Вакцинація зближує нас! Актуальні питання щодо рутинної вакцинації за умов COVID-19

Людство cтикнулося із безпрецедентним викликом пандемії, яка наочно продемонструвала, якою може бути реальність без вакцин, і підкреслила життєво важливу роль імунобіологічних препаратів. Напередодні Всесвітнього тижня імунізації, 20 квітня 2020 р., відбувся онлайн-захід для ЗМІ, присвячений актуальній ситуації з вакцинацією в Україні та світі, новим викликам сьогодення та можливостям імунопрофілактики за наявних умов. Організатором заходу виступила компанія GSK Україна.

Пандемія COVID-19 підвищила обізнаність про руйнівну дію спалахів інфекційних хвороб, їх вплив на людство, на стійкість і функціонування систем охорони здоров’я та світової економіки. На щастя, сьогодні вже існує ефективна вакцинація від 31 захворювання, серед яких такі небезпечні, як дифтерія, поліомієліт, правець, пневмонія, рак шийки матки, гепатит В, кір, краснуха, кашлюк, вітряна віспа (вітрянка) та інші.

Вакцинація визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) одним із найефективніших заходів профілактики інфекційних захворювань, які існують сьогодні. Більш дієвим є лише використання чистої питної води. Навіть застосування антибіотиків не чинить настільки істотного впливу на зниження рівня смертності, як вакцинація.

Важливо відмітити й те, що імунізація зменшує потребу в антибіотиках. Так, наприклад, глобальна вакцинація дітей віком до 5 років проти пневмококових захворювань може сприяти зменшенню на 11,4 млн днів (на 47%) застосування антибіотиків при лікуванні пневмонії, викликаної Streptococcus pneumoniae.

«Протягом останнього року ми бачили, як планова програма імунізації зазнавала поразок. Не через сумнівність вакцин, а швидше через локдаун та передислокацію медичних ресурсів. У сукупності все це створило значні прогалини у плановій вакцинації в усьому світі.

Як приклад наведу дані онлайн-опитування, яке проведено в період січень–лютий 2021 р. серед 5 тис. батьків із Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Австралії, Бразилії, Аргентини та США. Встановлено, що 50% опитаних батьків або відкладали, або скасовували призначену вакцинацію своїх дітей від менінгококової інфекції під час пандемії COVID-19.

Ці дані можуть означати, що пандемія створює додатковий прихований ризик для дітей, які потребують вакцинації. Це привід для занепокоєння, оскільки ми не хочемо, щоб поряд з пандемією COVID-19 виникли додаткові спалахи. Саме з цієї причини ВООЗ та Центри з контро­лю і профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), США, заявляють, що планова вакцинація необхідна не тільки дітям, а й підліткам та дорослим. Тож не слід відкладати її через пандемію», — зазначила Яна Сироватка, модератор заходу, керівник департаменту із зовнішніх зв’язків та комунікацій GSK Україна.

Наразі імунізація вже дозволила врятувати сотні мільйонів життів і отримала широке визнання в якості однієї з найефективніших інвестицій у суспільне здоров’я.

Разом із тим, у світі налічуються близько 20 млн невакцинованих або частково вакцинованих дітей, які піддаються серйозному ризику потенційно смертельних захворювань. Багато людей пропускають життєво важливу вакцинацію в підлітковому та дорослому віці.

«Інформаційна кампанія цього року, в період всесвітнього тижня імунізації, покликана зміцнити солідарність та довіру до вакцинації як до суспільного блага та допомогти вийти з онлайн-спілкування в справжнє, живе спілкування. Тож у 2021 р. Всесвітній тиждень імунізації пройде під гаслом «Вакцинація зближує нас!».

За допомогою цієї кампанії ми сподіваємося нагадати людям, що нам не потрібно чекати катастрофи, викликаної хворобою, якій можна дуже просто запобігти за допомогою імунізації. Прямо зараз ми можемо зробити кроки, щоб захистити своє здоров’я в майбутньому та стати ближче один до одного», — підкреслила модератор.

У якості експертів на заході виступили Федір Лапій, кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних захворювань з курсом імунології Національного університету охорони здоров’я (НУОЗ) України імені П.Л. Шупика; Роман Родина, директор Центру громадського здоров’я МОЗ України; Анна Фенчак, заступник директора департаменту, начальник управління фінансових гарантій медичного обслуговування населення департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів Національної служби здоров’я України (НСЗУ); Тетяна Бухановська, кандидат медичних наук, доцент кафед­ри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗ України ім. П.Л. Шупика; Лариса Костюченко, доктор медичних наук, завідувач педіатричного відділення Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, професор кафедри клінічної імунології та алергології Львівського націо­нального медичного університету ім. Данила Галицького, та Інна Іваненко, виконавчий директор фонду «Пацієнти України».

Роль НСЗУ в покращенні показників охоплення вакцинацією

За словами Анни Фенчак, питання вакцинації для НСЗУ — у пріоритеті. При цьому мова йде не тільки про боротьбу із COVID-19, а й про проведення рутинної вакцинації населення.

«Ми дійсно розглядаємо вакцинацію як інвестицію в майбутнє. З цієї точки зору, ми пропонуємо механізми фінансових стимулів для того, щоб забезпечити належні рівні вакцинації.

У Програмі медичних гарантій вакцинація передбачена в пакетах медичних послуг, які розраховані на первинний рівень надання медичної допомоги. Тобто лікарі первинної ланки мають забезпечувати проведення вакцинації згідно із Календарем щеплень.

Окремо у 2021 р. з 1 червня ми почнемо вводити стимулюючі коефіцієнти для тих надавачів медичних послуг, які будуть досягати цільового рівня вакцинації дітей. Наразі ми обрали 1 вакцину проти кору, паротиту і краснухи — КПК. І говоримо поки що про першу дозу вакцини КПК дітям віком до 6 років. Ми це поставили собі як показник, якого мають досягти сімейні лікарі, а НСЗУ за це заплатить кошти за підвищеним коригувальним коефіцієнтом.

Окремо у Програмі медичних гарантій як реакція на виклики, які перед нами ставить COVID-19, передбачено окремий пакет послуг щодо вакцинації населення від COVID-19. Це додатковий пакет медичних послуг. Він по суті є так само стимулюючим, для того щоб сприяти максимально швидкому й ефективному проведенню кампанії з вакцинації. Він не передбачає витрати на саму вакцину, тому що вакцини закуповуються централізовано через окремі програми МОЗ України.

Ми ж, зі свого боку, виплачуємо додаткові кошти для тих медичних команд, які здійснюють вакцинацію. Ми розуміємо, що вони часто працюють понаднормово, у вихідні, святкові дні. Тож НСЗУ за кожну проведену вакцинацію, за кожну особу, яку буде провакциновано, сплатить кошти закладам охорони здоров’я, за допомогою яких вони зможуть збільшити виплати своїм фахівцям, які залучені до цього процесу», — зазначила А. Фенчак.

Варто відзначити, що на сайті НСЗУ розміщені дашборди, які є зручним та доступним інструментом для моніторингу та конт­ролю за ситуацією з охоплення вакцина­цією в Україні.

Представлена інформація доцільна не тільки для оцінки головного показника епідбезпеки країни, а й для прийняття рішень щодо перерозподілу вакцин, замовлення потреб на наступний період або посилення просвітницьких ініціатив серед певних вікових груп.

«Одними із принципів роботи НСЗУ є відкритість і прозорість. Дійсно, всі дані, з якими працює НСЗУ, доступні на онлайн-дашбордах у форматі вже візуалізованих картинок або у форматі відкритих даних, з якими можуть працювати всі охочі.

Дійсно, такі дашборди є корисними для прий­няття певних управлінських рішень на різних рівнях. Щодо вакцинації дашборди наразі представляють інформацію в режимі реального часу, вони оновлюються щодня. За кожним закладом охорони здоров’я відображається інформація про те, яка кількість осіб була провакцинована, якою вакциною та якою дозою.

Наразі НСЗУ працює також над тим, щоб мати можливість відслідковувати категорії осіб, які будуть вакциновані. Тому що відповідно до дорожньої карти у нас є певні пріоритетні групи населення, які підпадають під вакцинацію в першу чергу.

Ми також працюємо зараз над тим, щоб збирати та висвітлювати інформацію щодо охоп­лення окремих груп населення першою та другою дозою вакцини. Усі оновлення також будуть доступні для загалу на дашбордах НСЗУ», — підкреслила спікер.

Ведення паспортів вакцинації: які пронози?

Як пояснив Федір Лапій, всі українці, які зараз проходять вакцинацію, вносяться до електронної бази. Наразі Україна проводить перемовини з іншими державами щодо визнан­ня цих баз.

«Швидше за все, паспорти вакцинації не будуть введені в першій половині 2021 р. Питання лише обговорюється на рівні Європи, США або окремих країн, тому що, за винятком буквально кількох країн, охоплена невелика кількість людей. Тож поки що це лише дискусії, але перспектива не дуже близька», — зазначив Ф. Лапій.

Крім цього, імунолог зауважив, що в Україні вже затверджені сертифікати імунізації — так звана форма 063-1/о.

«У принципі сучасна людина повинна мати із собою карту імунізації. Коли ви подорожуєте, то можете відкрити останню сторінку свого закордонного паспорта і прочитати 4-й абзац. Відповідно до міжнародних правил охорони здоров’я іноземна держава, до якої ви прибули, може затребувати документ щодо вакцинації проти хвороб», — прокоментував Ф. Лапій.

За словами експерта, питання про наявні щеп­лення від різних інфекційних хвороб можуть виникнути в тому випадку, якщо подорожуючій людині знадобиться медична допомога.

У свою чергу, А. Фенчак додала, що наразі НСЗУ наразі вивчає вимоги ВООЗ та Європейського Союзу для того, щоб та інформація, яка буде вивантажуватися із єдиної електронної бази даних, була прийнятною для інших країн.

Рівень охоплення вакцинацією: важливість залучення групи ризику

У своїй промові Інна Іваненко наголосила, що в період пандемії доступ до рутинної вакцинації є предметом особливого занепокоєння для всього світу. А для України це питання взагалі є дуже актуальним. Адже в минулі роки краї­на переживала катастрофічний спад в охопленні вакцинацією.

З цього приводу Роман Родина зазначив наступне:

«Наразі ситуація із вакциноконтрольованими захворюваннями в Україні залишається напруженою. Так, рівень охоплення щепленням порівняно з 2014–2015 рр. значно підвищився. Однак, на жаль, ще не досягли того рівня, який є необхідним для вироблення колективного імунітету. Хочу закликати всіх не забувати про рутинну вакцинацію. Пункти щеплення, які проводять рутинну вакцинацію, у нас працюють, і вони не перетинаються із тими пунктами, що проводять вакцинацію проти COVID-19».

Стосовно рутинної вакцинації пацієнтів із категорії ризику Лариса Костюченко відмітила:

«Якщо пацієнт входить до групи ризику, то цей ризик становить для нього не вакцина, а хвороба, з приводу якої цей пацієнт потребує набагато ретельнішого захисту від інфекцій, ніж якщо він би цієї хвороби не мав».

У якості прикладу Л. Костюченко навела COVID-19. Добре відомо, що до категорії ризику розвитку тяжкого перебігу COVID-19 належать пацієнти із цукровим діабетом, серцево-судинними захворюваннями, легеневими хронічними хворобами і т.д.

«Абсолютно аналогічно, якщо ваша дитина має якісь захворювання, навіть складні та серйозні, то вона набагато більш уразлива до кашлюка, пневмококу, менінгококу та інших інфекцій, від яких ми можемо захиститися шляхом вакцинації. Тому таку дитину завжди варто розглядати не з позиції «як би не вакцинувати», а з позиції «як би провакцинувати та ще за розширеною програмою щеплень».

Тобто не тільки обов’язкових 10 інфекцій, які є в календарі, а й той перелік, який у нас у нормативних документах фігурує під грифом «рекомендовані щеплення». Тобто всі рекомендовані та доступні вакцини в Україні будуть корисні для пацієнта, якщо він входить до категорії ризику», — пояснила Л. Костюченко.

Як змінюється ставлення до рекомендованого щеплення?

На сьогодні держава гарантує безкоштовну вакцинацію від 10 захворювань. Також є рекомендовані щеплення, що не входять в обов’язковий перелік, але можуть захистити від небезпечних хвороб. Такі вакцини можна придбати за власний кошт.

Наразі ставлення до проведення таких рекомендованих вакцинацій змінюється. З цього приводу Тетяна Бухановська зазначила:

«Хочу відмітити, що я не лише співробітник НУОЗ України ім. П.Л. Шупика, а й працівник практичної медичної ланки. Тому можу зазначити, що ситуація із коронавірусною хворобою показала, що все більша кількість батьків робить свідомий вибір стосовно придбання вакцини для себе та своїх дітей за власні кошти. На мою думку, це є суттєвим поштовхом до того, щоб наше суспільство переглянуло свої позиції, які формувалися протягом багатьох років.

Я вважаю, що саме сімейні лікарі повинні доносити інформацію стосовно необхідності проведення як рутинної вакцинації, так і вакцинації рекомендованими вакцинами. Тобто тими вакцинами, які також є обов’язковими, але вони не покриваються за рахунок державного бюджету, і батьки мають змогу придбати їх самостійно або з інших джерел».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!