Потужна економіка — це сплачені податки — Володимир Руденко

У ході пресконференції зазначалося, що Президент України визначив як економічний тероризм проти України шахрайські схеми з реалізації продукції та надання послуг без видачі фіскальних чеків і збуту нелегальної продукції. Внаслідок таких дій державний бюджет щороку втрачає близько 300 млрд грн.

В АПАУ зазначили, що вирішення проблеми ухилення від сплати податків і митних платежів українські підприємці бачать у впровадженні більшого контролю за ввезенням та збутом продукції на внутрішньому ринку, а також застосування касових апаратів.

Тобто скорочення сфери використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) створить штучні сприятливі умови для подальшого розвитку тіньової економіки та шахрайських схем з уникненням сплати податків.

Фіскалізація аптечного ринку відбулася ще у 2019 р. Застосовувати РРО почали не всі, а лише законослухняні підприємці на аптечному ринку, але навіть це дало гарні показники підвищення прозорості та автоматизації податкової звітності, а також збільшення обсягів сплати податків і зменшення реалізації неякісних і фальсифікованих лікарських засобів.

Проте останнім часом спостерігається знач­ний супротив з боку частини представників бізнесу, що не бажає виходити з тіні та сплачувати податки зі своїх реальних доходів. Для цього розпочалася активна робота з розробки альтернативних законопроєктів для максимального і необґрунтованого спрощення оподаткування, що дасть нові шляхи для ухилення від сплати податків. Також такі підприємці вимагають суттєво збільшити розмір доходів для оподаткування або й взагалі скасувати фіскалізацію ризикової сфери суб’єктів господарювання, до якої належить і продаж лікарських засобів. Це стане джерелом для несправедливої конкуренції, несплати податків та хаосу, зокрема, й на українському аптечному ринку.

Нічим не аргументованою лишається й вимога щодо скасування застосування РРО в аптеках, що знаходяться на відстані 5 км від великих міст. У разі скасування фіскалізації для таких аптечних закладів усі суб’єкти господарювання, розташовані в містах-супутниках великих мегаполісів, не будуть зобов’язані використовувати РРО та зловживатимуть цим. Однак за кількістю населення та розвиненістю інфраструктури такі населені пункти-супутники нічим не поступаються великим містам і не мають нічого спільного зі справжніми селами з глибинки країни.

У таких ініціативах АПАУ вбачає провал детінізації української економіки, що потягне величезні втрати для бюджету України та стане кроком назад на шляху до економічних реформ.

«Добре, що такі законопроєкти не підтримує ані Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, ані Державна податкова служба. Сьогодні від використання РРО, а значить й від сплати податків від реаль­них походів, ухиляється значна кількість підприємців, що займаються реалізацією ліків. Відтак лише у сфері аптечного бізнесу від зловживань у використанні спрощеної системи оподаткування держава втрачає близько 1 млрд грн щороку. А підняття податкових порогів, щоб працювати без застосування РРО, як того вимагають деякі підприємці, буде прямим ухиленням від сплати податків і сприятиме процвітанню тіньового бізнесу. Адже без системи фіскалізації перевірити реальні обсяги доходів таких суб’єктів господарювання буде неможливо», — наголосив В. Руденко.

Він додав, що відсутність контролю за допомогою застосування РРО за продажем ліків кінцевому споживачу, видачі фіскального чека, а також відсутність обов’язку підтвердження первинними документами факту придбання фізичними особами — підприємцями ліків (для подальшої їх реалізації) призведе до неможливості доведення факту придбання фальсифікованих лікарських засобів безпосередньо в пункті їх продажу. Єдиним засобом контро­лю та гарантією легального обігу ліків саме в аптечних закладах залишається фіскалізація шляхом встановлення РРО для всіх учасників аптечного ринку.

Доповідач зауважив, що за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у країнах із низьким та середнім рівнем доходів, до якої належить і Україна, 1 із 10 лікарських засобів є неякісним або фальсифікованим. В експертному середовищі існує думка, що суб’єкти господарювання, які працюють без РРО та не мають системи контрольованого обліку товарів, займаються реалізацією таких небезпечних ліків.

За словами В. Руденка, важливим для ринку лікарських засобів стало прийняття Закону України від 17.09.2020 р. № 904-IX «Про внесення змін до статті 19 Закону Украї­ни «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

«Однією з головних вимог до торгівлі ліками через мережу Інтернет є використання РРО, сподіваємося, що діджиталізація процесу реалізації ліків поступово витіснить з аптечного ринку недобросовісних підприємців, що свідомо ухиляються від ведення прозорого бізнесу», — наголосив В. Руденко.

Він зазначив, що основна мета застосування РРО — зниження витрат держави на перевірки легального бізнесу та підвищення вибірковості й точності у виявленні суб’єктів тіньової економіки. Однак наразі бізнес не бачить зв’язку «є РРО — немає перевірок», як показує практика, все відбувається навпаки. Адже державні органи не мають можливості перевіряти всіх порушників законодавства й у більшості випадків перевіряють саме легальний бізнес, тим самим створюючи додатковий тиск на законослухняних платників податків.

Підсумовуючи, В. Руденко закликав Президента України, народних депутатів не допустити скасування використання РРО суб’єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність у всіх ризикових групах, у тому числі й реалізації лікарських засобів, а також ініціювати практичне застосування вже прийнятих законів про введення штрафних санкцій та відповідальності за невидачу фіскальних чеків.

Нагадаємо, що в минулому році бізнес-асоціації неодноразово виступали проти прий­няття законодавчих ініціатив, які звужують чи взагалі скасовують обов’язковість застосування РРО суб’єктами господарювання.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!