Профільний комітет звернувся до Рахункової палати щодо перевірки закупівлі ліків

27 січня під головуванням Михайла Радуцького відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). На порядку денному значилися такі питання, як проведення закупівель фармацевтичної продукції за бюджетні кошти 2020 р., організація державних закупівель у 2021 р., а також невикористання коштів з Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі — Фонд боротьби з COVID-19) на здійснення доплат медичним та іншим працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на COVID-19.

ЗАКУПІВЛІ ЛІКІВ

Коментуючи закупівлі фармацевтичної продукції за кошти 2020 р., Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України, наголосив, що такі результати є наслідком незадовільної роботи ДП «Медичні закупівлі України» (далі — МЗУ).

«Перший рік роботи МЗУ в якості централізованої закупівельної організації супроводжувався суттєвими порушеннями ритмічності роботи, спричиненими недостатніми практичними та професійними якостями керівництва цього підприємства. Також виникли проблеми з розумінням українського законодавства, слабкою організацією робочих механізмів, неналежним управлінням безпосередньо рутинними, щоденними завданнями підприємства, а також з неповноцінною взаємодією з різними державними установами та відомствами, у тому числі з Міністерством охорони здоров’я», — зауважив міністр.

За його словами, відповідно до проведеного аналізу діяльності підприємства МОЗ виявило велику кількість порушень. За підсумками 2020 р. постійна робоча група МОЗ з питань профільного супроводу державних закупівель визнала роботу МЗУ незадовільною. Підставою для такого висновку стали факти невиконання підприємством багатьох закупівельних доручень. За результатами розгляду МОЗ визначило, МЗУ зірвало торги на суму 949,7 млн грн із 5,9 млрд грн. Із 483 запланованих до закупівлі позицій процедури не відбулися щодо 108.

Також М. Степанов поінформував, що МЗУ у 2020 р. не здійснило оплату за укладеними договорами щодо закупівель лікарських засобів та медичних виробів за категоріями: антиретровірусна терапія (163 млн грн), серцево-судинні захворювання (100,5 млн грн), доросла онкологія (60,3 млн грн) та ін. Також не проведено закупівлю 48 ангіографічних рентгенівських систем на суму 1 млрд 8 млн грн та не сплачено кошти за 110 автомобілів екстреної медичної допомоги на суму 191,4 млн грн, не дивлячись на погодження МОЗ.

Тому відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України всі невикористані кошти, виділені МЗУ для закупівлі фармацевтичної продукції у 2020 р., в останній фінансовий день календарного 2020 р. були автоматично повернуті до загального фонду державного бюджету.

У зв’язку із цим, за дорученням Прем’єр-міністра України, до Служби безпеки України (СБУ) було направлено звернення стосовно можливих протиправних дій, а також неналежного виконання керівництвом МЗУ своїх функціональних обов’язків, що може становити загрозу національній безпеці, життю і здоров’ю громадян України.

Стосовно здобутків МЗУ і економії коштів на проведених підприємством закупівель М. Степанов повідомив, що відмічено економію в закупівлях нових лікарських засобів, які раніше взагалі не закуповувалися. Це економія обраховується як різниця між очікуваною (орієнтовною) ціною та сумою проведених торгів. Усі очікувані ціни розраховані на підставі рішень самого МЗУ і надані МОЗ. Тому заяви про нібито економію коштів не відповідають дійсності. Також, за словами міністра, економія була зумовлена зміною виробника товару і придбанням генеричних ліків замість оригінальних. Він додав, що більше 50 позицій закуплено МЗУ за цінами, вищими порівняно з результатами торгів, проведених міжнародними закупівельними організаціями за цими ж позиціями, на загальну суму 136,3 млн грн.

У свою чергу, Арсен Жумаділов, генеральний директор МЗУ, висловив здивування щодо заяв про перевірку діяльності очолюваного ним підприємства, оскільки з відповідним наказом або з актом, складеним за його результатами, він не ознайомлювався. Спікер зауважив, що МЗУ не є єдиним суб’єктом, який відповідає за централізовані закупівлі лікарських засобів та медичних виробів. Оскільки перш за все за них відповідає МОЗ, яке формує номенклатури, збирає інформацію щодо потреби в лікарських засобах та медичних виробах, затверджує бюджетні програми, погоджує технічне завдання, але все це з боку Міністерства проводилося несвоєчасно.

Доповідач наголосив, що незважаючи на все це, у минулому році МЗУ вдалося досягти суттєвих результатів, які впевнено вказують на те, що Концепція реформування закупівель лікарських засобів та медичних виробів, допоміжних засобів, інших товарів медичного призначення, яка була прийнята Урядом ще у 2017 р., працює, і МЗУ може розвивати досягнутий ним успіх.

Також А. Жумаділов поставив під сумнів заяву міністра щодо неоднозначності економії коштів через МЗУ, бо за однією з позицій підприємство закуповувало препарат за найнижчою в Європі ціною, він також не був новим на ринку та в нього не закінчувався патентний захист.

Очільник МЗУ висловив сподівання, що за результатами цього засідання підприємству вдасться знайти спільну мову з МОЗ як головним розпорядником бюджетних кош­тів за програмами закупівлі, щоб у 2021 р. ефективно організувати свою діяльність. Адже, за словами А. Жумаділова, зробити це в поточних умовах вкрай складно, оскільки номенклатура на 2021 р., яка мала б бути сформована ще до 1 липня 2020 р., досі не ухвалена, а даних щодо потреби в лікарських засобах, які мали б бути зібрані до 1 жовтня 2020 р., досі немає.

Також доповідач повідомив, що МЗУ неод­норазово зверталося до МОЗ із запитом щодо отримання інформації стосовно залишків лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються за державні кошти, щоб у Міністерстві змогли проаналізувати і зрозуміти, які саме позиції є пріоритетнішими для закупівлі. Однак ці запити не були задоволені.

А. Жумаділов зауважив, що незважаючи на пізній початок закупівель у 2020 р. МЗУ поставлено в Україну 110 позицій лікарських засобів та медичних виробів на загальну суму майже 1,4 млрд грн. Тобто ліки було поставлено того ж року, у якому їх було закуплено, хоча за попередні роки через міжнародні спеціалізовані організації поставки затримувалися на місяці та роки.

Народний депутат України Ольга Стефанишина зазначила, що сподівалася почути від міністра охорони здоров’я доповідь про те, коли будуть завершені закупівлі та поставлені ліки, а не про перекладання відповідальності. Вона додала, що М. Степанов лише через 2 міс після призначення на посаду міністра передав частину програм із закупівлі ліків до МЗУ, а певні позиції взагалі лише у вересні 2020 р. Народний депутат висловила побажання щодо подальшої конструктивної роботи МОЗ та МЗУ. Адже затягування на 1–2 міс погодження МОЗ щодо закупівель певних позицій препаратів МЗУ гальмували цей процес і стали на заваді вчасній закупівлі ліків.

Також О. Стефанишина наголосила, що така ситуація шкодить життю людей та наражає Україну на ситуацію, коли країні може бути відмовлено в фінансовій допомозі. Адже є 2 угоди з Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом, в яких вказано, що політичний тиск на МЗУ може призвести до втрати фінансової допомоги від цих організацій.

Окрім того, спікер попросила МОЗ надати чіткий план-графік закупівель, адже в представленому на засіданні Комітету плані не вказано дати закупівель. Також вона поцікавилася наступними питаннями:

  • яким є бачення МОЗ щодо реалізації середньострокових зобов’язань за договорами закупівлі;
  • на якому етапі знаходиться формування Наглядової Ради МЗУ;
  • чому кошти для закупівлі онкологічних препаратів, які залишилися ще з 2019 р. використовуються для інших закупівель.

Крім того, О. Стефанишина попросила пуб­лікувати на сайті МОЗ інформацію про графік поставок ліків.

На це М. Степанов відповів, що твердження стосовно того, що МОЗ гальмує процес закупівель МЗУ, не відповідають дійсності, адже, за його словами, погодження документів відбувається в термін від 3 до 14 днів, залежно від лікарського засобу. «Також запевняю вас, що політичний тиск на діяльність МЗУ не здійснюється, бо посада директора МЗУ не є політичною», — зауважив міністр. Також спікер запевнив, що до 1 березня всі без винятку документи щодо поставок буде передано до МЗУ для початку процесу закупівель за кошти 2021 р.

Щодо реалізації середньострокових зобов’язань міністр охорони здоров’я повідомив, що такі зобов’язання використовуються лише тоді, коли потреба в лікарських засобах розрахована як мінімум на кілька років. Середньострокове зобов’язання має бути враховане під час складання бюджетної декларації, відображене в бюджеті країни на поточний рік.

Міністр також повідомив, що наразі відбувається процес відбору кандидатів до складу наглядової Ради МЗУ і висловив сподівання, що найближчим часом завершаться всі співбесіди з кандидатами.

Також М. Степанов поінформував, що до 1 березня буде створено програму eStock, в якій серед іншого відображатимуться всі дані щодо потреб і залишків ліків.

Стосовно закупівель фармацевтичної продукції за кошти, виділені у 2019 р. на придбання онкологічних препаратів, міністр зауважив, що після забезпечення 100% потреби, яка відображалася у 2019 р., залишки зекономлених коштів за цією програмою і було розподілено на інші програми.

Народний депутат Оксана Дмитрієва зауважила, що МЗУ не попереджало Комітет про можливі зриви закупівель та їх причини, а також додала, що згідно із законодавством, перелік бюджетних програм, за якими допускається взяття середньострокових зобов’язань, визначається законом про державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням бюджетних програм, за якими в попередніх та/або поточному періодах були фактично взяті відповідні середньострокові зобов’язання, а також за якими наявні невикористані асигнування в попередніх та/або поточному бюджетних періодах.

Однак у Законі України від 14.11.2019 р. № 294 «Про Державний бюджет України на 2020 рік» перелік таких програм не затверджено. Тому доповідач наголосила, що в разі подальшої відсутності комунікації між МОЗ та МЗУ проблеми із закупівлями ліків лише поглиблюватимуться.

А. Жумаділов зауважив, що МЗУ не провело передоплати, а уклало додаткові угоди про середньострокові зобов’язання з метою якнайповнішого забезпечення доступу пацієнтів до лікарських засобів.

«Ми могли б поставитися дуже формально до тієї норми, яка була ухвалена Верховною Радою України 19 грудня і набула чинності 31 грудня, і не укладати такі додаткові угоди, і тоді б таких позицій, які ми не закупили, було на 25 більше. Станом на зараз ми маємо чинні договори і в разі, якщо в паспорті відповідної бюджетної програми будуть закладені кошти для фінансування виконання нами зобов’язань за цими договорами, їх буде виконано. Як на мене, це абсолютно адекватне наше управлінське рішення, яке чітко відповідало вимогам чинного законодавства», — наголосив очільник МЗУ.

За результатами тривалого обговорення даної ситуації Комітет прийняв рішення попередньо взяти до відома інформацію, надану МОЗ та МЗУ, і звернутися до Рахункової палати України з проханням провести аудит закупівель через МЗУ.

ДОПЛАТИ МЕДИЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ

Валерій Пацкан, голова Рахункової палати України, поінформував, що з Фонду боротьби з COVID-19 на доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які належать до сфери управління МОЗ, у бюджеті було закладено 337 млн грн. Виплати мали отримати 26 тис. працівників із 100 закладів. Середній розмір доплати було встановлено на рівні 3271 грн на одну особу. Доплати мали отримати:

  • понад 8 тис. лікарів у розмірі 70% посадового окладу 14-го тарифного розряду;
  • понад 12 тис. середнього медичного персоналу в розмірі 50% мінімальної заробітної плати;
  • майже 6 тис. молодшого медичного персоналу в розмірі 25% мінімальної заробітної плати.

Фактично доплати становили 221 млн грн для працівників 192 закладів охорони здоров’я, що на 92 заклади більше, ніж очікувалося.

В. Пацкан зауважив, що МОЗ під час доплат не було враховано відокремлені підрозділи лабораторних центрів. Тому за підсумками 2020 р. і не було використано 116 млн грн. Причиною цього він назвав низьку якість бюджетного планування з боку МОЗ.

Коментуючи це питання, М. Степанов повідомив, що доплати лікарям, які безпосередньо надають медичну допомогу хворим на COVID-19, здійснювалися через НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій. Працівники лабораторних центрів отримували кош­ти згідно з постановою КМУ від 06.05.2020 р. № 372 «Про виділення коштів для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». При цьому спікер підкреслив, що 100% потреби в цих доплатах були повністю закриті з точки зору оплати праці фахівців лабораторних центрів, оскільки ці виплати здійснювалися не центрам, а безпосередньо кожному окремому працівнику. Міністр додав, що МОЗ розраховувало кількість працівників закладів охорони здоров’я, виходячи з їх штатного розкладу. Тому й виникли залишки невикористаних коштів.

За результатами обговорення Комітет ухвалив рішення взяти до відома інформацію, озвучену головою Рахункової палати України та звернутися до неї з проханням під час проведення аналізу використання у 2020 р. коштів, спрямованих на боротьбу з COVID-19, вивчити причини невикористання в повному обсязі коштів державного бюджету, виділених на доплати до заробітної платні.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті