Надання допомоги при інсульті за ПМГ: виклики та досягнення

Щороку в Україні відмічають близько 130 тис. інсультів. Інсульт залишається основною причиною смертності та інвалідності в нашій країні. З квітня 2020 р. надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті входить у Програму медичних гарантій (ПМГ) та оплачується НСЗУ, тобто є безкоштовним для пацієнтів. ПМГ в частині допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом покриває усе необхідне лікування, діагностику та реабілітацію у гострому періоді, а також проведення тромболізису — введення спеціального лікарського засобу (тромболітику), який розчиняє тромб в мозку. Наразі це найбільш ефективний метод лікування ішемічного інсульту 14 квітня 2021 р. в Українському кризовому медіацентрі відбулася онлайн-пресконференція «Надання допомоги при інсульті за Програмою медичних гарантій: виклики та досягнення», в ході якої учасники підбили перші підсумки роботи ПМГ у частині допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом. Також учасники поділилися результатами першого року впровадження програми, зокрема щодо якості надання медичних послуг при інсульті, викликів, з якими стикнулися лікарі та медичні заклади в час пандемії коронавірусу, та обговорили зміни, яких варто очікувати наступного року. До участі в обговоренні запрошені представники Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України (НСЗУ), лікарі-неврологи та пацієнти, які поділяться своїм досвідом лікування інсульту в українських лікарнях.

Сергій Московко, завідувач кафед­ри нервових хвороб Вінницького націо­нального медичного університету ім. М.І. Пирогова, куратор обласного інсультного центру, національний координатор «Ініціативи Angels» в Украї­ні, президент ГО «Українське товариство інсультної медицини», зазначив, що наразі Україна знаходиться на початку створення всеохоплюючої системи надання допомоги пацієнтам з інсультом. Система включає створення відділень, інсультних блоків, комплексних центрів, які можуть надати весь спектр високотехнологічної та високоспеціалізованої допомоги. Підґрунтям для створення такої системи стала ПМГ, яка для певних захворювань, у тому числі й для інсульту, визначила статус пріоритетних захворювань з підвищеним рівнем відшкодування закладам охорони здоров’я за надання допомоги.

Договори на надання пакету послуг при інсульті у 2020 р. підписали 192 медичних заклади по всій країні — це ті лікарні, які відповідають вимогам Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) та НСЗУ для надання пакету медичної допомоги при інсульті. Це, зокрема, цілодобовий доступ до комп’ютерної томографії (КТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ), цілодобова доступність невролога/нейрохірурга та анестезіолога, відділення інтенсивної терапії, лабораторії, а також постійний доступ до кисню.

«У цілому ми оцінюємо результати першого року роботи ПМГ у частині допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом позитивно: привернута увага до проблеми, нам вдалося почати реформування та виявити помилки, однак попереду ще дуже багато роботи. Ми вже побачили поліпшення роботи служби екстреної медичної допомоги (ЕМД), покращення в маршруті пацієнта, доправлення хворих до спеціалізованих лікарень та надання правильної діагностики. Вчасна кваліфікована медична допомога — це критично важливо, і це перший крок до якісного лікування інсульту. При цьому дуже важливими є визначення критеріїв якості надання допомоги та врегулювання питання мотивації персоналу медичних закладів» — зауважив С. Московко.

Ірина Садов’як, перший заступник міністра охорони здоров’я України, відзначила, що МОЗ посилено працювало в напрямку покращення надання медичної допомоги пацієнтам з інсультом. У 2020 р. для цього було зроб­лено ряд важливих кроків, зокрема і впровадження ПМГ у частині допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом. Впродовж року було підвищено тариф на надання допомоги пацієнтам з інсультом, а також змінено підходи до оплати за пакетами надання послуг, зокрема тариф розділено на 3 види залежно від того, яка допомога може бути надана закладом. Також МОЗ видало наказ, який дозволяє здійснювати правильну транспортизацію пацієнтів службою ЕМД. Такі кроки вже дають результат, вже сьогодні можемо сказати, що смертність від інсульту та рівень інвалідизації у закладах, які законтрактувалися із НСЗУ та відповідали всім вимогам, — знизилися.

На сьогодні, крім ПМГ, МОЗ активно працює над розробкою концепції розвитку інсульт­ної допомоги в Україні, яка вже знаходиться на завершальному етапі. Також у 2021 р. МОЗ планує підвищити вимоги до лікарень, які хочуть надавати допомогу пацієнтам з інсультом. Наразі розробляється «Положення про інсульт­ні центри та інсульт­ні блоки», де будуть чітко викладені вимоги та функції різних відділень. Крім того, ведеться робота з розробки галузевих стандартів надання допомоги. Все це має поліпшити якість надання медичної допомоги при інсульті.

Олександр Данилюк, керівник експертної групи з питань розвитку екстреної допомоги Директорату медичного забезпечення МОЗ України, більш детально розповів про маршрутизацію пацієнта. У першу чергу, саме від роботи ЕМД залежить доля пацієнта з гострим мозковим інсультом, оскільки бригада ЕМД надає догоспітальну допомогу та направляє пацієнта у відповідний заклад. Наказом МОЗ чітко визначено час роботи бригади ЕМД на місці та подальший маршрут пацієнта.

На жаль, перебудова маршрутів госпіталізації пацієнтів з гострим мозковим інсультом відбувається небездоганно. Система ЕМД при гострому мозковому інсульті працювала за одними правилами, зараз ці правила змінилися. Для того щоб вона почала працювати ідеально, потрібні час для навчання персоналу, зміна підходів до тактики лікування та до маршруту пацієнта.

У 2021 р. НСЗУ впровадила мотиваційний бонус для системи ЕМД, аби стимулювати персонал виконувати затверджений МОЗ маршрут пацієнта. Тобто якщо центр ЕМД буде більше 80% пацієнтів з підозрою на гострий мозковий інсульт госпіталізувати саме в ті лікарні, де може бути надана така допомога, то НСЗУ надає додаткове фінансування за правильну маршрутизацію пацієнта.

На кінець 2020 р. близько 55–60% пацієнтів з інсультом доставляють до спеціалізованих лікарень. Наразі цей показник покращується, і станом на лютий 2021 р. становить вже понад 70%. Для порівняння в Польщі цей показник — понад 90%.

Також суттєво збільшила навантаження на систему ЕМД коронавірусна хвороба COVID-19, що зменшує спроможність системи вчасно реагувати на всі невідкладні стани.

Слід зауважити, що в Україні запрацювали авіабригади ЕМД, і наразі вже двох пацієнтів з гострим мозковим інсультом у Карпатському регіоні було доставлено до лікарень гелікоптерами.

Оксана Сухорукова, директор департаменту моніторингу НСЗУ, повідомила, що, за даними електронної системи охорони здоров’я, за 9 міс 2020 р. виявлено 81 тис. випадків інсульту. Загалом пацієнтів з підозрою на інсульт відвозили у 730 лікарень. Але більшість пацієнтів — понад 64 тис. доправили у спеціалізовані лікарні, законтрактовані з НСЗУ. 90% пацієнтів, які були доправлені до спеціалізованих закладів, було зроблено КТ, тест на ковтання — 9%, тромболізис провели 5,7% пацієнтів. Лише 53% пацієнтів отримали реабілітацію в гострий період. За 9 міс. 2020 р. за лікування пацієнтів з інсультом медичним закладам було перераховано 1,36 млрд грн. На 2021 р. запланована сума компенсації становить 2,57 млрд грн.

У 2021 р. 259 медичних закладів подали заявки на укладання договорів про надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті, однак не всі вони будуть законтрактовані. За поперед­німи даними, 34 лікарні з цього списку не відповідають навіть базовим вимогам щодо медичного персоналу та лікарів, зокрема неврологів та нейрохірургів, яких не вистачає в закладах. Також при контрактуванні медичного закладу за всіма пріоритетними станами НСЗУ проводить автоматичну перевірку на персонал.

Дмитро Самофалов, директор Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ, зауважив, якщо пацієнту з інсультом не було проведено КТ чи МРТ на етапі діагностики, то вони не потрапляють до пакета надання медичної допомоги. Тобто НСЗУ не відшкодовує вартість лікування таких пацієнтів.

На фоні озвучених даних важливим завданням моніторингу є визначення системної проблеми, наприклад проведення чи непроведення тесту на ковтання, який є частиною надання допомоги, та виключення цієї системної помилки шляхом проведення навчальних семінарів та консультацій.

НСЗУ укладає договори лише із лікарнями, які відповідають вимогам та мають необхідне обладнання, достатню кількість лікарів та медичного персоналу, які пройшли навчання і можуть надавати кваліфіковану допомогу.

Наразі в тариф з надання медичної допомоги при інсульті включено лікарські засоби, зокрема і тромболітики, що дає змогу медичним закладам самостійно закуповувати необхідні медикаменти. Наразі розробляються нові галузеві стандарти, втім, діючі на сьогодні теж досить непогані. Однак фіксується багато випадків призначень ліків поза цим стандартом, які купуються безпосередньо пацієнтами. При цьому в більшості випадків це ліки з недоведеною ефективністю.

«Хочу звернутися до пацієнтів та родичів пацієнтів: уся діагностика та лікарські засоби, які передбачені протоколом лікування інсульту, мають надаватися безкоштовно. Якщо в лікарнях, які підписали договір з НСЗУ, виписують рецепти на додаткові препарати або вимагають покупки медикаментів, — звертайтеся за номером 1677 та повідомте НСЗУ про це. На жаль, ми досі фіксуємо такі випадки, а цього бути не повинно. Також слід зауважити, що з 2021 р. до програми реімбурсації додано ліки для реабілітації після інсульту».

Михайло Тончев, завідувач нейрохірургічного відділення, м. Полтава, член робочої групи МОЗ з питань інсульту, відзначив важливість комунікації між лікарем та пацієнтом. Наразі проводяться симуляційні тренінги для лікарів, які надають допомогу пацієнтам з інсультом. Одним з етапів якого є саме комунікація з пацієнтом, оскільки пацієнт має розуміти, які маніпуляції йому проводять, що знижує рівень стресу у таких пацієнтів.

Варто зауважити, що існують певні проб­леми з персоналом, зокрема середнім медичним персоналом. Для вирішення цієї проблема необхідна його мотивація.

Дмитро Лебединець, керівник Інсультного центру клінічної лікарні «Феофанія» ДУС, м. Київ, член робочих груп МОЗ та НСЗУ з питань інсульту, співзасновник та член правління ГО «Українське товариство інсультної медицини», відмітив, що на фоні коронавірусної хвороби COVID-19 у 2020 р. прогнозувалося зменшення кількості пацієнтів з інсультом, які будуть госпіталізовані в лікарні. На жаль, цього не сталося. Якщо у 2019 р. в Україні зафіксовано близько 130 тис. госпіталізованих з інсультом, то у 2020 р. цей показник становить близько 125 тис. випадків. Тобто зменшення зовсім несуттєве. При цьому у 2020 р. загалом по Україні підвищилася госпітальна смертність від інсульту до 19,8% з 18,6% у 2019 р. Однак у законтрактованих з НСЗУ медичних закладах госпітальна летальність нижча і становить близько 12%. Тобто одним із досягнень ПМГ є зниження госпітальної летальності пацієнтів з інсультом.

Наразі існує така проблема, як нестача медичного персоналу та лікарів для надання допомоги пацієнтам з інсультом. Коштів, які закладені в тарифі НСЗУ на лікування пацієнтів з інсультом, вистачає на все потрібне лікування, але є проблема із фінансуванням для залучення лікарів, медичних сестер та вузьких спеціалістів, оскільки інсульт — нозологія, для лікування якої потрібна найбільша кількість персоналу. Це питання, над яким необхідно працювати.

Ще одним важливим досягненням ПМГ є збільшення частки проведення тромболітичної терапії для пацієнтів з ішемічним інсультом. Загалом по Україні цей показник становить близько 1,5%, а в лікарнях, законтрактованих НСЗУ, — 5,7%. Тобто якість надання допомоги підвищується.

Наталія Скиба, маркетинг-менеджер компанії «Берінгер Інгельхайм», підкреслила: «Компанія «Берінгер Інгельхайм» як соціаль­но відповідальний бізнес допомагає долати виклики, які пов’язані з інсультом. Наша мета — сприяти зниженню рівня смертності та інвалідизації після інсульту, щоб люди після перенесеного інсульту зберігали свою працездатність та могли жити повноцінним життям. Адже за кожним випадком стоїть чиєсь життя. Ми підтримуємо освітні кампанії, спрямовані на пацієнтів, аби вони вчасно зверталися за допомогою. Компанія допомагає організовувати симуляційні тренінги для лікарів-нев­рологів, які реалізовували в Полтаві на базі тренінгового центру обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського. Зараз, з огляду на пандемію COVID-19, ми створили онлайн-платформу для навчання лікарів, де кожен медичний працівник може підвищити свої знання завдяки відеоматеріалам. Це все потрібно для того, аби вчасно і правильно надавати медичну допомогу пацієнтам з інсультом на всіх ланках».

Інсульт залишається основною причиною інвалідності та однією з головних причин смертності населення. Виживаність та успішна реабілітація пацієнта залежать від того, як швидко йому буде надана кваліфікована медична допомога. Зробити це потрібно в перші 4,5 год після інсульту. За одну хвилину інсульту в головному мозку відмирають близько 2 млн нейронів.

Основними симптомами інсульту є асиметрія обличчя, порушення мовлення, а також слабкість або оніміння в правій чи лівій частині тіла та кінцівках. При появі ознак інсульту слід телефонувати в екстрену медичну допомогу за номером 103.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті