Комітет рекомендує МОЗ переглянути запропоновану систему реімбурсації інсулінів

31 березня під головуванням Михайла Радуцького відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). На порядку денному розглядалося декілька проєктів законів, а саме: № 5124 щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників, № 5226 щодо соціальної реклами, спрямованої на запобігання поширенню на території України COVID-19, та № 5073-1 стосовно спрямування надходжень від легалізації азартних ігор на забезпечення деяких потреб у галузі медицини, освіти та науки, культури та спорту.

На засіданні Комітету були присутні Вік­тор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України, Анд­рій Віленський, тимчасово виконуючий обов’язки голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), Дмитро Самофалов, директор Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ, Михайло Пасічник, радник голови Офісу Президента України, Олексій Соловйов, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони, Володимир Редько, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків (APRaD) тощо.

Народні депутати розпочали засідання із заслуховування звітів про поширення коронавірусної інфекції, зокрема щодо стану організації надання медичної допомоги особам, які захворіли на COVID-19, та тяжкохворим пацієнтам, а також здійснення протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню COVID-19 серед населення в Миколаївській, Херсонській та Одеській областях.

Віктор Ляшко зазначив, що із поставлених задач Миколаївській обласній державній адміністрації (ОДА), зокрема, була необхідність перепрофілювати 2118 ліжок у медичних закладах. Станом на 31 березня ця цифра становить 2477, із них 80% забезпечено киснем. План було перевиконано за рахунок субвенцій, які надавалися Урядом. Відносно стану вакцинації в регіоні — із поставлених 12 350 доз вакцини проведено 7731 щеплення, та надалі цей процес триває.

Під час засідання особливу увагу було приділено Одеській обл., так як найбільше скарг від пацієнтів та громадських організацій, які надходили до Комітету, стосується саме цієї області. За інформацією народного депутата від партії «Слуга народу» Олексія Леонова, в Одеській клінічній лікарні на залізничному транспорті відмовляються приймати пацієнтів з коронавірусною хворобою, хоча цей заклад має контракт з НСЗУ на лікування пацієнтів з цим захворюванням. Керівництво медичного департаменту «Укрзалізниці» пояснює, що зі 100 ліжок у закладі зайнята лише половина. Усі інші палати вільні, однак до них не підведений кисень, тому приймати в них «ковідних» пацієнтів лікарі не можуть.

«Це абсолютно неприйнятна ситуація, адже в Одесі є проблема з вільними ліжко-місцями в медичних закладах. Планую зустрітися з міністром інфраструктури, щоб вирішити цю проблему», — наголосив Михайло Радуцький.

Окрім того, В. Ляшко повідомив, що Одеська обл. — одна з небагатьох областей, яка не виконала поставлені Урядом завдання і не перепрофілювала для лікування хворих на COVID-19 всю кількість ліжко-місць, які були передбачені.

«Зокрема, з 4233 ліжок, які повинні були бути в Одеській обл., перепрофільовано тільки 3839. Якщо подивимося на забезпечення киснем, то з 3300, які поставлені Одеській обл. для забезпечення 80% киснем з коштів, які передавалися субвенцією Урядом, забезпечено тільки 2741», — повідомив В. Ляшко. Також, як зауважив заступник міністра, статистика, яка передається до МОЗ шляхом заповнення лікарнями інформації про кількість ліжок, зайнятих хворими на COVID-19 та підключених до кисню, не співпадає з інформацією, яка надходила від пацієнтів та громадських організацій.

Зовсім інша ситуація на Херсонщині. Цей регіон наразі єдиний у «жовтій» зоні. В області покращується ситуація з боротьби з розповсюдженням коронавірусної хвороби. Херсонська обл. в лідерах за показником проведених тестів на COVID-19 і регіон лідирує за показниками вакцинації. За словами Віктора Короленка, директора департаменту охорони здоров’я Херсонської облдержадміністрації, станом на 31 березня в регіоні через відсутність вакцин тимчасово призупинена вакцинальна кампанія. Наразі готується звернення до МОЗ України з проханням виділити додаткові дози вакцин. Відносно плану вакцинації, за словами директора департаменту, показник щеплення медичних працівників виконаний на 178,8% від запланованої кількості. Також щеплено всіх працівників первинної ланки, екстреної медичної допомоги, ковідних лікарень, пацієнтів онкологічних лікарень тощо.

Так, після заслуховування Комітетом всіх звітів було ухвалено рішення звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням доручити відповідним центральним органам виконавчої влади організувати термінову перевірку дотримання встановлених карантином вимог в Одеській обл. Також у разі виявлення порушень направити відповідні матеріа­ли в правоохоронні органи та вжити інших заходів, передбачених законом. Прийнято рішення й про направлення від Комітету звернення до Національної поліції щодо ситуації з надання медичної допомоги в Одеській клінічній лікарні на залізничному транспорті. Планується теж провести термінове виїзне засідання Комітету в Одесі та Одеській обл.

Додатково В. Ляшко поінформував, що Міністерство охорони здоров’я України сподівається до кінця тижня отримати від компанії AstraZeneca документи для реєстрації вакцини від COVID-19, виробленої на європейському та корейському виробничих майданчиках, хоча з цим є певна проблема. «Місцевий офіс AstraZeneca не може вже близько 2 міс подати документи на реєстрацію вакцин із європейського та корейського майданчика. МОЗ щодня працює з компанією AstraZeneca, з її штаб-квартирою, з посольствами. Нам обіцяють, що до кінця цього тижня ми зможемо отримати документи для реєстрації», — зауважив він та додав, що щойно вакцина буде зареєстрована, розпочнеться відвантаження першого траншу цього постачання у розмірі 360 тис. доз. Окрім того, Україна отримала підтвердження про постачання в рамках глобального механізму COVAX 2,2–3,7 млн доз вакцин Oxford/AstraZeneca у I–II кв. 2021 р.

Депутати розглянули звернення члена Комітету Оксани Дмитрієвої щодо необхідності виділення Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» додаткових цільових коштів у 2021 р. Вона нагадала, що минулого року відкрився новий корпус НДСЛ «Охматдит», але він не розпочав ще повною мірою свою роботу. Наразі там працює лише 3 відділення та декілька поверхів. У 2021 р. планується переїзд ще 10 відділень та початок повноцінної роботи нового корпусу. Про те є ряд проблем, зокрема й фінансового плану. Станом на 31 березня у закладі функціонує 620 ліжок, які планується збільшити до 720, передбачається відкриття нових відділень. Разом з тим є необхідність у збільшенні штатних одиниць та кількості операційних, що потребує додаткового фінансування, яке відсутнє в закладі. Є ряд ключових питань, які потребують нагального вирішення:

  • передбачення коштів на заробітну плату;
  • оплата комунальних платежів;
  • придбання ліцензій на технічне обслуговування центру обміну даних закладу, який забезпечує роботу систем, що підтримують життєдіяльність лікарні;
  • виплатити заборгованості лікарні, які виникли ще у 2012 р. у сумі 8 млн грн, та розблокувати її рахунки для належної роботи закладу.

Відтак народними депутатами підтримано пропозицію О. Дмитрієвої про направлення від Комітету звернення до Міністерства фінансів України при внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» врахувати необхідність виділення НДСЛ «Охматдит» додаткових цільових кош­тів у 2021 р. на загальну суму 152 млн грн.

Також депутати заслухали інформацію від очільника НСЗУ А. Віленського щодо розширення переліку лікарських засобів, що підлягають реімбурсації за Програмою медичних гарантій (ПМГ), у частині запровадження у 2021 р. нових механізмів фінансування програми реімбурсації інсулінів через НСЗУ.

А. Віленський нагадав, що з 1 липня 2021 р. НСЗУ адмініструватиме програму реімбурсації лікарських засобів для лікування в амбулаторних умовах цукрового та нецукрового діабету. Мова йде про інсуліни та десмопресин.

З квітня 2016 р. пацієнти з цукровим діабетом отримують необхідні препарати інсуліну за Програмою відшкодування вартості препаратів інсуліну (далі — Програма) на виконання постанови КМУ від 23.03.2016 р. № 239. У той же час, за словами очільника НСЗУ, дана Програма має ряд недоліків:

  • відшкодування вартості препаратів інсуліну відбувається за субвенцією;
  • місцеві бюджети, у свою чергу, змушені дофінансовувати Програму;
  • виникають ризики неможливості забезпечити пацієнтів життєво необхідними препаратами, внаслідок чого пацієнт не є захищеним протягом всього часу.

Тому НСЗУ ініціює зміни в чинні нормативно-правові акти. Зокрема, пропонується змінити модель ціноутворення препаратів інсуліну і категоризацію пацієнтів, які потребують цих препаратів. Таким чином, НСЗУ стане єдиним платником за Програмою. Бюджет програми на 6 міс становить близько 1,1 млрд грн.

Також МОЗ та НСЗУ спільно із заінтересованими сторонами розробили пропозиції щодо перегляду та уніфікації чинного Порядку визначення механізмів розрахунку референтних цін (цін відшкодування) на препарати інсуліну, вартість яких підлягає повному чи частковому відшкодуванню. Як зауважив А. Віленський, такі зміни забезпечать пацієнтів безперебійним доступом до інсулінів протягом року та вдасться уникнути тих ризиків, які існують з 2016 р.

«Незважаючи на те, що грошей виділено більше, цього недостатньо, аби забезпечити кожного пацієнта безперебійно бажаним типом і формою випуску інсуліну. Проте цього достатньо, щоб забезпечити гарантованим інсуліном згідно з визначеними категоріями, які визначалися за потребою пацієнта: тяжкістю захворювання, наявністю ускладнень, віковою категорією», — зазначив очільник НСЗУ, аргументуючи запропоновані зміни. Зокрема, за його словами, з 2021 р. пропонується запровадити 8 категорій пацієнтів замість 11.

Володимир Редько підкреслив, що НСЗУ, розробляючи систему реімбурсації препаратів для лікування цукрового діабету, ризикує значно знизити доступ до необхідних ліків пацієнтів. Окрім того, нова категоризація пацієнтів із цукровим діабетом передбачає обов’язкову госпіталізацію, що в умовах пандемії коронавірусної хвороби є неможливою. Такий підхід суперечить європейським практикам та може призвести до погіршення результатів лікування пацієнтів з цукровим діабетом.

Андрій Ковальов, представник від Київської школи економіки, повідомив, що минулого року проведено підрахунки потреби в інсулінах (людських та аналогових) за тими групами пацієнтів, які наразі лікуються. Відтак річна потреба становить 4,2 млрд міжнародних одиниць інсуліну на рік, а в грошовому еквіваленті цей показник становить 2,1 млрд грн на рік. Новий бюджет програми реімбурсації інсулінів, як повідомив А. Віленський, становить майже 1,1 млрд грн на 6 міс, тобто якщо вказана сума до кінця року подвоїться, цього буде достатньо для покриття розрахункової потреби в інсулінах.

За результатами заслуховування інформації від очільника НСЗУ, Комітет прийняв рішення рекомендувати Міністерству охорони здоров’я України утворити робочу групу для опрацювання застережень та пропозицій представників громадськості стосовно можливих ризиків запровадження запропонованої НСЗУ нової системи реімбурсації інсулінів, залучивши до роботи в ній представників самої служби, експертів у цій сфері, лікарів-ендокринологів, представників громадських та пацієнтських організацій, з метою недопущення погіршення доступу хворих на цукровий діабет до життєво необхідних ліків.

Народні депутати перейшли до розгляду проєктів законів та першим обговорили № 5073-1 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо спрямування надходжень від легалізації азартних ігор на забезпечення деяких потреб у галузі медицини, освіти та науки, культури та спорту», який є альтернативним до основного проєкту закону № 5073 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки».

На відміну від основного проєкту, альтернативний не має на меті створення нового фонду, а пропонує прямі зараховування отриманих від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор коштів до спеціального фонду Державного бюджету України з подальшим спрямуванням їх на охорону здоров’я, освіту і науку, спорт і культуру.

На думку народних депутатів, запропонований механізм розподілу коштів дозволить безпосередньо розподіляти їх на відповідні програми і заходи соціального спрямування та уникнути можливих корупційних ризиків.

Під час обговорення законопроєкту було також запропоновано не визначати на рівні закону конкретний перелік хвороб, на лікування яких спрямовуватимуться кошти, а визначити напрям їх використання, а саме на здійснення централізованих закупівель лікарських засобів для пацієнтів з орфанними захворюваннями.

За результатами розгляду Комітет ухвалив рішення підтримати проєкт закону № 5073-1 та запропонувати Комітету з питань бюджету, визначеному головним з його підготовки, рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за результатами розгляду в першому читанні за основу з урахуванням наданих Комітетом пропозицій. Відповідно, основний законопроєкт, поданий Кабінетом Міністрів, рекомендовано відхилити.

Комітет розглянув доопрацьовану версію проєкту закону № 5124 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників». Метою законопроєкту є створення правових умов, необхідних для посилення відповідальності за посягання на життя і здоров’я, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників у зв’язку з виконанням ними службових та професійних обов’язків.

Сергій Кузьміних, член Комітету та один із авторів доопрацьованого проєкту, зазначив, що, за даними Міністерства внутрішніх справ, в Україні за останні 5 років зареєстровано 2056 кримінальних правопорушень стосовно посягання на життя та здоров’я медичних працівників під час виконання ними своїх службових обов’язків. Актуальність прий­няття даного проєкту закону загострилася на фоні криміногенної ситуації в країні через економічну кризу, масового переселення людей із окупованих територій, пандемії тощо.

Комітет підтримав доопрацьований проєкт закону № 5124 та запропонував Комітету з питань правоохоронної діяльності, визначеному головним з підготовки цього документа, рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу.

Останнім розглянутим актом був проєкт закону № 5226 «Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про рекламу» щодо соціальної реклами, спрямованої на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Метою законопроєкту є збільшення на період карантину обсягів безкоштовної соціальної реклами в електронних і друкованих засобах масової інформації для інформування громадян про заходи та засоби запобігання виникненню і поширенню COVID-19.

Ігор Дядюра, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зазначив, що даний проєкт закону дозволить підвищити обізнаність населення:

  • про епідеміологічну ситуацію щодо поширення COVID-19 у регіонах, країні та світі;
  • про заходи із захисту та запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

За результатами розгляду Комітет ухвалив рішення підтримати проєкт закону № 5226 та запропонувати Комітету з питань гуманітарної політики, визначеному головним з підготовки цього законопроєкту, рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу і в цілому як закон.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті