю справу мусять у Державній службі України з лікарських засобів та контро­лю за наркотиками та Міністерстві охорони здоров’я. Необхідно, щоб україн­ські аптеки стали справжнім закладом охорони здоров’я. Над цим Вік­тор Тимо­фійович дуже багато працював. Коли у нього не виходило внести зміни до закону про ліки, він пропонував прийняти окремий закон зі стандартами, які будуть відповідати європейським практикам. Звичайно, краще, що повинен бути окремий спеціальний закон, і я погоджуюсь з Віктором Тимо­фійовичем, що не обов’язково це регулювати одним законом, тому що в Європі існують окремі директиви з виробництва, допуску лікарських засобів, аптечної справи.

Я думаю, що є люди, які будуть продовжувати справу Віктора Тимофійовича, яка дуже потрібна для галузі. Вони завершать роботу зі стандартизації аптечної справи в Україні, яка, на превеликий жаль, не доведена до кінця.

Я знову повторюю, що з Віктором Тимофійовичем пішла ціла епоха регуляції лікарських засобів фармацевтичної галузі, ціла епоха стандартів, допусків і розуміння. Він завжди хотів довести свою думку і малював красиві різнокольорові схеми, тому що вважав, що його так краще зрозуміють.

Він дуже багато часу приділяв питанням удосконалення органів державного управління України. На цю тему також багато публікацій у різних засобах масової інформації. Він говорив, якщо ми правильно побудуємо ієрархію органів державного управління в Україні, тоді легше буде займатися стандартизацією регуляції кожної галузі економіки в державі. Здається, людина, яка займається фармацією, повинна була бути байдужою до таких справ, але він любив стандарти, любив Україну, любив порядок і системність у роботі. Любив кожного. Дуже й дуже сумно, що його немає з нами.

Він працював до останнього дня, у нього залишилися незавершені справи. Зокрема, він планував на основі європейської настанови ЕМА розробити проєкт настанови України щодо дослідження взаємодій між лікарськими засобами і запропонувати Державному експертному центру МОЗ України (ДЕЦ). Якщо хтось виявить бажання завершити цю роботу, компанія «Фармак» готова надати переклад європейської настанови, який замовив Віктор Тимофійович.

Він завзято та наполегливо захищав свою точку зору. Правильну точку зору. Я вдячна долі, що вона звела мене з Віктором Тимофійовичем. Ми з ним були, як то кажуть, на одній хвилі. Його справа житиме далі. Адже в Україні більшість фармацевтичних підприємств працюють за міжнародними стандартами, і ми продовжимо сповідувати принципи, які заклав Віктор Тимофійович.

Світла пам’ять…

Філя Іванівна Жебровська

***

Мені добре пам’ятається, як я вперше зустрів Віктора Тимофійовича. У часи СРСР, вже під кінець існування Союзу, запрацювала програма з перепрофілювання оборонних завдань на цивільні. Так, у розрізі хімічної промисловості це означало розробку субстанцій для фармацевтичних підприємств та розвиток взагалі фармацевтичної промисловості. У програмі, якщо я не помиляюся, брали участь близько 30 заводів на території України.

Одна з таких робочих поїздок була на Рубіжанський завод «Краситель». Величезний комбінат, як зараз назвали б, — група підприємств, мав у своє­му складі і науково-дослідний інститут органічних напівпродуктів та барвників.

Ось саме там я і зустрів заступника директора з наукової роботи Віктора Тимофійовича Чумака. Це був, мабуть, 1988 р. Вперше познайомившись, я був вражений, наскільки неймовірно добре людина знає хімію. Наприклад, далеко не всі, хто має справу з фармацією, знає, що для отримання анальгіну необхідно провести 68 стадій синтезу. А Віктор Тимофійович знав. Основи хімії, хто де в СРСР виробляє сировину та напівсировину, — він знав все. Саме завдяки цьому він став неоціненним помічником в організації даної державної програми. А вже після цього були всі інші його здобутки, що стали справжньою історією розвит­ку фармації.

У нього горіли очі, коли він говорив про хімію. Так, з палаючим поглядом, він і пройшов все своє життя. Саме ці палаючі очі та неймовірне знання та розуміння предмету — те, з чим назавжди в мене буде асоціюватися Вік­тор Тимофійович.

Валерій Костянтинович Печаєв

***

Із великим жалем фармацевтичне співтовариство сприйняло сумну звістку про смерть нашого шановного Віктора Тимофійовича Чумака — патріота, заслуженого працівника фармації України, віцепрезидента Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України.

Якими словами висловити ті почуття, коли безповоротно йдуть твої колеги, друзі, однодумці? Всі ми співпереживаємо. Важко змиритися з такою гіркою втратою.

Серед інтелектуальної плеяди фармацевтичного товариства Вік­тор Тимо­фійович — видатна людина, активний і небайдужий, велика Особистість, професіонал!

Як хімік і фармацевт він глибоко і точно розумів, що таке лікарський засіб, які складні завдання стоять перед фармацевтами щодо створення ліків, забезпечення їх якості, ефективності та безпеки застосування, яку величезну відповідальність несуть фармацевти, виробники ліків перед пацієнтами!

Протягом усього свого життя він із величезним завзяттям відстоював значущість Фармації. Скільки знань, сил доклав у становлення вітчизняної фармацевтичної промисловості, системи реєстрації лікарських засобів, фармакологічного нагляду та формулярної системи, нормативної бази щодо створення, випробування, допуску до застосування і обігу лікарських засобів… Гідний, значний внесок у розвиток сучасного фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України!

Ми пишаємося Віктором Тимо­фійовичем, нашим вельмишановним колегою, і невимовно засмучені його смертю. Співчуваємо і молимося. Світла пам’ять Віктору Тимофійовичу.

Життя швидкоплинне і часом обривається раптово, тому так важливо підтримувати своїх колег, співробітників, друзів, близьких, знаходити взаєморозуміння навіть при розбіжностях і берегти один одного, цінувати працю й людські відносини. Разом — ми сильні. Навіть коли іде хтось з наших товаришів, ми пам’ятаємо і зобов’язані продов­жити справу. Для нас — це Фармація, розвиток системи охорони здоров’я українського народу. І зараз це вкрай важливо, фармацевти — зав­жди на передовій.

Валентин Петрович Черних

***

Історія розвитку державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України» (до 2010 р. — Державний фармакологічний центр МОЗ України) нагадує багатоколірне полотно, зіткане багатьма спеціалістами протягом 28 років. Віктор Тимо­фійович Чумак розпочав свою роботу у Центрі з 2001 р. на посаді заступника директора. Період його роботи, безумовно, забарвлений у дуже яскраві, оптимістичні кольори, особливо в період, коли Віктор Тимофійович обіймав посаду директора Центру (з 2005 р.).

Мою заяву про прийом на роботу у 2005 р. теж підписав Віктор Тимофійович. Незважаючи на свою дуже скромну позицію молодшого наукового співробітника, я ніколи не була відсторонена від основних напрямків розвитку підприємства. У цьому моя професійна біографія не була винятком, а, швидше, подібна до біографії багатьох інших спеціалістів, які формувалися в той період у Центрі. Згодом зрозуміла, що залучати нових фахівців до різних справ, давати різнопланові завдання, поєднувати непоєднане і навпаки, були не стилем управління В.Т. Чумака, а стилем його професійного життя.

Тому Центр завдяки невгамовній енергії та ентузіазму Віктора Тимофійовича почав виконувати багато нових функцій, надзвичайно важливих для медичної та фармацевтичної галузі — формулярна система, стандартизація медичної допомоги, фармаконагляд, біоеквівалентність, ціноутворення, реімбурсація. Більшість з цих напрямків вперше з’явилася в Україні в цей період.

Все це стало можливим завдяки не лише наполегливій роботі (яку ніхто не відміняв), але й вмілому керівництву процесом. Процес підготовки будь-якого проєкту був і вис­нажливим, і захопливим одночасно. Найбільш радикальні ідеї виникали у Вік­тора Тимофійовича, найбільш гострі дискусії відбувалися з Віктором Тимо­фійовичем. Він же завжди точно розумів (або відчував), у чому конструктив даної дискусії, і на правах керівника ніколи не дозволяв перейти цю межу.

Вперше у 2006 р. за підтримки Вік­тора Тимофійовича відділ клінічних досліджень лікарських засобів під керівництвом проф. В.І. Мальцева провів спільний американо-україн­ський тренінг професіоналів-дослідників з питань клінічних досліджень лікарських засобів. Досвідчені в питаннях належної клінічної практики (Good Clinical Practice — GCP) інспектори Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (FDA) навчали експертів Центру та дослідників основам належної практики клінічних досліджень, що згодом заклало основу нормативно-правових вимог до проведення клінічних досліджень у нашій державі. Семінар підтвердив необхідність створення на постійній основі методично-навчального майданчика для всіх спеціалістів з клінічних досліджень ліків.

Використовуючи цей перший досвід, Віктор Тимофійович разом з Володимиром Івановичем Мальцевим організували та провели у 2006 р. першу науково-практичну конференцію з питань клінічних досліджень, яка стала подією не лише для української фармацевтичної галузі, але й для всього Східно-Європейського регіону та країн СНД.

Проведення регулярних науково-практичних конференцій з питань клінічних досліджень, безпеки лікарських засобів стало одним з базових напрямків роботи Центру. Від конференції до конференції тематика розширюється, і цьогорічна 6-та конференція охопила не лише питання клінічних досліджень, а й багато інших регуляторних інструментів вчасного забезпечення населення необхідними ліками. У проведенні таких конференцій Віктор Тимофійович завжди відігравав помітну роль — від моменту планування програми до формування резолюції конференції.

Після таких конференцій Центр започаткував співпрацю з більшістю колег з експертних та регуляторних структур країн СНД, які часто приїздили обмінюватися досвідом та запрошували наших спеціалістів для навчання іноземних колег.

Не можу оминути ще декілька важливих для галузі проєктів Центру, які б не відбулися без ініціативи та активної підтримки В.Т. Чумака.

Усі актуальні в Україні процедури реєстрації, перереєстрації ліків, внесення змін до реєстраційних матеріалів, доведення біоеквівалентності препаратів, здійснення фармаконагляду розроблені та впровадженні за безпосередньою участю Віктора Тимофійовича. Навіть незначна деталь комунікації між органами влади, заявниками, лікарями, дослідниками була предметом його уваги. А чого варта десятилітня епопея з новою редакцією Закону Украї­ни «Про лікарські засоби»!

У відповідь на потреби системи охорони здоров’я та на виконання завдань Міністерства охорони здоров’я України Центр розвивав лабораторні потужності. Так, у 2006 р. в Центрі працювало дві лабораторії: лабораторія фармацевтичного аналізу (м. Київ), лабораторія фармакокінетики (м. Харків). Створення методичних рекомендацій та нормативних документів з фармацевтичної розробки лікарських засобів, примноження потенціалу лабораторії фармацевтичного аналізу, виведення її на рівень прекваліфікованої ВООЗ до останнього дня життя В.Т. Чумака були предметом його гордості та уваги.

За ініціативою В.Т. Чумака та В.І. Мальцева також була створена перша робоча група МОЗ з розробки Державного формуляра лікарських засобів. Центр з 2008 р. набув статусу головної галузевої організації з питань стандартизації медичної допомоги, фармаконагляду.

У вересні 2009 р. за наказом МОЗ Центру було доручено створення та інформаційне наповнення банку даних Всеукраїнського реєстру донорів стовбурових клітин (кісткового мозку) МОЗ України. Таким чином, у жовтні 2009 р. за директорства Вік­тора Тимофійовича почав створюватися Всеукраїнський реєстр донорів гемопоетичних стовбурових клітин (кісткового мозку) МОЗ України.

У статусі радника міністра охорони здоров’я України Віктор Тимофійович був в авангарді розробки та реалізації першого проєкту з реімбурсації вартості антигіпертензивних лікарських засобів у 2011–2012 рр.

Це зовсім короткий перелік реальних справ, які тісно пов’язані з іменем В.Т. Чумака, і свідком або учасником яких мені пощастило бути.

Віктор Тимофійович працював у Центрі і жив Центром. У 2011 р. формально Віктор Тимофійович залишив Центр, але так і не провів цей водорозділ у своєму серці. Вболівав за наші невдачі, пишався нашими досягненнями. Так, у 2018 р. він, один з небагатьох керівників Центру, прийшов привітати нас з переїздом у власну будівлю на вул. Смоленській, яку ми будували понад 10 років.

У моменти труднощів та випробувань завжди давав слушні поради. Доз­волю поділитися однією з них, яку давав мені як директору підприємства: «Коли відчуваєш, що виникають системні проблеми, не намагайся їх відразу вирішити; бери папір, олівець, зачиняй двері і пиши стратегію розвитку Центру. Як напишеш, то отримаєш дві речі — зрозумієш причину проб­лем і матимеш нову стратегію». Мені ця порада допомогла не раз. Сподіваюсь, що в нагоді буде іншим керівникам Центру.

Він любив свою роботу, людей, з якими працював, і люди віддячували взаємністю. Доброзичливе й відкрите ставлення до всіх спеціалістів Центру, до колег з інших країн, до заявників, впроваджене в наше повсякденне життя, — це та планка, на яку ми рівнялися багато років.

Дуже мало часу минуло з моменту прощання з Віктором Тимофійовичем. Деталі останньої зустрічі, яка відбулася за декілька днів до початку хвороби, відчуття гострої нестачі небайдужого порадника, часто справедливого критика, заважають рівномірно охопити 15 років спільної роботи та об’єктивно оцінити масштаб його постаті. Не берусь за таку відповідальну роботу. Разом з тим мої короткі спогади є спробою не лише зафіксувати сьогоднішні відчуття та біль втрати, а в першу чергу — згадати окремі моменти хорошого і конструктивного періоду професійного життя неординарної особистості. Це те, що вважаю за обов’язок зробити перед Вашою світлою пам’яттю, Вікторе Тимофійовичу…

Тетяна Михайлівна Думенко

***

«Он мне спать не давал, он с восходом вставал, а вчера не вернулся из боя…»
В. Высоцкий

Пішов з життя Віктор Тимофійович Чумак…

Він був людиною-епохою і неординарною особистістю… Складний, різкий, категоричний, але готовий слухати, сприймати і впроваджувати нові розумні ідеї. А також визнавати свої помилки і виправляти їх.

Кожна людина пишається своїми здобутками (дітьми, учнями, написаними книгами, успішними проєктами тощо).

І кожну людину оцінюють за тим, що вона зробила і залишила після себе.

В.Т. Чумак був успішним вченим і менеджером у хімічній промисловості СРСР у 1970–1980-х роках.

На посаді першого заступника голови Держкоммедбіопрому в 1993–1999 рр. він сформулював цілі і заклав основи подальшого розвитку фармацевтичного сектору України — впровадження GMP, створення Державної Фармакопеї України, системи ліцензування виробництва, оптової і роздрібної реалізації лікарських засобів тощо.

Але, на мій погляд, найбільш важливі здобутки і «зоряний час» В.Т. Чумака припали на період його роботи в Державному фармакологічному центрі МОЗ України — заступником директора (2000–2005), директором (2005–2010) і першим заступником директора (2010–2013).

Наша співпраця почалася в 2000 р. після переходу В.Т. Чумака на посаду заступника директора Державного фармакологічного центру МОЗ і мого призначення заступником головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів. Було приємно і комфортно працювати з колегою, який з пів слова розумів твої ідеї і пропозиції, а якщо сперечався — то наводив зрозумілі, обґрунтовані і переконливі аргументи. Нам вдалося налагодити ефективну взаємодію між двома регуляторними органами, обмін інформацією між системами фармаконагляду, реєстрації та післяреєстраційний конт­роль якості лікарських засобів.

І така співпраця продовжувалася після мого переходу на роботу в корпорацію «Артеріум» у 2005 р. і призначення Віктора Тимофійовича директором Державного фармакологічного центру МОЗ України.

Першим важливим результатом керівництва В.Т. Чумака були зміни оргструктури центру відповідно до специфіки українського фармацевтичного ринку, близько 90% якого становлять генерики. Відповідно, в центрі були створені фармацевтичний департамент і підрозділи для оцінки біоеквівалентності генериків, а також бізнес-процеси і «прозорі» процедури, які продовжують функціонувати і сьогодні.

Протягом кількох наступних років відповідно до рекомендацій ВООЗ у нормативні документи з реєстрації лікарських засобів в Україні були введені процедури підтвердження біо­еквівалентності генериків, затверджений новий формат реєстраційного досьє (CTD), впроваджені вимоги документів ICH Q8, Q9 та Q10 щодо нових підходів забезпечення якості ліків через фармацевтичну розробку (QbD), управління ризиками життєвого цик­лу препаратів тощо. Обов’язковою умовою для реєстрації та перереєстрації ліків в Україні стала відповідність стандартам GMP при їх виробництві.

Фактично Віктор Тимофійович заклав основи сучасної системи реєстрації ліків в Україні. Це дало потужний поштовх до заповнення ринку Украї­ни ефективними, якісними і економічно доступними ліками, в тому числі вітчизняного виробництва, що дуже виручає нашу країну, особливо під час регулярних економічних криз.

Дуже шкода, що пішла з життя така людина.

RIP

Сергій Володимирович Сур

***

Смерть завжди трагічна і несподівана.

Несподівана звістка про закінчений життєвий шлях Віктора Тимофійовича Чумака сколихнула фармацевтичну спільноту не лише України.

Від нас у небуття пішла людина творчої душі, справжній професіонал своєї справи, Спеціаліст з великої літери. Багато колег, молоді і не тільки, навчилися в нього азам і нерідко користувалися його порадами та допомогою.

Варто відзначити результативну співпрацю Віктора Тимофійовича з віт­чизняними фармацевтичними підприємствами як в питаннях безпосередньо виробництва, так і стосовно наукових досліджень, регуляторних дозволів, заходів економічної підтримки бізнесу та громадян.

Розуміння розвитку та становлення фармацевтичного сектору охорони здоров’я в динаміці протягом тривалого терміну, активна позиція Віктора Тимофійовича сприяли його авторитету в системі охорони здоров’я.

Окрім того, його діяльність у встановленні міжнародних зв’язків між провідними фахівцями України та світу для обміну найкращими належними практиками та спільного пошуку нових рішень — варта уваги на довгі часи.

Глибокий аналітичний розум В.Т. Чумака дозволяв розібратися, мати власне бачення і доступно донести фахівцям будь-яку проблему. Головне, що він міг і робив це незаангажовано, незважаючи на сприйняття загалом. Неможливо забути його активну участь у чисельних робочих групах як Міністерства, так і Держлікслужби. Він залюбки відгукувався на звернення підприємств з проханням допомогти в якихось проблемних питаннях — заразом давав доречні консультації спеціалістам заводів — і мудрі зерна науки, щедро засіяні в душі молодших його колег, ще довго проростатимуть світлою пам’яттю.

Підготовлені аналітичні матеріали, пропозиції, проєкти залишаться надбанням фармацевтів на майбутнє, бо він не шкодував ні сил, ні часу, щоб втілити намічене.

Людина живе доти, поки її пам’ятають. Віктор Тимофійович до кінця життя залишиться в пам’яті всіх наших колег як зразок активності і професіоналізму!

Петро Іванович Багрій

***

«Час летить, мов постріл, а життя, як вода через пригоршні…»

Наш спільний шлях у розбудові української післярадянської фармації почався в 1990-х роках. Це були буремні часи. Ліків на полицях аптек не було, фармацевтична промисловість ледь жевріла, постійне безгрошів’я та відсутність національної системи регуляторної політики не давали змоги в повному обсязі почати розгортання розвитку фармацевтичної індустрії в Україні.

У перших лавах фахівців у створенні сучасної системи контролю якості ліків, фармакопейного та фармакологічного комітетів, розробці першого Закону України «Про лікарські засоби» та великої низки нормативно-правових актів, що регламентували розробку, клінічні дослідження та впровадження у виробництво лікарських засобів, роботу аптечних закладів, а також розробці та запровадженні в Україні стандартів GMP ключовою фігурою був завжди Віктор Тимофійович Чумак.

Його професійну любов до Фарми неможливо пов’язувати з інтересами певної компанії, оскільки для нього була притаманна риса прагнення створити й впровадити в Україні високі стандарти якості, безпеки, ефективності та доступності лікарських засобів на всіх етапах створення, випробування, виготовлення та реалізації ліків, тобто, як він любив повторювати, — етапи життя лікарського засобу.

Його професіоналізм та відданість справі служіння народу є наслідком того, що в Україні створено сучасну систему допуску на ринок лікарських засобів, виробництво лікарських засобів відповідає стандартам GMP. Велику частину свого часу В.Т. Чумак приділяв розробці національних стандартів належної аптечної практики (GPP), законопроєкту «Про самоврядування медичних професій» та «Про фармацевтичну діяльність», внесенню змін до Податкового кодексу щодо внесення змін до Ліцензійних умов. Його вміння професійно відстоювати свою позицію є для нас прикладом професійного служіння народу.

Незважаючи на велике професійне завантаження Віктор Тимофійович був вірним товаришем, душею компанії, прекрасним співрозмовником.

Пам’ять про Віктора Тимофійовича Чумака навічно збережеться в наших серцях.

Олег Іванович Клімов

***

Фармацевтична галузь втратила одного з основоположників відтворення фармацевтичної промисловості незалежної України. Віктор Тимофійович Чумак зробив особистий вагомий внесок у становлення та розвиток фармації нашої країни. Багато років він працював над створенням нормативної бази щодо регламентації виробництва та системи забезпечення якості лікарських засобів. Був професіоналом високого рівня, шляхетною, щирою і чесною, принциповою людиною, активним громадським діячем.

З великою повагою та смутком колектив Директорату фармацевтичного забезпечення МОЗ України висловлює щирі співчуття всім рідним та близьким, друзям та знайомим, колегам та учням Віктора Тимофійовича.

Олександр Олегович Комаріда

***

Відійшов у вічність Віктор Тимофійович Чумак. Заслужений працівник фармації, однодумець та опонент одночасно. У професійних суперечках з ним ми відточували до бездоганності будь-яке професійне фармацевтичне питання. Чи це стосувалося виробництва ліків, чи етапу їх реалізації, чи реєстрації та контролю їх якості.

Цитуючи одного з відомих науковців, він часто говорив: «Фармація без фармакології сліпа, а фармакологія без фармації — мертва», підтверджуючи тим самим надміцну взаємодію цих наук у пізнанні процесу лікування.

Він завжди занурювався глибоко в будь-які професійні питання. Віртуоз­но користувався аналітикою та синтезував своє особисте бачення розвит­ку професії, фармацевтичного сектору держави та його місця і надважливої ролі в системі охорони здоров’я.

Його активна життєва та професійна позиція дозволила запровадити у вітчизняну фармацію та систему охорони здоров’я дуже багато новітніх інструментів, завдяки яким, незважаючи на всі перипетії останніх років, нам вдалося втриматися на плаву: належна виробнича практика (GMP), належна клінічна практика (GCP), система стандартизації в охороні здоров’я, фармацевтична опіка — і це ще не весь спектр питань, до яких він долучався та активно впроваджував їх разом з однодумцями в нашій країні.

Він був запальним, але таким, що швидко переходив від емоцій до конструктивного обговорення тих чи інших питань, міг визнати свої помилки та підтримати гарну ідею.

Поділюся особистим спогадом про його людські якості. Якось приб­лизно в році 2000 ми з декількома колегами, включаючи Віктора Тимо­фійовича, їхали в одному автомобілі з фармацевтичної конференції в аеропорт. Він емоційно розповідав про важливість введення GMP, його особисте бачення позитивних наслідків цього процесу для системи охорони здоров’я…

І раптом водій не впорався з керуванням. На вузькій та слизькій гірській дорозі автомобіль почало крутити. Спочатку мені здалося, що ми розіб’ємося об гору, потім авто пронеслося над прірвою і просто якимось дивом, зачепившись за дерево, автомобіль зупинився.

Всі, хто були в авто, втратили дар мови. І тільки Вік­тор Тимофійович через секунду після того, як зрозумів, що небезпека минула, сказав: «Так от, я продовжу про GMP». Всі почали смія­тися з його завзяття й до всіх повернувся гарний настрій. Він міг навіть в екстремальній ситуації розрядити напружену атмосферу.

Шкода, що він пішов так рано. Його не буде вистачати не тільки мені, а й всій фармацевтичній спільноті. Нехай покоїться з миром. Щирі співчуття сім’ї та всім, хто сумує з приводу цієї непоправної втрати.

Костянтин Леонідович Косяченко

***

З перших днів роботи у фармацевтичній сфері мав честь познайомитися з Віктором Тимофійовичем Чумаком, визнаним працівником фармації України, справжнім патріо­том своєї справи, який стояв у витоків розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва, впровадження та забезпечення стандартів якості лікарських засобів, принципів доказової медицини та клінічних досліджень в Україні.

Передчасна смерть Віктора Тимо­фійовича стала великою втратою для всієї української фармацевтичної громади. Його внесок у формування сучасної регуляторної політики у сфері лікарських засобів та реформування вітчизняної системи охорони здоров’я є неоціненним.

Для всіх, хто знав його особисто, він назавжди залишиться неперевершеним авторитетом та зразком високого професіоналізму. Разом з усією спільнотою схиляю голову у скорботі та висловлюю свої глибокі співчуття.

Світла пам’ять цій без перебільшення великій людині!

Дмитро Андрійович Лур’є

***

Віктор Тимофійович, Ви мали рацію, тисячу разів мали, коли і місяць, і 15 років тому наполягали на тому, що стаціонари повинні бути забезпечені ліками в рамках суворих формулярів. У ситуаціях, коли питання йде про життя і смерть, слід відкидати всі мотиви, окрім суворо вивіреної медичної та економічної доцільності. Життям і смертю Ви довели, що лікарське забезпечення необхідно будувати на непорушному підґрунті, що забезпечить впевненість всіх ланок ланцюжка, аж до пацієнтів.

Вибачте нам, Вікторе Тимофійовичу! У своїй останній бесіді з нами Ви говорили з болем: «В аптеці дають якісь таблетки… Для чого, що з цим робити, до пацієнта не доводять. Хіба буде ефект від такого лікування?».

Ваше вміння «зріти в корінь» — воно від класичної освіти, відповідальної роботи, допитливого розуму і чуйного серця. На стику наукових дисциплін, як відомо, народжуються неординарно мислячі і не обтяжені умовностями новатори.

Свої публічні виступи Ви завжди починали «ab ovo» — з необхідності «справжньої» фармацевтичної розробки, а закінчували фармакоекономікою і співпрацею з пацієнтом. Твердо знаємо, що Ваша позиція надихнула багатьох учнів, колег і соратників по цеху. Ми будемо пам’ятати і продовжимо зроблене Вами.

Дар’я Сергіївна Полякова від імені «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Нарзулло Бобоевич Саидов 28.11.2020 6:16
Виктор Тимофеевич Чумак быль один из лучших руководителей фармацевтических служб стран СНГ. Потерия таких руководителей минус в развите фармацевтической отраслы. Пуст земля будет пухом для Виктора Тимофеевича!.
Алтын 30.11.2020 8:38
Светла память, покойтесь с миром, Виктор Тимофеевич! Имела честь познакомиться с Вами в далёком 2005 году в нашем солнечном Туркменистане. Выражаю соболезнования родным и близким.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті