ДП «Медичні закупівлі України» слід дозволити проводити закупівлі в інтересах регіональних замовників — профільний комітет

10 лютого під головуванням Михайла Радуцького відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). У ході заходу серед іншого депутати заслухали звіт Рахункової палати України (РПУ) про результати аудиту ефективності використання коштів, спрямованих на розвиток системи екстреної медичної допомоги (ЕМД) , та обговорили питання проведення спільного засідання з Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики щодо державних закупівель вакцини проти COVID-19. У засіданні взяли участь представники МОЗ України, РПУ, обласних державних адміністрацій та департаментів охорони здоров’я.

ЗАКУПІВЛЯ ВАКЦИН

Михайло Радуцький поінформував депутатів, що з огляду на наявні проблеми в організації закупівель у сфері охорони здоров’я та значні обсяги бюджетних коштів, які планується спрямувати на закупівлю вакцин, до Комітету надійшло звернення від Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики щодо можливості проведення спільного засідання для обговорення питання ефективного використання цих коштів і уникнення корупційних ризиків під час здійснення державних закупівель вакцини проти COVID-19. До участі в цьому засіданні буде запрошено міністра охорони здоров’я, генерального директора ДП «Медичні закупівлі України», представників Всесвітньої організації охорони здоров’я та представництва ЄС в Україні.

Ольга Стефанишина звернула увагу учасників засідання на те, що 10 лютого Рада громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) оприлюднила інформацію про те, що 3 лютого НАБУ почало досудове розслідування щодо можливих зловживань під час закупівлі Україною китайської вакцини проти COVID-19. Тому вона запропонувала запросити на таке засідання ще й представників НАБУ.

На це М. Радуцький відповів, що це питання можна вирішити в робочому порядку, без окремого голосування щодо учасників такого засідання.

За результатами голосування члени Комітету підтримали пропозицію провести таке спільне засідання. Дату, коли відбудеться цей захід, буде визначено в робочому порядку.

АУДИТ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

М. Радуцький поінформував, що 1 лютого Парламент отримав від РПУ звіт про результати аудиту ефективності використання коштів, спрямованих на розвиток системи ЕМД (далі — Звіт). У зв’язку з цим голова парламенту Дмитро Разумков надав доручення Комітету розглянути цей документ.

Андрій Майснер, заступник голови РПУ, повідомив, що, за оцінкою Уряду, на 2019 р. рівень розвитку вітчизняної системи ЕМД був низьким. Концепцією розвитку системи ЕМД, затвердженою розпорядженням КМУ від 22.05.2019 р. № 383-р, визначено, що надання першої медичної допомоги організовано неефективно. Одним із наслідків цього є те, що реанімаційні заходи, які проводять пацієнту із зупинкою серця працівники системи ЕМД на догоспітальному етапі, є втричі менш ефективними, ніж у країнах Європи.

З метою покращення матеріально-технічної бази підрозділів ЕМД Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» затверджено бюджетні призначення у розмірі 922,6 млн грн у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення оперативно-диспетчерських служб, на реалізацію пілотного проєкту щодо розвитку системи ЕМД у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Київ. Така ж сума коштів передбачалася й у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», але через ряд об’єктивних обставин ці видатки було скорочено.

Аудитом РПУ охоплено видатки в обсязі 1,04 млрд грн і 11 об’єктів аудиту, серед яких МОЗ, департаменти охорони здоров’я у вищеза­значених регіонах, центри ЕМД, деякі комунальні господарства. Окрім того, РПУ для об’єктивності та неупередженості збору відповідної аналітичної інформації з первинних джерел було направлено запити до майже 40 організацій, установ і підприємств, у тому числі й за кордоном.

Стосовно позитивних результатів, які виявлено в ході аудиту, то виділення цієї субвенції забезпечило комплексне фінансування розвитку системи ЕМД, на яке в 2019 р. використано понад 1 млрд грн, з них 781,2 млн грн — державна субвенція та понад 260 млн грн — кошти з місцевих бюджетів. За рахунок цього фінансування у пілотних регіонах суттєво оновлено автопарк спеціалізованого санітарного транспорту і засоби оснащення навчально-тренувальних відділів центрів ЕМД.

Водночас внаслідок недосконалості нормативно-правової бази забезпечення фінансування системи ЕМД та неналежної організації окремих напрямків виконання бюджетної програми у 2019 р. не використано за призначенням і повернуто до державного бюджету понад 114 млн грн субвенції. Неефективно та з порушенням законодавства використано третину загальних видатків. До того ж якість поставлених автомобілів ЕМД не завжди відповідала рівню цін на них, а вартість придбаних манекенів-тренажерів перевищувала відпускні ціни виробників у 3–15 разів.

Поряд із цим не реалізовано заходи, які в синергії з покращенням матеріально-технічної бази підвищили б спроможність центрів ЕМД надавати якісну невідкладну медичну допомогу. Так, через відсутність необхідної кількості медичних працівників для формування бригад ЕМД апріорі неможливою є повна завантаженість спеціалізованого санітарного автотранспорту, який держава придбає за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Також через проблеми з кадрами в системі ЕМД неможливо використовувати дороговартісне обладнання, яким укомплектовані такі автомобілі.

Зокрема, у Полтавській обл. станом на 01.01.2020 р. за норми в 120,8 функціонує 99,5 бригад ЕМД, що становить 82% потреби, в Одеській обл. — 76%.

Станом на 2020 р. залишається незадоволеною потреба в 2 тис. одиниць спеціалізованого санітарного транспорту, що майже в 5 разів більше, ніж було придбано у 2019 р. Окрім того, вже придбані автомобілі ЕМД не забезпечують потреби в транспортуванні пацієнтів у невідкладному стані. Це стосується не всіх, але значної кількості автомобілів, що є наслідком збереження у перероблених автомобілів основних ходових характеристик базових вантажних автомобілів. Зокрема, це ресорна підвіска та високий поріг для потрапляння в салон.

Також приміщення навчально-тренувальних відділів Одеського, Тернопільського, Київського міських центрів ЕМД потребують ремонту, що створює ризики непроведення або проведення в неналежних умовах відпрацювання навичок надання ЕМД.

Крім того, аналіз видачі посвідчень за результатами навчання в навчально-тренувальних відділах центрів ЕМД пілотних регіонів засвідчив неналежне використання протягом 2019 р. та 9 міс 2020 р. матеріальної бази з метою домедичної підготовки працівників інших установ та організацій. Так, окремі центри ЕМД видавали посвідчення про домедичну підготовку вихованцям дитячих садків та школярам. Такі дії не відповідають цілям навчально-тренувальних заходів і суперечать вимогам законодавства.

Підсумовуючи результати аудиту, А. Майс­нер зазначив, що в цілому в 2019 р. не досягнуто повною мірою тих цілей, які передбачалися відповідною бюджетною програмою, і додав, що результати аудиту вже обговорено зі всіма учасниками, яких він стосувався.

Ірина Садов’як, перший заступник міністра охорони здоров’я, зауважила, що завдяки аудиту та співпраці з РПУ, Міністерству в 2020 р. вдалося змінити підходи до процедури закупівель і досягнуто економії коштів у рамках закупівель спеціалізованого санітарного транспорту.

Крім того, ряд зауважень РПУ стосувався МОЗ, зокрема в аспекті вдосконалення нормативної бази, і на сьогодні вже затверджено нові нормативи прибуття бригад ЕМД, Типове положення про відділення ЕМД, Порядок дій працівників системи ЕМД на випадок надзвичайної ситуації. Також розроблено проєкти про затвердження правил виклику бригади ЕМД та порядку транспортування ними пацієнтів до закладів охорони здоров’я. На переконання спікера, аудит РПУ дозволив виявити недоліки під час здійснення закупівель за державний кошт, що в подальшому дозволить їх уникнути.

Валентина Гінзбург, директор Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), повідомила, що в м. Київ під час закупівлі спеціалізованого санітарного транспорту вдалося зекономити 11,9 млн грн. Однак були питання щодо облаштування цих автомобілів необхідним обладнання через введення карантинних заходів і неможливість його поставки в Україну.

Стосовно оснащення навчально-тренувального центру, то виділені з бюджету 2019 р. кошти використані в повному обсязі. Що ж стосується придбання апаратно-програмного комплексу оперативно-диспетчерської служби, то Антимонопольний комітет України двічі призупиняв процедури закупівлі, і враховуючи те, що остання з них проводилася в грудні 2019 р., невикористані кошти повернули в бюджет. Однак на початку 2020 р. було успішно проведено закупівлі апаратно-програмного комплексу вже за кошти місцевого бюджету.

Також спікер підтвердила висновок РПУ щодо дефіциту кадрів у системі ЕМД. Незважаючи на те що з міського бюджету медичним працівникам виплачують муніципальну надбавку, це все одно не стимулює молодих спеціалістів йти працювати в систему ЕМД столиці, укомплектованість кадрами якої наразі становить 62%. Хоча середня заробітна плата лікаря у цій системі становить 39 тис. грн, фельдшера — 32 тис. грн і санітара — 22 тис. грн.

Тому В. Гінзбург попросила народних депутатів на законодавчому рівні передбачити відпрацювання молодими спеціалістами в системі ЕМД хоча б 2–3 років, адже дефіцит кадрів лише посилюється, що неминуче призведе до ситуації, коли не буде кому працювати в системі ЕМД.

У свою чергу, Сергій Борзов, голова Вінницької обласної державної адміністрації, повідомив, що за результатами закупівлі в 2019 р. спеціалізованого санітарного транспорту вдалося зекономити 29 млн грн, про що було повідомлено МОЗ, але відповідь від Міністерства надійшла лише наприкінці року, тому ці кошти не було використано і вони повернулися в бюджет, як це й відмічено у Звіті.

Денис Клюшников, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації, зауважив, що серед іншого Донецька обл. згадується у Звіті у зв’язку з незастосуванням штрафних санкцій до постачальника автомобілів ЕМД за порушення термінів їх поставки. Очільник області пояснив, що на момент прийому-передачі цих автомобілів було прийнято рішення залишити їх на майданчику постачальника для перевірки укомплектованості. Для цього було укладено договір на відповідальне зберігання, після чого протягом 45 днів партіями ці автомобілі надійшли в Донецький центр ЕМД. Тому претензій до постачальника з боку обласної адміністрації немає, оскільки договірні умови ним виконано в повному обсязі.

Стосовно інформації в Звіті щодо видачі посвідчень про медичну підготовку школярам та вихованцям дитячих садків Д. Калашников поінформував, що хоча Донецьким центром ЕМД і проводилися навчання у дошкільних навчальних закладах та школах, будь-яких посвідчень вихованцям цих закладів за результатами навчання не видавали.

На це А. Майснер зазначив, що РПУ не проти проведення роз’яснювальної роботи з дітьми, а виступає лише за дотримання функціональних обов’язків, визначених посадовими інструкціями.

Ірина Парамонова, заступник начальника управління — начальника відділу ресурсного забезпечення медичних установ Департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації, поінформувала, що питання укомплектованості Одеського центру ЕМД може бути вирішено шляхом ефективного матеріального зао­хочення медичних працівників. У 2021 р. планується розгорнути 7 пунктів постійного базування в районах області та збільшити чисельність бригад ЕМД на 5 одиниць. Також задля належного використання придбаних у 2019 р. манекенів та тренажерів у 2021 р. центром ЕМД планується провести капітальний ремонт 2-го поверху будівлі, який уже розпочався.

Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації, стосовно кадрового забезпечення ЕМД зауважив, що з останнього випуску з вищих навчальних медичних закладів вдалося залучити 17 молодих спеціалістів, які почали працювати в системі ЕМД цієї області.

У цілому представники регіонів повідомили, що рекомендації РПУ враховано в подальшій роботі, а виявлені помилки або вже усунуто, або буде виправлено, а винні в порушенні законодавства отримали догани чи були звільнені або проти них відкрито кримінальні провадження.

Під час обговорення Звіту членами Комітету О. Стефанишина звернула увагу на те, що аудитом встановлено, що спеціалізовані санітарні автомобілі були віднесені до медичних виробів. У результаті таких дій до українського постачальника від іноземного виробника вони надійшли зі ставкою податку на додану вартість (ПДВ) 20%, а українські компанії їх реалізовували з урахуванням ставки 7%, у результаті чого державний бюджет недоотримав коштів в обсязі 71 млн грн. При цьому таке неправомірне застосування пільг під час справляння ПДВ використовувалося постачальниками цих автомобілів в усіх областях, у яких проводився аудит.

М. Радуцький додав, що РПУ за результатами проведеного аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених на розвиток системи ЕМД, надала свої рекомендації щодо усунення виявлених недоліків Кабінету Міністрів України, МОЗ України, Вінницькій, Одеській, Полтавській, Київській міським державним адміністраціям та Тернопільській обласній раді, а також повідомила Офіс Генерального прокурора про виявлення під час аудиту ознак кримінальних правопорушень.

У той же час він запропонував взяти до відома надану РПУ інформацію та спрямувати звернення Комітету до Уряду щодо здійснення ретельного аналізу матеріалів зазначеного аудиту та вжиття дієвих заходів для врегулювання проблемних питань в інтересах держави з метою підвищення ефективності та забезпечення законності використання бюджетних коштів, зокрема щодо наявності підстав для пільгового оподаткування і можливих втрат для державного бюджету. За результатами голосування члени Комітету підтримали цю пропозицію.

Також члени Комітету підтримали пропозицію О. Стефанишиної щодо звернення до Міністерства фінансів України та МОЗ України з проханням розглянути можливість надання ДП «Медичні закупівлі України» статусу централізованої закупівельної організації для проведення закупівель в інтересах регіональних замовників з метою підвищення прозорості та ефективності закупівель та уникнення порушень закупівельних процедур.

Євген Прохоренко
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті