Зміни до системи безперервного професійного розвитку: переваги та пропозиції

Зі вступним словом виступив В’ячеслав Камінський, президент ГС «Українська федерація професійних медичних об’єднань», який акцентував увагу на важливості обговорення, зокрема з огляду на проблему, яка полягає в тому, що багато об’єднань, професійних і не дуже, почали перебирати на себе функції навчання і надання інформації фахівцям охорони здоров’я.

Умови БПР та вимоги до його провайдерів

Які нові правила будує держава для медичних працівників у сфері БПР, пояснила Ірина Сисоєнко, заступник директора Інституту медицини праці ім. Ю.І. Кундієва, віце-президент ГС «Українська федерація професійних медичних об’єднань», голова офісу реформ Національної академії медичних наук України, медичний юрист.

По-перше, передбачено перелік та визначення заходів, які можуть проводитися у форматі БПР. Це майстер-класи, симуляційні тренінги або тренінги з опанування практичними навичками, програми медичного стажування, тренінги, семінари, фахові тематичні школи, цикли тематичного удосконалення у закладах, на факультетах післядипломної освіти, конгреси, симпозіуми, науково-практичні конференції та з’їзди. Кожен із цих заходів має відповідати конкретним умовам.

Зокрема, захід має проводитися провайдером відповідно до електронної системи БПР фахівців у сфері охорони здоров’я. Це електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обліку та використання даних та іншої інформації щодо БПР фахівців у сфері охорони здоров’я. МОЗ України визначає адміністратора системи, який забезпечує її технічну підтримку, обробку, аналіз внесених змін, збереження та захист персональних даних, що містяться в системі, доступ до системи фахівців у сфері охорони здоров’я, провайдерів, органів державної влади в межах, визначених законодавством.

До проведення заходу можуть залучатися особи, які не мають конфлікту інтересів. Провайдер забезпечує перевірку залучених осіб щодо наявності конфлікту інтересів, а також відповідності заходу освітнім потребам, заявленій меті навчання, вимогам академічної доброчесності. Зміст навчальних матеріалів має відповідати темі заходу та бути науково обґрунтованим із зазначенням у відповідних випадках рівня доказовості та наведенням належних посилань.

Під час проведення заходу провайдером має забезпечуватися контроль участі фахівців у сфері охорони здоров’я, оцінювання змін у їхніх знан­нях, компетентності та практичних навичках. Також фахівцям у сфері охорони здоров’я має забезпечуватися доступ до навчальних матеріалів.

Правила проведення заходів мають бути відкритими та доступними для ознайомлення.

Заходи БПР можуть проводитися у формі очного навчального заходу, електронного та комбінованого навчання.

Очний навчальний захід передбачає безпосередню присутність учасника освітньої події у місці її проведення або дистанційну участь у режимі реального часу за допомогою засобів зв’язку.

Електронне навчання здійснюється не в режимі реального часу з використанням електронних технологій та доступом до навчальних матеріалів у зручний для фахівців охорони здоров’я час, тобто із записом навчального матеріалу можна ознайомитися у будь-який час.

Комбіноване навчання поєднує очну та електронну форми.

До провайдерів БПР висуваються конкретні вимоги, недотримання яких може бути підставою для виключення з реєстру провайдерів БПР та електронної системи БПР. Зокрема, обов’язковою є державна реєстрація провайдера як юридичної особи або фізичної особи — підприємця. Провайдер БПР не може в той же час займатися діяльністю (у тому числі із залученням третіх осіб), пов’язаною з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, а також імпортом лікарських засобів та медичних виробів. Провайдер не повинен мати у складі засновників або органів управління осіб, які проводять діяльність із виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, імпорту лікарських засобів та медичних виробів або перебувати у господарських, цивільних, трудових відносинах із особами, які проводять таку діяльність. Ця вимога має відношення до конфлікту інтересів. Провайдер відкрито повинен декларувати наявність правовідносин з особами, якими здійснюється діяльність з виробництва, оптової торгівлі лікарськими засобами.

Також провайдер має дотримуватися вимог щодо заборони промоції торгових назв лікарських засобів та медичних виробів під час проведення заходів з БПР, а також не допускати залучення та використання коштів для просування ліків, медичних виробів або медичних послуг. Діяльність провайдера має проводитися відкрито, прозоро і на основі академічної доброчесності.

Провайдер здійснює контроль за дотриманням засад доказової медицини під час освітнього процесу. Ним також затверджується політика щодо оцінювання зміни в знаннях, компетентності та практичних навичках. Оцінювання має здійснюватися на регулярній основі та в електронній формі.

Також провайдер має забезпечити контроль актуальності, повноти та відповідності матеріалу темі заявленого навчального заходу.

«Якість провайдерів БПР має значно підвищитися з прийняттям проєкту постанови. Адже відповідно до документа вся діяльність провайдера БПР має бути прозорою, зрозумілою і не мати конфлікту інтересів, що стосується просування лікарських засобів та роботи з фармацевтичними компаніями», — вважає І. Сисоєнко.

Присвоєння балів БПР

За проходження лікарем БПР йому нараховуються бали, яких за рік він має набрати 50. А як — вирішувати йому самому. Мінімальна кількість балів, яку повинні набрати провізори та молодші спеціалісти з медичною освітою, щороку визначається МОЗ України. Якщо під час проходження атестації на присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії виявлено, що фахівець не набрав необхідної кількості балів БПР, кваліфікаційна категорія не присвоюється або не підтверджується.

«Запропонована проєктом постанови електронна система БПР фахівців у сфері охорони здоров’я забезпечує вільний доступ до обрання тих чи інших заходів БПР. Проте залишається відкритим питання, наскільки швидко МОЗ України зможе забезпечити впровадження такої електронної системи БПР для реєстрації провайдерів та формування всіх необхідних функцій контролю», — зазначила І. Сисоєнко.

Доповідач також наголосила, що критерії нарахування балів БПР містяться в додатку № 5 до Порядку проведення атестації лікарів, затвердженого наказом МОЗ України від 22.02.2019 р. № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів».

Кількість балів та систему їх накопичення протягом року також прокоментував Володимир Краснов, завідувач кафедри педагогіки, психології, медичного та фармацевтичного права Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика: «У всьому світі підкреслюєтеся, що лікар має навчатися безперервно, постійно. Не має бути так, що фахівець за один рік набрав 250 балів і більше не навчався. Тому бали «працюють» тільки протягом року».

Пропозиції

Необхідність у змінах назріла вже давно, вважає Юрій Вдовиченко, перший проректор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, член-кореспондент Національної академії медичних наук України. Він зазначив, що академія підтримує проєкт постанови та готує пропозиції щодо неї. Як зауважив спікер, у чинній редакції не враховано отримання фахівцем охорони здоров’я додаткової (другої, третьої) спеціальності, а також можливість самоосвіти фахівців. Також, на його думку, у циклах тематичного удосконалення необхідно окремо підкреслити практичні навички і ступінь компетентності. Окрім того, на думку спікера, слід передбачити вимогу до провайдерів: надавати повну інформацію про навчання (номера свідоцтв і т.ін.).

Зауваження висловив також Віктор Малюк, голова президії ГО «Миколаївське обласне відділення Асоціації акушерів-гінекологів України». Спікер вважає, що тематичне вдосконалення має бути обов’язковим. Також він звернув увагу на те, що деякі, особливо масштабні, заходи передбачають досить високий реєстраційний внесок, які не кожен зможе осилити. Та оскільки всі лікувально-профілактичні заклади стали комунальними некомерційними підприємствами, на думку спікера, вони мають надавати фінансову підтримку лікарів у БПР.

Пропозиції та зауваження до проєкту постанови можна надавати на електронну адресу Департаменту медичних кадрів освіти і науки МОЗ України (medosvita2020@gmail) або за фізичною адресою МОЗ України (м. Київ, вул. Грушевського, 7) до 19 грудня 2020 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!