Проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302»

23 Листопада 2020 3:43 Поділитися

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ
Міністерством охорони здоров’я України на громадське обговорення пропонується проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302» (далі — Проєкт акта).

Метою розробки Проєкту акта є врегулювання системи та реалізація концепції безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я. Проєкт акта розроблено на підставі пункту 17 Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019-2021 роки, схваленому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 674-р.

Проєктом акта викладається у новій редакції Положення про систему безперервного професійного медичних та фармацевтичних працівників та вступна і постановляюча частини постанови. Встановлено, що вказане Положення визначає основні засади здійснення безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, до яких належать: лікарі, провізори, молодші спеціалісти з медичною освітою.

З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості, на виконання статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», проєкт акта та супровідні документи до нього, включно з аналізом регуляторного впливу, оприлюднено для громадського обговорення на офіційному вебсайті МОЗ України www.moz.gov.ua (розділ «Документи», підрозділ «Громадське обговорення»: https://moz.gov.ua/gromadske-obgovorennja).

Зауваження та пропозиції приймаються Директоратом медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України протягом одного місяця з дня оприлюднення Проєкту акта на офіційному вебсайті МОЗ України у письмовому або електронному вигляді на адреси: Міністерство охорони здоров’я України, 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7; e-mail: medosvita2020@gmail.com.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302»

  1. Резюме

Метою розробки проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302» (далі — проєкт акта) є врегулювання системи та реалізація концепції безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я. Встановлено, що Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, яке викладається у новій редакції проєктом акта, визначає основні засади здійснення безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, до яких належать: лікарі, провізори, молодші спеціалісти з медичною освітою (далі — фахівці у сфері охорони здоров’я).

  1. Проблема, яка потребує розв’язання

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 302 затверджено Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я (далі — Положення).

Пунктом 17 Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019-2021 роки, схваленому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 674-р, передбачено нормативно-правове регулювання здійснення безперервного професійного розвитку. Згідно з пунктом 6 Положення вимоги до заходів безперервного професійного розвитку затверджуються МОЗ.

Пунктом 9 Положення передбачено, що вимоги до організаторів (провайдерів) заходів безперервного професійного розвитку, порядок та умови внесення їх до реєстру організаторів (провайдерів) затверджує МОЗ.

Відповідно до пункту 10 Положення з 1 липня 2020 року бали безперервного професійного розвитку за заходи, проведені в Україні, нараховуються виключно за заходи організаторів (провайдерів), що зареєстровані агенцією з питань безперервного професійного розвитку або міжнародними асоціаціями у сфері безперервного професійного розвитку/безперервної медичної освіти відповідно до переліку таких асоціацій, затвердженого МОЗ.

З метою ефективного нормативного врегулювання вищевикладених завдань та приведення у відповідність у зв’язку зі змінами в законодавстві внаслідок встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Положення викладається у новій редакції.

  1. Суть проєкту акта

Проєктом акта викладається у новій редакції Положення та вступна і постановляюча частини постанови. Проєктом акта передбачено:

поняття заходів безперервного професійного розвитку, їхній перелік та визначення (майстер-клас, симуляційний тренінг чи тренінг з опанування практичними навичками, програма медичного стажування, тренінг, семінар (воркшоп), фахова (тематична) школа, цикл тематичного удосконалення в закладах (на факультетах) післядипломної освіти, конгрес, симпозіум, науковопрактична конференція, з’їзд); встановлюються вимоги до заходів безперервного професійного розвитку; форми, у яких вони можуть проводитись (очного навчального заходу, електронного навчання та комбінованого навчання);

вимоги до провайдерів безперервного професійного розвитку;

умови включення та виключення з переліку провайдерів та заходів безперервного професійного розвитку;

МОЗ визначає адміністратора системи. Адміністратор системи забезпечує (організовує) технічну підтримку системи, обробку та аналіз внесених відомостей, збереження та захист даних, що містяться у системі, забезпечення доступу до системи фахівців в сфері охорони здоров’я, провайдерів, органів державної влади в межах визначених законодавством;

строк 1 липня 2020 року для нарахування балів безперервного професійного розвитку виключено. Проєктом також передбачено, що Положення про систему безперервного професійного медичних та фармацевтичних працівників для провізорів та молодших спеціалістів з медичною освітою застосовуються за 1 січня 2022 року.

  1. Вплив на бюджет

Реалізація проєкту акта не впливатиме на надходження та витрати державного та/або місцевого бюджетів.

  1. Позиція заінтересованих сторін

Проєкт акта не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю.

Проєкт акта не потребує погодження уповноважених представників всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування чи інших відповідних органів місцевого самоврядування, уповноважених представників всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю та всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, їх спілок.

Проєкт акта не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

Проєкт акта потребує громадського обговорення.

Проєкт акта матиме вплив на ключові інтереси пацієнтів, фахівців у сфері охорони здоров’я, закладів післядипломної освіти; осіб, що мають намір та можуть бути провайдерами професійного розвитку. Прогноз впливу додається.

  1. Прогноз впливу

Реалізація проєкту акта не матиме негативного впливу на розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; екологію та навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини.

Проєкт акта матиме вплив на ринкове середовище, права та інтереси суб’єктів господарювання, громадян і держави, оскільки встановлює вимоги до надавачів послуг з проведення безперервного професійного розвитку, забезпечує чіткі та прозорі правила включення до переліку заходів та провайдерів безперервного професійного розвитку, що в свою чергу, сприятиме підвищенню рівня кваліфікації та компетентності фахівців у сфері охорони здоров’я.

  1. Позиція заінтересованих органів

Проєкт акта потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством цифрової трансформації України, Державною регуляторною службою України, Національною службою здоров’я України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Проєкт акта потребує проведення правової експертизи в Міністерстві юстиції України.

  1. Ризики та обмеження

Проєкт акта не містить норм, що порушують права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; положень, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; положень, які створюють підстави для дискримінації.

У проєкті акта відсутні положення, які містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією. Громадська антикорупційна та громадська антидискримінаційна експертизи не проводилися.

Проєкт акта не передбачає надання державної допомоги суб’єктам господарювання та, відповідно, дія Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» не поширюється на проєкт акта та суб’єктів господарювання. У зв’язку з цим відповідне рішення Антимонопольного комітету, передбачене зазначеним, Законом не потребується.

  1. Підстава розроблення проєкту акта

Проєкт акта розроблено на підставі пункту 17 Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019-2021 роки, схваленому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 674-р; пункту 434 Плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік, затверджене розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. № 1133-р.

Заступник Міністра охорони здоров’я УкраїниІрина Микичак

Додаток до пояснювальної записки

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін

  1. Суть проєкту акта: проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302» викладається у новій редакції Положення про систему безперервного професійного розвитку, встановлюються вимоги до заходів, провайдерів безперервного професійного розвитку, умови їх внесення та виключення з відповідних переліків заходів та провайдерів; передбачено, що вимоги щодо безперервного професійного розвитку провізорів, молодших спеціалістів з медичною освітою, застосовуються за 1 січня 2022 року (далі разом зі лікарями — фахівці у сфері охорони здоров’я).
  2. Прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін:
Заінтересована сторона Ключовий інтерес Очікуваний (позитивний чи негативний) вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників (у числовому або якісному вимірі) Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу)
короткостроковий вплив (до року) середньостроковий вплив (більше року)
Пацієнти Якісне медичне обслуговування + + Врегулювання системи безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я забезпечить постійне вдосконалення їхніх професійних компетентностей після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я та післядипломної освіти, що прямо впливає на якість медичного обслуговування населення
Заклади післядипломної освіти Монопольна позиція на ринку надання послуг з безперервного професійного розвитку + За умови надання якісних послуг відповідно до правил, встановлених проєктом акта, попит на послуги закладів післядипломної освіти буде встановлений на високому рівні
Особи, що мають намір та можуть бути провайдерами професійного розвитку (наукові установи та організації, заклади вищої освіти та заклади післядипломної освіти, професійні асоціації та спілки, організації роботодавців, громадські організації, міжнародні організації, їх представництва в Україні, міжнародні професійні асоціації, українські підприємства, інші установи та організації) Включення до переліку провайдерів заходів безперервного професійного розвитку + Встановлення чітких та прозорих правил дозволить спроможним провайдерам бути включеним до переліку провайдерів та проводити заходи безперервного професійного розвитку. Короткостроковий негативний вплив зумовлений тим, що не всі особи, які наразі пропонують послуги з безперервного професійного розвитку, зможуть забезпечити відповідність встановленим вимогам та якість.
Фахівці у сфері охорони здоров’я Можливість пройти якісні заходи з безперервного професійного розвитку, доступ до інформації про які доступний, та прозоро отримати бали за пройдені заходи  – + Якісні заходи безперервного професійного розвитку дозволять фахівцям у сфері охорони здоров’я вдосконалювати свої компетентності, підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я. Короткостроковий негативний вплив зумовлений тим, що реалізація акта не дозволить отримувати бали за заходи, що не забезпечують безперервний професійний розвиток, проте позиціонують себе як такі

Проєкт

оприлюднено на сайті МОЗ України

19.11.2020

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів Україн від 28 березня 2018 р. № 302

Кабінет Міністрів України постановляє:

  1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 302 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 36, ст. 1264) зміни, що додаються.
  2. Міністерству охорони здоров’я привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

Прем’єр-міністр України Д. Шмигаль

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету

Міністрів України

ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302

  1. Вступну та постановляючу частину постанови викласти в такій редакції:

«З метою нормативно-правового врегулювання системи безперервного професійного розвитку у сфері охорони здоров’я Кабінет Міністрів України постановляє:

  1. Затвердити Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, що додається.
  2. Встановити, що Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, затверджене цією постановою, застосовується до провізорів та молодших спеціалістів з медичною освітою за 1 січня 2022 року.».
  3. Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я, затверджене зазначеною постановою, викласти в такій редакції:

«ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів

України

від 28 березня 2018 р. № 302

(в редакції постанови Кабінету

Міністрів України)

ПОЛОЖЕННЯ
про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників

  1. Це Положення визначає основні засади здійснення безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, до яких належать: лікарі, провізори, молодші спеціалісти з медичною освітою (далі — фахівці у сфері охорони здоров’я).
  2. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

бал безперервного професійного розвитку — одиниця вимірювання здобутих теоретичних знань та практичних навичок в процесі здійснення безперервного професійного розвитку;

безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я (далі — безперервний професійний розвиток) — безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців у сфері охорони здоров’я після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я, або іншого освітнього рівня, що відповідно до законодавства дозволяє їм займати посади в закладах охорони здоров’я, та післядипломної освіти в інтернатурі, якщо вона передбачена законодавством, що дає змогу фахівцю підтримувати або покращувати рівень професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я та триває протягом усього періоду професійної діяльності;

електронна система безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я (далі — система) — електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначені для зберігання, обліку та використання даних та іншої інформації щодо безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я;

заходи безперервного професійного розвитку (далі — заходи) — освітні заходи медичного спрямування, метою яких є підтримання або підвищення рівня професіоналізму та розвиток індивідуальної медичної практики для задоволення потреб пацієнтів та оптимізації функціонування системи охорони здоров’я;

особисте освітнє портфоліо — сукупність відомостей, внесених до системи, щодо персональних досягнень, проходження періодів підвищення кваліфікації, здобуття формальної, неформальної та інформальної освіти фахівцем у сфері охорони здоров’я у процесі безперервного професійного розвитку;

провайдери заходів безперервного професійного розвитку (далі — провайдери) — юридичні особи, фізичні особи — підприємці, які провадять діяльність з організації заходів безперервного професійного розвитку,

відповідають вимогам до провайдерів заходів безперервного професійного розвитку та відомості щодо яких внесені до системи.

Інші терміни вживаються у цьому Положенні у значеннях, наведених в Законі України “Про освіту”, Законі України “Про вищу освіту”, Законі України “Про професійний розвиток працівників”, Основах законодавства України про охорону здоров’я.

  1. Фахівці у сфері охорони здоров’я після здобуття вищої освіти у зазначеній сфері охорони здоров’я та отримання сертифіката лікаря-спеціаліста, провізора-спеціаліста або диплома, зобов’язані здійснювати безперервний професійний розвиток.
  2. За проходження фахівцями у сфері охорони здоров’я безперервного професійного розвитку нараховуються бали.

Лікарі повинні набрати щонайменше 50 балів безперервного професійного розвитку щороку. Мінімальна кількість балів безперервного професійного розвитку, яку повинні набрати провізори та молодші спеціалісти з медичною освітою щороку визначається МОЗ.

  1. Якщо під час проходження атестації на присвоєння або підтвердження

кваліфікаційної категорії виявлено, що фахівець у сфері охорони здоров’я, якому присвоєна кваліфікаційна категорія, не набрав необхідної кількості балів безперервного професійного розвитку, йому не присвоюється або не підтверджується кваліфікаційна категорія.

  1. Навчання на циклах спеціалізації, тематичного удосконалення, здійснюється на базі закладів вищої освіти, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних установ, закладів охорони здоров’я.
  2. Лікарська резидентура проводиться відповідно до частини сьомої статті 18 Закону України “Про освіту”. Положення про навчання в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації, тематичного удосконалення, перелік спеціальностей інтернатури, лікарської резидентури та циклів спеціалізації затверджуються МОЗ.

Проведення атестації фахівців у сфері охорони здоров’я, кількість балів за проходження безперервного професійного розвитку визначається і затверджується МОЗ.

  1. З метою забезпечення здійснення безперервного професійного розвитку діє система.

Володільцем системи та внесених до неї відомостей є МОЗ. МОЗ визначає адміністратора системи (далі — Адміністратор системи) для забезпечення виконання покладених на адміністратора системи функцій.

Адміністратор системи забезпечує (організовує) технічну підтримку системи, обробку та аналіз внесених відомостей, збереження та захист даних, що містяться у системі, забезпечення доступу до системи фахівців в сфері охорони здоров’я, провайдерів, органів державної влади в межах, визначених законодавством.

Адміністратор системи встановлює за погодженням з МОЗ технічний регламент роботи системи, порядок надання доступу до неї фахівців у сфері охорони здоров’я, провайдерів, органів державної влади, інших учасників

безперервного професійного розвитку.

Система забезпечує збереження інформації про провайдерів, заходи безперервного професійного розвитку, ведення особистого освітнього портфоліо фахівців у сфері охорони здоров’я.

Система забезпечує облік балів безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я.

  1. Бали безперервного професійного розвитку нараховуються за здобуття формальної, неформальної та інформальної освіти у сфері охорони здоров’я.
  2. Безперервний професійний розвиток шляхом здобуття формальної освіти здійснюється шляхом здійснення наукової діяльності. Бали безперервного професійного розвитку за здобуття формальної освіти нараховуються лише за здобуття наукового ступеня.
  3. Безперервний професійний розвиток шляхом здобуття неформальної освіти здійснюється під час проходження навчання на:

1) циклах тематичного удосконалення, які проводяться в закладах післядипломної освіти, структурних підрозділах закладів вищої освіти і наукових установ. Цикли тематичного удосконалення проводяться тривалістю один-два тижні шляхом викладення поглиблених теоретичних знань, нових підходів з окремих розділів відповідної спеціальності;

2) програмах медичного стажування в закладах охорони здоров’я за межами закладу охорони здоров’я, де працює фахівець. Програма медичного стажування полягає в набутті практичного досвіду шляхом безпосереднього виконання завдань та обов’язків в рамках відповідної спеціальності під наглядом керівника структурного підрозділу, в якому проходить стажування.

  1. Безперервний професійний розвиток шляхом здобуття інформальної освіти здійснюється під час проходження навчання на заходах, внесених в систему, зокрема, таких як:

1) майстер-клас — представлення і демонстрація певних методик, технологій діагностики та лікування з метою підвищення професійного рівня та обміну передовим досвідом учасників, розширення їх світогляду та залучення до новітніх галузей знань;

2) симуляційний тренінг чи тренінг з опанування практичними навичками — набуття кожним учасником заходу певної практичної компетентності (вміння застосовувати в індивідуальній лікарській практиці процедуру, маніпуляцію, техніку тощо) в умовах штучно створеного професійного середовища задля забезпечення максимальної безпеки пацієнтів і фахівців у сфері охорони здоров’я. Компоненти заходу, присвячені безпосередньому відпрацюванню практичних навичок або симуляційному відпрацюванню, передбачають не більше 4 — 6 учасників на одного викладача;

3) тренінг — опанування учасниками нових професійних знань та навичок як з окремих розділів спеціальності, так і з актуальних питань організації медичної допомоги за відповідними напрямками у групі до 20 осіб, тривалістю 1 день і більше;

4) семінар (воркшоп) — набуття учасниками нових знань як з окремих розділів спеціальності, так і з актуальних питань організації медичної допомоги за відповідними напрямками з можливістю обговорити отриману інформацію під час навчання у малих групах. Зміст навчання присвячений висвітленню актуальних питань на теоретичному рівні і не зачіпає питань формування навичок;

5) фахова (тематична) школа — навчання з актуальних питань відповідної спеціальності, що поєднує у собі заняття у великих групах для проведення лекцій та занять у малих групах (не більше 10 — 12 учасників на одного викладача) для проведення семінарів/практичних занять тривалістю 1 день і більше;

6) конгрес — форма організації наукової діяльності у вигляді очних зборів/наради з широким представництвом медичної та наукової спільноти, щонайменше національного рівня за участі міжнародних спікерів;

7) симпозіум — форма організації наукової діяльності у вигляді очних зборів/наради кадрів у сфері охорони здоров’я та наукових фахівців одного профілю з певного наукового питання, щонайменше національного рівня за участі міжнародних спікерів;

8) науково-практична конференція — форма організації наукової діяльності у вигляді очних зборів/наради медичних та наукових фахівців щонайменше регіонального рівня з метою представлення результатів

дослідницької роботи, аналізу існуючих медичних практик, узагальнення й поширення кращого досвіду, створення теоретичних і методичних передумов для його впровадження;

9) з’їзд — форма організації наукової діяльності у вигляді очних зборів кадрів у сфері охорони здоров’я та наукових фахівців з метою вирішення питань конкретного напряму, в тому числі організаційних.

  1. Заходи безперервного професійного розвитку неформальної та інформальної освіти можуть здійснюватися у формі очного навчального заходу, електронного навчання та комбінованого навчання.

Очний навчальний захід передбачає особисту участь здобувача в освітній події у місці її проведення або дистанційну участь у режимі реального часу за допомогою засобів зв’язку.

Вебінар є дистанційною формою очного навчального заходу, що представляє собою інтерактивну навчальну презентацію, під час якої присутність учасників може бути підтверджена і вони мають можливість подавати свої запитання та відповіді. Запис вебінару, що публікується після його завершення, не вважається очним навчальним заходом.

Електронне навчання (далі — е-навчання) здійснюється не в режимі реального часу, з використанням електронних технологій та з метою доступу до навчальних матеріалів у час, зручний для фахівців у сфері охорони здоров’я.

Комбінованим навчанням вважається навчальна програма, що поєднує у собі обов’язкову участь в очному навчальному заході та проходження е-навчання.

  1. Лише у формі очного навчального заходу, в тому числі дистанційної форми очного навчального заходу — вебінару, крім встановлених винятків, здійснюється:

підвищення кваліфікації на циклах тематичного удосконалення в закладах (на факультетах) післядипломної освіти;

медичне стажування в закладі охорони здоров’я за межами закладу, де працює фахівець;

науково-практична конференція, конгрес, симпозіум, з’їзд; навчання на симуляційних тренінгах або тренінгах з оволодіння практичними навичками, в тому числі під час науково-практичних конференцій, симпозіумів, з’їздів, конгресів, та його проведення. Навчання на симуляційних тренінгах або тренінгах з оволодіння практичними навичками під час науково-практичних конференцій, симпозіумів, з’їздів, конгресів, та їхнє проведення під час них у формі вебінару заборонено; тематичне навчання (фахові школи, тренінги, семінари, майстер-класи) та його проведення.

  1. При проходженні програми медичного стажування, навчанні на симуляційних тренінгах, тренінгах та майстер-класах з оволодіння практичними навичками обов’язковою є присутність учасників та викладача під час їх проведення.
  2. Провайдери зобов’язані дотримуватися вимог законодавства під час проведення заходів безперервного професійного розвитку, зокрема вимог, визначених цією постановою.
  3. Провайдери заходів безперервного професійного розвитку зобов’язані відповідати таким вимогам:

державна реєстрація як юридичної особи або фізичної особи-підприємця;

провайдером не здійснюється безпосередньо або із залученням третіх осіб, діяльність, пов’язана з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, імпортом лікарських засобів та медичних виробів;

провайдер не має в складі засновників (учасників, власників) або органів управління осіб, які провадять діяльність із виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, імпорту лікарських засобів та медичних виробів або перебувають у господарських, цивільних, трудових відносинах із особами, які провадять таку діяльність;

провайдер відкрито декларує наявність правовідносин із особами, якими здійснюється діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, імпорту лікарських засобів та медичних виробів;

провайдер дотримується вимог щодо заборони промоції торгових назв лікарських засобів та медичних виробів під час проведення заходів безперервного професійного розвитку;

провайдером забезпечується контроль за дотриманням засад доказової медицини під час освітнього процесу;

діяльність провайдером здійснюється відкрито, прозоро і на основі академічної доброчесності;

провайдером затверджена та виконується політика щодо запобігання конфлікту інтересів та дотримання доброчесності під час залучення коштів, зокрема в частині недопущення залучення та використання коштів для просування лікарських засобів, медичних виробів або медичних послуг;

провайдером затверджена та виконується політика щодо оцінювання зміни в знаннях, компетентностях та практичних навичках фахівців у сфері охорони здоров’я, регулярно проводиться оцінювання знань. Вказане оцінювання здійснюється виключно у електронній формі;

провайдером забезпечується контроль за актуальністю, повнотою та відповідністю матеріалу темі навчання;

провайдером забезпечується із застосуванням електронних технологій процедура визнання результатів навчання, здобутих за програмами освіти, що включає:

ідентифікацію програми;

внутрішнє оцінювання результатів навчання або оцінювання незалежними оцінювачами;

засвідчення результатів навчання.

  1. Юридична особа або фізична особа-підприємець, яка має намір бути внесеною до системи як провайдер безперервного професійного розвитку, подає в електронному вигляді заяву, до якої додається:

витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, нотаріально засвідчений переклад документа про реєстрацію юридичної особи в країні походження;

копія ліцензії на провадження освітньої діяльності або витяг з наказу про видачу ліцензії (за наявності);

заява фізичної особи-підприємця, засновників (учасників, власників), посадових осіб про відсутність конфлікту інтересів; положення про оцінку заходів безперервного професійного розвитку на ознаки академічної доброчесності та дотримання принципів доказової медицини;

положення про запобігання конфлікту інтересів під час проведення заходів безперервного професійного розвитку;

положення про методологію оцінювання зміни в знаннях, компетентностях та практичних навичках фахівців у сфері охорони здоров’я.

Адміністратор системи вносить відомості до системи щодо провайдера безперервного професійного розвитку або відмовляє у внесенні відомостей із зазначенням підстав, не пізніше ніж через 10 робочих днів після одержання

документів.

  1. Адміністратор системи відмовляє у внесенні відомостей до системи щодо особи як провайдера безперервного професійного розвитку у випадку, якщо:

відомості щодо особи були виключені з системи менш ніж рік тому, у зв’язку із порушенням вимог до провайдерів заходів безперервного професійного розвитку;

подано неповний перелік документів;

із поданих відомостей вбачається конфлікт інтересів або порушення вимог до провайдера.

  1. Провайдери заходів безперервного професійного розвитку вносять інформацію в систему щодо заходів безперервного професійного розвитку.
  2. Заходи безперервного професійного розвитку повинні відповідати таким вимогам:

захід провадиться провайдером, внесеним до системи;

до проведення заходу залучені особи, які не мають конфлікту інтересів;

провайдером забезпечено перевірку залучених осіб щодо наявності конфлікту інтересів;

захід відповідає освітнім потребам, заявленій меті навчання, вимогам академічної доброчесності;

зміст навчальних матеріалів відповідає темі заходу та є науково обґрунтованим із зазначенням у відповідних випадках рівня доказовості та наведенням належних посилань;

під час проведення заходу провайдером забезпечено контроль участі фахівців у сфері охорони здоров’я, оцінювання змін в їхніх знаннях, компетентностях та практичних навичках;

фахівцям у сфері охорони здоров’я забезпечується доступ до навчальних матеріалів, які були представлені на заході;

правила проведення заходу є відкритими та доступними для ознайомлення.

  1. Провайдер, який має намір провести захід безперервного професійного розвитку, вносить в систему не пізніш ніж за шість місяців:

інформацію про захід, яка містить:

назву заходу;

форму проведення заходу (очна, е-навчання, комбінована);

цільову аудиторію, зокрема перелік спеціальностей, для яких заклад має статус заходу безперервного професійного розвитку;

опис програми заходу, включаючи перелік тем;

інформацію щодо репрезентативності тем, посилання на дослідження або встановлені стандарти (норми), які використовують при висвітлені тем, щодо кожної з тем (за наявності інформації на час внесення відомостей про захід у систему);

перелік знань та навичок, які отримують фахівці у сфері охорони здоров’я;

прізвище, ім’я та по батькові всіх викладачів, відомості про їх освіту, досвід роботи, досвід проведення навчальних заходів, їх сертифікати (за наявності), інформацію про запобігання конфлікту інтересів;

кількість балів безперервного професійного розвитку, які отримує фахівець у сфері охорони здоров’я, відповідно до встановлених МОЗ критеріїв нарахування балів;

обмеження щодо кількості фахівців у сфері охорони здоров’я для заходу, що проводиться у формі очного навчального заходу та не є вебінаром;

відомості про місце проведення заходу, крім е-навчання заходів.

відомості про спосіб контролю особистої участі учасників протягом всього періоду проведення заходу;

відомості про джерела фінансування заходу;

навчальні матеріали, які підлягають роздачі фахівцям у сфері охорони здоров’я;

тестові матеріали перевірки знань, що будуть одержані під час заходу.

Провайдер має право внести зміни до відомостей про захід не пізніше ніж за три місяці до проведення заходу.

Провайдер вносить до системи не пізніше ніж за місяць відомості про назви тем у програмі заходу, час виступу викладачів, інформацію щодо репрезентативності тем, посилання на дослідження або встановлені стандарти (норми), які використовують при висвітлені тем, щодо кожної з тем.

Відомості про викладачів, програму заходу (за винятком напрямку тем), форму та місце проведення заходу може бути змінено не пізніше ніж за місяць за наявності обґрунтованих підстав.

  1. Адміністратор системи верифікує внесену провайдером до системи інформацію щодо заходу протягом 20 робочих днів.
  2. У верифікації заходу безперервного професійного розвитку відмовляється у разі якщо:

подано неповний перелік відомостей, зазначених у пункті 21 цього Положення;

захід безперервного професійного розвитку не відповідає встановленій формі навчання (очна, електронне та комбіноване навчання);

за захід нараховується неправильна кількість балів;

із поданих відомостей убачається конфлікт інтересів або порушення вимог до провайдера;

заявлені теми не відповідають заявленим спеціальностям;

порушено строк подачі відомостей.

  1. У разі виявлення протягом 20 робочих днів підстав для відмови у верифікації заходу, Адміністратор системи повідомляє провайдера про виявлені недоліки в межах цього періоду. У разі, якщо протягом 5 робочих днів недоліки не були усунені, інформація про захід виключається з системи Адміністратором системи.
  2. Відомості про участь фахівців у сфері охорони здоров’я у заходах неформальної та інформальної освіти вносить до системи провайдер. Відомості про здобуття формальної освіти вносяться до системи фахівцем охорони здоров’я самостійно.
  3. Провайдер після закінчення календарного року вносить відомості до системи та публікує на своєму вебсайті відомості про здійснену діяльність у сфері безперервного професійного розвитку, що обов’язково повинні включати кількість заходів безперервного професійного розвитку; щодо кожного заходу кількість фахівців у сфері охорони здоров’я, що взяли участь, нарахованих їм балів та виданих документів на підставі результатів оцінювання.
  4. МОЗ встановлює порядок контролю дотримання провайдерами вимог та підстави прийняття рішення про виключення відомостей про провайдера з системи Адміністратором системи.
  5. За фахівцями у сфері охорони здоров’я на час проходження безперервного професійного розвитку з відривом від виробництва зберігається середня заробітна плата у порядку, визначеному законодавством для працівників, яких направляють для підвищення кваліфікації. Роботодавці зобов’язані сприяти дотриманню вимог до безперервного професійного розвитку.
  6. Фінансування безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я здійснюється за рахунок бюджетних коштів відповідно до відомостей з Реєстру медичних працівників та Реєстру медичних спеціалістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 46, ст. 1604), відомостей системи у порядку, затвердженому МОЗ, а також за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел фінансування.».

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302»

І. Визначення проблеми

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302» (далі — проєкт акта) розроблено на підставі пункту 17 Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019-2021 роки, схваленому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 674-р.; пункту 434 Плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. № 1133-р.

Вказаним пунктом Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні передбачено нормативно-правове регулювання здійснення безперервного професійного розвитку. Зазначеним пунктом 434 Плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік передбачено розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проєкту постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження змін до Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я” в частині розширення контингенту працівників сфери охорони здоров’я.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 302 затверджено Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я (далі — Положення). Згідно з пунктом 6 Положення вимоги до заходів безперервного професійного розвитку затверджуються МОЗ.

Згідно з пунктом 8 Положення організація та координація методичного забезпечення безперервного професійного розвитку, а також моніторинг її ефективності здійснюються МОЗ та агенцією з питань безперервного професійного розвитку, яка створюється МОЗ шляхом реорганізації Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи.

Пунктом 9 Положення передбачено, що вимоги до організаторів (провайдерів) заходів безперервного професійного розвитку (далі — провайдери), порядок та умови внесення їх до реєстру організаторів (провайдерів) затверджує МОЗ.

Відповідно до пункту 10 Положення з 1 липня 2020 року бали безперервного професійного розвитку за заходи, проведені в Україні, нараховуються виключно за заходи організаторів (провайдерів), що зареєстровані агенцією з питань безперервного професійного розвитку або міжнародними асоціаціями у сфері безперервного професійного розвитку/безперервної медичної освіти відповідно до переліку таких асоціацій, затвердженого МОЗ.

На даний час жодних із передбачених нормативно-правових актів не прийнято. Агенція з питань безперервного професійного розвитку не утворена у зв’язку з відсутністю фінансування, необхідністю аудиту Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи та пріоритетами і викликами, що постали перед системою охорони здоров’я для запобігання поширенню COVID-19. Незважаючи на встановлений строк нарахування балів за зареєстровані заходи безперервного професійного розвитку з 1 липня 2020 року — нарахування балів не врегульовано.

Таким чином, основною проблемою є відсутність будь-яких правил, відповідно до яких мають діяти провайдери заходів безперервного професійного розвитку та вимог до заходів, під час яких фахівці у сфері охорони здоров’я повинні підвищувати свій професійний рівень. Відсутній механізм перевірки якості заходів, оцінювання фахівця після пройденого заходу та ефективного доступу фахівців, провайдерів, атестаційних комісій (що оцінюють виконання фахівцями вимог щодо підвищення їхньої кваліфікації та проходження безперервного професійного розвитку) до узагальненої інформації про діяльність провайдерів безперервного професійного розвитку. Відсутня єдина база реєстрів провайдерів та заходів.

Визначену вище проблему неможливо розв’язати шляхом чинних

регуляторних актів, адже проблема полягає саме у відсутності нормативноправового врегулювання забезпечення підтримання якості освіти та підвищення кваліфікації фахівців.

Вищезазначену проблему також неможливо розв’язати шляхом ринкових механізмів, оскільки провайдери зацікавлені у проведенні заходів безперервного професійного розвитку на платній основі, просуванні та рекламі лікарських засобів та медичних виробів, відсутністю контролю за відповідністю доказовій медицині їхніх заходів тощо. Фахівці, в свою чергу, можуть скористатись можливістю та формально отримувати бали безперервного професійного розвитку без отримання будь-яких знань та навичок.

Звертаємо увагу, що компетентність фахівця у сфері охорони здоров’я безпосередньо залежить від якісного проходження ним безперервного професійного розвитку, а відповідно, від цього залежить і якість надання ними

медичної допомоги.

Безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я (далі — безперервний професійний розвиток) — безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців у сфері охорони здоров’я після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я, або іншого освітнього рівня, що відповідно до законодавства дозволяє їм займати посади в закладах охорони здоров’я, та післядипломної освіти в інтернатурі, якщо вона передбачена законодавством, що дає змогу фахівцю підтримувати або покращувати рівень професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я та триває протягом усього періоду професійної діяльності.

Проєктом акта викладається у новій редакції Положення та вступна і постановляюча частини постанови. Серед основних змін наступні:

1) з метою забезпечення здійснення безперервного професійного розвитку діє електронна система, визначено її поняття. Система забезпечує збереження інформації про провайдерів, заходи безперервного професійного розвитку (далі — БПР), ведення особистого освітнього портфоліо фахівців у сфері охорони здоров’я, облік балів БПР. Володільцем системи та внесених до неї відомостей є МОЗ.

Адміністратора системи визначає МОЗ.

2) визначені нові поняття, зокрема провайдери заходів безперервного професійного розвитку (далі — провайдери) та заходи безперервного професійного розвитку.

3) визначені види заходів інформальної освіти: майстер-клас, симуляційний тренінг чи тренінг з опанування практичними навичками, тренінг, семінар (воркшоп), фахова (тематична) школа, конгрес, симпозіум, науково-практична конференція, з’їзд.

4) встановлено, що заходи освіти БПР неформальної та інформальної освіти можуть здійснюватися у формі очного навчального заходу, електронного навчання та комбінованого навчання.

5) встановлено вимоги до провайдерів та заходів БПР, процес подачі заяви для внесення до системи, правила розгляду та верифікації поданих відомостей.

6) чітко встановлено, що БПР повинні проходити медичні та фармацевтичні працівники, до яких належать: лікарі, провізори, молодші спеціалісти з медичною освітою (далі — фахівці у сфері охорони здоров’я), при цьому провізори та молодші спеціалісти з медичною освітою — з 1 січня 2022 року.

Проєкт акта комплексно врегульовує та забезпечує побудову ефективної моделі БПР фахівців у сфері охорони здоров’я. Проєкт акта забезпечить чіткість, прозорість системи безперервного професійного розвитку і нарахування балів, створення єдиної бази та доступність до неї для провайдерів, отримувачів послуг та органів, при яких діють атестаційні комісії.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи) Так Ні
Держава +
Громадяни +
Суб’єкти господарювання +

На даний чай для провайдерів заходів БПР не встановлені жодні вимоги чи обмеження. Провайдером може бути будь-який суб’єкт господарювання.

Вимоги до провайдерів, що встановлюються проєктом акта, також не залежать від віднесення суб’єкта до виду мікро підприємництва, малого, середнього або великого підприємництва. Для потенційного провайдера обов’язкова державна реєстрація як юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

ІІ. Цілі державного регулювання

Цілями державного регулювання є:

  1. Створення ефективної системи БПР: створення електронної системи провайдерів та заходів безперервного професійного розвитку, освітніх портфоліо фахівців у сфері охорони здоров’я (врегулювання включення, виключення, верифікації поданих документів, внесення змін), доступність до вказаної бази.
  2. Виконання Адміністратором електронної системи БПР визначених функцій.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

  1. Визначення альтернативних способів

Існує два альтернативні способи досягнення цілей державного регулювання встановленої мети:

Вид альтернативи Опис альтернативи
Альтернатива 1 Залишити ситуацію без змін — абсолютно не врегульованою.
Альтернатива 2 Прийняти проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302», яким Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я викладається в новій редакції та, зокрема: встановлюються вимоги до провайдерів БПР, до заходів БПР, процес подачі заяви для внесення до системи, правила розгляду та верифікації поданих відомостей, нормативне врегулювання ведення електронної системи БПР.
  1. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1 Вигоди відсутні Відсутність якісного безперервного процесу навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців у сфері охорони здоров’я призведе до процесу зниження рівня компетентності, та, відповідно, до надання цими фахівцями медичної допомоги неналежної якості.
Альтернатива 2 Вигоди такі: нормативно-правове врегулювання сфери для побудови ефективної моделі БПР фахівців у сфері охорони здоров’я. Чіткість, прозорість системи БПР і нарахування балів, створення єдиної бази та доступність до неї для провайдерів, отримувачів послуг та органів, при яких діють атестаційні комісії. Варто зазначити, що обов’язком держави в особі МОЗ є забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах розвитку кадрового потенціалу системи охорони здоров’я, вищої медичної, фармацевтичної освіти та науки відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 90). Відсутні.

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи Вигоди Витрати
 Альтернатива 1  Вигоди відсутні Якість медичного обслуговування громадян знижуватиметься внаслідок неврегульованості системи БПР фахівців у сфері охорони здоров’я та, відповідно, неналежного підвищення ними своєї кваліфікації, неотримання нових знань щодо стандартів надання медичної допомоги (які постійно оновлюються)
Альтернатива 2 Професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я здійснюється належним чином. Заходи БПР забезпечують отримання ними знань та навичок відповідно до вимог професійних стандартів та системи охорони здоров’я. Фахівці у сфері охорони здоров’я підтримують та підвищують рівень знань і навичок, що особливо важливо в сфері охорони здоров’я, адже світові стандарти лікування постійно оновлюються Відповідно, медична допомога громадянами забезпечується на високому рівні. Відсутні

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Як зазначалось вище, наразі для провайдерів заходів БПР не встановлені жодні вимоги чи обмеження. Провайдером може бути будь-який суб’єкт господарювання.

Вимоги до провайдерів, що встановлюються проєктом акта, також не залежать від віднесення суб’єкта до виду мікро підприємництва, малого, середнього або великого підприємництва. Для потенційного провайдера обов’язкова державна реєстрація як юридичної особи або фізичної особипідприємця, наявність ліцензії на здійснення освітньої діяльності необов’язкова.

Для розрахунку оцінки впливу на суб’єкти господарювання, оцінка впливу здійснюватиметься відносно закладів післядипломної освіти, закладів вищої освіти, які здійснюють післядипломну освітню діяльність у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» та проводять заходи БПР.

Показник Великі Середні Малі Мікро Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць 0 22 0 0 22
Питома вага групи у загальній кількості (у відсотках) 0% 100 % 0% 0% 100 %

 

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1 Відсутні Відсутні
Альтернатива 2 Прозора, врегульована система БПР фахівців у сфері охорони здоров’я та участі у ній суб’єктів господарювання, чіткі та обґрунтовані правила, для нарахування балів БПР за заходи БПР, зрозумілі вимоги та правила включення до системи як провайдера БПР. На заходи суб’єктів господарювання, що надають якісні послуги та проводять якісні заходи БПР, буде значний попит фахівців у сфері охорони здоров’я. Витрати, пов’язані з необхідністю ознайомлення з новими вимогами регулювання та приведенням локальних актів у відповідність до проєкту акта, придбанням оборотних активів (матеріали, канцелярія тощо). складають 68393,6 гривень.

 

Оцінка сумарних витрат за альтернативами

Сумарні витрати за альтернативами Сума витрат, гривень
Альтернатива 1 Відсутні
Альтернатива 2 68393,6 гривень за один рік та 2640 гривень за п’ять років.

 

ІV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки) Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1 1 Цілі прийняття регуляторного акта не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати)
Альтернатива 2 4 Цілі прийняття регуляторного акта можуть бути досягнуті повністю (проблема більше існувати не буде)

 

Рейтинг результативності Вигоди (підсумок) Витрати (підсумок) Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 2 Держава: Обов’язком держави є забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах розвитку кадрового потенціалу системи охорони здоров’я, вищої медичної, фармацевтичної освіти. Вигоди такі: нормативно-правове врегулювання сфери для побудови ефективної моделі БПР фахівців у сфері охорони здоров’я. Чіткість, прозорість системи БПР і нарахування балів, створення єдиної бази та доступність до неї для провайдерів, отримувачів послуг та органів, при яких діють атестаційні комісії. Держава: Витрати відсутні Альтернатива 2 має найвищий рейтинг, тому що повністю вирішує проблему: для держави — врегулювання сфери з метою запобігти винятково декларативному та формальному розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я; виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік в частині розширення контингенту, на який поширюється БПР;
Суб’єкти

господарювання:

Прозора, врегульована система БПР та участі у ній суб’єкта господарювання, чіткі та обґрунтовані правила, для нарахування балів БПР за заходи БПР, зрозумілі вимоги та правила включення до системи як провайдера БПР.

На заходи суб’єктів господарювання, що надають якісні послуги та проводять якісні заходи, буде значний попит фахівців у сфері охорони здоров’я.

Суб’єкти

господарювання:

Витрати, пов’язані з необхідністю ознайомлення з новими вимогами регулювання та приведенням локальних актів у відповідність до проєкту акта, придбанням оборотних активів (матеріали, канцелярія тощо). складають 68393,6 гривень;

для суб’єктів господарювання, які мають намір бути провайдерами заходів БПР,

встановлює прозорі, чіткі, рівні правила на ринку послуг БПР.

Провайдери з якісними заходами отримають значний попит збоку отримувачів послуг;

Громадяни:

Медичне обслуговування якісне, доступне;

медична допомога надається відповідно до оновлених підходів на основі оновлених стандартів лікування та досягнень світової науки.

Громадяни отримують висококваліфіковану допомогу від фахівців у сфері охорони здоров’я.

Громадяни:

Медичне обслуговування неякісне, недоступне; медична допомога надається відповідно до застарілих підходів без врахування оновлених стандартів лікування та досягнень світової науки

для громадян та населення

забезпечує постійне підвищення освіти фахівцями у сфері охорони здоров’я, відповідно, — якісну медичну допомогу. Для фахівців у сфері охорони здоров’я врегульовується задекларована та започаткована система БПР, включається в цю систему провізорів та молодших спеціалістів з медичною освітою з 2022 року; забезпечуються доступні та якісні заходи, прозоре нарахування балів та перевірка цих балів під час проходження атестацій.

Альтернатива 1 Відсутні Медичне обслуговування неякісне, недоступне; медична допомога надається відповідно до застарілих підходів без врахування оновлених стандартів лікування та досягнень світової науки  

 

Рейтинг Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 1 Не вирішує проблему Відсутні
Альтернатива 2 Вирішує проблему повністю Відсутні

 

  1. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Механізми, які забезпечать розв’язання проблеми:

  1. З метою забезпечення здійснення БПР передбачено створення електронної системи БПР, визначено її поняття. Система забезпечує збереження інформації про провайдерів, заходи БПР, ведення особистого освітнього портфоліо фахівців у сфері охорони здоров’я, облік балів БПР. Володільцем системи та внесених до неї відомостей є МОЗ. Адміністратора системи визначає МОЗ.
  2. Закріплені поняття провайдерів заходів БПР та заходів БПР.
  3. Визначені види заходів інформальної освіти: майстер-клас, симуляційний тренінг чи тренінг з опанування практичними навичками, тренінг, семінар (воркшоп), фахова (тематична) школа, конгрес, симпозіум, науково-практична конференція, з’їзд.
  4. Встановлено, що заходи освіти БПР неформальної та інформальної освіти можуть здійснюватися у формі очного навчального заходу, електронного навчання та комбінованого навчання. Визначено ознаки таких форм заходу.
  5. Встановлено вимоги до провайдерів та заходів БПР, процес подачі заяви для внесення до системи, правила розгляду та верифікації поданих відомостей, включення до системи.
  6. Чітко встановлено, що вимоги БПР поширюються на медичних та фармацевтичних працівників, до яких належать: лікарі, провізори, молодші спеціалісти з медичною освітою (далі — фахівці у сфері охорони здоров’я). Вимоги щодо провізорів та молодших спеціалістів з медичною освітою набувають чинності з 1 січня 2022 року. Заходи, які повинні здійснити органи влади для впровадження цього регуляторного акта:

1) забезпечити інформування фахівців у сфері охорони здоров’я, закладів вищої та післядипломної освіти, провести комунікацію для інформування потенційних суб’єктів господарювання;

2) привести у відповідність свої підзаконні нормативно-правові акти.

  1. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація регуляторного акта не потребуватиме додаткових бюджетних витрат і ресурсів на адміністрування регулювання органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Проєкт акта набере чинності з дня його офіційного опублікування. Проєктом акта визначено, що безперервний професійний розвиток провізори та молодші спеціалісти з медичною освітою повинні проходити з 1 січня 2022 року.

Строк дії акта: безстроково відповідно до Стратегії розвитку медичної освіти в Україні, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 95-р.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Досягнення цілей державного регулювання, для яких пропонується проєкт акта, може бути охарактеризовано наступними кількісними та якісними показниками, значення яких має змінитися за вимірюваний період:

1) розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта,— не передбачається;

2) рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб — високий: проєкт акта та супровідні документи з аналізом регуляторного впливу опубліковано на офіційному вебсайті МОЗ; проводились консультації зі стейкхолдерами під час розробки акта;

3) кількість систем БПР — створена і розпочала роботу одна електронна система;

4) кількість заходів БПР, внесених до системи та проведених (станом на сьогодні відсутня інформація щодо кількості заходів БПР, які проводяться);

5) кількість зареєстрованих у системі провайдерів — залежить від кількості суб’єктів господарювання, які виявлять намір бути провайдером заходів БПР;

6) кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, — залежить від кількості суб’єктів господарювання, які виявлять намір бути провайдером заходів БПР та фахівців у сфері охорони здоров’я, які матимуть намір присвоїти (підтвердити) звання лікар-спеціаліст, отримати або підтвердити кваліфікаційну категорію;

7) розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта, — залежить від кількості суб’єктів господарювання, які виявлять намір бути провайдером заходів БПР та фахівців у сфері охорони здоров’я, які матимуть намір присвоїти (підтвердити) звання лікар-спеціаліст, отримати або підтвердити кваліфікаційну категорію.

  1. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Строки проведення базового відстеження результативності дії регуляторного акта: через 1 рік після набрання чинності (відповідно до законодавчої вимоги, що базове відстеження результативності може бути здійснене після набрання чинності цим проєктом акта).

Строки проведення повторного відстеження результативності дії регуляторного акта: через 2 роки після набрання чинності (але не пізніше двох років з дня набрання чинності).

Метод проведення відстеження результативності: статистичний.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності: статиcтичні.

Відстеження ефективності проєкту акта буде здійснювати МОЗ, в тому числі використовуючи дані, внесені до електронної системи БПР. З огляду на те, що дані для відстеження результативності дії проєкту акта будуть внесені до електронної системи БПР, відсутня потреба у визначенні цільових груп для опитування та проведення опитувань.

Заступник Міністра охорони здоров’я УкраїниІрина Микичак

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті