Законопроєкт № 4491 проти фальсифікованих вакцин, тестів на COVID-19 та іншої медичної продукції

Наприкінці минулого року, а саме 14 грудня 2020 р., до Верховної Ради України було подано законопроєкт № 4491 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я»1 (далі — Законопроєкт № 4491).

Як правило, фахівці в галузі кримінального права, до яких належить і автор цієї статті, в переважній більшості випадків вкрай негативно сприймають спроби народних обранців встановити, розширити або посилити кримінальну відповідальність за те або інше діяння. Це пояснюється значною кількістю вкрай недосконалих, а інколи й відверто непрофесійних спроб законодавця вирішити існуючі в суспільстві проблеми шляхом вдосконалення кримінальної відповідальності. На практиці ж досить часто таке «вдосконалення» призводило до елементарного пересмикування кримінального закону, створення суперечностей між його нормами, що породжувало ефект, прямо протилежний тому, який очікувався від прийняття закону. Замість посилення кримінальної відповідальності відбувалося її пом’якшення, а інколи навіть створювалася правова колізія, яка взагалі унеможливлювала покарання винних. У такий спосіб розширювалося коло так званих мертвих норм, які роками не застосовуються.

Добре знаючи таку негативну практику законотворчості в Україні, перш за все, постає питання: чи дійсно Законопроєкт № 4491 потрібен суспільству, чи не заважатиме він застосуванню вже існуючих кримінально-правових норм та чи не створюватиме, в разі його ухвалення, чергову «мертву норму». Спробуємо проаналізувати цей документ під кутом зору його необхідності та прогнозованої ефективності.

Чи існує в Україні на теперішній час законодавство, яке дозволяє ефективно протидіяти фальсифікації лікарських засобів і притягувати винних до кримінальної відповідальності за такі діяння?

Вивчення Кримінального кодексу України показує, що він містить статтю 3211 «Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів». Вона передбачає відповідальність за виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів. Сам факт вчинення такого діяння за наявності всіх ознак складу злочину (ч. 1 ст. 3211 Кримінального кодексу України) вже дає можливість призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. За наявності ж кваліфікованих ознак (вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, медичним або фармацевтичним працівником, або за допомогою інформаційних систем, у тому числі інтернету, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я особи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів) покарання збільшується до позбавлення волі на строк від 8 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

У випадках, якщо такі дії спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особ­ливо великих розмірах, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

За контрабанду фальсифікованих лікарських засобів санкції частин 1, 2 та 3 ст. 305 Кримінального кодексу України передбачають покарання від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіска­цією майна. Як бачимо, за фальсифікацію лікарських засобів, а також обіг фальсифікованих лікарських засобів та їх контрабанду передбачена вельми сувора відповідальність.

Чи розповсюджується кримінальна відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів та їх обіг на фальсифікацію та обіг вакцин від COVID-19?

Відповідь на це запитання є позитивною, і для фахівців це є очевидним. Разом із тим окремі народні депутати в ефірі телевізійної програми «Свобода слова Савіка Шустера», випуск від 4 грудня 2020 р. «Вакцина від коронавірусу та бідності»2 стверджували, що ані контрабанда фальсифікованих вакцин проти COVID-19, ані їх виробництво чи обіг українське кримінальне законодавство злочинами не визнає.

Це, безумовно, не відповідає дійсності. Поняття лікарського засобу міститься в абзаці 1 ч. 1 ст. 2 Закону «Про лікарські засоби», де він визначений як будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Як бачимо, будь-яка вакцина для вживання людиною, у тому числі і вакцина проти COVID-19, є лікарським засобом, який призначений для профілактики захворювань у людей, а тому її фальсифікація та обіг такої вакцини мають кваліфікуватися за статтями 3211 або 305 Кримінального кодексу України.

Якщо фальсифікація лікарських засобів, у тому числі й вакцин, є злочином, то чи є потреба в Законопроєкті № 4491?

На відміну від багатьох законопроєктів щодо внесення змін до Кримінального кодексу Украї­ни, Законопроєкт № 4491 дійсно спрямований на усунення суттєвої прогалини в чинному кримінальному законодавстві. Фальсифікація медичної продукції у світі є однією з найприбутковіших сфер діяльності організованої злочинності. Для протидії цьому явищу було ухвалено низку міжнародних документів, серед яких важливе місце обіймає Конвенція Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я (скорочена назва — Конвенція Медікрайм), підписана 28.10.2011 р. та ратифікована Україною 07.07.2012 р. Для нашої держави ця Конвенція набула чинності 01.01.2016 р., але, в порушення міжнародних зобов’язань, окремі її положення досі не імплементовані до Кримінального кодексу України.

Так, світове співтовариство наголошує, що фальсифікація медичної продукції не обмежу­ється лише фальсифікацією лікарських засобів для вживання людиною. Тому існує нагальна потреба у встановленні й ефективному застосуванні кримінальної відповідальності також і за фальсифікацію і незаконні дії з фальсифікованими медичними виробами, ветеринарними препаратами, харчовими продуктами для спеціальних медичних цілей, дієтичними добавками.

Зазначу, що окремі діяння, які полягають у виготовленні та обігу цих предметів, підпадають під дію ст. 227 Кримінального кодексу України «Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції», але за цією нормою відповідальність настає лише за умови, що вартість такої продукції у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2021 р. — 567 500 грн), коло суб’єктів відповідальності є обмеженим, а санкція передбачає штраф від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (відповідно до ч. 1 ст. 12 Конвенції Медікрайм за підроблення та обіг підроблених лікарських препаратів, у тому числі для ветеринарного використання, пристроїв медичного призначення, активних речовин та ексципієнтів санкції мають передбачати покарання у вигляді позбавлення волі).

Не менш важливим є й уточнення в Законопроєкті № 4491 поняття фальсифікованого лікарського засобу, оскільки існуюче в абзаці 2 ч. 1 ст. 2 Закону «Про лікарські засоби» є хибним за місцем його розташування, а також містить певні суперечності за змістом.

Який результат слід очікувати від ухвалення Законопроєкту № 4491 в період пандемії?

Через розширення переліку та уточнення поняття фальсифікованої медичної продукції злочинними стануть контрабанда та обіг в Україні підроб­лених тестів на COVID-19, про виявлення яких неодноразово повідомляли ЗМІ3, фальсифікованих реагентів для лабораторного дослідження, підроблених вітамінів, які реалізуються під виглядом дієтичних добавок, медичних виробів, що широко використовуються в період пандемії для озонування або іншого знезаражування повітря та можуть бути небезпечними для здоров’я людей. І це лише невелика частина потенційно небезпечної для людини продукції, виготовлення та обіг якої в Україні поки що є фактично безкарним.

Які ще новели, окрім розширення переліку фальсифікованої медичної продукції, передбачає Законопроєкт № 4491?

Хоча розширення переліку фальсифікованої медичної продукції як предмета злочинів є квінт­есенцією цього законопроєкту, він передбачає й інші заходи, спрямовані на підвищення ефективності кримінальної відповідальності за ці злочини. Йдеться, перш за все, про заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. Згідно з нашими міжнародно-правовими зобов’язаннями за Конвенцією Медікрайм Украї­на мала ввести такі заходи за фальсифікацію медичної продукції, її контрабанду та інший обіг ще у 2012 р., але дотепер вони не були передбачені. У разі ухвалення Законопроєкту № 4491 до юридичної особи, від імені та в інтере­сах якої уповноважена особа вчиняє злочини, передбачені статтями 305 або 321Кримінального кодексу України, можуть бути застосовані штраф, конфіскація майна або ліквідація (розділ XIVКримінального кодексу України). Застосування цих заходів до юридичної особи здійснюється одночасно із застосуванням заходів кримінальної відповідальності до фізичної особи або осіб, що вчинили злочин.

Ще однією новелою є запропонована зміна умов звільнення від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 321Кримінального кодексу України. На відміну від чинної редакції ч. 4 цієї статті, можливість звільнення від кримінальної відповідальності пропонується не за будь-який злочин, а лише за злочин, вчинений у співучасті. Така пропозиція має на меті надати можливість правоохоронцям викрити всю мережу фальсифікаторів медичної продукції, а не лише притягувати до кримінальної відповідальності рядових виконавців, у яких така продукція була виявлена. Звісно, звільнення від кримінальної відповідальності не має розповсюджуватися на організатора, а також на співучасників, які не хочуть співпрацювати з державою, розкриваючи всю відому їм інформацію щодо цих злочинів.

Чи можна сказати, що Законопроєкт № 4491 є бездоганним, або все ж таки окремі положення потребують вдосконалення?

Слід зазначити, що, незважаючи на в цілому позитивне враження від змісту законопроєкту, а також його необхідності для усунення прогалин у кримінально-правовому регулюванні, окремі положення слід було б вдосконалити.

Перш за все, необхідно звернути увагу на те, що документ виключає можливість звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила контрабанду фальсифікованої продукції, але в подальшому її добровільно видала, вказала джерело придбання та сприяла розкриттю злочину. З таким рішенням важко погодитися, оскільки, як правило, фізичне переміщення фальсифікату через державний кордон здійснюють рядові виконавці, які, тим не менш, виступають одним із ланцюгів злочинної структури, знаючи як того, хто передав їм «товар», так і того, кому вони мають його доставити. Саме ці особи, маючи суттєвий стимул у вигляді можливості звільнення від кримінальної відповідальності, могли б надати суттєву допомогу у припиненні міжнародних каналів переміщення і збуту фальсифікованої медичної продукції.

У чинній редакції ч. 4 ст. 321Кримінального кодексу України заохочувальна норма розповсюджувалася й на осіб, які вчинили ввезення на територію України фальсифікованих лікарських засобів, їх вивезення з території України, а також транзит через її територію. Чому автори Законопроєкту № 4491 вирішили не розповсюджувати на таких осіб звільнення від кримінальної відповідальності, пояснити складно.

Наступною проблемою законопроєкту, на мою думку, є досить складне для сприйняття і недостатньо чітке викладення поняття фальсифікованої медичної продукції у ч. 2 Примітки до ст. 305 Кримінального кодексу України. Ще раз слід підкреслити, що саме це визначення є квінтесенцією законопроєкту, яке дозволяє заповнити прогалину у кримінально-правовому регулюванні, а тому тут особливо важливі чіткість і зрозумілість законодавчого тексту. Можливо, слід було поділити текст, викладений у цій частині, як мінімум на два речення, а також застосувати цифрову або буквену нумерацію.

І останнє, на що слід звернути увагу. Ця проб­лема стосується істотного недоліку чинної редакції ч. 3 ст. 321Кримінального кодексу України, яку слід було усунути в Законопроєкті № 4491. Так, у зазначеній нормі передбачається в якості одного із видів покарань довічне позбавлення волі — найсуворіше в Україні покарання, яке фактично обрікає людину на повільну смерть за ґратами. Відповідно до вітчизняної доктрини кримінального права і законодавчої практики це покарання має застосовуватися лише за умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Незважаючи на це, у ч. 3 ст. 321Кримінального кодексу України таке покарання передбачене за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів не лише у випадках, коли це спричинило смерть особи. Довічне позбавлення волі може бути призначене й при спричиненні в результаті таких дій інших тяжких наслідків (наприклад матеріальної шкоди у великих розмірах чи банкрутства юридичної особи), а також у випадках вчинення таких дій в особливо великих розмірах.

Можна зрозуміти народних обранців, які, намагаючись «не дратувати суспільство», не наважилися виправити цей нонсенс. Але треба усвідомлювати, що жорстокість кримінального закону сама по собі не здатна привести до зниження рівня злочинності. У більшості випадків, тут як раз спостерігається зворотний зв’язок, добре відомий криміналістам: чим жорстокіше покарання передбачене законом, тим більше сил і засобів буде застосовано злочинцем для того, щоб його уникнути, а тому тим нижчим буде рівень його невідворотності і, відповідно, попереджувальний вплив на злочинність.

Але, незважаючи на вказані проблеми, Законопроєкт № 4491 є своєчасним та в разі його ухвалення сприятиме покращенню кримінально-правової охорони у сфері охорони здоров’я та зменшенню загроз використання фальсифікованої медичної продукції. 

Наталія Гуторова,
д.ю.н., професор, завідувач лабораторії дослідження проблем національної безпеки
у сфері громадського здоров’я Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності
ім. акад. В.В. Сташиса НАПрН України, член Комісії з правової реформи при Президентові України

1Проєкт Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70657

2ВАКЦИНА ВІД КОРОНАВІРУСУ ТА БІДНОСТІ — СВОБОДА СЛОВА САВІКА ШУСТЕРА — ВИПУСК ВІД 04.12.2020 URL: https://www.youtube.com/watch?v= lsUwqjzY5Hg, 1.28.48 — 1.29.35

3Підроблені експрес-тести для діагностики коронавірусу контрабандно ввезені в Україну вилучила у Києві СБУ. URL: https://www.ssu.gov.ua/novyny/7364

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті