Комплексний підхід до надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет не реалізується — Рахункова палата

Спрямування у 2018–2019 рр. та протягом І кв. 2020 р. цільових видатків медичної субвенції на лікування хворих на цукровий та нецукровий діа­бет у сумі 1,7 млрд грн не дозволило забезпечити ефективну реалізацію пілотного проєкту з державного регулювання цін на препарати інсуліну та надати можливість хворим на цукровий діабет І типу за рецептами отримати в аптечних закладах безкоштовно або з незначною доплатою (за бажанням пацієнта) необхідні їм препарати інсуліну та засоби їх введення. Таких висновків дійшла Рахункова палата (далі — РП) за результатами проведеного аудиту. Текст звіту та рішення РП розміщено на офіційному сайті відомства.

З 1 квітня 2020 р. згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» здійснюється відшкодування вартості лікарських засобів за договорами про реімбурсацію за програмою медичних гарантій через Національну службу здоров’я України.

З 1 квітня 2020 р. (до 31 грудня 2020 р.) на забезпечення лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет спрямовано майже 1 млрд грн коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з метою здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я. Загалом із місцевих бюджетів, у тому числі за рахунок коштів медичної субвенції, на реалізацію централізованих заходів з лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет спрямовано у 2018–2019 рр. та протягом 9 міс 2020 р. 3,7 млрд грн, що дозволило забезпечити лікарськими засобами понад 200 тис. пацієнтів.

«Проте нормативне врегулювання питань порядку відшкодування вартості препаратів інсуліну, ведення обліку хворих на цукровий та нецукровий діабет, стан внутрішнього контролю розпорядників коштів були недостатніми для забезпечення ефективного використання бюджетних коштів», — йдеться в рішенні РП.

Так, за даними РП, тільки на 18 об’єктах контролю встановлено факти завдання матеріальної шкоди (збитків) територіальним громадам на загальну суму 977,8 тис. грн; неекономне використання коштів — 533,4 тис. грн; заподіяння матеріальної шкоди громадянам — 58,9 тис. грн; інші порушення, пов’язані з виконанням умов договорів та складанням звітів про відпущені препарати інсуліну, — на загальну суму 14893,5 тис. грн.

Положення окремих нормативних актів з питань відшкодування вартості препаратів інсуліну є недосконалими в частині вимог до суб’єктів господарювання, які здійснюють відпуск лікарських засобів, та їх звітування.

Порядок відшкодування вартості препаратів інсуліну, затверджений постановою КМУ від 23.03.2016 р. № 239 (далі — Порядок), що застосовувався розпорядниками коштів місцевих бюджетів, не встановлює вимоги до суб’єктів господарювання, якими здійснюється відпуск препаратів інсуліну, зокрема, в частині забезпечення постійної наявності незнижуваного залишку препаратів інсуліну та фінансової спроможності для закупівлі дороговартісних препаратів. У РП зауважили також, що в Порядку не передбачено вимоги щодо зазначення повного обсягу складових форми звіту про препарати інсуліну, які відпускаються аптечними закладами (номера і типу рецепта; прізвища, імені та по батькові лікаря, який виписав його; кількості відпущених первинних упаковок; роздрібної ціни на препарат інсуліну), а також вимоги стосовно перевірок та частоти її здійснення в частині достовірності даних, внесених до цих звітів суб’єктами господарювання. Відтак, це не дозволяє запобігти фактам внесення такими суб’єктами завідомо недостовірної інформації та втрати бюджетних коштів.

Положення про реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, затверджене наказом МОЗ України від 23.12.2015 р. № 890, не передбачає надання доступу до його даних працівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров’я міських рад, які є розпорядниками коштів місцевого бюджету й уповноважені укладати договори із суб’єктами господарювання на відшкодування вартості препаратів інсуліну. У РП вважають, що відсутність такого доступу на рівні міст не дозволяє забезпечити контроль­ за використанням бюджетних коштів та призводить до порушень вимог законодавства.

У РП дійшли висновку, що МОЗ України не забезпечено створення належних умов для обліку хворих на цукровий та нецукровий діабет. З 2018 р. профільним міністерством скасовано ведення обліку хворих на цукровий та нецукровий діабет. «Фактично такий облік забезпечується лише щодо хворих на цукровий діабет, які приймають інсулін, шляхом запровадження та ведення електронного Реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії», — йдеться в рішенні. У результаті цього на рівні держави відсутня узагальнювальна інформація щодо поширення захворюваності на діабет з метою прийняття своєчасних рішень щодо її подолання. Водночас електронний реєстр не відображає реальну кількість таких хворих (станом на 01.06.2020 р. — 214,4 тис. осіб) у зв’язку з внесенням до нього відомостей лише щодо тих хворих, які перебувають на диспансерному обліку. Водночас ще близько 20% інсулінозалежних пацієнтів не обліковуються, оскільки купують ліки за власний кошт. Користувачами реєстру (лікарями) не забезпечено достовірності внесення відомостей щодо смертності хворих на діабет. Як результат, серед причин смерті зазначалося: «переведено на таблетки», «вибув до іншого населеного пункту», «вибув», «змінив місто помешкання». Отже, цей реєстр пацієнтів не містить достовірної інформації про кількість інсулінозалежних хворих на цукровий діабет в Україні.

За результатами аудиту встановлено, що окремими аптечними закладами в Дніпропетровській (3 суб’єкти), Львівській (1), Харківській (33) областях та м. Київ (1) внаслідок включення до звітів недостовірних відомостей про відпущені лікарські засоби завдано матеріальної шкоди (збитків) територіальним громадам на загальну суму 115,1 тис. грн. Такі факти спричинені внесенням до звітів відомостей щодо відпущених препаратів інсулінів за рецептами, які фактично не отоварювалися, не виписувалися або виписувалися на інші препарати, а також щодо їх ціни, яка не відповідала (завищена) затвердженій МОЗ референтній ціні (ціні відшкодування). Відповідні факти широко розповсюджені (допущені 38 суб’єктами господарювання) та мають системний характер (встановлено 742 випадки, зокрема, у Дніпропетровській обл. — 94 випадки, Львівській обл. — 45, Харківській обл. — 597, м. Київ — 6 випадків).

У РП також дійшли висновку, що ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (далі — ДЕЦ) не забезпечено належного визначення оптово-відпускних цін на препарати інсуліну, а МОЗ — контролю за її визначенням та веденням реєстру референтних цін. «У результаті допущених службовими особами ДЕЦ МОЗ помилок під час перерахування в національну валюту України оптово-відпускних цін на 15 торговельних назв препаратів інсуліну, встановлених в Угорщині, та на 14 торговельних назв у Респуб­ліці Сербія, неправильного застосування при перерахунку встановлених у Латвійській Республіці оптово-відпускних цін на 7 торговельних назв препаратів офіційного обмінного курсу валют, а також через відсутність з боку посадових осіб МОЗ належного контро­лю за правильністю здійснених ДЕЦ МОЗ станом на 01.02.2020 р. розрахунків референтних цін (цін повного та часткового відшкодування) та сум доплат на препарати інсуліну, наказом МОЗ від 17.03.2020 р. № 668 затверджено невідповідні (завищені/занижені) розміри таких цін і доплат за 31 (40,3%) із 77 позицій 21 торгової наз­ви препаратів інсуліну», — йдеться в документах РП. Як наслідок, за 18 із 30 позицій, за якими встановлено завищення розмірів референтних цін пов­ного та часткового відшкодування та сум доплат, зайво відшкодовано з місцевих бюджетів України (в усіх 24 областях та м. Київ) вартість фактично відпущених у період з 17.03.2020 р. по 30.08.2020 р. хворим на цукровий діабет препаратів інсуліну (за розрахунками) на загальну суму 862,7 тис. грн, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) територіальним громадам на вказану суму. Інсулінозалежними хворими зайво сплачено 58,9 тис. грн власних коштів (на умовах доплати (співплатежу)), чим завдано матеріальної шкоди цим громадянам.

Несвоєчасне оновлення МОЗ України реєстру референтних цін (цін відшкодування) на препарати інсуліну (із затримкою у 20 днів — 2 міс від необхідної дати оновлення) тільки в одній дослідженій Харківській обл. під час відшкодування вартості препаратів за попередньо затвердженими МОЗ України реєстрами спричинило неекономне використання 533,4 тис. грн.

«Комплексний підхід (профілактика, діагностика, спостереження, лікування) до надання медичної допомоги хворим на цукровий та нецукровий діабет не реалізується, належної оцінки зв’язку між спрямуванням коштів та отриманим ефектом на рівні держави не здійснюється, що свідчить про неналежну якість проведення державної політики за відповідним напрямом, яка забезпечується за рахунок бюджетних коштів», — резюмували в РП.

За результатами проведеного аудиту РП прий­няла ряд рішень, серед яких:

1) про результати аудиту ефективності використання коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет поінформувати Президента України;

2) рішення РП і звіт про результати аудиту надіслати Верховній Раді України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Комітету Верхов­ної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування в порядку інформування;

3) рішення РП надіслати Уряду та рекомендувати доручити МОЗ України разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади підготувати пропозиції щодо удосконалення нормативних актів з питань лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет у частині посилення вимог до суб’єктів господарювання, які здійснюють відпуск лікарських засобів, та їх звітування;

4) рекомендувати МОЗ України:

  • підготувати та подати на розгляд КМУ пропозиції щодо удосконалення нормативно-правових актів з питань лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет у частині посилення вимог до суб’єктів господарювання, які здійснюють відпуск лікарських засобів, та їх звітування;
  • внести зміни до Положення про реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, у якому передбачити: надання доступу до його даних працівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров’я міських рад, які є розпорядниками коштів місцевого бюджету й уповноважені укладати договори із суб’єктами господарювання на відшкодування вартості препаратів інсуліну; автоматичне формування на підставі внесених користувачами відомостей звітів про відпущені препарати інсуліну;
  • внести зміни до Положення про реєстр референтних цін (цін відшкодування) на препарати інсуліну, затвердженого наказом МОЗ України від 13.04.2016 р. № 359, якими передбачити конкретні дати оновлення реєстру та термін, протягом якого має бути затверджений наказ;

5) рішення РП і Звіт про результати аудиту надіслати ДЕЦ та рекомендувати вжити заходів щодо притягнення до відповідальності службових осіб, які допустили факти неправильного розрахунку оптово-відпускних цін на препарати інсуліну, розробити та затвердити заходи щодо недопущення таких фактів у подальшому;

6) повідомити Офіс Генерального прокурора про виявлені ознаки кримінальних правопорушень.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами rp.gov.ua
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті